Прага, 13 березня, 2003 – В Україні борються з тероризмом, не маючи ані терористів, ані терористичних нападів. При цьому поняттям «тероризм» маніпулюють для дискредитації політичних противників президента Леоніда Кучми, говорять аналітики британського видання Jane's Intelligence Digest. Детальніший огляд цієї публікації підготувала Марія Щур.
Ще 1994 року голова відділу боротьби з тероризмом Служби Безпеки України генерал-полковник Віктор Бурлаков заявив, що в Україні немає організацій, дії яких можна було б кваліфікувати як акти тероризму. Організацій з того часу так і не з’явилось, але термін «тероризм» в Україні стали вживати частіше, і трактування його значно розширилось, пише Jane's Intelligence Digest, спеціалізоване британське видання, присвячене проблемам безпеки та оборони.
На початку існування незалежної України було кілька випадків, коли Службі Безпеки вдалося попередити можливі акти міжнародного тероризму та нелегальний продаж зброї іноземними нелегальними організаціями, як то Робітнича Партія Курдистану чи Тигри Визволення Таміл Іламу. Але набагато частішим, зазначає британське видання, був непрозорий продаж зброї з території самої України / як і з Білорусі, Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу / до зон воєнних конфліктів на Близькому Сході, в Латинській Америці, Афганістані, Шрі-Ланці.
В той час, як українське військове відомство почало орієнтуватися на Захід та тісніше співпрацювати з НАТО, українська служба безпеки залишається традиційно зорієнтованою на Росію. У липні 2002 року між двома спецслужбами були підписані угоди про співпрацю щодо спільних дій проти тероризму, контрабанди наркотиків, відмивання грошей. Щоправда, пише Jane's Intelligence Digest, до реальної співпраці ще не дійшло, бо саму службу безпеки України звинувачують якраз у тій діяльності, яку вона мала б попереджати. Зокрема, йдеться про буцімто «спеціальну операцію» для постачання до Іраку радарної системи «Кольчуга», що спричинило різке погіршення українсько-американських стосунків.
Британський журнал звертає увагу на те, що українську службу безпеки дедалі частіше застосовують для боротьби із супротивниками режиму, яких для зручності називають «терористами». За словами генерал-полковника Віктора Бурлакова, головна «загроза тероризму» надходить з «ультра-радикальних» організацій, як наприклад, УНА-УНСО. В реальності, зауважує Jane's Intelligence Digest, хоча деякі члени цієї організації брали участь у воєнних конфліктах у Молдові, Грузії та Чечні, немає жодних підстав говорити про те, що УНА-УНСО чи будь-яка інша націоналістична організація, скоїли які-небудь «терористичні акти» в Україні.
Проте ідея пов’язати націоналістичні організації з тероризмом не полишала СБУ. І наприкінці 1990 років служба безпеки взяла під контроль організацію «Тризуб» і вона співпрацювала з іншими націоналістичними організаціями, що їх фінансували олігархи, наближені до президента Кучми, такими як «Рух за єдність» чи «ОУН в Україні». Зокрема СБУ використала «Тризуб»для організації провокацій під час антикучмівських протестів опозиції 9 березня 2000 року, пише британське видання.
Зіткнення з міліцією організував «Тризуб». УНА-УНСО долучилася до них дещо пізніше, але під суд пішли лише члени УНА-УНСО. На думку Jane's Intelligence Digest, в плани СБУ входило не лише дискредитувати опозицію, але і кинути тінь на Юлію Тимошенко, яку звинувачують у наданні допомоги радикальним націоналістам.
Ще 1994 року голова відділу боротьби з тероризмом Служби Безпеки України генерал-полковник Віктор Бурлаков заявив, що в Україні немає організацій, дії яких можна було б кваліфікувати як акти тероризму. Організацій з того часу так і не з’явилось, але термін «тероризм» в Україні стали вживати частіше, і трактування його значно розширилось, пише Jane's Intelligence Digest, спеціалізоване британське видання, присвячене проблемам безпеки та оборони.
На початку існування незалежної України було кілька випадків, коли Службі Безпеки вдалося попередити можливі акти міжнародного тероризму та нелегальний продаж зброї іноземними нелегальними організаціями, як то Робітнича Партія Курдистану чи Тигри Визволення Таміл Іламу. Але набагато частішим, зазначає британське видання, був непрозорий продаж зброї з території самої України / як і з Білорусі, Росії та інших країн колишнього Радянського Союзу / до зон воєнних конфліктів на Близькому Сході, в Латинській Америці, Афганістані, Шрі-Ланці.
В той час, як українське військове відомство почало орієнтуватися на Захід та тісніше співпрацювати з НАТО, українська служба безпеки залишається традиційно зорієнтованою на Росію. У липні 2002 року між двома спецслужбами були підписані угоди про співпрацю щодо спільних дій проти тероризму, контрабанди наркотиків, відмивання грошей. Щоправда, пише Jane's Intelligence Digest, до реальної співпраці ще не дійшло, бо саму службу безпеки України звинувачують якраз у тій діяльності, яку вона мала б попереджати. Зокрема, йдеться про буцімто «спеціальну операцію» для постачання до Іраку радарної системи «Кольчуга», що спричинило різке погіршення українсько-американських стосунків.
Британський журнал звертає увагу на те, що українську службу безпеки дедалі частіше застосовують для боротьби із супротивниками режиму, яких для зручності називають «терористами». За словами генерал-полковника Віктора Бурлакова, головна «загроза тероризму» надходить з «ультра-радикальних» організацій, як наприклад, УНА-УНСО. В реальності, зауважує Jane's Intelligence Digest, хоча деякі члени цієї організації брали участь у воєнних конфліктах у Молдові, Грузії та Чечні, немає жодних підстав говорити про те, що УНА-УНСО чи будь-яка інша націоналістична організація, скоїли які-небудь «терористичні акти» в Україні.
Проте ідея пов’язати націоналістичні організації з тероризмом не полишала СБУ. І наприкінці 1990 років служба безпеки взяла під контроль організацію «Тризуб» і вона співпрацювала з іншими націоналістичними організаціями, що їх фінансували олігархи, наближені до президента Кучми, такими як «Рух за єдність» чи «ОУН в Україні». Зокрема СБУ використала «Тризуб»для організації провокацій під час антикучмівських протестів опозиції 9 березня 2000 року, пише британське видання.
Зіткнення з міліцією організував «Тризуб». УНА-УНСО долучилася до них дещо пізніше, але під суд пішли лише члени УНА-УНСО. На думку Jane's Intelligence Digest, в плани СБУ входило не лише дискредитувати опозицію, але і кинути тінь на Юлію Тимошенко, яку звинувачують у наданні допомоги радикальним націоналістам.
