Як повiдомили в прес-службi Верховного суду, Онопенко подав вiдповiдну заяву, яка передана на розгляд до Вищої ради юстицiї. При цьому депутат керувався вимогою Конституцiї i враховуючи те, що народний депутат не може бути одночасно суддею, а суддя, згiдно зi статтею 5 закону "Про статус суддiв", народним депутатом.
Як повiдомляли, 17 жовтня 2002 року Верховна Рада пiдтримала кандидатуру Василя Онопенка на посаду суддi Верховного суду. Тижнем ранiше вiн вийшов зi складу фракцiї Блоку Юлiї Тимошенко, заявивши, що згiдно iз законом суддя Верховного суду не може представляти жодну полiтичну силу. Водночас, вiн залишався народним депутатом України.
У березнi вiд посади суддi Верховного суду вiдмовився також депутат Володимир Мойсик.
Як повiдомляли, 17 жовтня 2002 року Верховна Рада пiдтримала кандидатуру Василя Онопенка на посаду суддi Верховного суду. Тижнем ранiше вiн вийшов зi складу фракцiї Блоку Юлiї Тимошенко, заявивши, що згiдно iз законом суддя Верховного суду не може представляти жодну полiтичну силу. Водночас, вiн залишався народним депутатом України.
У березнi вiд посади суддi Верховного суду вiдмовився також депутат Володимир Мойсик.
