Варшава, 29 січня 2003 – Днями у Польщі були оприлюднені чергові результати соціологічного дослідження на тему ставлення поляків до українців. Дослідження на початку грудня провів варшавський Центр досліджень громадської думки на замовлення фонду імені Баторія, тобто польського відділення фонду Сороса. Більшість польських газетних коментаторів назвали результати цього дослідження щонайменше неоднозначними.
Неоднозначність висновків, які можна зробити, аналізуючи результати чергового дослідження на тему оцінки поляками України й українців, полягають у тому, що ставлення до України дуже відрізняються від ставлення до українців.
Так, політичну та економічну співпрацю Варшави з Києвом підтримує 80 відсотків опитаних. Вступ України в НАТО підтримало б 57 відсотків поляків, а вступ до Європейського Союзу – 53 відсотки. Ще 40 відсотків поляків є рішучими противниками об’єднання України з Росією та Білоруссю.
Зовсім інші настрої висловлюють поляки стосовно вже не сусідньої держави, а конкретного її громадянина. Половина опитаних висловила думку, що впровадження візового режиму з Україною буде для Польщі й поляків корисним. Більш того, аж 40 відсотків опитаних є прихильниками того, щоб візи для українців були дорогими і важкодоступними.
Журналіст газети “Жечпосполіта” Пьотр Косцінський, котрий уже багато років професійно займається Україною, так прокоментував для “Свободи” результати даного опитування: «Висновки є досить очевидними. По перше, поляки українців майже не знають. Бо якщо знають конкретних людей, то мають про них добру думку. Натомість ті, що не знають, то свою думку базують на якихось історичних стереотипах – переважно негативних. Тому, узагальнюючи можна сказати, що ми в Польщі українців не любимо.
Натомість Україну як державу підтримуємо. Підтримуємо перш за все, виходячи з інтересів Польщі, тобто ми хочемо, щоб Україна опинилася в НАТО і ЄС, але не хочемо, щоби приєднувалася до Росії й Білорусі. Отже, погляд поляків на Україну й українців є різним. На українців дивимось емоційно, а на Україну – раціонально, виходячи з польських інтересів».
Найпозитивнішим моментом цього дослідження є зріст числа тих поляків, які вважають, що польсько-українське поєднання є можливим. Якщо у 1998 році так думало менше половини поляків, а у 2001-му майже 60 відсотків, то зараз цей показник зріс до 70 відсотків опитаних. І хоч соціологічні дослідження не завжди адекватно ілюструють суспільні настрої, то все ж позитивна тенденція є очевидною.
Неоднозначність висновків, які можна зробити, аналізуючи результати чергового дослідження на тему оцінки поляками України й українців, полягають у тому, що ставлення до України дуже відрізняються від ставлення до українців.
Так, політичну та економічну співпрацю Варшави з Києвом підтримує 80 відсотків опитаних. Вступ України в НАТО підтримало б 57 відсотків поляків, а вступ до Європейського Союзу – 53 відсотки. Ще 40 відсотків поляків є рішучими противниками об’єднання України з Росією та Білоруссю.
Зовсім інші настрої висловлюють поляки стосовно вже не сусідньої держави, а конкретного її громадянина. Половина опитаних висловила думку, що впровадження візового режиму з Україною буде для Польщі й поляків корисним. Більш того, аж 40 відсотків опитаних є прихильниками того, щоб візи для українців були дорогими і важкодоступними.
Журналіст газети “Жечпосполіта” Пьотр Косцінський, котрий уже багато років професійно займається Україною, так прокоментував для “Свободи” результати даного опитування: «Висновки є досить очевидними. По перше, поляки українців майже не знають. Бо якщо знають конкретних людей, то мають про них добру думку. Натомість ті, що не знають, то свою думку базують на якихось історичних стереотипах – переважно негативних. Тому, узагальнюючи можна сказати, що ми в Польщі українців не любимо.
Натомість Україну як державу підтримуємо. Підтримуємо перш за все, виходячи з інтересів Польщі, тобто ми хочемо, щоб Україна опинилася в НАТО і ЄС, але не хочемо, щоби приєднувалася до Росії й Білорусі. Отже, погляд поляків на Україну й українців є різним. На українців дивимось емоційно, а на Україну – раціонально, виходячи з польських інтересів».
Найпозитивнішим моментом цього дослідження є зріст числа тих поляків, які вважають, що польсько-українське поєднання є можливим. Якщо у 1998 році так думало менше половини поляків, а у 2001-му майже 60 відсотків, то зараз цей показник зріс до 70 відсотків опитаних. І хоч соціологічні дослідження не завжди адекватно ілюструють суспільні настрої, то все ж позитивна тенденція є очевидною.
