Белград, 18 лютого 2003 – Державне об’єднання проголошено 4 лютого. Проте, воно досi iснує лише на паперi.
Союзна Республiка Югославiя була єдиною державою лише формально, оскiльки Чорногорiя фактично була незалежною республiкою в її складi. Щодо статусу новопроголошеного державного об’єднання, експерти кажуть, що ще рано аналiзувати цю справу.
Сербiя i Чорногорiя наразi в руках прем’єр-мiнiстрiв Зорана Джiнджича й Мiла Дюкановича, якi мають канцлерськi повноваження. Нi Сербiя, нi Чорногорiя не мають президентiв. Виконуючими президентських обов’язкiв є спiкери парламентiв Наташа Мiчич й Филип Вуянович. Йдеться про близьких спiвробiтникiв голiв урядiв. Iншими словами, прем’єр-мiнiстри контролюють i парламенти, i президентiв. А прем’єрiв – нiхто. Через це окремi аналiтики не без сарказму перебудову колишньої Югославiї називають подiлом здобичi мiж Джiнджичем й Дюкановичем. Вiд договору згаданої двiйки залежить, хто стане парламентським депутатом, хто мiнiстром чи послом.
До парламенту державного об’єднання сербська сторона має обрати 91, чорногорська – 35 депутатiв. Згiдно з Конституцiйною хартiєю, рiшення парламенту будуть правосильними лише у разi, якщо за них проголосує бiльшiсть депутатiв i з Сербiї i з Чорногорiї.
Сербiя i Чорногорiя протягом шести мiсяцiв повиннi ухвалити новi конституцiї. На думку експертiв, строк надто короткий. Тим часом формально чинними є конституцiї, ухваленi в комунiстичнi часи, якi давно стали анахронiчними i їхнє порушення урядами бiльше нiкого не хвилює.
У Белградi й Подґорицi тим часом тривають дебати щодо назви громадян державного об’єднання. Громадяни Югославiї називали себе югославами. Наразi дехто пропонує назву – сербогорцi. Дотепники уже спародiювали цю назву на – горесерби. Проблему, звичайно, обговорює окрема комiсiя, яка мала б запропонувати й скорочену назву державного об’єднання. Серби пропонують скорочення СiЧ, а чорногорцi – СЧГ. Кожна сторона наполягає на своїй версiї.
Югославiю прискорено демонтують. Державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя розбудовують не поспiшаючи. На перехiдному етапi є багато бiльше запитань й недомовленостей, анiж чiтких вiдповiдей.
Союзна Республiка Югославiя була єдиною державою лише формально, оскiльки Чорногорiя фактично була незалежною республiкою в її складi. Щодо статусу новопроголошеного державного об’єднання, експерти кажуть, що ще рано аналiзувати цю справу.
Сербiя i Чорногорiя наразi в руках прем’єр-мiнiстрiв Зорана Джiнджича й Мiла Дюкановича, якi мають канцлерськi повноваження. Нi Сербiя, нi Чорногорiя не мають президентiв. Виконуючими президентських обов’язкiв є спiкери парламентiв Наташа Мiчич й Филип Вуянович. Йдеться про близьких спiвробiтникiв голiв урядiв. Iншими словами, прем’єр-мiнiстри контролюють i парламенти, i президентiв. А прем’єрiв – нiхто. Через це окремi аналiтики не без сарказму перебудову колишньої Югославiї називають подiлом здобичi мiж Джiнджичем й Дюкановичем. Вiд договору згаданої двiйки залежить, хто стане парламентським депутатом, хто мiнiстром чи послом.
До парламенту державного об’єднання сербська сторона має обрати 91, чорногорська – 35 депутатiв. Згiдно з Конституцiйною хартiєю, рiшення парламенту будуть правосильними лише у разi, якщо за них проголосує бiльшiсть депутатiв i з Сербiї i з Чорногорiї.
Сербiя i Чорногорiя протягом шести мiсяцiв повиннi ухвалити новi конституцiї. На думку експертiв, строк надто короткий. Тим часом формально чинними є конституцiї, ухваленi в комунiстичнi часи, якi давно стали анахронiчними i їхнє порушення урядами бiльше нiкого не хвилює.
У Белградi й Подґорицi тим часом тривають дебати щодо назви громадян державного об’єднання. Громадяни Югославiї називали себе югославами. Наразi дехто пропонує назву – сербогорцi. Дотепники уже спародiювали цю назву на – горесерби. Проблему, звичайно, обговорює окрема комiсiя, яка мала б запропонувати й скорочену назву державного об’єднання. Серби пропонують скорочення СiЧ, а чорногорцi – СЧГ. Кожна сторона наполягає на своїй версiї.
Югославiю прискорено демонтують. Державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя розбудовують не поспiшаючи. На перехiдному етапi є багато бiльше запитань й недомовленостей, анiж чiтких вiдповiдей.
