Прага, 7 березня 2003 – Західні оглядачі продовжують коментувати різні аспекти дискусій навколо можливої воєнної акції США в Іраку, зокрема антивоєнну позицію деяких членів Ради безпеки ООН.
Коментуючи спільну антивоєнну позицію у Раді безпеки ООН з боку Франції, Німеччини і Росії, оглядач газети «Уолл стріт джорнел» Владімір Сокор вважає, що три згадані країни бажають просто підірвати світове домінування Сполучених Штатів і зокрема обмежити впливи Вашингтона у Європі і на Близькому сході. Поза цією спільною метою, на думку автора, інтереси всіх трьох розбігаються. Приміром, Франція намагається використати іракську кризу, щоб внести розкол в НАТО і схилити центрально- і східно-європейські країни орієнтуватися на Німеччину і на неї, тобто Францію, а не на Сполучені Штати. Далі Франція і Росія, як постійні члени Ради безпеки ООН, мають право використати своє право вето, щоб заблокувати ухвалення резолюції, яка фактично відкрила б зелене світло для автоматичного удару США по Іраку, хоча, як вважає автор, обидві країни можуть відкликати вето, коли переконаються, що Сполучені Штати розпочнуть воєнну акцію без їхньої згоди. Зокрема це торкається Москви, веде далі автор, яка вже тепер провадить з Вашингтоном переговори у справі вигідних післявоєнних домовленостей щодо іракської нафти за можливу зміну позиції у випадку голосування у справі другої резолюції.
Тим часом французька газета «Ле Монд» вважає, що дипломатична криза навколо Іраку нині ілюструє зовнішньополітичний курс США після терористичних актів у Нью-Йоку і Вашингтоні. Згідно з цим курсом, веде далі газета, світ поділено на тих що зі Сполученими Штатами, і на тих, що проти. Далі, на думку газети, намагання Вашингтона здобути підтримку з боку Ради безпеки у справі воєнної акції в Іраку має радше формальний характер, бо, як вважає «Ле Монд», Вашингтон значно раніше вирішив завдати удару по Іраку і схвалення цієї акції з боку ООН було би для нього бажане, проте не обов’язкове. Після згаданих терористичних актів, пише французька газета, Сполучені Штати вважають себе державою, яка стала на свій захист і це мало б дати їй право самій визначати ворогів і вживати заходів проти них. Можливо, як вважає на закінчення газета, воєнна акція в Іраку є неуникненна, проте вона принаймні не розпочнеться за згодою ООН.
Коментатор британської газети «Індепендент» Адріян Гамільтон вважає іракську кризу проблемою всього світу. Першою очевидною жертвою цієї кризи автор вважає Організацію Об’єднаних націй у будь якому випадку – схвалення або несхвалення воєнної акції. Приміром, у випадку несхвалення США розпочнуть акцію без резолюції Ради безпеки, чим підірвуть значення й авторитет ООН. І знову ж, у будь якому випадку, на думку автора, ООН виживе, бо світ не має жодної альтернативи у багатьох глобальних справах – від проблеми біженців і до спільних заходів у справі зростаючого браку води на планеті.
Коментуючи спільну антивоєнну позицію у Раді безпеки ООН з боку Франції, Німеччини і Росії, оглядач газети «Уолл стріт джорнел» Владімір Сокор вважає, що три згадані країни бажають просто підірвати світове домінування Сполучених Штатів і зокрема обмежити впливи Вашингтона у Європі і на Близькому сході. Поза цією спільною метою, на думку автора, інтереси всіх трьох розбігаються. Приміром, Франція намагається використати іракську кризу, щоб внести розкол в НАТО і схилити центрально- і східно-європейські країни орієнтуватися на Німеччину і на неї, тобто Францію, а не на Сполучені Штати. Далі Франція і Росія, як постійні члени Ради безпеки ООН, мають право використати своє право вето, щоб заблокувати ухвалення резолюції, яка фактично відкрила б зелене світло для автоматичного удару США по Іраку, хоча, як вважає автор, обидві країни можуть відкликати вето, коли переконаються, що Сполучені Штати розпочнуть воєнну акцію без їхньої згоди. Зокрема це торкається Москви, веде далі автор, яка вже тепер провадить з Вашингтоном переговори у справі вигідних післявоєнних домовленостей щодо іракської нафти за можливу зміну позиції у випадку голосування у справі другої резолюції.
Тим часом французька газета «Ле Монд» вважає, що дипломатична криза навколо Іраку нині ілюструє зовнішньополітичний курс США після терористичних актів у Нью-Йоку і Вашингтоні. Згідно з цим курсом, веде далі газета, світ поділено на тих що зі Сполученими Штатами, і на тих, що проти. Далі, на думку газети, намагання Вашингтона здобути підтримку з боку Ради безпеки у справі воєнної акції в Іраку має радше формальний характер, бо, як вважає «Ле Монд», Вашингтон значно раніше вирішив завдати удару по Іраку і схвалення цієї акції з боку ООН було би для нього бажане, проте не обов’язкове. Після згаданих терористичних актів, пише французька газета, Сполучені Штати вважають себе державою, яка стала на свій захист і це мало б дати їй право самій визначати ворогів і вживати заходів проти них. Можливо, як вважає на закінчення газета, воєнна акція в Іраку є неуникненна, проте вона принаймні не розпочнеться за згодою ООН.
Коментатор британської газети «Індепендент» Адріян Гамільтон вважає іракську кризу проблемою всього світу. Першою очевидною жертвою цієї кризи автор вважає Організацію Об’єднаних націй у будь якому випадку – схвалення або несхвалення воєнної акції. Приміром, у випадку несхвалення США розпочнуть акцію без резолюції Ради безпеки, чим підірвуть значення й авторитет ООН. І знову ж, у будь якому випадку, на думку автора, ООН виживе, бо світ не має жодної альтернативи у багатьох глобальних справах – від проблеми біженців і до спільних заходів у справі зростаючого браку води на планеті.
