Белград, 4 лютого 2003 – Парламенти Сербiї й Чорногорiї ухвалили Конституцiйну хартiю перебудованої спiвдружностi двох республiк. Проте, залишилося ще чимало вiдкритих питань, мiж iншими й таке, чи майбутня конфедерація матиме державний прапор, гімн й герб.
Сербiя i Чорногорiя, як називатиметься спiвдружнiсть, могла б стати єдиною державою у свiтi без державних символiв. Автори Конституцiйної хартiї досягли домовленостi, щоби цю справу до кiнця року обговорили групи експертiв. Окремi чорногорськi урядовцi вважають, що спiвдружнiсть не є класичною державою та що їй через те не потрiбнi державнi символи. Вони додають, що спiвдружнiсть ймовiрно iснуватиме лише три роки.
Сербська сторона пропонувала, щоби прапором нової держави став прапор нинiшньої Югославiї, на який було б поставлено герби двох республiк. Проте, виявилося, що спершу треба змiнити сербський герб з комунiстичних часiв, на якому знаходиться червона зiрка. Iншi пропонували, щоби прапор був червоно-бiлим. Пропозицiю вiдкинено з поясненням, що це кольори польського прапора. Щодо нинiшнього синьо-бiло-червоного прапора, чорногорцi вимагали замiнити синiй колiр блакитним. Один сербський журналiст з цього приводу зауважив, що синiй колiр на сонцi згодом стане блакитним.
Коли йдеться про гiмн, справа ще складнiша. В колишнiй Югославiї спiвали гiмн “Гей, слов’яни”. Ця пiсня залишилася й гiмном Мiлошевичевої держави. Нинi про неї не хочуть чути анi серби нi чорногорцi, оскiльки це мелодiя польского гiмну “Марш Домбровскi” текст до якого свого часу написав чех Самуел Томашiк.
Пропозицiю зробити компіляцію сербського й чорногорського гiмнiв вiдкинено через те, що республiки не мають офiцiйних гiмнiв. I у Сербiї i в Чорногорiї уже кiлька рокiв тривають яловi дебати щодо того, яка з популярних пiсень заслуговує стати гiмном. Серби найчастiше спiвають урочисту пiсню “Боже правди”, яку свого часу написав австро-угорський офiцер, словенець за нацiональнiстю.
Гербознавцi й музикознавці кажуть, що узгодити вимоги полiтичних дiячiв й громадян неможливо. Iншими словами, неможливо створити символи, якi б подобалися усiм i якi вiдображали б i героїчне минуле, i правдолюбнiсть, й iншi особливостi двох народiв й двох держав-членiв Спiвдружностi.
Отож, урочисте проголошення Спiвдружностi Сербiї i Чорногорiї не буде дуже урочистим. Принаймнi з точки зору тих, хто вважає, що держава без прапора, гiмну й герба не є державою.
Сербiя i Чорногорiя, як називатиметься спiвдружнiсть, могла б стати єдиною державою у свiтi без державних символiв. Автори Конституцiйної хартiї досягли домовленостi, щоби цю справу до кiнця року обговорили групи експертiв. Окремi чорногорськi урядовцi вважають, що спiвдружнiсть не є класичною державою та що їй через те не потрiбнi державнi символи. Вони додають, що спiвдружнiсть ймовiрно iснуватиме лише три роки.
Сербська сторона пропонувала, щоби прапором нової держави став прапор нинiшньої Югославiї, на який було б поставлено герби двох республiк. Проте, виявилося, що спершу треба змiнити сербський герб з комунiстичних часiв, на якому знаходиться червона зiрка. Iншi пропонували, щоби прапор був червоно-бiлим. Пропозицiю вiдкинено з поясненням, що це кольори польського прапора. Щодо нинiшнього синьо-бiло-червоного прапора, чорногорцi вимагали замiнити синiй колiр блакитним. Один сербський журналiст з цього приводу зауважив, що синiй колiр на сонцi згодом стане блакитним.
Коли йдеться про гiмн, справа ще складнiша. В колишнiй Югославiї спiвали гiмн “Гей, слов’яни”. Ця пiсня залишилася й гiмном Мiлошевичевої держави. Нинi про неї не хочуть чути анi серби нi чорногорцi, оскiльки це мелодiя польского гiмну “Марш Домбровскi” текст до якого свого часу написав чех Самуел Томашiк.
Пропозицiю зробити компіляцію сербського й чорногорського гiмнiв вiдкинено через те, що республiки не мають офiцiйних гiмнiв. I у Сербiї i в Чорногорiї уже кiлька рокiв тривають яловi дебати щодо того, яка з популярних пiсень заслуговує стати гiмном. Серби найчастiше спiвають урочисту пiсню “Боже правди”, яку свого часу написав австро-угорський офiцер, словенець за нацiональнiстю.
Гербознавцi й музикознавці кажуть, що узгодити вимоги полiтичних дiячiв й громадян неможливо. Iншими словами, неможливо створити символи, якi б подобалися усiм i якi вiдображали б i героїчне минуле, i правдолюбнiсть, й iншi особливостi двох народiв й двох держав-членiв Спiвдружностi.
Отож, урочисте проголошення Спiвдружностi Сербiї i Чорногорiї не буде дуже урочистим. Принаймнi з точки зору тих, хто вважає, що держава без прапора, гiмну й герба не є державою.
