Прага, 16 січня 2003 – Поряд із темою можливої воєнної акції в Іраку і північнокорейської ядерної програми західна преса широко коментує також дискусії навколо майбутнього правління Європейського Союзу. Керівники Німеччини і Франції висунули ідею так званого подвійного головування за участю двох співголів ЄС. Менші країни ЄС, побоюючись втрати впливів у союзі, відкинули цю пропозицію.
Коментуючи дискусії навколо майбутнього правління ЄС, газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті пише, що нині делегати з усіх країн Європейського Союзу обговорюють проект документа, який був би прийнятний для всіх членів ЄС. Проте у вівторок, веде далі газета, під час офіційної вечері в Парижі лідери Франції і Німеччини Шірак і Шредер висунули свою версію майбутнього правління союзом, яка передбачає установлення посад двох співголів ЄС, які мали б зайняти два керівники – Єврокомісії і Ради міністрів ЄС. При чому голову Єврокомісії мав би вибирати Європарламент; досі його призначали лідери ЄС. За умов, коли Європейський Союз наступного року розшириться із 15 до 25 членів, німецько-французька пропозиція ніскільки не допоможе, на думку «Уолл стріт джорнел», удосконалити апарат управління ЄС і зробити його ефективнішим, ніж досі.
Тим часом коментатор лондонської газети «Таймз» Пітер Рідделл уважає, що французько-німецький план демонструє бажання Жака Шірака, який останнім часом намагається виступати від імені Європейського Союзу в інших справах, в тому числі у справі Іраку. При цьому, на думку коментатора, німецький і французький лідери певною мірою ігнорують їхнього британського колегу Тоні Блера, який зайняв проамериканську позицію.
Інша британська газета «Дейлі телеґраф» у редакційній статті називає французько-німецьку пропозицію химерною, настільки химерною, що її, за словами газети, тяжко зрозуміти. В ідеї обирання голови Єврокомісії членами Європарламенту газета бачить дальший крок на шляху федералізації Європи. Якщо Тоні Блер іще має будь-які впливи в ЄС, підкреслює газета, він повинен виступити проти цієї пропозиції, яка ще більше обмежить те, що залишилося від британської національної суверенності.
Інші оглядачі звертають увагу на те, що пропозиція Франції й Німеччини обмежить національні суверенітети і впливи самих цих країн у рамках Європейського Союзу. На думку спостерігачів, цей план, який, як видно з усього, не має шансів на втілення в життя, може внести розкол між двома провідними країнами і рештою членів ЄС.
Коментуючи дискусії навколо майбутнього правління ЄС, газета «Уолл стріт джорнел» у редакційній статті пише, що нині делегати з усіх країн Європейського Союзу обговорюють проект документа, який був би прийнятний для всіх членів ЄС. Проте у вівторок, веде далі газета, під час офіційної вечері в Парижі лідери Франції і Німеччини Шірак і Шредер висунули свою версію майбутнього правління союзом, яка передбачає установлення посад двох співголів ЄС, які мали б зайняти два керівники – Єврокомісії і Ради міністрів ЄС. При чому голову Єврокомісії мав би вибирати Європарламент; досі його призначали лідери ЄС. За умов, коли Європейський Союз наступного року розшириться із 15 до 25 членів, німецько-французька пропозиція ніскільки не допоможе, на думку «Уолл стріт джорнел», удосконалити апарат управління ЄС і зробити його ефективнішим, ніж досі.
Тим часом коментатор лондонської газети «Таймз» Пітер Рідделл уважає, що французько-німецький план демонструє бажання Жака Шірака, який останнім часом намагається виступати від імені Європейського Союзу в інших справах, в тому числі у справі Іраку. При цьому, на думку коментатора, німецький і французький лідери певною мірою ігнорують їхнього британського колегу Тоні Блера, який зайняв проамериканську позицію.
Інша британська газета «Дейлі телеґраф» у редакційній статті називає французько-німецьку пропозицію химерною, настільки химерною, що її, за словами газети, тяжко зрозуміти. В ідеї обирання голови Єврокомісії членами Європарламенту газета бачить дальший крок на шляху федералізації Європи. Якщо Тоні Блер іще має будь-які впливи в ЄС, підкреслює газета, він повинен виступити проти цієї пропозиції, яка ще більше обмежить те, що залишилося від британської національної суверенності.
Інші оглядачі звертають увагу на те, що пропозиція Франції й Німеччини обмежить національні суверенітети і впливи самих цих країн у рамках Європейського Союзу. На думку спостерігачів, цей план, який, як видно з усього, не має шансів на втілення в життя, може внести розкол між двома провідними країнами і рештою членів ЄС.
