Київ, 19 лютого 2003 – “Від того – з ким , залежить – куди,” – у публікації під таким заголовком, яку друкує газета “Сільські вісті”, народний депутат України Михайло Павловський розмірковує над майбутнім України. А також ділиться спостереженнями про нинішню тривожну ситуацію в країні і тих, хто до неї призвів. Парламентарій стверджує, що під патронатом Кучми влада загнала Україну в глухий кут. Замість демократії і громадянського суспільства в країні відбувається авторитарний відкат. В державі з’явилася владна ракова пухлина, якою стала вертикаль адміністрації президента, котра керується не законами, а вказівками.
Не менш категоричним є й автор іншої публікації в газеті “Сільські вісті”, що має назву “Смак влади – великі гроші”. Він стверджує, що “заяви Кучми про потребу боротьби із злочинністю й корупцією ні більш ні менш як фікція, мета якої відвернути увагу громадськості від назрілих проблем. Він сам зневажає законність і подає приклад підлеглим для наслідування, а це не що інше, як заохочення до корупційних діянь”.
Людиною, котра присвятила своє життя боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, був парламентарій Анатолій Єрмак – в цьому переконаний кореспондент газети “Україна молода”. Він нагадує, що сьогодні виповнюється 9 днів від часу загибелі народного депутата. У публікації, що має назву “Людина честі” і людина, “яких обмаль...” можна ознайомитися зі спогадами колег та друзів про Анатолія Єрмака. А також довідатися про його захоплення, життєві уподобання та плани, яким так і не судилося збутися.
Останнім часом преса не лишає поза увагою голову Верховної Ради – Володимира Литвина. Зокрема, вчора газета “Молодь України” запросила його в редакцію на “пряму лінію”. І, як стверджує часопис в замітці “Розмовляли не лише про політику” – дзвінків в редакцію було достатньо.
Кореспондент тижневика “Правда України” вважає, що вага і вплив Володимира Литвина буде дедалі збільшуватися. Причиною цього – його “зважений нейтралітет” і ненав’язливе посередництво в парламентських баталіях. Про інші чесноти нинішнього голови парламенту – в статті “Скіпетр для спікера”.
Увагу газети “Сегодня” привернула інша постать – короля України Ореста Першого. Принаймні, так він себе назвав, завітавши до редакції щоденника. Про те, які він мав підстави стверджувати це – на сторінці “Політика”.
В цьому ж числі можна прочитати інтерв’ю з лауреатом цьогорічного Берлінського кінофестивалю режисером Степаном Ковалем, мультфільм якого також був удостоєний нагороди українського кінофестивалю “Молодість”.
Тему вітчизняного кінематографу продовжує газета “День”. Часопис зауважує, що остання дискусія навколо українського кіно не лише не вщухла, а й розгорілася з новою силою – надто вже багато причетних і зацікавлених. І, нарешті, стало очевидно, – пише газета, – що проблема кіно лежить не стільки у сфері фінансів, скільки у різниці позицій Міністерства культури й рядових кінематографістів, аномальності ситуації, що склалася на українському кіно ринку. Про неї – в статті “Дівчинка плаче – кулька полетіла”.
А в матеріалі “Від педагогіки авторитаризму – до педагогіки “дитиноцентризму” можна ознайомитися з відповідями міністра освіти та науки Василя Кременя на питання: чи можна забезпечити рівний доступ до якісної освіти в країні нерівних можливостей? Скільки дітей має бути в шкільних класах? Як позбавитися корупції в освіті?
Не менш категоричним є й автор іншої публікації в газеті “Сільські вісті”, що має назву “Смак влади – великі гроші”. Він стверджує, що “заяви Кучми про потребу боротьби із злочинністю й корупцією ні більш ні менш як фікція, мета якої відвернути увагу громадськості від назрілих проблем. Він сам зневажає законність і подає приклад підлеглим для наслідування, а це не що інше, як заохочення до корупційних діянь”.
Людиною, котра присвятила своє життя боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, був парламентарій Анатолій Єрмак – в цьому переконаний кореспондент газети “Україна молода”. Він нагадує, що сьогодні виповнюється 9 днів від часу загибелі народного депутата. У публікації, що має назву “Людина честі” і людина, “яких обмаль...” можна ознайомитися зі спогадами колег та друзів про Анатолія Єрмака. А також довідатися про його захоплення, життєві уподобання та плани, яким так і не судилося збутися.
Останнім часом преса не лишає поза увагою голову Верховної Ради – Володимира Литвина. Зокрема, вчора газета “Молодь України” запросила його в редакцію на “пряму лінію”. І, як стверджує часопис в замітці “Розмовляли не лише про політику” – дзвінків в редакцію було достатньо.
Кореспондент тижневика “Правда України” вважає, що вага і вплив Володимира Литвина буде дедалі збільшуватися. Причиною цього – його “зважений нейтралітет” і ненав’язливе посередництво в парламентських баталіях. Про інші чесноти нинішнього голови парламенту – в статті “Скіпетр для спікера”.
Увагу газети “Сегодня” привернула інша постать – короля України Ореста Першого. Принаймні, так він себе назвав, завітавши до редакції щоденника. Про те, які він мав підстави стверджувати це – на сторінці “Політика”.
В цьому ж числі можна прочитати інтерв’ю з лауреатом цьогорічного Берлінського кінофестивалю режисером Степаном Ковалем, мультфільм якого також був удостоєний нагороди українського кінофестивалю “Молодість”.
Тему вітчизняного кінематографу продовжує газета “День”. Часопис зауважує, що остання дискусія навколо українського кіно не лише не вщухла, а й розгорілася з новою силою – надто вже багато причетних і зацікавлених. І, нарешті, стало очевидно, – пише газета, – що проблема кіно лежить не стільки у сфері фінансів, скільки у різниці позицій Міністерства культури й рядових кінематографістів, аномальності ситуації, що склалася на українському кіно ринку. Про неї – в статті “Дівчинка плаче – кулька полетіла”.
А в матеріалі “Від педагогіки авторитаризму – до педагогіки “дитиноцентризму” можна ознайомитися з відповідями міністра освіти та науки Василя Кременя на питання: чи можна забезпечити рівний доступ до якісної освіти в країні нерівних можливостей? Скільки дітей має бути в шкільних класах? Як позбавитися корупції в освіті?
