Доступність посилання

ТОП новини

Релiгiя в Сербiї в час вiйн була чинником нацiонального єднання, а нинi знову стає особистою справою кожної людини


Релiгiя в Сербiї в час вiйн була чинником нацiонального єднання, а нинi знову стає особистою справою кожної людини

Белґрад, 13 сiчня 2003 – Недавнi вiйни на територiї колишньої Югославiї дехто називав i релiгiйними, оскiльки лiдери воюючих сторiн часто заявляли, що воюють за свою церкву або вiру. В час вiйн, на думку експертiв, релiгiя стала чинником нацiонального єднання, а нинi вона знову стає особистою справою кожної людини.

У минулому десятилiттi сербськi урядовцi й iєрархи при кожнiй нагодi зазначали, що серби – православний народ та що сербська нацiональна етика заснована на моралi Православної церкви. Лише окремi соцiологи вiдзначали, що нацiю не слiд ототожнювати з релiгiєю. Тодiшньому белґрадському режимовi була необхiдна пiдтримка церковної iєрархiї, й через це майже всi урядовцi, за винятком екс-президента Мiлошевича i його жiнки, раптом забули своє комунiстичне минуле й нiбито стали релiгiйними.

Та це тривало недовго. Нинi церкви знов напiвпорожнi. З приводу рiздвяних свят впливова газета “Полiтика” провела опитування громадської думки, яке показало зовсiм нову картину. Згiдно з торiшнiм переписом населення, бiльшiсть сербiв уважає себе православними. Згiдно зi згаданим опитуванням, у Бога вiрить лише 20 вiдсоткiв. Сорок вiдсоткiв стверджують, що Бога немає, а iншi – вагаються. Проте лише шiсть вiдсоткiв заявляють, що ходять до церкви, а лише три вiдсотки додержуються заповiдей Божих. Переважна бiльшiсть не знає, про якi заповiдi йде мова, або кажуть, що їх неможливо додержуватися. Щодо Рiздва, то 25 вiдсотки опитуваних його святкують як церковне свято, а 45 вiдсоткiв святкують тому, що це нацiональна традицiя.

Для бiльшостi сербiв релiгiя – це насамперед фольклор. Соцiолог релiгiї Мирко Дьордєвич через це каже, що серби – арелiгiйний, тобто байдужий до релiгiї народ. Такий його висновок, ймовiрно, не подобається як священикам i єпiскопам, так i тим громадянам, якi, хоч i не вiрять у Бога, називають себе православними. Соцioлоги вiдзначають, що таке ставлення до вiри спричинене як багатолiтньою атеїзацiєю, так i масовим переселенням сiльського населення до мiст та полiтикою Слободана Мiлошевича, який Церкву використовував для досягнення полiтичних цiлей.

А тi теологи й церковнi дiячi, якi не включалися в полiтичну кампанiю, зазначають, що духовне вiдродження – справа не держави, а Церкви. На їхню думку, причетнiсть до полiтичних справ не допомогла, а зашкодила Сербськiй церквi.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG