Белґрад, 9 сiчня 2003 – Чорногорiя через три роки стане незалежною й мiжнародно визнаною державою. Про це пiсля обрання його уряду заявив прем’єр-мiнiстр Мiло Дюканович й зазначив, що основним завданням його влади є пожвавлення економiчних реформ.
На початку дев’яностих рокiв тодi 30-лiтнiй Мiло Дюканович став наймолодшим прем’єр-мiнiстром у Європi. В той час вiн був палким прихильником сербського президента Слободана Мiлошевича. Через кiлька рокiв чорногорський прем’єр виступив проти всевладного вождя усiх сербiв й прилучився до тих, хто вважає, що чорногорцi – окремий слов’янський народ.
Розпочалася довга й важка баталiя, в якiй Дюканович здобув три значнi перемоги. Першою було скинення влади Слободана Мiлошевича. Другою – початок переговорiв про перебудову югославської, а властиво сербсько-чорногорської федерацiї. Третьою й, iмовiрно, вирiшальною – парламентськi вибори у жовтнi минулого року, коли ним очолювана лiвоцентристська коалiцiя здобула абсолютну бiльшiсть депутатiв.
Змiнився не лише Дюканович. Змiнилася бiльшiсть чорногорцiв, якi сприйняли його гасло: “З Сербiєю завжди, пiд Сербiєю нiколи бiльше”. Точнiше, Дюканович завчасно збагнув, що зростає нацiональна свiдомiсть його землякiв й пристосував свою полiтичну програму до вимог нових поколiнь, якi не хочуть, щоби Чорногорiя була сербською провiнцiєю.
У середу ввечерi, коли його, за вiдсутностi депутатiв вiд опозицiйних просербських партiй, обрано прем’єр-мiнiстром, Мiло Дюканович пообiцяв, що Чорногорiя через три роки стане незалежною й мiжнародно визнаною державою. Чому саме через три роки? Тому, що угодою про перебудову нинiшньої Югославiї передбачено, що держави-члени Спiвдружностi за три роки мають право переглянути свiй статус й призначити референдум про незалежнiсть.
В новому урядi Чорногорiї є представники Демократичної партiї соцiалiстiв Дюкановича, Соцiал-демократичної партiї Райка Кривокапича й партiй етнiчних албанцiв. Найзначнiшою новиною є факт, що мiнiстром внутрiшнiх справ став безпартiйний адвокат Мiлан Филипович. Мiнiстерство з питань нацменшин очолює етнiчний албанець Ґзiм Гайдiнаґа.
Разом iз незалежнiстю, Дюканович пообiцяв своїм землякам рiшучу боротьбу проти органiзованої злочинностi та пожвавлення економiчних реформ. Вiд успiху або невдачi на згаданих трьох фронтах залежить полiтична кар’єра нового чорногорського прем’єра, який у листопадi покинув президентське крiсло з бажанням прискорити процеси, що в республiцi тривають уже десять рокiв.
На початку дев’яностих рокiв тодi 30-лiтнiй Мiло Дюканович став наймолодшим прем’єр-мiнiстром у Європi. В той час вiн був палким прихильником сербського президента Слободана Мiлошевича. Через кiлька рокiв чорногорський прем’єр виступив проти всевладного вождя усiх сербiв й прилучився до тих, хто вважає, що чорногорцi – окремий слов’янський народ.
Розпочалася довга й важка баталiя, в якiй Дюканович здобув три значнi перемоги. Першою було скинення влади Слободана Мiлошевича. Другою – початок переговорiв про перебудову югославської, а властиво сербсько-чорногорської федерацiї. Третьою й, iмовiрно, вирiшальною – парламентськi вибори у жовтнi минулого року, коли ним очолювана лiвоцентристська коалiцiя здобула абсолютну бiльшiсть депутатiв.
Змiнився не лише Дюканович. Змiнилася бiльшiсть чорногорцiв, якi сприйняли його гасло: “З Сербiєю завжди, пiд Сербiєю нiколи бiльше”. Точнiше, Дюканович завчасно збагнув, що зростає нацiональна свiдомiсть його землякiв й пристосував свою полiтичну програму до вимог нових поколiнь, якi не хочуть, щоби Чорногорiя була сербською провiнцiєю.
У середу ввечерi, коли його, за вiдсутностi депутатiв вiд опозицiйних просербських партiй, обрано прем’єр-мiнiстром, Мiло Дюканович пообiцяв, що Чорногорiя через три роки стане незалежною й мiжнародно визнаною державою. Чому саме через три роки? Тому, що угодою про перебудову нинiшньої Югославiї передбачено, що держави-члени Спiвдружностi за три роки мають право переглянути свiй статус й призначити референдум про незалежнiсть.
В новому урядi Чорногорiї є представники Демократичної партiї соцiалiстiв Дюкановича, Соцiал-демократичної партiї Райка Кривокапича й партiй етнiчних албанцiв. Найзначнiшою новиною є факт, що мiнiстром внутрiшнiх справ став безпартiйний адвокат Мiлан Филипович. Мiнiстерство з питань нацменшин очолює етнiчний албанець Ґзiм Гайдiнаґа.
Разом iз незалежнiстю, Дюканович пообiцяв своїм землякам рiшучу боротьбу проти органiзованої злочинностi та пожвавлення економiчних реформ. Вiд успiху або невдачi на згаданих трьох фронтах залежить полiтична кар’єра нового чорногорського прем’єра, який у листопадi покинув президентське крiсло з бажанням прискорити процеси, що в республiцi тривають уже десять рокiв.
