Прага, 31 березня 2003 – Військова акція США в Іраку і пов’язані з нею події, зокрема, гуманітарна допомога населенню й антивоєнні протести у різних країнах світу, залишаються у центрі уваги західних коментаторів. Оглядачі аналізують причини сповільнення воєнних дій і можливі політичні й економічні наслідки акції для Іраку і Заходу.
Узагальнивши відгуки на перебіг воєнної акції в Іраку, можна сказати, що в них і далі переважає критика адміністрації США за дипломатичні і військові прорахунки. Наприклад, газета «Уолл стріт джорнел» стверджує, що адміністрація недооцінює співпраці з іракськими опозиційними угрупованнями, які виступають проти режиму Саддама Гуссейна. Газета наводить зокрема Іракський національний конгрес – об’єднання протирежимних політичних груп у вигнанні (переважно у західних країнах), яке очолює лідер опозиційного руху Ахмад Чалабі. На думку газети «Уолл стріт джорнел», конгрес є єдиним політичним рухом, який об’єднує усі етнічні і релігійні групи : арабів і курдів, сунітів і шиїтів. І досі із причин, які тяжко вгадати, веде далі газета, коаліція заморозила діяльність конгресу. Сполучені Штати, витративши мільйони доларів на підготовку і тренування добровольців цього руху, досі залишають їх поза акцією. Чалабі і його прихильники з Іракського національного конгресу бажають брати участь у нинішній акції, і США мали б залучити до неї всіх можливих союзників з іракського боку, пише на закінчення «Уолл стріт джорнел». Проте, за словами газети, певні елементи в адміністрації Буша підривають шанси майбутньої демократизації Іраку, відсуваючи Іракський національний конгрес від влади в майбутньому Іраку.
Тим часом німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» коментує деякі останні заяви про те, що дотеперішня американська стратегія в Іраку зазнала поразки і повинна бути переосмислена. Газета підкреслює, що такий погляд базується на «нереалістичних очікуваннях». Приміром, під час акції в Афганістані, де американські війська зіштовхнулися із порівняно невеликими групами релігійних фанатиків, бої тривали кілька тижнів. Але ті, хто планували акцію в Іраку, веде далі німецька газета, явно переоцінили ентузіазм і допомогу з боку місцевого населення, яке пам’ятає, як Сполучені Штати зрадили їх 90-го року під час війни у Перській затоці. На думку газети, лише після воєнної акції можна буде довідатися про те, як місцеве населення оцінює цю акцію – як визволення чи як керовану Сполученими Штатами західну окупацію Іраку.
Узагальнивши відгуки на перебіг воєнної акції в Іраку, можна сказати, що в них і далі переважає критика адміністрації США за дипломатичні і військові прорахунки. Наприклад, газета «Уолл стріт джорнел» стверджує, що адміністрація недооцінює співпраці з іракськими опозиційними угрупованнями, які виступають проти режиму Саддама Гуссейна. Газета наводить зокрема Іракський національний конгрес – об’єднання протирежимних політичних груп у вигнанні (переважно у західних країнах), яке очолює лідер опозиційного руху Ахмад Чалабі. На думку газети «Уолл стріт джорнел», конгрес є єдиним політичним рухом, який об’єднує усі етнічні і релігійні групи : арабів і курдів, сунітів і шиїтів. І досі із причин, які тяжко вгадати, веде далі газета, коаліція заморозила діяльність конгресу. Сполучені Штати, витративши мільйони доларів на підготовку і тренування добровольців цього руху, досі залишають їх поза акцією. Чалабі і його прихильники з Іракського національного конгресу бажають брати участь у нинішній акції, і США мали б залучити до неї всіх можливих союзників з іракського боку, пише на закінчення «Уолл стріт джорнел». Проте, за словами газети, певні елементи в адміністрації Буша підривають шанси майбутньої демократизації Іраку, відсуваючи Іракський національний конгрес від влади в майбутньому Іраку.
Тим часом німецька газета «Франкфуртер альґемайне цайтунґ» коментує деякі останні заяви про те, що дотеперішня американська стратегія в Іраку зазнала поразки і повинна бути переосмислена. Газета підкреслює, що такий погляд базується на «нереалістичних очікуваннях». Приміром, під час акції в Афганістані, де американські війська зіштовхнулися із порівняно невеликими групами релігійних фанатиків, бої тривали кілька тижнів. Але ті, хто планували акцію в Іраку, веде далі німецька газета, явно переоцінили ентузіазм і допомогу з боку місцевого населення, яке пам’ятає, як Сполучені Штати зрадили їх 90-го року під час війни у Перській затоці. На думку газети, лише після воєнної акції можна буде довідатися про те, як місцеве населення оцінює цю акцію – як визволення чи як керовану Сполученими Штатами західну окупацію Іраку.
