Прага, 20 січня 2003 – Сьогодні в Америці – національне свято, день вшанування пам’яті поборника громадянських прав Мартіна Лютера Кінґа.
"Справи миру слід вирішувати мирно. Справжній мир – це не просто відсутність насильства, це присутність справедливості". Ці слова належать лідерові руху за права чорних у Сполучених Штатах та ініціаторові політики без насильства Мартінові Лютерові Кінґові. Він став для американців символом боротьби за громадянські права для негрів. Вбитий расистами початку 1968 року, Мартін Лютер усе своє життя закликав до расового рівноправ’я. Його відома доповідь "Я маю мрію" пронизана духом людяності, толерантності. Вона стала своєрідним маніфестом громадянських прав у США.
"Я маю мрію, корені якої в американській мрії. Я мрію, що одного дня ця нація підніметься і оживить свою віру. Правда у тому, що усі люди народжуються рівними. Я мрію, що 4 моїх маленьких дітей одного дня житимуть у суспільстві, де їх сприйматимуть не за кольором шкіри, а за їхніми здібностями. Я маю таку мрію!"
Минулої середи Мартінові Лютерові Кінґові виповнилося б 74 роки. Його день народження вже майже 20 років американці відзначають на національному рівні, завжди третього понеділка у січні.
Народжений у баптистській родині, Мартін Лютер сам став пастором в Алабамі, де наприкінці 1950-х років ініціював так звану автобусну кампанію: він закликав чорних не поступатися місцями в автобусах білошкірим. Після успіху в Алабамі Кінґ подорожує Америкою, виступає з доповідями про захист громадянських прав негрів; його мітинги часто закінчувалися масовими арештами. Але він іде далі і вимагає, аби усім афроамериканцям дали право голосувати. І нарешті 1960 рік. У своїй президентській кампанії Джон Кеннеді закликає ухвалити новий кодекс громадянських прав. На виборах Кеннеді підтримує 70 відсотків чорношкірих американців. На підтримку расового рівноправ’я Кінґ організовує відомий Вашингтонський марш заради праці й свободи, в якому беруть участь майже півмільйона осіб. Саме там він виголосив відому промову "I have a dream" – Я мрію...
Але через кілька місяців президента Кеннеді вбивають, і новий закон про громадянські права Конґрес зміг ухвалити лише у 1964 році. Він забороняв расову дискримінацію у громадських місцях - театрах, ресторанах, готелях, транспорті; зобов’язував працедавців надавати усім рівні можливості, і припиняв фінансування проектів, які дискримінували за кольором шкіри або національністю.
У день пам’яті Мартіна Лютера Кінґа, відвідуючи сьогодні з дружиною баптистську церкву в околицях Вашинґтона, президент США Джордж Буш сказав, що Америка досягла великого прогресу у дотриманні громадянських прав, але старі забобони досі тягнуть людей у минуле. Ще кілька днів тому Буш обурив афроамериканців своєю пропозицією скасувати расові квоти для вступу до американських університетів. Чорне населення Америки також було приємно здивоване призначеннями на найвищі посади в адміністрації республіканця Буша афроамериканців Коліна Пауела та Кондолісу Райс.
"Справи миру слід вирішувати мирно. Справжній мир – це не просто відсутність насильства, це присутність справедливості". Ці слова належать лідерові руху за права чорних у Сполучених Штатах та ініціаторові політики без насильства Мартінові Лютерові Кінґові. Він став для американців символом боротьби за громадянські права для негрів. Вбитий расистами початку 1968 року, Мартін Лютер усе своє життя закликав до расового рівноправ’я. Його відома доповідь "Я маю мрію" пронизана духом людяності, толерантності. Вона стала своєрідним маніфестом громадянських прав у США.
"Я маю мрію, корені якої в американській мрії. Я мрію, що одного дня ця нація підніметься і оживить свою віру. Правда у тому, що усі люди народжуються рівними. Я мрію, що 4 моїх маленьких дітей одного дня житимуть у суспільстві, де їх сприйматимуть не за кольором шкіри, а за їхніми здібностями. Я маю таку мрію!"
Минулої середи Мартінові Лютерові Кінґові виповнилося б 74 роки. Його день народження вже майже 20 років американці відзначають на національному рівні, завжди третього понеділка у січні.
Народжений у баптистській родині, Мартін Лютер сам став пастором в Алабамі, де наприкінці 1950-х років ініціював так звану автобусну кампанію: він закликав чорних не поступатися місцями в автобусах білошкірим. Після успіху в Алабамі Кінґ подорожує Америкою, виступає з доповідями про захист громадянських прав негрів; його мітинги часто закінчувалися масовими арештами. Але він іде далі і вимагає, аби усім афроамериканцям дали право голосувати. І нарешті 1960 рік. У своїй президентській кампанії Джон Кеннеді закликає ухвалити новий кодекс громадянських прав. На виборах Кеннеді підтримує 70 відсотків чорношкірих американців. На підтримку расового рівноправ’я Кінґ організовує відомий Вашингтонський марш заради праці й свободи, в якому беруть участь майже півмільйона осіб. Саме там він виголосив відому промову "I have a dream" – Я мрію...
Але через кілька місяців президента Кеннеді вбивають, і новий закон про громадянські права Конґрес зміг ухвалити лише у 1964 році. Він забороняв расову дискримінацію у громадських місцях - театрах, ресторанах, готелях, транспорті; зобов’язував працедавців надавати усім рівні можливості, і припиняв фінансування проектів, які дискримінували за кольором шкіри або національністю.
У день пам’яті Мартіна Лютера Кінґа, відвідуючи сьогодні з дружиною баптистську церкву в околицях Вашинґтона, президент США Джордж Буш сказав, що Америка досягла великого прогресу у дотриманні громадянських прав, але старі забобони досі тягнуть людей у минуле. Ще кілька днів тому Буш обурив афроамериканців своєю пропозицією скасувати расові квоти для вступу до американських університетів. Чорне населення Америки також було приємно здивоване призначеннями на найвищі посади в адміністрації республіканця Буша афроамериканців Коліна Пауела та Кондолісу Райс.
