Мінськ, 24 лютого 2003 – Віце-спікер Нижньої палати білоруського парламенту Володимир Конопльов радіє з приводу можливості “відновити СРСР” у складі 4 республік, а лідер опозиційного Білоруського Народного Фронту Вінцук Вячорка заявляє, що московське рішення віддаляє європейську перспективу Білорусі і України.
Багато білоруських політиків зазначають, що створення "союзу чотирьох" у Москві стало потрібно лише для інтеграції України до нових спільних структур, тому що три інші члени нового союзу входять до ЄврАзЕС – Євразійської економічної спільноти. Білорусь, Росія й Казахстан раніше виступили співзасновниками Митного союзу СНД, до якого долучилися Киргизстан і Таджикистан. Проте розбурений війною Таджикистан жодних внесків не робив, а вимагав лише допомоги, а Киргизстан першим серед держав СНД вступив до Світової організації торгівлі та фактично вийшов з митного союзу. У Мінську вважають, що Росія, Казахстан і Білорусь могли б розвивати ЄврАзЕС, прийнявши туди Україну, проте тоді б Леонідові Кучмі було б складно пояснити, чому Київ не долучався до того союзу раніше. Отже, тільки заради Кучми почали будувати щось нове – з такою думкою погоджуються представники як білоруської влади, так і опозиції. А президент Олександр Лукашенко впродовж останніх років обіцяв, що Україна “ось-ось, невдовзі приєднається до братерських слов‘янських народів”. Тепер це починає відбуватися. Дехто вже каже про спільний санітарний кордон, який новий союз виставить проти об‘єднаної Європи.
Заступник голови Палати представників білоруських Національних зборів Володимир Конопльов на прес-конференції у понеділок так прокоментував створення “союзу чотирьох”: "Якби відбулося диво, і всі ці держави стали б Радянським Союзом – лише з чотирьох держав, – повірте, всі останні республіки до нас би дуже швидко підтягнулися. Ну, може за винятком Грузії. Адже ви знаєте процеси у Вірменії – за союз. У Молдові також. Тому це чудово. Адже ми є міцними, коли ми всі разом. Наші трудові ресурси, російські трудові ресурси, високі технології, які є в Україні, і природні копалини Росії й Казахстану – їх же використовує вся Євразія. Хто така Європа? Закриємо всі крани, які йдуть зі сторони Росії, – невідомо, чим вона жити й що робити буде".
А ось що сказав Радіо Свобода про московську заяву чотирьох президентів держав СНД щодо створення спільної зони вільної торгівлі голова партії Білоруського народного фронту Вінцук Вячорка: "Це є логічним продовженням попередньої політики самопорятунку, що її Кучма проводить погодившись із посадою голови Ради СНД. Це рішення віддаляє Білорусь та Україну від їхньої європейської перспективи, бо ми всі усвідомлюємо, що Росію ніколи не приймуть у Європейський Союз. Ця політика свідчить, що як Лукашенко, так і Кучма перебувають у глухому куті".
Думку Вінцука Вячорки поділяють також інші представники білоруської опозиції. Щоправда, деякі з них кажуть, що присутність України в союзі дозволить врятувати Білорусь від можливої долі суб‘єкту Російської Федерації. Депутат палати представників Іван Пашкевич звернув увагу на те, що завдяки президентові України білоруський лідер Олександр Лукашенко почав вивчати білоруську мову. Коли Володимир Путін запитав у Москві, як називається свято 23 лютого у сусідів, Лукашенко спочатку сказав: “Як і у вас”, але, почувши український варіант від Кучми, пригадав і свій, білоруський “Дзень абаронци Айчини”.
Багато білоруських політиків зазначають, що створення "союзу чотирьох" у Москві стало потрібно лише для інтеграції України до нових спільних структур, тому що три інші члени нового союзу входять до ЄврАзЕС – Євразійської економічної спільноти. Білорусь, Росія й Казахстан раніше виступили співзасновниками Митного союзу СНД, до якого долучилися Киргизстан і Таджикистан. Проте розбурений війною Таджикистан жодних внесків не робив, а вимагав лише допомоги, а Киргизстан першим серед держав СНД вступив до Світової організації торгівлі та фактично вийшов з митного союзу. У Мінську вважають, що Росія, Казахстан і Білорусь могли б розвивати ЄврАзЕС, прийнявши туди Україну, проте тоді б Леонідові Кучмі було б складно пояснити, чому Київ не долучався до того союзу раніше. Отже, тільки заради Кучми почали будувати щось нове – з такою думкою погоджуються представники як білоруської влади, так і опозиції. А президент Олександр Лукашенко впродовж останніх років обіцяв, що Україна “ось-ось, невдовзі приєднається до братерських слов‘янських народів”. Тепер це починає відбуватися. Дехто вже каже про спільний санітарний кордон, який новий союз виставить проти об‘єднаної Європи.
Заступник голови Палати представників білоруських Національних зборів Володимир Конопльов на прес-конференції у понеділок так прокоментував створення “союзу чотирьох”: "Якби відбулося диво, і всі ці держави стали б Радянським Союзом – лише з чотирьох держав, – повірте, всі останні республіки до нас би дуже швидко підтягнулися. Ну, може за винятком Грузії. Адже ви знаєте процеси у Вірменії – за союз. У Молдові також. Тому це чудово. Адже ми є міцними, коли ми всі разом. Наші трудові ресурси, російські трудові ресурси, високі технології, які є в Україні, і природні копалини Росії й Казахстану – їх же використовує вся Євразія. Хто така Європа? Закриємо всі крани, які йдуть зі сторони Росії, – невідомо, чим вона жити й що робити буде".
А ось що сказав Радіо Свобода про московську заяву чотирьох президентів держав СНД щодо створення спільної зони вільної торгівлі голова партії Білоруського народного фронту Вінцук Вячорка: "Це є логічним продовженням попередньої політики самопорятунку, що її Кучма проводить погодившись із посадою голови Ради СНД. Це рішення віддаляє Білорусь та Україну від їхньої європейської перспективи, бо ми всі усвідомлюємо, що Росію ніколи не приймуть у Європейський Союз. Ця політика свідчить, що як Лукашенко, так і Кучма перебувають у глухому куті".
Думку Вінцука Вячорки поділяють також інші представники білоруської опозиції. Щоправда, деякі з них кажуть, що присутність України в союзі дозволить врятувати Білорусь від можливої долі суб‘єкту Російської Федерації. Депутат палати представників Іван Пашкевич звернув увагу на те, що завдяки президентові України білоруський лідер Олександр Лукашенко почав вивчати білоруську мову. Коли Володимир Путін запитав у Москві, як називається свято 23 лютого у сусідів, Лукашенко спочатку сказав: “Як і у вас”, але, почувши український варіант від Кучми, пригадав і свій, білоруський “Дзень абаронци Айчини”.
