Прага, 13 січня 2003 - Туркменська влада вимагає від Росії видати 3 опозиціонерів, критиків режиму Туркменбаши. Правозахисники висловлюють стурбованість тим, що опозиціонерів, які опиняться вдома, тортуруватимуть.
Хвиля репресій прокотилася Туркменистаном після замаху на президента Ніязова у листопаді минулого року. Якими можуть бути наслідки екстрадиції і як поводитиметься Кремль у цьому випадку?
Президент Сапармурат Ніязов пропонує фактично скасувати угоду з Росією про подвійне громадянство. Як сказав сам Туркменбаши, це слід зробити, бо більшість причетних до замаху на нього мають подвійне російсько-туркменське громадянство і лише частково підпадають під туркменські закони. "Тому ми пропонуємо тимчасово зупинити цю угоду. Ми пропонуємо Росії, щоби наші громадяни жили там за законами Туркменистану. У принципі Москва згідна, і ми чекаємо на їхню офіційну відповідь".
Про це сторони попередньо домовилися на початку січня. Але правозахисники організації Міжнародна Амністія припускають, що після скасування подвійного громадянства Росія негайно депортує критиків Ніязова назад до Ашгабата. Особливо це стосується 3 осіб, яких Туркменбаши пов’язує з замахом на себе. Говорить Анна Сандер Плассманн – дослідник середньоазійського відділення у штаб-квартирі Міжнародної Амністії в Лондоні. "На нашу думку, після домовленості Ради безпеки Росії та Ради державної безпеки Туркменистану 3 січня складається дуже небезпечна ситуація – адже Росія і раніше примусово депортувала людей до країн, у яких серйозно порушують права людини".
Нагадаємо, що 2 січня в Ашгабаті секретар Ради безпеки Росії Володимир Рушайло підписав зі своїм туркменським колегою протокол про співпрацю між двома відомствами, а після переговорів із самим Ніязовим повідомив журналістів: "Ми говорили про боротьбу з міжнародним тероризмом, у тому числі про події у Туркменистані, пов’язані з замахом на президента. Росія чітко висловила свою позицію: ми ще раз підкреслюємо, що вважаємо замах терактом і пропонуємо свою допомогу в рамках співпраці між нашими правоохоронними органами і спецслужбами".
Російське агентство Ітар-тасс посилається на представників Ніязова, які кажуть, що угода передбачає пошук і видачу підозрюваних осіб. А Асошієйтед Прес цитує самого Туркменбаши, який сказав, що попрохав Путіна допомоги у пошуку двох підозрюваних у замаху на нього: Худайберди Оразова, колишнього заступника прем’єр-міністра та директора Центрального банку Туркменистану, а також Нурмухамеда Ханамова, колишнього туркменського посла в Туреччині. 30 грудня найвищий суд Туркменистану засудив обох на довічне ув'язнення.
Іше один підозрюваний, туркмен Ораз Іклимов, що проживає в Москві, також під загрозою видачі Ашгабатові. Він кореспондент Радіо Свобода і родич колишнього туркменського урядовця, що знайшов притулок у Швеції, бо його також зараховано до організаторів замаху на президента. Розповідає Іклимов: "Вони хочуть моєї екстрадиції до Туркменистану. Вони утримують заручниками моїх синів. Одного з них, Айлі, випустили з тюрми, але не дозволяють йому повернутися до Москви, де він навчається в університеті. Він зараз під домашнім арештом".
Є різні припущення, чому Росія може видати Туркменистанові цих трьох осіб: одні кажуть, що Москві потрібні нові, кращі умови імпорту туркменського газу, інші – що ситуація з дотриманням прав людини у самій Росії погіршилася з приходом Володимира Путіна. Але найближчим часом стане зрозуміло, чи дотримається Росія своїх міжнародних зобов’язань за конвенцією ООН проти тортур, яка забороняє екстрадицію осіб до країн, де вони можуть зазнати насильства. Приклад доброї волі Москва вже продемонструвала 2 роки тому, коли відмовила Таджикистанові видати таджицького журналіста Додожона Атовулоєва.
Хвиля репресій прокотилася Туркменистаном після замаху на президента Ніязова у листопаді минулого року. Якими можуть бути наслідки екстрадиції і як поводитиметься Кремль у цьому випадку?
Президент Сапармурат Ніязов пропонує фактично скасувати угоду з Росією про подвійне громадянство. Як сказав сам Туркменбаши, це слід зробити, бо більшість причетних до замаху на нього мають подвійне російсько-туркменське громадянство і лише частково підпадають під туркменські закони. "Тому ми пропонуємо тимчасово зупинити цю угоду. Ми пропонуємо Росії, щоби наші громадяни жили там за законами Туркменистану. У принципі Москва згідна, і ми чекаємо на їхню офіційну відповідь".
Про це сторони попередньо домовилися на початку січня. Але правозахисники організації Міжнародна Амністія припускають, що після скасування подвійного громадянства Росія негайно депортує критиків Ніязова назад до Ашгабата. Особливо це стосується 3 осіб, яких Туркменбаши пов’язує з замахом на себе. Говорить Анна Сандер Плассманн – дослідник середньоазійського відділення у штаб-квартирі Міжнародної Амністії в Лондоні. "На нашу думку, після домовленості Ради безпеки Росії та Ради державної безпеки Туркменистану 3 січня складається дуже небезпечна ситуація – адже Росія і раніше примусово депортувала людей до країн, у яких серйозно порушують права людини".
Нагадаємо, що 2 січня в Ашгабаті секретар Ради безпеки Росії Володимир Рушайло підписав зі своїм туркменським колегою протокол про співпрацю між двома відомствами, а після переговорів із самим Ніязовим повідомив журналістів: "Ми говорили про боротьбу з міжнародним тероризмом, у тому числі про події у Туркменистані, пов’язані з замахом на президента. Росія чітко висловила свою позицію: ми ще раз підкреслюємо, що вважаємо замах терактом і пропонуємо свою допомогу в рамках співпраці між нашими правоохоронними органами і спецслужбами".
Російське агентство Ітар-тасс посилається на представників Ніязова, які кажуть, що угода передбачає пошук і видачу підозрюваних осіб. А Асошієйтед Прес цитує самого Туркменбаши, який сказав, що попрохав Путіна допомоги у пошуку двох підозрюваних у замаху на нього: Худайберди Оразова, колишнього заступника прем’єр-міністра та директора Центрального банку Туркменистану, а також Нурмухамеда Ханамова, колишнього туркменського посла в Туреччині. 30 грудня найвищий суд Туркменистану засудив обох на довічне ув'язнення.
Іше один підозрюваний, туркмен Ораз Іклимов, що проживає в Москві, також під загрозою видачі Ашгабатові. Він кореспондент Радіо Свобода і родич колишнього туркменського урядовця, що знайшов притулок у Швеції, бо його також зараховано до організаторів замаху на президента. Розповідає Іклимов: "Вони хочуть моєї екстрадиції до Туркменистану. Вони утримують заручниками моїх синів. Одного з них, Айлі, випустили з тюрми, але не дозволяють йому повернутися до Москви, де він навчається в університеті. Він зараз під домашнім арештом".
Є різні припущення, чому Росія може видати Туркменистанові цих трьох осіб: одні кажуть, що Москві потрібні нові, кращі умови імпорту туркменського газу, інші – що ситуація з дотриманням прав людини у самій Росії погіршилася з приходом Володимира Путіна. Але найближчим часом стане зрозуміло, чи дотримається Росія своїх міжнародних зобов’язань за конвенцією ООН проти тортур, яка забороняє екстрадицію осіб до країн, де вони можуть зазнати насильства. Приклад доброї волі Москва вже продемонструвала 2 роки тому, коли відмовила Таджикистанові видати таджицького журналіста Додожона Атовулоєва.
