Варшава, 20 лютого 2003 – На міжнародній конференції “Політика розширеного ЄС щодо нових сусідів”, яка розпочалася в четвер у Варшаві, Україну представляють голова Комісії європейської інтеграції Верховної Ради Борис Тарасюк та голова парламентської Комісії з питань промислової політики Юрій Єхануров. Протягом першого дня роботи конференції, а саме в сесії присвяченій оцінці сьогоднішніх і майбутніх стосунків між Європейським Союзом і країнами, які невдовзі стануть його східними сусідами, взяв участь Борис Тарасюк, поряд із представниками Польщі, Росії, Білорусі і Молдови. Виступ Юрія Єханурова очікується завтра на сесії, присвяченій ролі допомоги ЄС для проведення демократичних змін в країнах-сусідах розширеного Євросоюзу.
Хоч Україні під час роботи конференції приділялося часу не більше, ніж іншим майбутнім сусідам розширеного Європейського Союзу, все ж особливість української позиції у цій сфері підкреслювалась майже усіма промовцями, починаючи з польського президента Александра Кваснєвського. На думку польського президента, Україна побоюється, що нові члени ЄС сконцентруються на тих позитивах, які дасть їм членство у союзі, внаслідок чого вони відвернуться від своїх східних сусідів. “Зокрема, через це, – сказав пан Кваснєвський, – Польща прийняла рішення зробити візи для українських громадян безплатними”.
Зрештою, Україна є єдиною країною із майбутніх східних сусідів ЄС, яка постійно і чітко декларує свій європейський вибір, і крім того вже зробила чимало конкретних кроків у цьому напрямку. Саме на цьому зробив головний наголос у своєму виступі Борис Тарасюк. Що ж стосується інших виступів на цій конференції, то пан Тарасюк найважливішим назвав виступ міністра закордонних справ Польщі Влодзімєжа Цімошевича, у якому було зроблено презентацію так званого нон-пейпер, підготованого польським МЗС і розісланого в усі дипломатичні відомства країн-членів ЄС.
У даному документі щодо України зокрема сказано: “Якщо йдеться про Україну, нашим завданням в інтересах розширеного ЄС є визнання європейського вибору цієї країни, яка є дуже важливою країною для стабілізації і безпеки у східній частині континенту”. У своєму виступі Влодзімєж Цімошевич сказав також, що на думку Польщі, існуючі нині домовленості між ЄС і Україною могли б бути підняті до рангу домовленостей з асоційованими членами ЄС.
Українські учасники конференції сподіваються також, що під час другого дня роботи конференції у п’ятницю, а саме під час розмов про безпеку та демократичні зміни в країнах майбутніх сусідах ЄС, Україні знову ж таки буде відведено особливе місце.
Хоч Україні під час роботи конференції приділялося часу не більше, ніж іншим майбутнім сусідам розширеного Європейського Союзу, все ж особливість української позиції у цій сфері підкреслювалась майже усіма промовцями, починаючи з польського президента Александра Кваснєвського. На думку польського президента, Україна побоюється, що нові члени ЄС сконцентруються на тих позитивах, які дасть їм членство у союзі, внаслідок чого вони відвернуться від своїх східних сусідів. “Зокрема, через це, – сказав пан Кваснєвський, – Польща прийняла рішення зробити візи для українських громадян безплатними”.
Зрештою, Україна є єдиною країною із майбутніх східних сусідів ЄС, яка постійно і чітко декларує свій європейський вибір, і крім того вже зробила чимало конкретних кроків у цьому напрямку. Саме на цьому зробив головний наголос у своєму виступі Борис Тарасюк. Що ж стосується інших виступів на цій конференції, то пан Тарасюк найважливішим назвав виступ міністра закордонних справ Польщі Влодзімєжа Цімошевича, у якому було зроблено презентацію так званого нон-пейпер, підготованого польським МЗС і розісланого в усі дипломатичні відомства країн-членів ЄС.
У даному документі щодо України зокрема сказано: “Якщо йдеться про Україну, нашим завданням в інтересах розширеного ЄС є визнання європейського вибору цієї країни, яка є дуже важливою країною для стабілізації і безпеки у східній частині континенту”. У своєму виступі Влодзімєж Цімошевич сказав також, що на думку Польщі, існуючі нині домовленості між ЄС і Україною могли б бути підняті до рангу домовленостей з асоційованими членами ЄС.
Українські учасники конференції сподіваються також, що під час другого дня роботи конференції у п’ятницю, а саме під час розмов про безпеку та демократичні зміни в країнах майбутніх сусідах ЄС, Україні знову ж таки буде відведено особливе місце.
