Пристрасті навколо батальйону

Київ, 19 березня, 2003 – Сьогодні, нарешті, до Верховної Ради України надійшли документи про відрядження українського батальйону до Кувейту. У пакеті документів - законопроект про направлення батальйону, міжнародний договір України та Кувейту, пояснювальна записка та безпосередньо умови допуску батальйону. Деякі депутати кажуть, що у документах є чимало суперечливих даних, особливо щодо фінансування батальйону. Втім, докладніше про перебіг подій у парламенті стосовно воєнного законодавства розповість наша кореспондентка Майя Нагорняк.

Представники і парламентської більшості, і опозиції упродовж середи, 19 березня, дійшли спільної думки : голосування у четвер, 20 березня, проходитиме дуже важко. Йдеться про закон стосовно ратифікації Договору між Україною та Кувейтом і закон щодо направлення батальйону. Все пояснюється розмаїтістю позицій парламентаріїв. А головне – це велика відповідальність перед українським народом за ухвалене рішення. Власне, чи не уперше український парламент постає перед масштабною дилемою – направляти батальйон чи ні. Левко Лук’яненко із фракції БЮТ наголосив, що Сполучені Штати намагаються стати світовим жандармом і не потрібно підтакувати їм у цьому, а батальйон можна направляти тільки за рішенням Ради Безпеки ООН. Григорій Омельченко /також із БЮТу/ вважає, що коли парламент зробить заручником війни цілу державу, український народ цього не простить. За словами Омельченка, у нього є інформація про перебування у Кувейті передового українського загону, який уже вивчає умови ведення воєнних дій. Фракція комуністів різко засудила дії Адміністрації президента Буша і вирішила звернутися до Ради Безпеки ООН з вимогою відвернути війну.Інакше принижується роль цієї структури та порушується світовий порядок, йдеться у заяві комуністів. Представники більшості гадають, що український батальйон у Кувейті виконуватиме мирну місію, захищатиме мирне населення і тому спокійно ставляться до голосування у четвер. Хоча і серед більшості існують різні точки зору. На думку заступника голови Комітету з нацбезпеки та оборони Бориса Андресюка, гарантувати позитивне голосування неможливо, оскільки навіть у самому комітеті є різнополюсні думки. А ще можливий варіант, коли сьогодні дотримуються однієї точки зору, а завтра протилежної. Є й такий гріх у парламентському голосуванні. Депутат від соціалістів Микола Рудьковський налаштований радикально, він вніс на розгляд сесії у четвер свій законопроект про відхилення документів щодо направлення батальйону. Перший мотив: Україна - позаблокова держава, участь у конфлікті довкола Іраку без резолюції Ради Безпеки ООН – це пряма участь на боці однієї із воюючих сторін. Про інші аргументи – Микола Рудьковський.

РУДЬКОВСЬКИЙ : Участь України в іракському конфлікті може спровокувати терористичні організації вдатися до терактів на території України. А враховуючи той факт,що на території України є понад 20 ядерних реакторів, це може призвести не тільки до української , а й до всесвітньої катастрофи . Тому світ більше повинен бути зацікавлений у позиції України як нейтральної держави. Як у цьому конфлікті , так і в усіх інших, бо Україна не готова гарантувати безпеку своїх стратегічних об”єктів. Інша ситуація. Україна не має стратегічних інтересів у Перській затоці. І , на мою думку,направлення батальйону – це не що інше, як спроба президента Кучми отримати індульгенцію за скоєні злочини на території України перед світовим співтовариством. Відправляючи наших хлопців до Кувейту, президент хоче захистити сам себе , а не українські інтереси. Бо там українських інтересів немає. Україна повинна раз і назавжди зробити для себе вибір – нейтралітет.

Це був депутат Микола Рудьковський.