Німеччина, 9 січня 2003 – Етнічні німці, які прибувають до ФРН із колишніх радянських республік, часто створюють серйозні проблеми для німецьких комун. У зв’язку з переселенцями нерідко можна почути повідомлення про зростання злочинності та наркоманії, особливо серед молоді. Одна з причин – невдала інтеграція переселенців у німецьке суспільство передусім через незнання німецької мови. Федеральна земля Нижня Саксонія виступила з ініціативою щодо пожорсткішання закону, який регулює прийом етнічних німців з країн Східної та Центральної Європи. Така ініціатива породила нову дискусію навколо проблеми переселенців.
Міністр внутрішніх справ федеральної землі Нижня Саксонія Гайнер Бартлінґ уважає, що в Німеччині слід запровадити ще жорсткіший іміграційний закон, ніж його запропонувала червоно-зелена коаліція. Зокрема, Бартлінґ висловився за те, щоби прирівняти переселенців, які прибувають із колишніх радянських республік, до тих етнічних німців, які живуть у Польщі, Румунії та в інших центральноєвропейських країнах. Етнічним німцям із цих країн для отримання статусу “пізніх переселенців”, який відразу дає їм право на німецький паспорт, необхідно спочатку довести, що вони дійсно зазнавали переслідувань із боку комуністичного режиму.
Переселенцям, які прибувають із Росії, Казахстану, України, поки що нічого подібного доводити не треба, від них вимагають тільки доказів, що вони дійсно є німцями. Крім того, вони повинні здати іспит із німецької мови у себе на батьківщині. Однак цей тест, вірогідно, є недосконалим, оскільки нині лише п’ята частина переселенців із СНД володіє німецькою.
Тут варто зауважити, що разом з етнічними німцями, які здали іспит, до Німеччини прибувають також члени їхніх родин, а це можуть бути представники інших національностей, від яких жодних тестів ніхто не вимагає. Незнання мови катастрофічно ускладнює їхню інтеграцію до німецького суспільства, що сприяє, наприклад, зростанню безробіття.
Саме цей аргумент і використав адміністративний суд у Мангаймі, відмовивши цими днями одному з російських німців у наданні статусу “пізнього переселенця”, оскільки той практично не говорив німецькою. На думку уповноваженого уряду ФРН з проблем пізніх переселенців Йогена Вельта, вирок суду засвідчив необхідність ухвалення нового іміграційного закону, розробленого червоно-зеленою коаліцією. Цей закон передбачає мовний тест для всіх, хто має намір імігрувати до Німеччини.
Пропозицію ж міністра внутрішніх справ федеральної землі Нижня Саксонія Бартлінґа, який запропонував вимагати від переселенців із СНД доказів про їхнє переслідування за часів радянської влади, Вельт назвав помилковою. На його думку, це означатиме подвійне покарання людей, які до 1990-х років страждали від наслідків сталінських декретів.
Міністр внутрішніх справ федеральної землі Нижня Саксонія Гайнер Бартлінґ уважає, що в Німеччині слід запровадити ще жорсткіший іміграційний закон, ніж його запропонувала червоно-зелена коаліція. Зокрема, Бартлінґ висловився за те, щоби прирівняти переселенців, які прибувають із колишніх радянських республік, до тих етнічних німців, які живуть у Польщі, Румунії та в інших центральноєвропейських країнах. Етнічним німцям із цих країн для отримання статусу “пізніх переселенців”, який відразу дає їм право на німецький паспорт, необхідно спочатку довести, що вони дійсно зазнавали переслідувань із боку комуністичного режиму.
Переселенцям, які прибувають із Росії, Казахстану, України, поки що нічого подібного доводити не треба, від них вимагають тільки доказів, що вони дійсно є німцями. Крім того, вони повинні здати іспит із німецької мови у себе на батьківщині. Однак цей тест, вірогідно, є недосконалим, оскільки нині лише п’ята частина переселенців із СНД володіє німецькою.
Тут варто зауважити, що разом з етнічними німцями, які здали іспит, до Німеччини прибувають також члени їхніх родин, а це можуть бути представники інших національностей, від яких жодних тестів ніхто не вимагає. Незнання мови катастрофічно ускладнює їхню інтеграцію до німецького суспільства, що сприяє, наприклад, зростанню безробіття.
Саме цей аргумент і використав адміністративний суд у Мангаймі, відмовивши цими днями одному з російських німців у наданні статусу “пізнього переселенця”, оскільки той практично не говорив німецькою. На думку уповноваженого уряду ФРН з проблем пізніх переселенців Йогена Вельта, вирок суду засвідчив необхідність ухвалення нового іміграційного закону, розробленого червоно-зеленою коаліцією. Цей закон передбачає мовний тест для всіх, хто має намір імігрувати до Німеччини.
Пропозицію ж міністра внутрішніх справ федеральної землі Нижня Саксонія Бартлінґа, який запропонував вимагати від переселенців із СНД доказів про їхнє переслідування за часів радянської влади, Вельт назвав помилковою. На його думку, це означатиме подвійне покарання людей, які до 1990-х років страждали від наслідків сталінських декретів.
