Белґрад, 8 сiчня 2003 – На початку нинiшнього року двi заяви схвилювали увагу громадськостi країн колишньої Югославiї. Мiнiстр закордонних справ Грецiї виступив за створення “федерацiї балканських країн”, а прем’єр-мiнiстр Сербiї Зоран Джiнджич – за скликання нової мiжнародної конференцiї для врегулювання стосункiв в реґiонi.
Грецiя вiд 1 сiчня стала головуючою країною Європейського союзу. Однiєю з цiлей Афiн є сприяння стабiлiзацiї в реґiонi. Ймовiрно, через це Йоргос Папандреу, голова грецького зовнiшньополiтичного вiдомства, в одному iнтерв’ю згадав давню й нiколи не реалiзовану iдею про створення федерацiї балканських держав. Вiн не пояснив, котрi саме держави має на увазi. Папандреу нагадав, що в червнi у грецькiй столицi має вiдбутися самiт Європейського союзу i балканських країн та що на ньому окремi країни реґiону офiцiйно стануть кандидатами для прийому до ЄС. Белґрадська преса пише, що грецький дипломат мав на увазi Македонiю й Хорватiю.
Щодо сербсько-чорногорської федерацiї, її перспектива залежить вiд ухвалення Конституцiйної хартiї. Цiкаво, що досi нiхто з урядовцiв у реґiонi не коментував слова Папандреу про балканську федерацiю. Здається, що державнi дiячi пiсля кривавого розвалу екс-Югославiї бояться й говорити про новi державнi союзи. В одному матерiалi сербського агентства Тан’юг iдею Папандреу названо смiливою. У перекладi з дипломатичної мови це означало б, що iдея – нереальна.
Проте одна заява сербського прем’єра Зорана Джiнджича схвилювала i сербiв, i їхнiх сусiдiв. В iнтерв’ю нiмецькому часопису “Дер Шпiґель” Джiнджич сказав, що незалежнiсть Косова бiльше не є темою табу для сербiв. У разi, якщо косовськi албанцi наполягатимуть на незалежностi, Белґрад вимагатиме скликання мiжнародної конференцiї з метою нового розмежування в реґiонi, сказав Джiнджич. Оглядачi пояснюють, що Белґрад готовий дати Косово албанцям й навзамiн вимагати певнi територiї сусiднiх країн, заселені сербами.
Хоча Джiнджич не уточнив, котрi країни має на увазi, рiшучий протест із приводу його заяви у вiвторок висловило Мiнiстерство закордонних справ Боснiї i Герцеґовини. На думку офiцiйного Сараєва, йдеться про “вiдживлення старих проектiв про торгiвлю територiями й людськими долями”. Таким проектам уже винесено вирок перед Мiжнародним трибуналом у Гаазi, визначає боснiйсько-герцеґовинське МЗС.
Белґрадськi масмедiа вiдзначають, що йдеться про особисту думку Джiнджича, яка занепокоїла косовських сербiв та нацiоналiстичнi кола у Белґрадi. Газета “Данас” у редакцiйному коментарi попереджає, що про перекроювання кордонiв мрiють не лише албанцi i серби, а й iншi народи та що провал дипломатичних зусиль мiг би призвести до нового кровопролиття.
Незважаючи на той факт, що Джiнджич висловив свою особисту думку, вiн є головою уряду. Ймовiрно, що не лише вiн готовий розмовляти і про незалежнiсть Косова, i про територiальне доповнення Сербiї на iншому боцi.
Грецiя вiд 1 сiчня стала головуючою країною Європейського союзу. Однiєю з цiлей Афiн є сприяння стабiлiзацiї в реґiонi. Ймовiрно, через це Йоргос Папандреу, голова грецького зовнiшньополiтичного вiдомства, в одному iнтерв’ю згадав давню й нiколи не реалiзовану iдею про створення федерацiї балканських держав. Вiн не пояснив, котрi саме держави має на увазi. Папандреу нагадав, що в червнi у грецькiй столицi має вiдбутися самiт Європейського союзу i балканських країн та що на ньому окремi країни реґiону офiцiйно стануть кандидатами для прийому до ЄС. Белґрадська преса пише, що грецький дипломат мав на увазi Македонiю й Хорватiю.
Щодо сербсько-чорногорської федерацiї, її перспектива залежить вiд ухвалення Конституцiйної хартiї. Цiкаво, що досi нiхто з урядовцiв у реґiонi не коментував слова Папандреу про балканську федерацiю. Здається, що державнi дiячi пiсля кривавого розвалу екс-Югославiї бояться й говорити про новi державнi союзи. В одному матерiалi сербського агентства Тан’юг iдею Папандреу названо смiливою. У перекладi з дипломатичної мови це означало б, що iдея – нереальна.
Проте одна заява сербського прем’єра Зорана Джiнджича схвилювала i сербiв, i їхнiх сусiдiв. В iнтерв’ю нiмецькому часопису “Дер Шпiґель” Джiнджич сказав, що незалежнiсть Косова бiльше не є темою табу для сербiв. У разi, якщо косовськi албанцi наполягатимуть на незалежностi, Белґрад вимагатиме скликання мiжнародної конференцiї з метою нового розмежування в реґiонi, сказав Джiнджич. Оглядачi пояснюють, що Белґрад готовий дати Косово албанцям й навзамiн вимагати певнi територiї сусiднiх країн, заселені сербами.
Хоча Джiнджич не уточнив, котрi країни має на увазi, рiшучий протест із приводу його заяви у вiвторок висловило Мiнiстерство закордонних справ Боснiї i Герцеґовини. На думку офiцiйного Сараєва, йдеться про “вiдживлення старих проектiв про торгiвлю територiями й людськими долями”. Таким проектам уже винесено вирок перед Мiжнародним трибуналом у Гаазi, визначає боснiйсько-герцеґовинське МЗС.
Белґрадськi масмедiа вiдзначають, що йдеться про особисту думку Джiнджича, яка занепокоїла косовських сербiв та нацiоналiстичнi кола у Белґрадi. Газета “Данас” у редакцiйному коментарi попереджає, що про перекроювання кордонiв мрiють не лише албанцi i серби, а й iншi народи та що провал дипломатичних зусиль мiг би призвести до нового кровопролиття.
Незважаючи на той факт, що Джiнджич висловив свою особисту думку, вiн є головою уряду. Ймовiрно, що не лише вiн готовий розмовляти і про незалежнiсть Косова, i про територiальне доповнення Сербiї на iншому боцi.
