Прага, 27 грудня 2002 - Насамперед – про барви. Чеська народна традиція віддає перевагу червоному кольору – символу життя, і зеленому – надії. Люблять чехи і золотити, тобто покривати різдвяні прикраси бронзовою барвою. Тому не дивно, що золото виблискує повсюди – на ялинкових прикрасах і омелі. Омела, покрита золотою фарбою чи зелена, також належить до чеської Різдвяної традиції. Пучок омели підвішують під стелю. Скільки разів перейдеш під ним на Різдво, стільки й матимеш щастя, - такою є народна прикмета.
Щороку все більше звертаються чехи до своїх джерел, черпають з рідної криниці. Наприклад, якщо в перші роки після Оксамитної революції вертепи були рідкістю, то нині без них не можна уявити собі чеське Різдво. І не тільки на селі. Вертепи притягають людей до храмів, вони встановлюються на міських площах, а діти особливо радіють живим вертепам, зі справжнісінькими трьома царями і осликом. Нині вже можна впевнено сказати, що в Чехії перемогла національна Різдвяна традиція, чужі Діди Морози і навіть Санта Клауси тут не прижились.
Особливо популярним серед дітей цього року є телефонний зв’язок з Ісусиком. Все дуже просто. Потрібно зайти до телефонної будки, підняти трубку і попросити в Ісусика дарунок. Наприкінці розмови Ісусик запитає число домашнього телефону, щоб потім потай прохання повідомити батькам. Так у Чехії виповнюються дитячі мрії.
І все ж цьогорічне Різдво особливе. Востаннє Чеська Республіка відзначає його з Вацлавом Гавелом як з президентом країни. А чеський президент розлучається зі своїми співгромадянами, відкривши їм своє серце. Маю на увазі велике неонове серце, що прикрашає Град – резиденцію президента і є головною домінантою Різдвяної Праги. І звичайно, не забувають чехи про тих, кому небувала цьогорічна повінь забрала все – житло, домашніх звірів, майно. Уряд зробив їм дарунок - скасував на півроку обов’язок сплачувати податки і дав фінансову допомогу.
У Різдвяну ніч життя на вулицях чеських сіл і міст завмирає. Родини збираються разом за святковим столом. Чути лише колядки і як тихо про Різдво перемовляються між собою зорі.
Щороку все більше звертаються чехи до своїх джерел, черпають з рідної криниці. Наприклад, якщо в перші роки після Оксамитної революції вертепи були рідкістю, то нині без них не можна уявити собі чеське Різдво. І не тільки на селі. Вертепи притягають людей до храмів, вони встановлюються на міських площах, а діти особливо радіють живим вертепам, зі справжнісінькими трьома царями і осликом. Нині вже можна впевнено сказати, що в Чехії перемогла національна Різдвяна традиція, чужі Діди Морози і навіть Санта Клауси тут не прижились.
Особливо популярним серед дітей цього року є телефонний зв’язок з Ісусиком. Все дуже просто. Потрібно зайти до телефонної будки, підняти трубку і попросити в Ісусика дарунок. Наприкінці розмови Ісусик запитає число домашнього телефону, щоб потім потай прохання повідомити батькам. Так у Чехії виповнюються дитячі мрії.
І все ж цьогорічне Різдво особливе. Востаннє Чеська Республіка відзначає його з Вацлавом Гавелом як з президентом країни. А чеський президент розлучається зі своїми співгромадянами, відкривши їм своє серце. Маю на увазі велике неонове серце, що прикрашає Град – резиденцію президента і є головною домінантою Різдвяної Праги. І звичайно, не забувають чехи про тих, кому небувала цьогорічна повінь забрала все – житло, домашніх звірів, майно. Уряд зробив їм дарунок - скасував на півроку обов’язок сплачувати податки і дав фінансову допомогу.
У Різдвяну ніч життя на вулицях чеських сіл і міст завмирає. Родини збираються разом за святковим столом. Чути лише колядки і як тихо про Різдво перемовляються між собою зорі.
