Доступність посилання

ТОП новини

Прогнози політичної весни. Московські домовленості президента Кучми про нове утворення в рамках СНД.


Вечірня Свобода Прогнози політичної весни. Московські домовленості президента Кучми про нове утворення в рамках СНД.

Вечірня Свобода

Київ-Прага, 24 лютого, 2003

Зиновій Фрис

Добрий вечір! Дві теми у нас сьогодні, які ми спробуємо поєднати. Перша тема: прогнози політичної весни. Коротко говорить Леонід Кравчук

Леонід Кравчук

Я переконаний, що вона буде окрашена підготовкою до президентських виборів. І вже це зрозуміло...

Зиновій Фрис

Друга тема: московські домовленості президента Кучми про нове утворення в рамках СНД. Дехто порівнює це утворення з Європейським Союзом. Інші кажуть, що Кучма здає Україну в новий притулок. Треті заявляють, що створюється новий СРСР з центром у Києві. Німецький політолог Олександр Рар вважає, що тут чи не головну роль зіграв фактор Кучми. І це рішення може мати серйозні наслідки для внутрішньої політики України з огляду на президентські вибори наступного року.

Що насправді означає утворення єдиного економічного простору в межах України, Росії, Казахстану і Білорусі?

У студії наші гості. Це Михайло Павловський, професор, народний депутат України, член президії політичної ради Блоку Юлії Тимошенко. Ще один народний депутат, ще один професор Микола Шульга, представник фракції комуністів. І ще один гість, політолог, Володимир Полохало. В минулому він професор. Я думаю, що ми можемо назвати пана Полохала професором і сьогодні. Він, крім усього, шеф-редактор журналу “Політична думка”.

Ми розпочинаємо з першої теми: прогнози весни, весни політичної. Розмови про це в українському суспільстві точаться не перший день, прогнозів багато, прогнозів різних і дуже суперечливих. Подейкують, що вже 2 березня Віктора Ющенка можуть висунути кандидатом у президенти від опозиції. На початку передачі я подав дуже короткий фрагмент інтерв‘ю першого президента України Леоніда Кравчука про те, як він прогнозує політичну весну 2003. Дещо детальніше Леонід Кравчук розповідає в інтерв‘ю нашій київській колезі Марині Пирожук

Марина Пирожук

Пане Кравчук, що на ваш погляд обіцяє політична весна 2003?

Леонід Кравчук

Я переконаний, що вона буде окрашена підготовкою до президентських виборів. І вже це зрозуміло, вже є заявки опозиції на 9 березня.В цю суботу буде з‘їзд місцевих депутатів, які поділяють точку зору опозиції. Таким чином - це буде весна чергового політичного наступу... Я, єдине, переконаний, що вона вже не буде такою примітивною, і такою агресивною, як були ті весни, коли вживалися і турнікети і що тільки... Вона буде в рамках закону. Хоча, звичайно, якісь, скажімо, загострення будуть неминучі.

Ті пани, які бачать себе уже в цій президентській гонці, вони будуть використовувати будь-які можливості публічні для того, щоб саме про це говорити.

Марина Пирожук

А чи обговорюється питання щодо висуванців від влади?

Леонід Кравчук

Я стояв і стою на тому, що центристські партії, центристські сили в Парламенті і влада мають зробити все, щоб висунути одного кандидата від влади і від центристських партій. Тоді можна вести розмову. Якщо це буде 5, то це буде дурня чергова.

Марина Пирожук

Зараз говорять, що представнику влади буде дуже важко змагатися з представником від опозиції, тому що ...

Леонід Кравчук

Президентські вибори ніколи не були легкими. І ці рейтинги, які зараз друкують, вони не відображають всього спектру проблем, які є в Україні. В решті решт будуть вирішуватися питання в останній рік.

Зиновій Фрис

Професоре Павловський, чи не вважаєте ви, що це камінчик і у ваш город? Ви погоджуєтеся з тим, що попередні акції були примітивними і агресивними?

Михайло Павловський

Я не можу погодитися з висновками Леоніда Кравчука. Тому що це були активні дії, які пробуджували від політичного сну населення. І тепер нова весна. Вона має бути ще більш активною. Тим більше, що після святкових домовленостей і ініціатив Кучми, нам тепер стоїть питання, щоб рятувати Україну. Це найголовніше завдання. Більше того, якщо дати можливість розгорнутися оцій ідеї єдиного економічного простору, то тоді вже не влада українська буде визначати свого спадкоємця, а Путін буде призначати свого спадкоємця. Тобто ми стоїмо на порозі, що знову потрібно починати боротися за незалежність України, тому що не те, що з кожним роком, а з кожним місяцем і тижнем Леонід Данилович здає все, що тільки можна.

До речі, і його оце головування в СНД можна розглядати, як політичний дах. І він робить все можливе, щоб зберегтися в політиці, щоб уникнути покарання за свої злочинні дії проти українського народу. І тому сьогодні акція більш загостриться і проблема єдиного кандидата буде другорядною. Головне питання – це відстояти незалежність держави, її суверенітет, і ствердити свій шлях саме до Європейського Союзу.

Я можу навести аргумент, чому Леонід Данилович так легенько відмовився від Європейського Союзу. Тому що він не може і не бачить, як виконати параметри ЄС. А там не багато треба. Треба щоб рівень демократії був такий, як в Європі. Треба, щоб рівень технології і виробництва був такий, як в Європі, і потрібно, щоб життєвий рівень населення був такий, як в Європі. Не один з цих параметрів режим виконати не може. І тому легше піти в те об‘єднання, де є авторитарний відкат. Де життєвий рівень в Росії трошки вище, ніж в Україні, але ж не високий. Тобто себе як риба в воді будеш почувати.

Зиновій Фрис

Я хотів би вас, пане Шульга, запитати. Комуністи також рятуватимуть Україну? Як ви це збираєтеся робити?

Микола Шульга

Я також не погоджуюсь з Кравчуком, що майбутній весняний політичний марафон – це початок президентської кампанії. Звичайно, якісь елементи тут є. Але це не головне. З моєї точки зору, масові виступи – це форма громадянської дискусії. У нас так склалося, що опозиція практично не може висловитися, вона не може поспілкуватися з суспільством. І якраз весняні оці події, вони дадуть можливість виговорити те, які проблеми стоять перед суспільством. Провести дискусії різних політичних сил.

Ви знаєте, що опозиція у нас право-ліва. І на мітингах вдається знайти найбільш болючіші проблеми, які не мають значення до якого флангу належать ці сили. З моєї точки зору, в першу чергу саме громадська дискусія буде на цих мітингах.

Зиновій Фрис

Пане Полохало, ваша політологічна точка зору на проблему, з якої ми почали нашу дискусію.

Володимир Полохало

Звісно, мова політики має свої особливості, і, зокрема, пан Леонід Кравчук - наш перший президент уже, якщо говорити політологічно, дав оцінку тому, що ще не відбулося. Тобто апріорі визначив як акції опозиції в березні будуть примітивні, агресивні. Він сказав, що не дай Боже щоб так було, але в такому дусі. Але вже оцінка дана. І, мені здається, що така оцінка може насторожувати. Це говорить про надзвичайне загострення політичної конкуренції, причому йдеться про загострення, яке провокують сьогодні ті, кого Леонід Кравчук називає центристськими партіями і партією влади. Інакше кажучи, попередні виступи опозиції багато в чому були спровоковані, деякі моменти були спровоковані саме партією влади.

І тому виникає перше питання: наскільки ця політична дискусія, громадська дискусія про яку говорив щойно мій колега пан Шульга, наскільки вона буде справді громадською, справді толерантною, справді буде спрямована на те, щоб виробити сьогодні порядок денний для України. Інакше кажучи, коли ми говоримо про події весни, то йдеться про те, що якщо дискусія, то заради чого? І справді, Україна сьогодні має обирати якусь альтернативу. А вибори в будь-якій країні мають пропонувати на політичному ринку громадянам ту, чи іншу альтернативу. Йдеться про конкуренцію. Що запропонує навесні партія влади, уряд, президент і що запропонує сьогодні опозиція? Ми побачимо, з якими гаслами, з якими ідеями вийде опозиція 9 березня, що запропонує народу, і власне кажучи, який вона буде формувати порядок денний для майбутньої України?

Микола Шульга

Я з вами погоджуюся, що тут буде вироблятися порядок денний. Але я хотів би звернути увагу на таку асиметрію, що існує в суспільстві. Якщо владні структури, ті, хто належить до більшості провладної мають значно більше можливостей висловити свої пропозиції для суспільства, то опозиція цього не має. І тому її виступи тут є певною формою урівноважити ситуацію, і заявити про себе, про свої ідеї і розповісти – що хотіли б запропонувати суспільству ці сили.

Володимир Полохало

Ну, зрештою, опозиції завжди важче навіть в демократичних країнах. В Україні це подвійно. І тут я з цим можу погодитися. Але опозиція має сьогодні значну перевагу перед партією влади. Це – легітимна підтримка великої частини громадян. І ті опитування, які ви як соціолог добре знаєте, які проводилися останнім часом, підкреслюють, що сукупний рейтинг чотирьох лідерів опозиції, якщо Ющенка віднести щоправда до опозиції, набагато вищий, ніж сукупний рейтинг чотирьох найбільш рейтингових політиків партії влади...

Зиновій Фрис

Пане Полохало, я хотів би таке питання для уточнення - Ющенка ви відносите з таким напруженням до опозиції. Ви могли би уточнити: до якого табору ви відносите пана Ющенка?

Володимир Полохало

Ви знаєте, надзвичайно буде цікаво для політологів, і не тільки для громадян – як Віктор Ющенко себе позиціонує 2 березня, коли йтиметься про об”єднання зусиль опозиції і як 9-го березня. І, мені здається, якщо Віктор Ющенко вивчив уроки інтерпретації, м”яко кажучи, своєї лінії політичної поведінки у вересні минулого року, і якщо він сьогодні продовжить ту саму лінію своєї політичної поведінки, я тільки скажу як політолог – це не буде на користь Ющенку. Зрозуміла сьогодні позиція трьох опозиційних сил з певними застереженнями, але мені сьогодні як політологові дуже важко прогнозувати лінію політичної поведінки Віктора Ющенка на початку весни 2003 року.

Михайло Павловський

Пане Володимире, я хочу вашу думку розвинути...

Зиновій Фрис

Так, пане Павловський, будь-ласка представляйтеся, бо не всі слухачі, можливо, впізнають. Отже, Михайло Павловський – Блок Юлії Тимошенко.

Михайло Павловський

Я хочу сказати наступне: що, дійсно, як і в попередні рази зараз така невизначена позиція Віктора Ющенка – він уже, очевидно, не буде брати участь у з”їзді. Але я хочу звернути увагу і наших радіослухачів, і хотів би, як докір Леоніду Кравчуку сказати, що весняні акції цього року 9 березня – це новий етап. Якщо на першому етапі ми ставили завдання показати суспільству, що нам негайно потрібно позбутися цього режиму, нам потрібен новий демократичний режим, нова мета в розвитку України.

Але люди ставили питання: Кучма геть, а далі що? Так от, якраз цей з”їзд і цю акцію ми проводимо для того, щоби зробити ще один крок, розказати і показати людям – якою Україна буде після Кучми, після того, як цей режим ми замінимо новим демократичним режимом. І тому ми готуємо відповідні доповіді: що буде після Кучми, чи зможе Україна піднятися, чи потрібен Україні Європейський союз, чи може вона туди рухатися, чи, може, підтримати оцю ініціативу Кучми і взагалі здатись, і забути, що є незалежна держава. Тому це буде новий якісний етап, де ми будемо говорити про те, що буде після Кучми.

І, до речі, я хочу сказати, що саме три фракції у Верховній Раді: Блок Юлії Тимошенко, комуністи і соціалісти, саме ми запропонували не те що там слова, а стратегічний законопроект про засади внутрішньої, зовнішньої політики. І ми ще запропонували закон – Засади національних інтересів України. Це те, що визначає стратегію, те, чого немає у цього режиму. І, взагалі, я хотів би звернути увагу... До речі, переді мною матеріалі цього святкування Леоніда Даниловича Кучми, я бачу так небезпечно його пускати на свята. Бо як тільки там добре посидять, то якісь нові ідеї з”являються. То перед цим, от всі бачили, як Леонід Данилович виступив з ініціативою: треба стати на інноваційний розвиток, це ніби розумна думка.

А тепер дивіться – якщо підтримати його ж ідею єдиного економічного простору, то, як каже російський міністр Греф – повинні бути виключені точечні інвестиції в свої підприємства. Це значить виключити інноваційний процес, бо він побудований на цих точених інвестиціях, на цих технопарках. Тобто треба виключити для того, щоб ми не могли випереджати і навіть конкурувати з Росією. Треба дивитись на це. Таким чином я не розумію, коли Леонід Данилович каже правду. Чи коли він говорить про іноваційний процес, чи коли він започатковує такі об”єднання, які виключають інноваційний процес в принципі. Тому сьогодні якраз і є найбільша небезпека... Ну, якби був би послідовним Леонід Данилович, можна було б зрозуміти, а в нього цього не має. Він шарахається, він сьогодні, дійсно, як на полюванні – цього звіра загнали, і він не знає, куди йому бігти, куди шарахатися...

Зиновій Фрис

Пане Павловський, ви трішечки забігаєте вперед. Я думаю, що те, що ви зараз говорите, торкається більше другої теми. Давайте почекаємо. Весна 2003-го, багато розмов про єдиного кандидата. І ви вже, панове, висловлювался і чули точку зору Леоніда Кравчука. І ми маємо точку зору Сергія Соболєва, члена політичного об”єднання “Наша Україна”. Він вважає, що питання єдиного кандидата, це питання не на часі. Він вважає, що обговорення кандидатури на президентську посаду внесе лише розкол. То все ж таки, панове, чому зараз не варто говорити про отого єдиного кандидата? Чи можливе його висунення? Чи цього не станеться?

Володимир Полохало

Ви знаєте, якщо дуже коротко. Коли ми говоримо про керівні політичні еліти, то їх загальна характеристика, це – ідеологічна і цілісна роз”єднаність. Єдине, що утримає різні сегменти надзвичайно фрагментовані керівні політичні з різними асиметричними й іншими інтересами, які не мають не тільки ідеологічного консенсусу, а навіть не мають консенсусу щодо основних цінностей і розвитку України, об”єднає сьогодні нинішній діючий президент України.

І тому це звичайна слабкість нинішнього політичного режиму. Слабкість полягає в тому, що йдеться не про вибір альтернативи, а про одного кандидата, про вибір наступника президента Леоніда Кучми, який би влаштовував, насамперед, Леоніда Даниловича. Ось у цьому полягає парадокс і слабкість демократичних основ нинішньої політичної системи, де виявляється, що у нас не є головним альтернатива, не є програма, не є вибір шляху, а є особистісні інтереси діючого президента. От саме це, мені здається, і є проблемою для багатьох тих, на кому зупиниться око президента. І поки що це око ні на кому не зупинилося. Це означає, що сьогодні керівні політичні еліти, їх боротьба між собою, латентна боротьба, або, скажімо, основні ключові актори, які кандидують на майбутнього президента, на майбутню найвищу посаду, вони знаходяться в серйозних суперечностях. І ці суперечності, на мій погляд, навіть більші, ніж суперечності серед опозиції.



Зиновій Фрис

Професоре Шульга, чи комуністи будуть підтримувати кандидата від блоку Юлії Тимошенко, чи від блоку Ющенка, чи все-таки Петро Симоненко буде кандидатом від комуністів?

Микола Шульга

На сьогодні ( у продовженні думки пана Полохала) більше актуальною є проблема, щоб опозиція діяла згуртовано і змогла б показати свої переваги, порівняно з більшістю. Показати, що вона пропонує більш ефективний і перспективний шлях для розвитку України. Завдяки цьому можна буде у передвиборчий період залучити більше своїх послідовників, а значить під час весняного наступу забезпечити собі гарну підтримку з боку електорату . А щодо конкретної персоналії – це вже наступний шлях.

Хоча проблема кандидатури – суперечлива для опозиції з точки зору ідеологічних розбіжностей, але вона не менш гострою є і для пропрезидентських сил. Тому що там діють не стільки ідеологічні мотиви, скільки фінансові, а вони ще страшніше за ідеологічні.

Зиновій Фрис

Пане Павловський?

Михайло Павловський

Мені сподобалося, що пан Полохало, спостерігаючи ситуацію з боку, відчув те, що відбувається всередині опозиції. Для нас дійсно сьогодні головне – не кандидатура на посаду президента, про це ще рано говорити.

Нас влада хоче втягнути в цю гру, щоб було легше нас роз’єднати ( це її головне завдання), але ми поки не піддаємося, йдемо разом, для нас головне – рятувати , відстояти Україну.

Ми об’єднуємо опозицію. Заклали спільне підґрунтя, і ті, законопроекти, які я назвав, нас об’єднують. Ними ми визначили стратегію прогресивного шляху – до Європейського Союзу.

Зиновій Фрис

Панове, весна за тиждень. Будемо уважно спостерігати, як ви, зокрема, будете рятувати Україну. Отже , перша тема добігає кінця.

Переходимо до другої.

Ми розпочали передачу з прогнозів “політичної” весни, з варіантів можливого розвитку подій. Але схоже, український весняний сезон вже розпочався у Москві з підписання Угоди президентів України, Росії, Білорусі і Казахстану - Угоди про Єдиний економічний простір. Німецький політогол Олександр Рар, кажучи про цей документ, особливо наголошує на “факторі Кучми у створенні Союзу чотирьох.” За його словами, цей фактор може відіграти велику політичну роль. Рар не виключає, що рішення московської четвірки можуть мати наслідки для внутрішньої політики України, з огляду на заплановані на 2004 рік президентські вибори.

Втім, це лише думка Рара.

А наш київських колега Сергій Згурець побував на прес-конференції українських високопосадовців якраз щодо московських домовленостей. Президентські вибори там не згадувалися, йшлося про те, що московська угода буде підписина лише у разі, якщо всі сторони матимуть до цього інтерес.

Сергій Згурець продовжує:

Забута теза, що Україна йтиме до Європи разом з Росією, здається, набуває нового дихання. Якщо країна не відповідає європейським стандартам, а проти українських товарів виставляють бар’єри обмежень, треба шукати можливі варіанти, щоб набрати економічні сили за рахунок Єдиного економічного простору між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном та зони вільної торгівлі. Так пояснював логіку рішення Леоніда Кучми начальник управління зовнішньої політики адміністрації президента Олександр Орел: “Реалізація цього курсу на європейську інтеграцію, який є і залишається нашим стратегічним курсом, абсолютно не заперечує праву на створення більш сприятливих умов для нашої промисловості на інших ринках, і перш за все, з нашими сусідами. У перспективі не можна виключити створення спільного економічного простору та зони вільної торгівлі на великій території, яка включатиме і ЄС, і країни СНД”.

Так оптимістичне аргументував рішення Леоніда Кучми Олександр Орел.

За його словами, угода, яка має бути готова вже у вересні, буде базуватися на міжнародних стандартах і принципах Світової Організації Торгівлі, так що проблеми з сумісництвом стандартів у різних зонах не буде. А керівник головного управління з питань економічної політики Павло Гайдуцький доводив, що нова ідея дозволить країні поновити втрачені позиції на ринку країн СНД.

Павло Гайдуцький: “У нас на третину скоротитися обсяги експорту в країни СНД. Якщо б нам наші позиції за рік відновити, звідси – зростання виробництва і доходів до бюджету”.

Щоправда, є твердження, що не експорт українських товарів збільшиться в Росію, а навпаки – російських в Україну, бо в Росії - дешеві енергоносії, відтак, і дешеві товари, які вироблені на цих енергоносіях.

Великого бажання знімати тарифні обмеження на поставки нафти та газу до України в Росії немає. Бо, якщо це зробити, збитки Росії становитимуть близько 700 мільйонів доларів. Енергетичне питання – одне з найгостріших на шляху реалізації намірів президентів чотирьох країн. З цим погоджується уповноважений України з питань СНД Василь Роговий: “Дуже легко зняти чи вирішити цю проблему буде непросто. Але якщо є політична воля і розуміння перспектив, можна завжди рухатися веред.”

Але коли йдеться про перспективи, іноді варто озиратися і назад. Чи були часи і віки, коли Україні хоч раз вдалося перехитрити Росію?

Зиновій Фрис

Шановні гості. У цьому питанні дуже багато аспектів, але запитання таке. Наскільки невипадкове підписання московських домовленостей саме зараз, коли ми говоримо про майбутні президентські вибори в Україні ? Наскільки важливий “фактор Кучми”, на якому наголошував Рар?

Михайло Павловський

Цей фактор є вирішальним. Це дуже тонка і, з точки зору Росії, правильна гра Путіна, щоб завоювати ринки України. Якщо на початку реформ енергомістськість нашого виробництва була в 4 рази більше, ніж в Європі, то сьогодні в - 10 разів, тобто все погіршилося. Одна цифра: за роки правління Кучми Україна втратила економічного потенціалу в 2 рази більше, ніж за роки Другої світової війни! Причому у галузі машинобудування потенціал зменшився в 3 рази, у легкій промисловості – у 8 разів, а в електронній галузі – більше, ніж в 100 разів. Так до чого це веде за умови цієї московської угоди?

Якщо ми входимо в єдиний економічний простір, нам не можна піднімати високі технології ( за угодою), то чим ми будемо торгувати?

Ми йдемо в простір вічної бідності. Тому Кучма і його оточення, не маючи стратегії, страдаючи рисою меншовартості, замість того, щоб використати потенціал, який є в Україні – людський, ресурсний – ідуть туди, де легше, шукають політичну кришу, щоб утриматися при владі.

Зиновій Фрис

Пане Шульга, комуністи люблять всілякі союзи, чи після цих домовленостей позиція не змінилася?

Микола Шульга

Комуністи дуже схожі на Західну Європу, вони хочуть Союзи, долати бар’єри...

Зиновій Фрис

Це трошки інший союз!

Микола Шульга

Чому? Ми ж хочемо створити не гірший! Бачите, як країна знаходиться зараз між двома вогнями!

Привабливе гасло – йти в Європу, але там такі технології, що ми вже в 10 разів відстаємо. З іншого боку, привабливість Росії - дешеві енергоносії.

Україна має, перш за все, дбати про свою економіку і свою вигоду. І якщо ми вже в такій ситуації, треба робити так, щоб наше виробництво робило ставки на передові технології, які б здешевлювали нашу продукцію.

Не зважаючи, що ми проголошували європейський вектор, російський капітал успішно просувався в Україну, і це викликало незадоволення пана Паскуаля, який казав: як же так, нічого не видно, а вони просуваються!

Я - за прозорість, нехай вона буде закріплена в домовленостях, програмі. Але боюся тільки одного, щоб це не було черговою балаканиною. Цього було вже багато. До речі, у населення до СНД впала цікавість досить сильно, це я кажу як соціолог.

Зиновій Фрис

Пане Полохало, отже, думки про цю московську подію різні. Одні кажуть “блискучий прорив”, інші вважають, що на цей союз чекає забуття, а інші взагалі думають, що це політичний жарт. Як Ви на це дивитеся, також включаючи контекст президентських виборів в Україні?

Володимир Полохало

Я поважаю точку зору Олександра Рара, але думаю, є перебільшення фактора Кучми. Сьогодні на пострадянському просторі є фактор Володимира Путіна, який має високий рейтинг в Росії, який зумів знайти консенсус з російським олігархами, і який, використовуючи економічні преваги Росії, зумів надзвичайно прагматично використовувати ці переваги для реалізації російських інтересів. І ще не було жодного прикладу, коли б Путін пожертвував цими інтересами або діяв би в інтересах інших країн.

Інтереси Кремля – інтереси російського капіталу. А щодо цих домовленостей, йдеться лише про те, що має працювати робоча група. Йдеться про елементарний банальний піар як для Путіна, так і для Кучми. Тобто ми сьогодні бачимо декларації, заяви, але знаємо реальну політику і стосунки між Києвом і Москвою. І тут є багато застережень економістів, моїх колег, які не впевнені в тому, що зона вільної торгівлі буде вироблена за правилами, які пропонує Київ. Сьогодні саме Москва диктує правила гри, які підтримують інші пострадянські країни. Тому я згоден з думками, які були висловлені. Питання - наскільки це буде проект в інтересах України, а не в інтересах фінансово-політичних угруповань або як їх простіше називають - українських кланів, які сьогодні напередодні передвиборчої президентської кампанії згодні отримати значні політичні ресурси ( яких бракує внутрішньополітично ) саме за рахунок такого роду політичних технологій.

Зиновій Фрис

Хочу навести точку зору В”ячеслава Ігрунова, заступника голови комітету Держдуми з питань СНД, який заявив буквально таке: “Нам треба інтегрувати пострадянський простір так, щоб потім разом інтегруватися до Європи. Інтегруючись на Схід, ми інтегруємось на Захід”.

З цього приводу одне Інтернет видання сьогодні пожартувало - до Європи через Владивосток. Пане Шульга, чи можлива така інтеграція?

Микола Шульга

У мене була вже така інтеграція через Забайкалля до Києва...

Взагалі, ми знаходимося в стадії дуже абстрактних розмов. Якщо ми самостійна держава, треба щоб ми на переговорах кваліфіковано виклали свої позиції і відстоювали їх. Я погоджуюся, що в Москви є свої інтереси, але Москва ніколи не буде нам пропонувати те , щоб було на шкоду Москві. Треба займати власну позицію.

Володимир Полохало

Тому треба дискутувати, обговорювати це питання, а не так як це подавалося на телебаченні - як перемога Кучма, а народ про це не знав нічого....

Микола Шульга

Так, потрібна дискусія.

Зиновій Фрис

На цьому програма завершена. Дякую, шановні гості.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG