Київ, 13 лютого 2003 – Вісті не лежать на місці, і чутка про те, що виявлені “жучки” для підслуховування у штаб-квартирі партії “Вперед, Україно!”, власне, у кабінеті народних депутатів України – знаного юриста Віктора Мусіяки та підприємця, в минулому офіцера СБУ, Володимира Сивковича, гуляла у стінах Верховної Ради ще в грудні. Тепер же про факт виявлення прослуховуючого обладнання в офісі народних депутатів повідомила Генпрокуратура. Втім, самих “жучків” депутатами вже було знищено чимало, і їхні встановлення не стали для них несподіванкою. Здивування викликав підслуховуючий пристрій, вмонтований у бетонній стелі, який був підключений до електромережі і мав розмір телефонної трубки. Про те, хто міг наважитися на таку тривалу працю, і кому цікаві розмови парламентаріїв оповідається в статті “Вухо біля шпарки”, яку друкує газета “Сільські вісті”.
А в матеріалі “Кучмісти у дворянстві” газета захисту інтересів селян розмірковує про те, “чим загрожує Україні членство трьох сотень високопосадовців у напівмасонській організації”.
“Пацани” та Божі діти” – у публікації під таким заголовком газета “Україна молода” пропонує розгорнуту розповідь про політичний та кадровий розклад сил донецької неформальної фінансово-промислової групи. Сьогодні, через два з гаком місяці від початку великого переселення донеччан до столиці, багато хто, хотів би достеменно розібратися у тонкощах їхньої розстановки відносно внутрішніх “центрів впливу”, розсортувати їх за реальною вагою та особистими уподобаннями у бізнесі. Саме це і намагається зробити донецький кореспондент щоденника.
Протягом 10 років тривала війна в Афганістані. Війна, що й нині для більшості українських громадян, і не лише їх, залишається незрозумілою. Війна, в яку воїнів-інтернаціоналістів втягли кремлівські “мудреці”, ще раз підтвердила просту істину: будь-які спірні питання необхідно вирішувати мирним шляхом. 14 років тому радянські війська, котрі захищали квітневу революцію 1978 року і цілісність радянських кордонів, залишили Афганістан. Чужа війна закінчилась. Як нагадує дописувач газети “День” – кривава помилка політиків коштувала життя 14 тисячам радянських солдат. Українців серед них було 3280. Понад 7 тисяч учасників бойових дій в Афганістані повернулись додому інвалідами, понад 4 тисячі померли вже після війни від ран. Про уроки цієї війни – в статті “Афганський слід”.
Сьогодні виповнюється 95 років із дня народження Петра Шелеста, а 17 лютого – вісімдесяти п’ятиріччя Володимира Щербицького. Однак на державному рівні вшановують лише останнього. Чому? Про це розмірковує автор статті “Дві річниці – одне відзначення”, яку друкує газета “День”.
Не забув нагадати щоденник і про 50-ту річницю від дня народження знаного українського актора Анатолія Хостікоєва. У статті “Сам собі режисер” можна ознайомитися з короткою творчою біографією митця, а також прочитати інтерв’ю з ювіляром. Не забула привітати Анатолія Хостікоєва і газета “Київські відомості”, яка називає його секс-символом українського театру і кіно і просто хорошим актором та людиною.
Окрім привітань ювіляру сьогоднішня преса друкує численні оздоровлення до дня Святого Валентина. А також до завтрашнього Стрітення. Цього дня, – пише газета “Молодь України” – віддавна вважалося найкращим днем для зустрічей, гостин та змовин. Традиційно на Стрітення вперше співають веснянки й востаннє звучать колядки та щедрівки. Цілющою вважається й стрітенська вода, освячена цього дня в храмі. Її зберігають увесь рік, вважаючи цілющою. Докладніше про свято Стрітення – в статті “Зима іде туди, де було літо...”
А в матеріалі “Кучмісти у дворянстві” газета захисту інтересів селян розмірковує про те, “чим загрожує Україні членство трьох сотень високопосадовців у напівмасонській організації”.
“Пацани” та Божі діти” – у публікації під таким заголовком газета “Україна молода” пропонує розгорнуту розповідь про політичний та кадровий розклад сил донецької неформальної фінансово-промислової групи. Сьогодні, через два з гаком місяці від початку великого переселення донеччан до столиці, багато хто, хотів би достеменно розібратися у тонкощах їхньої розстановки відносно внутрішніх “центрів впливу”, розсортувати їх за реальною вагою та особистими уподобаннями у бізнесі. Саме це і намагається зробити донецький кореспондент щоденника.
Протягом 10 років тривала війна в Афганістані. Війна, що й нині для більшості українських громадян, і не лише їх, залишається незрозумілою. Війна, в яку воїнів-інтернаціоналістів втягли кремлівські “мудреці”, ще раз підтвердила просту істину: будь-які спірні питання необхідно вирішувати мирним шляхом. 14 років тому радянські війська, котрі захищали квітневу революцію 1978 року і цілісність радянських кордонів, залишили Афганістан. Чужа війна закінчилась. Як нагадує дописувач газети “День” – кривава помилка політиків коштувала життя 14 тисячам радянських солдат. Українців серед них було 3280. Понад 7 тисяч учасників бойових дій в Афганістані повернулись додому інвалідами, понад 4 тисячі померли вже після війни від ран. Про уроки цієї війни – в статті “Афганський слід”.
Сьогодні виповнюється 95 років із дня народження Петра Шелеста, а 17 лютого – вісімдесяти п’ятиріччя Володимира Щербицького. Однак на державному рівні вшановують лише останнього. Чому? Про це розмірковує автор статті “Дві річниці – одне відзначення”, яку друкує газета “День”.
Не забув нагадати щоденник і про 50-ту річницю від дня народження знаного українського актора Анатолія Хостікоєва. У статті “Сам собі режисер” можна ознайомитися з короткою творчою біографією митця, а також прочитати інтерв’ю з ювіляром. Не забула привітати Анатолія Хостікоєва і газета “Київські відомості”, яка називає його секс-символом українського театру і кіно і просто хорошим актором та людиною.
Окрім привітань ювіляру сьогоднішня преса друкує численні оздоровлення до дня Святого Валентина. А також до завтрашнього Стрітення. Цього дня, – пише газета “Молодь України” – віддавна вважалося найкращим днем для зустрічей, гостин та змовин. Традиційно на Стрітення вперше співають веснянки й востаннє звучать колядки та щедрівки. Цілющою вважається й стрітенська вода, освячена цього дня в храмі. Її зберігають увесь рік, вважаючи цілющою. Докладніше про свято Стрітення – в статті “Зима іде туди, де було літо...”
