Прага, 7 березня 2003 – У Словаччині триває скандал, пов’язаний зі стерилізацією циганських жінок у Східних районах країни після 89-го року. Міністр внутрішніх справ Словаччини призначив спеціальну слідчу бригаду, яку очолює жінка і яка розслідуватиме усі скарги у цій справі.
Із набуттям щораз ширшого розголосу ця історія водночас викликає шок серед людей і поза межами Словаччини. Ідеться про стерилізацію циганських жінок і дівчат проти їхньої волі, а точніше – без їхнього відома. Скандал, який вибухнув у січні, як видно з усього, ще не потрапив до усіх міжнародних правозахисних організацій, а тому поки що не завдав особливої моральної й політичної шкоди країні, яка найближчим часом мала би стати членом Європейського союзу. Отже, у січні дві неурядові організації оприлюднили звіт, згідно з яким принаймні 110 циганських жінок на сході країни, у районах найбільшого скупчення циганів були стерилізовані проти їхньої волі. Цю практику місцеві лікарі застосовували від 89-го року, тобто від падіння комунізму в тодішній Чехословаччині. Місцеві словацькі власті й лікарі категорично заперечили звіти згаданих неурядових організацій – Центру репродуктивних прав, тобто права народжувати, базованого в Нью-Йорку, а також Центру громадянських і людських прав, який має філії у Чеській і Словацькій республіках. Деякі словацькі засоби інформації гостро скритикували дві згадані організації, назвавши їхні повідомлення наклепами. Проте справою змушена була зайнятися поліція і міністерство охорони здоров’я. У звіті міністерства сказано, що повідомлення про стерилізацію не підтверджено. Тим часом уряд, стурбований репутацією країни, яка наступного року має намір вступити до Європейського союзу, продовжив розслідування. Згідно зі скаргами багатьох циганських жінок, під час вагітності або родів їм давали підписувати документ, суті якого вони не розуміли, або навіть чистий бланк, який пізніше неначебто служив згодою пацієнтки на стерилізацію. Багато словаків, які добре знають проблеми циганської меншості, дискримінацію і расистські випади проти циганів, схильні вірити повідомленням про стерилізацію. За приблизними оцінками, цигани становлять 10 відсотків понад п’ятимільйонного населення Словаччини. Ця етнічна меншість тут, як зрештою і в сусідній Чехії, найбільшою мірою соціально упосліджена. Серед циганів найвищий процент безробітних. Звичайно, вину за цей стан значної мірою приписують самим циганам, які традиційно погано інтегруються у країнах свого проживання і часто живуть в ізоляції. Останніми роками багато чеських і словацьких циганів виїздили до Великобританії і просили там політичного притулку. З огляду на той факт, що обидві країни стали на шлях демократії і незабаром стануть членами ЄС, Британія циганів повертає, а в один час запровадила навіть візи для всіх громадян обох країн. Скаргу на випадки стерилізації подали дві циганські жінки і урядовий адвокат, теж жінка. З огляду на особливу вразливість цієї справи, що торкається злочину проти жінок, слідчу бригаду міністерства внутрішніх справ теж очолює жінка.
Із набуттям щораз ширшого розголосу ця історія водночас викликає шок серед людей і поза межами Словаччини. Ідеться про стерилізацію циганських жінок і дівчат проти їхньої волі, а точніше – без їхнього відома. Скандал, який вибухнув у січні, як видно з усього, ще не потрапив до усіх міжнародних правозахисних організацій, а тому поки що не завдав особливої моральної й політичної шкоди країні, яка найближчим часом мала би стати членом Європейського союзу. Отже, у січні дві неурядові організації оприлюднили звіт, згідно з яким принаймні 110 циганських жінок на сході країни, у районах найбільшого скупчення циганів були стерилізовані проти їхньої волі. Цю практику місцеві лікарі застосовували від 89-го року, тобто від падіння комунізму в тодішній Чехословаччині. Місцеві словацькі власті й лікарі категорично заперечили звіти згаданих неурядових організацій – Центру репродуктивних прав, тобто права народжувати, базованого в Нью-Йорку, а також Центру громадянських і людських прав, який має філії у Чеській і Словацькій республіках. Деякі словацькі засоби інформації гостро скритикували дві згадані організації, назвавши їхні повідомлення наклепами. Проте справою змушена була зайнятися поліція і міністерство охорони здоров’я. У звіті міністерства сказано, що повідомлення про стерилізацію не підтверджено. Тим часом уряд, стурбований репутацією країни, яка наступного року має намір вступити до Європейського союзу, продовжив розслідування. Згідно зі скаргами багатьох циганських жінок, під час вагітності або родів їм давали підписувати документ, суті якого вони не розуміли, або навіть чистий бланк, який пізніше неначебто служив згодою пацієнтки на стерилізацію. Багато словаків, які добре знають проблеми циганської меншості, дискримінацію і расистські випади проти циганів, схильні вірити повідомленням про стерилізацію. За приблизними оцінками, цигани становлять 10 відсотків понад п’ятимільйонного населення Словаччини. Ця етнічна меншість тут, як зрештою і в сусідній Чехії, найбільшою мірою соціально упосліджена. Серед циганів найвищий процент безробітних. Звичайно, вину за цей стан значної мірою приписують самим циганам, які традиційно погано інтегруються у країнах свого проживання і часто живуть в ізоляції. Останніми роками багато чеських і словацьких циганів виїздили до Великобританії і просили там політичного притулку. З огляду на той факт, що обидві країни стали на шлях демократії і незабаром стануть членами ЄС, Британія циганів повертає, а в один час запровадила навіть візи для всіх громадян обох країн. Скаргу на випадки стерилізації подали дві циганські жінки і урядовий адвокат, теж жінка. З огляду на особливу вразливість цієї справи, що торкається злочину проти жінок, слідчу бригаду міністерства внутрішніх справ теж очолює жінка.
