Прага, 4 березня 2003 – Результати парламентських виборів в Естонії, що відбулися минулої неділі, деякі оглядачі називають бунтом. За пів року до референдуму у справі вступу країни до Європейського союзу перемогу у виборах неочікувано здобула лівоцентристська партія і нещодавно створена, маловідома опозиційна партія «Республіка».
На початок нагадаймо, що очолювана прем’єр-міністром Сіімом Калласом партія реформ зайняла лише третє місце, здобувши всього 19 місць у парламенті. Лівоцентристська партія Центру, яку очолює мер Таллінна Едгар Савісаар, і опозиційна партія «Республіка» разом здобули 28 депутатських мандатів. Решту місць у парламенті поділили між собою шість дрібніших політичних партій і рухів. Тепер, згідно з конституцією, президент Арнольд Руутель найближчим часом повинен номінувати нового прем’єр-міністра – представника однієї з партій – переможців. Тим часом обидві партії оголосили про створення коаліції і дальше сформування нового уряду, головним завданням якого, до речі, стане підготовка до вступу Естонії до Європейського союзу і союзу НАТО. Естонські, як, зрештою, і західні оглядачі вважають, що нинішні загальні вибори продемонстрували дух протесту і невдоволення серед естонців, особливо людей молодшого покоління, політикою дотеперішнього керівництва, тому більшість виборців пішли на ризик, зробивши ставку на лівих центристів і представників досі маловідомої політичної сили. Згідно з оцінками естонських журналістів і спостерігачів, опозиційна партія «Республіка», яку залічують радше до консервативного спрямування, завдячує свою перемогу саме молодим виборцям. Оглядачі також вважають, що ця нещодавно створена партія привабила виборців своєю політичною платформою, яка передбачає боротьбу з корупцією і запровадження законності й порядку в країн. Старше покоління тим часом тримається своїх уже усталених політичних симпатій – правих або також лівих політичних сил, які, попри чітко європейську орієнтацію Естонії, ще мають значні впливи у цій колишній радянській республіці. Однак, прихід до влади лівих центристів оглядачі ніскільки не вважають поверненням до старих політичних орієнтирів або симпатій. Як приклад, вони наводять деякі сусідні країни, зокрема Польщу, де серед інших колишні комуністи нині послідовно і наполегливо ведуть країну до Європейського союзу і так само наполегливо домагалися вступу Польщі в союз НАТО. Референдум у справі вступу Естонії до Європейського союзу відбудеться 14 вересня. Проте у зв’язку з нинішніми виборами ніхто не очікує жодних несподіванок. Переважна більшість естонців, підтримують членство країни в ЄС і союзі НАТО.
На початок нагадаймо, що очолювана прем’єр-міністром Сіімом Калласом партія реформ зайняла лише третє місце, здобувши всього 19 місць у парламенті. Лівоцентристська партія Центру, яку очолює мер Таллінна Едгар Савісаар, і опозиційна партія «Республіка» разом здобули 28 депутатських мандатів. Решту місць у парламенті поділили між собою шість дрібніших політичних партій і рухів. Тепер, згідно з конституцією, президент Арнольд Руутель найближчим часом повинен номінувати нового прем’єр-міністра – представника однієї з партій – переможців. Тим часом обидві партії оголосили про створення коаліції і дальше сформування нового уряду, головним завданням якого, до речі, стане підготовка до вступу Естонії до Європейського союзу і союзу НАТО. Естонські, як, зрештою, і західні оглядачі вважають, що нинішні загальні вибори продемонстрували дух протесту і невдоволення серед естонців, особливо людей молодшого покоління, політикою дотеперішнього керівництва, тому більшість виборців пішли на ризик, зробивши ставку на лівих центристів і представників досі маловідомої політичної сили. Згідно з оцінками естонських журналістів і спостерігачів, опозиційна партія «Республіка», яку залічують радше до консервативного спрямування, завдячує свою перемогу саме молодим виборцям. Оглядачі також вважають, що ця нещодавно створена партія привабила виборців своєю політичною платформою, яка передбачає боротьбу з корупцією і запровадження законності й порядку в країн. Старше покоління тим часом тримається своїх уже усталених політичних симпатій – правих або також лівих політичних сил, які, попри чітко європейську орієнтацію Естонії, ще мають значні впливи у цій колишній радянській республіці. Однак, прихід до влади лівих центристів оглядачі ніскільки не вважають поверненням до старих політичних орієнтирів або симпатій. Як приклад, вони наводять деякі сусідні країни, зокрема Польщу, де серед інших колишні комуністи нині послідовно і наполегливо ведуть країну до Європейського союзу і так само наполегливо домагалися вступу Польщі в союз НАТО. Референдум у справі вступу Естонії до Європейського союзу відбудеться 14 вересня. Проте у зв’язку з нинішніми виборами ніхто не очікує жодних несподіванок. Переважна більшість естонців, підтримують членство країни в ЄС і союзі НАТО.
