Прага, 10 квітня 2003 – Візит президента України Леоніда Кучми до країн Середньої Азії розширився понад первісно оголошені плани. Ще в Таджикистані він зустрівся з урядовою делегацією з сусіднього Афганістану – за своєю ініціятивою, як повідомило агентство “Франс Прес” із посольства Афганістану в Душанбе. Україна готова взяти участь у відновленні народного господарства Афганістану; зацікавлений у цьому й сам Афганістан. Також оголошено, що після відвідин Киргизстану й Узбекистану Леонід Кучма завітає й до ще однієї країни регіону – Туркменистану.
Під вечір у четвер президент України Леонід Кучма, здійснивши блискавичний візит до Киргизстану, прибув до Узбекистану на зустріч із президентом цієї країни Ісламом Каримовим та інші переговори, зокрема про взаємну торгівлю.
Але й короткі, менш як одноденні відвідини Киргизстану були насичені , значною мірою теж переговорами навколо торгівлі. Ішлося й про так званий «український борг» Киргизстанові в 28 мільйонів доларів, що походить іще з 1991 – 1992 років і який Леонід Кучма охарактеризував так: «Це не борг держави Україна перед державою Киргизстан – це борг підприємств». За його словами, шлях подолання цієї проблеми буде знайдений через міжурядову угоду. Але для Киргизстану ті 28 мільйонів – сума величезна: річний товарообіг його з Україною більш як удвічі менший, це 12 мільйонів доларів.
Президенти обох країн, Леонід Кучма й Аскар Акаєв, приділили чималу увагу темі, що була одна з головних у перебігу всієї нинішньої поїздки Кучми: необхідності досягти створення зони вільної торгівлі в межах СНД, угоду про яку планується підписати у вересні цього року. Кучма як голова Ради СНД вже заявляв, що вважає це за своє головне завдання на цій посаді. Акаєв у четвер теж висловив сподівання, що вже у вересні в цьому вдасться «здійснити прорив».
При цьому Кучма наголосив, що виступає проти будь-яких вилучень із режиму вільної торгівлі при підготовці угоди про зону. Інакше-бо, сказав він, це вже не буде зона вільної торгівлі. «На пострадянському просторі, на території СНД немає вільного пересування» товарів, зазначив Кучма, і від цього втрачають усі; а розвиток виробництва вимагає свободи пересування.
Згадували президенти й у перебігу цього візиту про єдиний економічний простір, думку про створення якого задекларували Росія, Україна, Білорусь і Казахстан.
А тим часом якраз цими днями відразу низка російських газет пише про те, що Україна «вибивається» з того єдиного економічного простору або й узагалі «залишається поза межами» цього проєкту. Винні в цьому, вважають російські оглядачі, розбіжності між Україною й Росією – в першу чергу через прагнення України вступити до Світової організації торгівлі.
Інша суперечність, пишуть російські газети, виникає через плани створити в цьому просторі наднаціональні органи влади. Нещодавню прес-конференцію віце-прем’єра російського уряду Віктора Христенка на тему єдиного економічного простору щоденник Коммерсант змалював так: Христенко «по суті, признався, що черговий союз на теренах СНД потрібен Росії для того, щоб посилити контроль над Україною»...
Під вечір у четвер президент України Леонід Кучма, здійснивши блискавичний візит до Киргизстану, прибув до Узбекистану на зустріч із президентом цієї країни Ісламом Каримовим та інші переговори, зокрема про взаємну торгівлю.
Але й короткі, менш як одноденні відвідини Киргизстану були насичені , значною мірою теж переговорами навколо торгівлі. Ішлося й про так званий «український борг» Киргизстанові в 28 мільйонів доларів, що походить іще з 1991 – 1992 років і який Леонід Кучма охарактеризував так: «Це не борг держави Україна перед державою Киргизстан – це борг підприємств». За його словами, шлях подолання цієї проблеми буде знайдений через міжурядову угоду. Але для Киргизстану ті 28 мільйонів – сума величезна: річний товарообіг його з Україною більш як удвічі менший, це 12 мільйонів доларів.
Президенти обох країн, Леонід Кучма й Аскар Акаєв, приділили чималу увагу темі, що була одна з головних у перебігу всієї нинішньої поїздки Кучми: необхідності досягти створення зони вільної торгівлі в межах СНД, угоду про яку планується підписати у вересні цього року. Кучма як голова Ради СНД вже заявляв, що вважає це за своє головне завдання на цій посаді. Акаєв у четвер теж висловив сподівання, що вже у вересні в цьому вдасться «здійснити прорив».
При цьому Кучма наголосив, що виступає проти будь-яких вилучень із режиму вільної торгівлі при підготовці угоди про зону. Інакше-бо, сказав він, це вже не буде зона вільної торгівлі. «На пострадянському просторі, на території СНД немає вільного пересування» товарів, зазначив Кучма, і від цього втрачають усі; а розвиток виробництва вимагає свободи пересування.
Згадували президенти й у перебігу цього візиту про єдиний економічний простір, думку про створення якого задекларували Росія, Україна, Білорусь і Казахстан.
А тим часом якраз цими днями відразу низка російських газет пише про те, що Україна «вибивається» з того єдиного економічного простору або й узагалі «залишається поза межами» цього проєкту. Винні в цьому, вважають російські оглядачі, розбіжності між Україною й Росією – в першу чергу через прагнення України вступити до Світової організації торгівлі.
Інша суперечність, пишуть російські газети, виникає через плани створити в цьому просторі наднаціональні органи влади. Нещодавню прес-конференцію віце-прем’єра російського уряду Віктора Христенка на тему єдиного економічного простору щоденник Коммерсант змалював так: Христенко «по суті, признався, що черговий союз на теренах СНД потрібен Росії для того, щоб посилити контроль над Україною»...
