Прага, 28 лютого – Уряди країн Ради Європи радять працівникам Адміністрації президента України пройти навчання на підвищення професіоналізму. А зайнятися вишколом чиновників з адміністрації Комітет міністрів рекомендує самій Раді Європи. У своєму останньому звіті міністри Ради Європи наголошують на втручанні президентського офісу не лише до програм державного телебачення, а й до приватних телеканалів, таких як 1+1, Інтер та Новий канал.
Комітет міністрів Ради Європи дійшов висновку, що ситуація із свободою слова в Україні не відповідає елементарним вимогам Європейської Конвенції з Прав людини. Загальне враження європейських міністрів від ситуації із свободою слова в Україні таке: якщо раніше виконавча влада захищалася від журналістської критики, то тепер вона змінила стратегію і перейшла в наступ на свободу слова; вона намагається керувати пресою і контролювати її, що неприйнятне у демократичному суспільстві.
Ось кілька прикладів: заміна власників, особливо на українському телепросторі, зробила більшість телеканалів підконтрольними президентському оточенню; це серйозно погрішило рівень висвітлення політичних подій і унеможливило критичний аналіз Адміністрації президента та її політики. Наступною негативною тенденцією в Україні стало створення департаменту інформаційної політики при президентській адміністрації та поширення ним темників, що спонукало багатьох відомих журналістів полишити свою роботу. Вказують європейські міністри і на упередженість Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України, яка створює проблеми з ліцензіями на мовлення для телеканалу 1+1, радіостанцій Громадське радіо, Радіо Континент та Ефір 1. Вони критикують також і нове правило ліцензування на закордонне мовлення, що стосується передач BBC, й Дойче Велле.
Невдоволені міністри і небажанням влади в Україні вирішувати питання, на яких постійно наголошує Рада Європи та інші міжнародні спостерігачі. А саме: відсутність в Україні громадського телебачення, існування Закону про висвітлення діяльності органів державної влади, а ще - брак законів, котрі б захищали пресу від довільного втручання, дуже часті напади на журналістів (вбивства Гонгадзе, Александрова, зникнення Коломійця) і нарешті, залякування медія податковою і міліцією.
Рада Європи радить журналістам України підвищувати свій професіоналізм, але наголошує, що жодне навчання чи вишкіл не допоможе їм, допоки не буде політичної волі, допоки журналісти продовжуватимуть боятися переслідувань.
І ще кілька важливих висновків. Комітет міністрів Ради Європи вважає, що українська влада НЕ несе цілковитої відповідальності за те, що усі засоби масової інформації в Україні розподілені між політичними кланами. І друге, під час поїздки до Києва делегація європейських міністрів не знайшла доказів політичної цензури в українських змі, тобто випадків, коли влада забороняла б публікацію чи трансляцію окремих матеріалів. І останнє, міністри з Ради Європи висловили жаль з приводу того, що українські урядовці часто відмовлялися відповідати на конкретні запитання щодо свободи слова в Україні.
Комітет міністрів Ради Європи дійшов висновку, що ситуація із свободою слова в Україні не відповідає елементарним вимогам Європейської Конвенції з Прав людини. Загальне враження європейських міністрів від ситуації із свободою слова в Україні таке: якщо раніше виконавча влада захищалася від журналістської критики, то тепер вона змінила стратегію і перейшла в наступ на свободу слова; вона намагається керувати пресою і контролювати її, що неприйнятне у демократичному суспільстві.
Ось кілька прикладів: заміна власників, особливо на українському телепросторі, зробила більшість телеканалів підконтрольними президентському оточенню; це серйозно погрішило рівень висвітлення політичних подій і унеможливило критичний аналіз Адміністрації президента та її політики. Наступною негативною тенденцією в Україні стало створення департаменту інформаційної політики при президентській адміністрації та поширення ним темників, що спонукало багатьох відомих журналістів полишити свою роботу. Вказують європейські міністри і на упередженість Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення України, яка створює проблеми з ліцензіями на мовлення для телеканалу 1+1, радіостанцій Громадське радіо, Радіо Континент та Ефір 1. Вони критикують також і нове правило ліцензування на закордонне мовлення, що стосується передач BBC, й Дойче Велле.
Невдоволені міністри і небажанням влади в Україні вирішувати питання, на яких постійно наголошує Рада Європи та інші міжнародні спостерігачі. А саме: відсутність в Україні громадського телебачення, існування Закону про висвітлення діяльності органів державної влади, а ще - брак законів, котрі б захищали пресу від довільного втручання, дуже часті напади на журналістів (вбивства Гонгадзе, Александрова, зникнення Коломійця) і нарешті, залякування медія податковою і міліцією.
Рада Європи радить журналістам України підвищувати свій професіоналізм, але наголошує, що жодне навчання чи вишкіл не допоможе їм, допоки не буде політичної волі, допоки журналісти продовжуватимуть боятися переслідувань.
І ще кілька важливих висновків. Комітет міністрів Ради Європи вважає, що українська влада НЕ несе цілковитої відповідальності за те, що усі засоби масової інформації в Україні розподілені між політичними кланами. І друге, під час поїздки до Києва делегація європейських міністрів не знайшла доказів політичної цензури в українських змі, тобто випадків, коли влада забороняла б публікацію чи трансляцію окремих матеріалів. І останнє, міністри з Ради Європи висловили жаль з приводу того, що українські урядовці часто відмовлялися відповідати на конкретні запитання щодо свободи слова в Україні.
