«Війна з любові до ближнього» – так називає німецький часопис Шпігель розгорнуту публікацію про підготовку Америки до війни з Іраком. Чим ближче до можливих військових дій, тим частіше у своїх промовах президент Джордж Буш згадує про віру та цінності. Зв’язки з Осамою бін Ладеном, посідання зброї масового знищення, зміна режиму для встановлення демократії і навіть встановлення контролю над нафтовими родовищами – всі ці офіційні та неофіційні причини для можливої війни в Іраку залишаються неповними, а головне незрозумілими для європейців, якщо вони залишать поза увагою роль релігії в американській політиці та громадському житті, вважають автори публікації.
На відміну від Європи, де релігія відділена від держави, і не відіграє важливої соціальної ролі, в Америці релігія – це основа основ. 95% американців вважають себе віруючими людьми, і кількість членів різних релігійних організацій постійно зростає. Важко уявити, щоб якийсь європейський лідер організовував молитовні сніданки, але для американських президентів – це стара традиція. Одним із ритуалів у Білому Домі є спільна молитва перед початком засідання кабінету. Президент просить священика благословити їх, і весь зал схиляє голови, закриває очі, складає руки та починає молитись. Також у Білому Домі проводяться лекції та читання зі Старого та Нового Заповіту. Ніхто не зобов’язує туди ходити, але, якщо когось немає, то це не залишається непоміченим. Про себе президент говорить, що він щоденно читає Біблію.
Все це було б дуже добре, вважають автори публікації у німецькому часописі, якби американський президент не був переконаний у тому, що його країна має місії встановити мир шляхом війни, і на те, що саме він поведе свою країну цим шляхом була воля Божа. «Бог покликав нас захищати нашу країну та привести світ до миру», – сказав Джордж Буш в одній із своїх нещодавніх промов.
Недивно, що коли американський президент говорить про спеціальну місії Америки і хоче гармонійно поєднати свою віру з бажанням встановити новий світовий порядок, у європейців це викликає глибокий скепсис, зауважують автори статті у часописі Шпігель. Виступаючи перед американськими військовими, що відправляються до Перської затоки, Джордж Буш сказав, що вони мають бути не лише добрими солдатами і матросами, але і любити ближнього, як самого себе. Європейці не сумніваються у щирості його слів, але тим страшніше вони звучать.
На відміну від Європи, де релігія відділена від держави, і не відіграє важливої соціальної ролі, в Америці релігія – це основа основ. 95% американців вважають себе віруючими людьми, і кількість членів різних релігійних організацій постійно зростає. Важко уявити, щоб якийсь європейський лідер організовував молитовні сніданки, але для американських президентів – це стара традиція. Одним із ритуалів у Білому Домі є спільна молитва перед початком засідання кабінету. Президент просить священика благословити їх, і весь зал схиляє голови, закриває очі, складає руки та починає молитись. Також у Білому Домі проводяться лекції та читання зі Старого та Нового Заповіту. Ніхто не зобов’язує туди ходити, але, якщо когось немає, то це не залишається непоміченим. Про себе президент говорить, що він щоденно читає Біблію.
Все це було б дуже добре, вважають автори публікації у німецькому часописі, якби американський президент не був переконаний у тому, що його країна має місії встановити мир шляхом війни, і на те, що саме він поведе свою країну цим шляхом була воля Божа. «Бог покликав нас захищати нашу країну та привести світ до миру», – сказав Джордж Буш в одній із своїх нещодавніх промов.
Недивно, що коли американський президент говорить про спеціальну місії Америки і хоче гармонійно поєднати свою віру з бажанням встановити новий світовий порядок, у європейців це викликає глибокий скепсис, зауважують автори статті у часописі Шпігель. Виступаючи перед американськими військовими, що відправляються до Перської затоки, Джордж Буш сказав, що вони мають бути не лише добрими солдатами і матросами, але і любити ближнього, як самого себе. Європейці не сумніваються у щирості його слів, але тим страшніше вони звучать.
