Прага, 6 січня 2003 – Західні оглядачі коментують останні приготування до воєнної акції в Іраку, зокрема концентрацію американських військ у районі Перської затоки. Деякі оглядачі вважають, що серед інших причин удару по Іраку є нафта в руках багдадського антизахідного режиму. Тему Іраку і можливого удару сьогодні порушує більшість провідних західних газет.
Газета «Нью-Йорк таймз» містить коментар Томаса Фрідмана, цей же коментар передруковує також «Інтернешанел геральд трібюн». Автор починає риторичним запитанням: чи справді адміністрація США готується до воєнної операції в Іраку задля нафти? – і сам відповідає «так». Будь-яка війна США в Іраку була би пов’язана з нафтою. За словами автора, було б смішно заперечувати цей факт.
Нема нічого протизаконного або аморального у стурбованості, веде далі автор, що режим Саддама Хусейна, який має в розпорядженні зброю масового знищення, може поширити свої впливи на регіон Перської затоки, найбагатшої своїми покладами нафти, необхідної для світової індустрії.
Але при цьому, як вважає автор, Сполучені Штати повинні чітко підкреслити, що вони діють для добра світу, а не лише для власного доступу до нафти.
На закінчення коментатор додає, однак: у випадку, якщо нинішня адміністрація США має намір просто замінити Саддама Хусейна іншим диктатором, але проамериканським, така війна за нафту буде аморальною.
Цю ж тему порушує британська газета «Файненшл таймз», яка вважає, що удар по Іраку буде доказом того, що причиною конфлікту є нафта. Проте воєнна акція США в Іраку, на думку газети, з іншого боку може негативно позначитися на американській економіці, а тому і на шансах президента Буша у наступних президентських виборах 2004 року. Далі газета вважає, що воєнна акція і так не зможе змінити ситуації і США надалі залишаться імпортером нафти, навіть якщо президентові Бушеві вдасться домогтися розробок нових родовищ нафти на Алясці на шкоду навколишньому середовищу.
В одному з коментарів, присвячених проблемі Іраку, газета «Лос-Анджелес таймз» порушує давніші події, тобто війну в Перській затоці 1991 року. За словами газети, батько нинішнього президента Джордж Буш-старший цинічно використав конфронтацію між Іраком і Кувейтом, щоб виправдати свою агресивнішу зовнішню політику. Тоді поширено чутки, веде далі газета, що іракські війська зосереджено також на кордоні з Саудівською Аравією, в рамках підготовки до захоплення найбагатших світових запасів нафти. Посилаючись на фотографії, зроблені з радянського супутника, газета заперечує ці дані.
Далі повідомлення про звірства іракських військ у Кувейті, про вбивства немовлят у лікарняному інкубаторі газета називає пропагандистською кампанією. Причому, за словами газети, громадськість не знала, що свідком у цій справі виступала дочка кувейтського посла у Вашингтоні і її виступ у конгресі організувала фірма «Гіл енд Ноулон» на замовлення й оплату Кувейту.
Газета «Нью-Йорк таймз» містить коментар Томаса Фрідмана, цей же коментар передруковує також «Інтернешанел геральд трібюн». Автор починає риторичним запитанням: чи справді адміністрація США готується до воєнної операції в Іраку задля нафти? – і сам відповідає «так». Будь-яка війна США в Іраку була би пов’язана з нафтою. За словами автора, було б смішно заперечувати цей факт.
Нема нічого протизаконного або аморального у стурбованості, веде далі автор, що режим Саддама Хусейна, який має в розпорядженні зброю масового знищення, може поширити свої впливи на регіон Перської затоки, найбагатшої своїми покладами нафти, необхідної для світової індустрії.
Але при цьому, як вважає автор, Сполучені Штати повинні чітко підкреслити, що вони діють для добра світу, а не лише для власного доступу до нафти.
На закінчення коментатор додає, однак: у випадку, якщо нинішня адміністрація США має намір просто замінити Саддама Хусейна іншим диктатором, але проамериканським, така війна за нафту буде аморальною.
Цю ж тему порушує британська газета «Файненшл таймз», яка вважає, що удар по Іраку буде доказом того, що причиною конфлікту є нафта. Проте воєнна акція США в Іраку, на думку газети, з іншого боку може негативно позначитися на американській економіці, а тому і на шансах президента Буша у наступних президентських виборах 2004 року. Далі газета вважає, що воєнна акція і так не зможе змінити ситуації і США надалі залишаться імпортером нафти, навіть якщо президентові Бушеві вдасться домогтися розробок нових родовищ нафти на Алясці на шкоду навколишньому середовищу.
В одному з коментарів, присвячених проблемі Іраку, газета «Лос-Анджелес таймз» порушує давніші події, тобто війну в Перській затоці 1991 року. За словами газети, батько нинішнього президента Джордж Буш-старший цинічно використав конфронтацію між Іраком і Кувейтом, щоб виправдати свою агресивнішу зовнішню політику. Тоді поширено чутки, веде далі газета, що іракські війська зосереджено також на кордоні з Саудівською Аравією, в рамках підготовки до захоплення найбагатших світових запасів нафти. Посилаючись на фотографії, зроблені з радянського супутника, газета заперечує ці дані.
Далі повідомлення про звірства іракських військ у Кувейті, про вбивства немовлят у лікарняному інкубаторі газета називає пропагандистською кампанією. Причому, за словами газети, громадськість не знала, що свідком у цій справі виступала дочка кувейтського посла у Вашингтоні і її виступ у конгресі організувала фірма «Гіл енд Ноулон» на замовлення й оплату Кувейту.
