Прага, 10 січня 2003 – Наш нинішній огляд головних міжнародних подій за минулий тиждень ми знову починаємо старими, вже добре відомими слухачам проблемами і подіями, які в новому році, як видно з усього, і далі залишатимуться у центрі уваги засобів інформації і світової громадськості. Серед іншого ми порушимо результати праці міжнародної військової інспекції в Іраку, скажемо про розвиток подій навколо північно-корейської ядерної програми, а також про становище на Близькому сході після останнього терористичного акту в Тель-Авіві.
Почнемо від найважливішої за значенням і масштабами акції, яка протягом минулого тижня не сходила зі сторінок західної преси і з екранів телевізорів. Хоча досі військові інспектори ООН не знайшли на території Іраку зброї масового знищення, проте це не означає, що її там нема.
Крім того, після ознайомлення зі звітом Іраку на 12 тисяч сторінок про загальний стан його озброєнь, експерти ООН стверджують численні пробіли і недомовки. За словами керівника комісії ООН з питань роззброєння Іраку Ганса Блікса, який у четвер перед засіданням Ради безпеки виступив перед журналістами, звіт не дає відповідей на надто багато запитань.
Крім того, як повідомив Блікс під час слухань у Раді безпеки, Багдад на порушення санкцій ООН закупляв за кордоном сировину для виробництва ракетного пального і ракетні двигуни. Багдад не представив також інспекторам ООН списку фахівців, які раніше працювали над зброєю масового знищення.
Тим часом представник Сполучених Штатів при ООН Джон Неґропонте знову запевнив, що Ірак має зброю масового знищення і водить міжнародних інспекторів за ніс. У четвер представник Білого дому Арі Фляйшер знову заявив, що Вашингтонові точно відомо про наявність такої зброї в Іраку.
Тим часом у п’ятницю під час розмов із держсекретарем США Коліном Пауелом і радницею президента США з питань національної безпеки Кондолізою Райс Ганс Блікс і директор Міжнародного агентства з питань ядерної енергетики Мохаммед Ель-Барадей звернулися з проханням надати інспекторам всі дані про іракську зброю масового знищення. Остаточний звіт військових експертів ООН про інспекцію іракських об’єктів мав би бути готовий до 27 січня. Великобританія виступила із пропозицією продовжити термін інспекції.
Тим часом Багдад звинуватив інспекторів ООН у шпигуванні, а Сполучені Штати і Великобританію – в агресивних планах щодо Іраку, бо він, тобто Ірак, є найсильнішою державою в регіоні.
Організація Об’єднаних Націй відкинула ці звинувачення, а США й Великобританія продовжують зосереджувати свої військові сили в районі Перської затоки, де вже розміщено 60 тисяч військовослужбовців, а через кілька днів їх буде там 85 тисяч. Сюди прибувають десятки стратегічних бомбардувальників і винищувачів. Великобританія теж оголосила про мобілізацію резервістів і збільшення своїх військових сил у Перській затоці. Найближчими тижнями сюди прибудуть також австралійські війська для можливої акції проти Іраку.
До цього варто лише додати, що ціна золота на міжнародних, зокрема на європейських ринках невпинно зростає, досягши рекордного за 6 років рівня – 356 доларів за тройську унцію, тобто приблизно 33 грами. Донедавна зростала і ціна на нафту, проте після рішення картелю ОПЕК, тобто країн-експортерів, збільшити видобуток ціни врегульовано. Усі ці тенденції оглядачі пов’язують саме з можливою воєнною акцією в Іраку.
Інше вогнище політичного неспокою, щоправда, менших масштабів, – це наміри північнокорейських керівників продовжити розробку своєї ядерної програми. Наприкінці тижня Пхеньян оголосив також, що він виходить із угоди про непоширення ядерної зброї. Комуністичне керівництво заявило також, що воно звільняє себе від будь яких обов’язків перед Міжнародним агентством з питань ядерної енергетики, яке здійснює міжнародний контроль за розробкою ядерних програм.
Саме це рішення викликало якщо не паніку, то серйозне занепокоєння, зокрема в Південній Кореї, де у п’ятницю відбулося надзвичайне засідання парламенту у цій справі. Тим часом у Вашингтоні відбулася зустріч американських і північнокорейських представників.
Керівники країн регіону, зокрема Японії, Австралії, а також інших західних країн осудили рішення Пхеньяна і закликали до інтенсивних дипломатичних заходів з метою врегулювати проблему, а точніше сказавши – змусити північно-корейських керівників відмовитися від ядерних амбіцій.
Тим часом оглядачі, які пильно стежать за цією проблемою, висловлюють дещо інший погляд на нинішню позицію північнокорейських комуністичних керівників. На їхню думку, Пхеньян вважає себе обманутим. 1994 року за обіцянки з боку Південної Кореї у рамках руху за возз’єднання, а також з боку Сполучених Штатів (президентом тоді був Білл Клінтон) надати допомогу в розробці альтернативних джерел енергії Пхеньян погодився законсервувати ядерний комплекс неподалік столиці й опломбувати блоки, на яких можна отримувати збагачений плутоній для ядерної зброї. Обіцянок допомогти не дотримано, тому нещодавно північнокорейські керівники вирішили позривати пломби на згаданому комплексі. Нині Пхеньян намагається виторгувати якнайбільшу допомогу за прикінцеву відмову від ядерної програми.
Такої думки дотримуються також Китай і Росія. Суть проблеми відома і у Вашингтоні, де представники адміністрації вже не ставлять Пхеньянові ультиматуму, а продовжують із ним розмови.
Остання наша тема – події останнього тижня на Близькому Сході. Після останнього терористичного акту в Тель-Авіві, унаслідок якого загинуло 22 особи і понад сто були поранені, ізраїльські сили безпеки у рамках відплатних акцій відновили рейди на палестинських територіях і продовжують арешти запідозрених у терористичних актах проти ізраїльського цивільного населення. У рамках цих акцій у четвер на західному березі Йордану заарештовано одного з лідерів «Народного фронту визволення Палестини» Абдель-Дауда, звинуваченого в підготовці минулого року кількох терористичних актів.
У рамках відплатних акцій Ізраїль заборонив також палестинській делегації взяти участь у близькосхідній конференції, яка розпочнеться у Лондоні наступного понеділка. На цій нараді серед іншого ітиметься про реформу палестинської автономії.
Численні державні й політичні лідери, особливо Європейського Союзу, гостро скритикували це рішення ізраїльського прем’єр-міністра Арієля Шарона. Уряд Греції, яка саме тепер головує в ЄС, закликав Ізраїль переглянути це рішення. Із таким же закликом до Шарона звернувся прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер.
До цього додаймо, що в самому Ізраїлі, де 28 січня відбудуться загальні вибори, вибух корупційний скандал, в якому замішані сам Шарон і двоє його синів. Шарон відкинув звинувачення і заявив, що він став жертвою «страхітливої змови» з боку його політичних супротивників із Партії праці, які намагаються усунути його з політичної сцени. Центральна виборча комісія перервала виступ Шарона у прямому ефірі, назвавши його надто політизованим. Оглядачі вважають, що нинішній скандал серйозно підірвав шанси Шарона на перемогу у виборах 28 січня.
Почнемо від найважливішої за значенням і масштабами акції, яка протягом минулого тижня не сходила зі сторінок західної преси і з екранів телевізорів. Хоча досі військові інспектори ООН не знайшли на території Іраку зброї масового знищення, проте це не означає, що її там нема.
Крім того, після ознайомлення зі звітом Іраку на 12 тисяч сторінок про загальний стан його озброєнь, експерти ООН стверджують численні пробіли і недомовки. За словами керівника комісії ООН з питань роззброєння Іраку Ганса Блікса, який у четвер перед засіданням Ради безпеки виступив перед журналістами, звіт не дає відповідей на надто багато запитань.
Крім того, як повідомив Блікс під час слухань у Раді безпеки, Багдад на порушення санкцій ООН закупляв за кордоном сировину для виробництва ракетного пального і ракетні двигуни. Багдад не представив також інспекторам ООН списку фахівців, які раніше працювали над зброєю масового знищення.
Тим часом представник Сполучених Штатів при ООН Джон Неґропонте знову запевнив, що Ірак має зброю масового знищення і водить міжнародних інспекторів за ніс. У четвер представник Білого дому Арі Фляйшер знову заявив, що Вашингтонові точно відомо про наявність такої зброї в Іраку.
Тим часом у п’ятницю під час розмов із держсекретарем США Коліном Пауелом і радницею президента США з питань національної безпеки Кондолізою Райс Ганс Блікс і директор Міжнародного агентства з питань ядерної енергетики Мохаммед Ель-Барадей звернулися з проханням надати інспекторам всі дані про іракську зброю масового знищення. Остаточний звіт військових експертів ООН про інспекцію іракських об’єктів мав би бути готовий до 27 січня. Великобританія виступила із пропозицією продовжити термін інспекції.
Тим часом Багдад звинуватив інспекторів ООН у шпигуванні, а Сполучені Штати і Великобританію – в агресивних планах щодо Іраку, бо він, тобто Ірак, є найсильнішою державою в регіоні.
Організація Об’єднаних Націй відкинула ці звинувачення, а США й Великобританія продовжують зосереджувати свої військові сили в районі Перської затоки, де вже розміщено 60 тисяч військовослужбовців, а через кілька днів їх буде там 85 тисяч. Сюди прибувають десятки стратегічних бомбардувальників і винищувачів. Великобританія теж оголосила про мобілізацію резервістів і збільшення своїх військових сил у Перській затоці. Найближчими тижнями сюди прибудуть також австралійські війська для можливої акції проти Іраку.
До цього варто лише додати, що ціна золота на міжнародних, зокрема на європейських ринках невпинно зростає, досягши рекордного за 6 років рівня – 356 доларів за тройську унцію, тобто приблизно 33 грами. Донедавна зростала і ціна на нафту, проте після рішення картелю ОПЕК, тобто країн-експортерів, збільшити видобуток ціни врегульовано. Усі ці тенденції оглядачі пов’язують саме з можливою воєнною акцією в Іраку.
Інше вогнище політичного неспокою, щоправда, менших масштабів, – це наміри північнокорейських керівників продовжити розробку своєї ядерної програми. Наприкінці тижня Пхеньян оголосив також, що він виходить із угоди про непоширення ядерної зброї. Комуністичне керівництво заявило також, що воно звільняє себе від будь яких обов’язків перед Міжнародним агентством з питань ядерної енергетики, яке здійснює міжнародний контроль за розробкою ядерних програм.
Саме це рішення викликало якщо не паніку, то серйозне занепокоєння, зокрема в Південній Кореї, де у п’ятницю відбулося надзвичайне засідання парламенту у цій справі. Тим часом у Вашингтоні відбулася зустріч американських і північнокорейських представників.
Керівники країн регіону, зокрема Японії, Австралії, а також інших західних країн осудили рішення Пхеньяна і закликали до інтенсивних дипломатичних заходів з метою врегулювати проблему, а точніше сказавши – змусити північно-корейських керівників відмовитися від ядерних амбіцій.
Тим часом оглядачі, які пильно стежать за цією проблемою, висловлюють дещо інший погляд на нинішню позицію північнокорейських комуністичних керівників. На їхню думку, Пхеньян вважає себе обманутим. 1994 року за обіцянки з боку Південної Кореї у рамках руху за возз’єднання, а також з боку Сполучених Штатів (президентом тоді був Білл Клінтон) надати допомогу в розробці альтернативних джерел енергії Пхеньян погодився законсервувати ядерний комплекс неподалік столиці й опломбувати блоки, на яких можна отримувати збагачений плутоній для ядерної зброї. Обіцянок допомогти не дотримано, тому нещодавно північнокорейські керівники вирішили позривати пломби на згаданому комплексі. Нині Пхеньян намагається виторгувати якнайбільшу допомогу за прикінцеву відмову від ядерної програми.
Такої думки дотримуються також Китай і Росія. Суть проблеми відома і у Вашингтоні, де представники адміністрації вже не ставлять Пхеньянові ультиматуму, а продовжують із ним розмови.
Остання наша тема – події останнього тижня на Близькому Сході. Після останнього терористичного акту в Тель-Авіві, унаслідок якого загинуло 22 особи і понад сто були поранені, ізраїльські сили безпеки у рамках відплатних акцій відновили рейди на палестинських територіях і продовжують арешти запідозрених у терористичних актах проти ізраїльського цивільного населення. У рамках цих акцій у четвер на західному березі Йордану заарештовано одного з лідерів «Народного фронту визволення Палестини» Абдель-Дауда, звинуваченого в підготовці минулого року кількох терористичних актів.
У рамках відплатних акцій Ізраїль заборонив також палестинській делегації взяти участь у близькосхідній конференції, яка розпочнеться у Лондоні наступного понеділка. На цій нараді серед іншого ітиметься про реформу палестинської автономії.
Численні державні й політичні лідери, особливо Європейського Союзу, гостро скритикували це рішення ізраїльського прем’єр-міністра Арієля Шарона. Уряд Греції, яка саме тепер головує в ЄС, закликав Ізраїль переглянути це рішення. Із таким же закликом до Шарона звернувся прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер.
До цього додаймо, що в самому Ізраїлі, де 28 січня відбудуться загальні вибори, вибух корупційний скандал, в якому замішані сам Шарон і двоє його синів. Шарон відкинув звинувачення і заявив, що він став жертвою «страхітливої змови» з боку його політичних супротивників із Партії праці, які намагаються усунути його з політичної сцени. Центральна виборча комісія перервала виступ Шарона у прямому ефірі, назвавши його надто політизованим. Оглядачі вважають, що нинішній скандал серйозно підірвав шанси Шарона на перемогу у виборах 28 січня.
