Брюссель, 30 січня 2003 – Голова Європейської Комісії Романо Проді цієї п’ятниці вирушає до столиці Албанії Тірани для початку переговорів про укладення з Європейським Союзом асоційованої угоди. Ця вістка стала сенсацією для брюссельських журналістів. Адже усім відомо, що Албанія – найбільш економічно відстала країна серед усіх європейських та балканських держав. І відомо також, що асоційована угода передбачає згодом повноправне членство в ЄС.
В чому полягає сенсація, адже Албанія – на європейському континенті?
Сенсація полягає в тому, що таким країнам, як Румунія і Болгарія, вступ до ЄС відкладено до 2007 року, а, приміром, Молдові, Україні, та Білорусі таке членство взагалі не світить, про що вже неодноразово заявляв голова Європейської Комісії Романо Проді. І це попри те, що ці країни економічно хоч як-не-як розвиненіші і мають далеко потужніший потенціал, ніж Албанія.
Чим пояснити такий політичний крок керівництва ЄС?
Аналогічне запитання я поставив речниці Європейської Комісії у закордонних Справах Еммі Едвін. От вона мене і просвітила, що з метою встановлення політичної стабільності на Балканах та подальшої інтеграції цього регіону в Європейський Союз, ЄС розпочав вже переговори про підписання асоційованих угод із Боснією–Герцеговиною, Хорватією, Македонією. До цієї групи також залучається і богом забута відстала Албанія. Щоправда Європейський Союз фінансово намагається допомагати Албанії, аби в країні знову не вибухнув бунт проти багатих, як це трапилось у 1997 році. Протягом 2001-2004 років ЄС надав Албанії технічну і фінансову допомогу в розмірі близько двохсот мільйонів євро. Ці кошти призначалися на реструктуризацію внутрішнього законодавства, посилення прикордонного контролю, розвиток економіки, боротьбу з організованою злочинністю, на розвиток освіти і медицини. І ще одне. Якщо поглянути на карту Європи, пояснила мені далі представник Єврокомісії, то вважайте, що майже в центрі Європейського Союзу існує велика прогалина між Словенією і Грецією. Тому цю прогалину ЄС хотів би заповнити. Однак це ще досить тривалий процес, бо асоційована угода включає в себе політичний діалог, імплементацію торговельного договору, договору в галузі правового співробітництва, транспортних перевезень та цілої низки інших домовленостей в галузі економіки, безпеки, науки тощо. Тому темпи руху Албанії до асоційованого членства в Євросоюз залежать від темпів виконання завдань, які передбачає угода.
В чому полягає сенсація, адже Албанія – на європейському континенті?
Сенсація полягає в тому, що таким країнам, як Румунія і Болгарія, вступ до ЄС відкладено до 2007 року, а, приміром, Молдові, Україні, та Білорусі таке членство взагалі не світить, про що вже неодноразово заявляв голова Європейської Комісії Романо Проді. І це попри те, що ці країни економічно хоч як-не-як розвиненіші і мають далеко потужніший потенціал, ніж Албанія.
Чим пояснити такий політичний крок керівництва ЄС?
Аналогічне запитання я поставив речниці Європейської Комісії у закордонних Справах Еммі Едвін. От вона мене і просвітила, що з метою встановлення політичної стабільності на Балканах та подальшої інтеграції цього регіону в Європейський Союз, ЄС розпочав вже переговори про підписання асоційованих угод із Боснією–Герцеговиною, Хорватією, Македонією. До цієї групи також залучається і богом забута відстала Албанія. Щоправда Європейський Союз фінансово намагається допомагати Албанії, аби в країні знову не вибухнув бунт проти багатих, як це трапилось у 1997 році. Протягом 2001-2004 років ЄС надав Албанії технічну і фінансову допомогу в розмірі близько двохсот мільйонів євро. Ці кошти призначалися на реструктуризацію внутрішнього законодавства, посилення прикордонного контролю, розвиток економіки, боротьбу з організованою злочинністю, на розвиток освіти і медицини. І ще одне. Якщо поглянути на карту Європи, пояснила мені далі представник Єврокомісії, то вважайте, що майже в центрі Європейського Союзу існує велика прогалина між Словенією і Грецією. Тому цю прогалину ЄС хотів би заповнити. Однак це ще досить тривалий процес, бо асоційована угода включає в себе політичний діалог, імплементацію торговельного договору, договору в галузі правового співробітництва, транспортних перевезень та цілої низки інших домовленостей в галузі економіки, безпеки, науки тощо. Тому темпи руху Албанії до асоційованого членства в Євросоюз залежать від темпів виконання завдань, які передбачає угода.
