Нью-Йорк, 17 січня 2003 – У Сполучених Штатах президент Джордж Буш рішуче виступив проти штучно запроваджуваних привілеїв для расових меншин, коли йдеться про прийняття до вищих навчальних закладів. Він заявив, що уряд подасть до Верховного Суду прохання оголосити практику Мічіґанського університету такою, що суперечить Конституції.
“Я рішуче підтримую (расову) різноманітність в усіх сферах, включно з вищою освітою, – сказав президент, – але шлях, що його обрав Мічіґанський університет для досягнення цієї мети, є засадничо хибним. Це все одно, що запроваджувати систему квот, яка несправедливо нагороджує або карає абітурієнтів на підставі расової приналежності”.
Йдеться про незвичайний судовий позов трьох білих студентів, яких не прийняли до юридичної школи Мічіґанського університету, віддавши перевагу чорношкірим претендентам попри той факт, що ті програли конкурс атестатів. Білі звинуватили вуз у расовій дискримінації. Цей позов підтримало міністерство юстиції Сполучених Штатів та особисто президент Буш. “Студентів приймають або відкидають на підставі кольору шкіри. Причини такої політики прийняття, можливо, дуже добрі, але в результаті маємо дискримінацію”, – сказав президент.
Мері-Сю Колмен, президент Мічіґанського університету, заявила, що президент США, мовляв, не розуміє, що робить її вуз. Лідери демократичної партії та діячі руху за громадянські права кольорового населення засудили позицію Буша. Деякі республіканські законодавці з табору поміркованих переконували президента в тому, що університети повинні мати змогу враховувати расову приналежність абітурієнтів.
Консервативні члени Конґресу підтримали позицію Білого дому. Та й не лише вони. Лінда Чавез, яка очолює Центр за рівні можливості, вітала виступ Джорджа Буша. За її словами, американське суспільство досягло такого рівня розвитку демократії, що нема потреби надавати штучні переваги на підставі расової приналежності.
Треба сказати, що дискусія навколо програм сприяння расовим меншинам точиться здавна і одностайності у суспільстві з цього приводу нема. Ці програми впровадили ще в 60-70 роках минулого століття з метою подолати історичну спадщину дискримінації кольорового населення Америки, насамперед у царині вищої освіти. Як наслідок, часто-густо траплялося, що до коледжу приймали на підставі не вищого рівня знань, а кольору шкіри, щоб забезпечити так званий расовий баланс. Деякі вузи навіть квоти встановлювали – скажімо, 17 відсотків студентів повинні були складати расові меншини. Цю практику Верховний Суд Сполучених Штатів заборонив, бо Конституція проголосила рівність усіх громадян.
Одначе, нинішня позиція Білого дому не категорична. Президент, як уже згадувалося, виступає проти квот і штучних переваг, але обстоює досягнення расової різноманітності іншими засобами. “Він (тобто президент Буш) намагається бути реалістичним, адже в нашому суспільстві все ще є расизм”, – сказав Дагґлас Кмець, декан юридичної школи Католицького університету, закликаючи до подолання цього явища.
Верховний Суд розглядатиме цю справу у березні.
“Я рішуче підтримую (расову) різноманітність в усіх сферах, включно з вищою освітою, – сказав президент, – але шлях, що його обрав Мічіґанський університет для досягнення цієї мети, є засадничо хибним. Це все одно, що запроваджувати систему квот, яка несправедливо нагороджує або карає абітурієнтів на підставі расової приналежності”.
Йдеться про незвичайний судовий позов трьох білих студентів, яких не прийняли до юридичної школи Мічіґанського університету, віддавши перевагу чорношкірим претендентам попри той факт, що ті програли конкурс атестатів. Білі звинуватили вуз у расовій дискримінації. Цей позов підтримало міністерство юстиції Сполучених Штатів та особисто президент Буш. “Студентів приймають або відкидають на підставі кольору шкіри. Причини такої політики прийняття, можливо, дуже добрі, але в результаті маємо дискримінацію”, – сказав президент.
Мері-Сю Колмен, президент Мічіґанського університету, заявила, що президент США, мовляв, не розуміє, що робить її вуз. Лідери демократичної партії та діячі руху за громадянські права кольорового населення засудили позицію Буша. Деякі республіканські законодавці з табору поміркованих переконували президента в тому, що університети повинні мати змогу враховувати расову приналежність абітурієнтів.
Консервативні члени Конґресу підтримали позицію Білого дому. Та й не лише вони. Лінда Чавез, яка очолює Центр за рівні можливості, вітала виступ Джорджа Буша. За її словами, американське суспільство досягло такого рівня розвитку демократії, що нема потреби надавати штучні переваги на підставі расової приналежності.
Треба сказати, що дискусія навколо програм сприяння расовим меншинам точиться здавна і одностайності у суспільстві з цього приводу нема. Ці програми впровадили ще в 60-70 роках минулого століття з метою подолати історичну спадщину дискримінації кольорового населення Америки, насамперед у царині вищої освіти. Як наслідок, часто-густо траплялося, що до коледжу приймали на підставі не вищого рівня знань, а кольору шкіри, щоб забезпечити так званий расовий баланс. Деякі вузи навіть квоти встановлювали – скажімо, 17 відсотків студентів повинні були складати расові меншини. Цю практику Верховний Суд Сполучених Штатів заборонив, бо Конституція проголосила рівність усіх громадян.
Одначе, нинішня позиція Білого дому не категорична. Президент, як уже згадувалося, виступає проти квот і штучних переваг, але обстоює досягнення расової різноманітності іншими засобами. “Він (тобто президент Буш) намагається бути реалістичним, адже в нашому суспільстві все ще є расизм”, – сказав Дагґлас Кмець, декан юридичної школи Католицького університету, закликаючи до подолання цього явища.
Верховний Суд розглядатиме цю справу у березні.
