Берлін, 9 квітня 2003 – Для багатьох східних німців – це спогади їхнього дитинства, в яких би умовах воно не проходило. А заговорили про НДР після виходу на екрани фільму “Good Bye, Lenin!“, який впродовж от вже двох місяців посідає перші місця в німецьких кіночатах.
(уривок з фільму) “Мене звати Александер Кернер. Я громадянин Німецької Демократичної Республіки. І в мене проблема – Берлінської стіни більше немає.” Так розпочинається фільм німецького режисера Вольфганга Беккера “Good Bye, Lenin“. У стрічці розповідається історія жителів Східної Німеччини в час політичних змін. Незадовго до падіння берлінської стіни мати 21-річного Алекса, свідома громадянка НДР, впала в кому. До тями вона прийшла лише через вісім місяців. За цей час берлінська стіна вже перестала існувати, алеїй не можна розповідати правду, оскільки її слабке серце цього не витримає. Щоб врятувати свою матір, Алекс намагається зберегти НДР принаймні в її квартирі.
Надія Кандиба
Ця трагікомічна історія, яка змальовує східну Німеччину, як втрачену батьківщину з усіма її абсурдними рисами, стала справжнім кіно-хітом у Німеччині. Після прем’єри фільму на Берлінському кінофестивалі, де його було визнано кращим європейським фільмом, цю стрічку вже подивилися понад чотири мільйони глядачів. Нещодавно показ фільму було організовано навіть для депутатів бундестагу. Понад 200 народних обранців та низка членів уряду Німеччини скористалися цією можливістю. Такий успіх став справжньою несподіванкою для авторів фільму. “Очевидно цей фільм було знято і показано в правильний час”, - вважає німецька акторка Катрін Зас, яка зіграла у фільмі роль матері. На її думку, ще п’ять років тому цю кінострічку сприйняли б у Німеччині зовсім по-іншому.
Успіх фільму „Good Bye, Lenin!“ мав ще й побічний ефект. Останнім часом надзвичайно великим попитом користуються продукти, які свого часу продавалися в НДР. Оборот інтернетівської торгової фірми OssiVersand, яка спеціалізується на продажу саме східнонімецьких товарів, за останні два місяців виріс майже вдвічі. До речі, 85 відсотків покупців – це західні німці. Ну, а за 250 євро можна провести ніч в оригінальній ендеерівській квартирі родини Кернер, про яку йдеться в фільмі. Отже, на 79 квадратних метрах НДР існує далі.
(уривок з фільму) “Мене звати Александер Кернер. Я громадянин Німецької Демократичної Республіки. І в мене проблема – Берлінської стіни більше немає.” Так розпочинається фільм німецького режисера Вольфганга Беккера “Good Bye, Lenin“. У стрічці розповідається історія жителів Східної Німеччини в час політичних змін. Незадовго до падіння берлінської стіни мати 21-річного Алекса, свідома громадянка НДР, впала в кому. До тями вона прийшла лише через вісім місяців. За цей час берлінська стіна вже перестала існувати, алеїй не можна розповідати правду, оскільки її слабке серце цього не витримає. Щоб врятувати свою матір, Алекс намагається зберегти НДР принаймні в її квартирі.
Надія Кандиба
Ця трагікомічна історія, яка змальовує східну Німеччину, як втрачену батьківщину з усіма її абсурдними рисами, стала справжнім кіно-хітом у Німеччині. Після прем’єри фільму на Берлінському кінофестивалі, де його було визнано кращим європейським фільмом, цю стрічку вже подивилися понад чотири мільйони глядачів. Нещодавно показ фільму було організовано навіть для депутатів бундестагу. Понад 200 народних обранців та низка членів уряду Німеччини скористалися цією можливістю. Такий успіх став справжньою несподіванкою для авторів фільму. “Очевидно цей фільм було знято і показано в правильний час”, - вважає німецька акторка Катрін Зас, яка зіграла у фільмі роль матері. На її думку, ще п’ять років тому цю кінострічку сприйняли б у Німеччині зовсім по-іншому.
Успіх фільму „Good Bye, Lenin!“ мав ще й побічний ефект. Останнім часом надзвичайно великим попитом користуються продукти, які свого часу продавалися в НДР. Оборот інтернетівської торгової фірми OssiVersand, яка спеціалізується на продажу саме східнонімецьких товарів, за останні два місяців виріс майже вдвічі. До речі, 85 відсотків покупців – це західні німці. Ну, а за 250 євро можна провести ніч в оригінальній ендеерівській квартирі родини Кернер, про яку йдеться в фільмі. Отже, на 79 квадратних метрах НДР існує далі.
