Доступність посилання

ТОП новини

1. Україна в антиіракській коаліції: так чи ні? 2. Політичний пасьянс перед президентськими виборами


Ірина Халупа Леонід Макарович Кравчук, нардеп, СДПУ(о); Борис Іванович Тарасюк, нардеп, НУ, Голова комітету з питань європейської інтеграції

Київ-Прага, 1 квітня, 2003 року.

Ірина Халупа

З вами в ефірі “Вечірня свобода” в Україні. Перед мікрофоном Ірина Халупа. Наші теми на 1 квітня: 1. Україна в антиіракській коаліції: так чи ні ? 2. Політичної пас’янс перед політичними виборами.

Ці теми з нами обговорять відомі українські політики – Леонід Макарович Кравчук, народний депутат від СДПУ(о), Борис Тарасюк, також народний депутат, голова комітету з питань європейської інтеграції, член блоку “НУ.” |

Ірина Халупа

Інформація про те, що Україна вступила в ряди анти іракської коаліції з’явилися тоді, коли зі Скнилівського аеропорту уже почали відлітати до Кувейту перші літаки з українськими військовими. Відтоді дискусії про долю та статус українського батальйону в іракській війні не вщухають. Це чим займаються хлопці під час війни і які вони будуть виконувати функції після війни хвилює не лише їхніх родичів.

Сьогодні у Верховній Раді, у зв’язку зцим, навіть заговорили про можливість відкликання українського батальйону. Цю тему продовжує Марина Пирожук.

Марина Пирожук

Парламентська фракція компартії зокрема, зажадала від міністра Закордоних справ Анатолія Зленка і адміністрації президента України роз’яснення слів президента США Дж. Буша і посла цієї країни в Україні К Паскуаля стосовно того, що Україна вступила в антиіракську коаліцію. Сьогодні голова парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Григорій Крючков заявив, що фракція ініціює процедуру скасування рішення з прийняття закону про відрядження спецбатальйону у Кувейт. Оскільки таке рішення було ухвалено з порушенням норм Конституції та закону про порядок відправлення частин Збройних сил України до інших держав.

Георгій Крючков наголошує, що в заявах президента США та американського посла було сказано про те, що Україна заявила про своє бажання вступити в антиіракську коаліцію. Що на його думку розходиться із заявами, які декларувалися українським керівництвом при ухваленні закону про направлення українського батальйону радіохімічного захисту до Кувейту? Свій виступ Георгій Крючков вважає офіційним запитом до президента України Леоніда Кучми. Тим часом інші українські чиновники кажуть, що Україна не просилася зараховувати її до антиіракської коаліції.

Говорить радник президента України, керівник центру з питань атлантичної інтеграції Володимир Горбулін: “ Є дуже чіткий документ, який визначив можливі функції місце діяльності нашого батальйону. Сьогодні немає ніяких підстав вважати, що він буде використовуватися іншим чином, чи на якійсь іншій території. Президент Буш, я думаю, що він не дуже чітко висловився”.

Заперечують сказане американським президентом і в Адміністрації президента та в Міністерстві закордонних справ. Керівник служби українського МЗС Маркіян Лубківський сьогодні на пресконференції заявив, що у рішенні іракської кризи беруть участь багато країн. Він сказав, що боротьба зі зброєю масового знищення – це єдиний внесок у коаліцію і що Україна є членом коаліції лише з точки зору гуманітарного забезпечення.

“Можна по-різному тлумачити рішення Верховної Ради України про задоволення запиту кувейтської сторони, щодо направлення до Кувейту українського батальйону РХБ- захисту. Очевидним та однозначним є наступне: на прохання Кувейту Рада національної безпеки та оборони на своєму засіданні прийняла рішення про направлення батальйону РХБ-захисту до Кувейту задля вирішення ним суто гуманітарних завдань, пов’язаних з допомогою населенню в разі якщо зброя масового ураження, не дай Боже, буде застосована, - сказав Маркіян Лубківський, підкресливши при цьому, що МЗС України не звертався до офіційного Вашингтону з проханням вважати Україну частиною антиіракської коаліції. Прессекретар Леоніда Кучми Олена Гробницька заявила радіо “Свобода”, що український батальйон перебуває виключно на тих умовах, які були визначені в угоді з Кувейтом та ухвалені Верховною Радою України.

Тим часом представник фракції “НУ” Сергій Тєрьогін вважає зарахування України до анти іракської коаліції цілком природнім. Він каже, що ті народні депутати, які були “проти” відправлення українського батальйону до Кувейту, попереджали про такий варіант подій. “Так воно і сталося, заява Буша не є випадковою, або помилкою – це є визначений факт, який не може спростовуватися нашим МЗС або чиновниками Адміністрації президента батальйон України знаходиться в зоні бойових дій на боці армії іракської коаліції. Крапка”. Нагадаю, що це був народний депутат України Сергій Терьохін. Марина Порожук спеціально для “Вечірньої Свободи”.

Ірина Халупа

Шановні гості, ще не встигли хлопці, члени цього батальйону долетіти до Кувейту, а вже хтось хоче повернути їх назад в Україну. Наша тема – це, власне, національні інтереси України і іракська криза, іракська війна. Чому раптом заговорили про повернення, чи потребу повернення цього батальйону в Україну? Хіба це не йде на користь Україні: брати участь у такій акції і також певною мірою подолати деякі проблеми, які були в минулому між Україною та США. Як ви гадаєте, пане президенте?

Леонід Кравчук

Ну, перш за все я думаю, що не це є зараз головним. Вирішувати термінологічні питання: чи є український батальйон на боці коаліції, чи він виконує гуманітарну функцію. Якщо, президент США висловився, то в нього були політичні цілі. Так само як і в посла Паскуаля. А для мене є головне те, що функції батальйону визначені: батальйон знаходиться там, де повинен знаходитися згідно угоди і він повинен виконувати свої гуманітарні цілі. А це все що робиться: ота політична тріскотня, навколо того, що де є батальйон – вона не має ніякого сенсу. Ми маємо забезпечити, щоб батальйон виконував свої функції і щоб був в безпеці, і щоб наші хлопці повернулися додому. Оце є найголовніше, а все остальне не має суттєвого значення.

Якщо говорити, скажімо, про статус батальйону, то можна це питання дискутувати. А коли ставити питання про повернення батальйону – це просто не серйозно. Так само як ставити питання про національні інтереси. За мій час незалежної України і до того великий час тогорічного пласту, якого я знаю, національні інтереси України ще не були реалізовані. Я думаю, що і зараз вони не можуть бути реалізовані. І тому це вина не США, а України.

Ірина Халупа

У цій картині, яка розгортається в Іраку, як можна реалізувати національні інтереси України?

Леонід Кравчук

Я думаю, що те, що ми робимо, воно є в цивілізованому сенсі. Україна не може бути осторонь політичних подій в світі. Україна повинна зайняти позицію, яка належить їй як європейській державі і вона робить кроки, але бачте, як ці кроки сприймаються. І на тому боці, і на тому боці. В даному разі, я ще раз наголошую, через участь батальйону в гуманітарній акції національні інтереси реалізовані Україною не будуть і не можуть. Це великий комплекс проблем: європейський вибір, наші внутрішні проблеми і зовнішні, врешті решт це комплекс наших політичних, міжнародних акцій і дій.

Ірина Халупа

Пане Тарасюк, чи присутність українського батальйону може частково реалізувати якісь політичні українські інтереси?

Борис Тарасюк

Так, власне, приблизно в цьому плані я також міркую Я також вважаю, що прямо реалізувати національні інтереси України, як і Леонід Макарович, шляхом направлення батальйону не можливо, але опосередковано ми можемо говорити про реалізацію національних інтересів України. Мова йде про те, що чи відповідає національним інтересам України підтримання стабільності, чи відповідає інтересам України захист мирного населення через миротворчі операції і чи відповідає економічним інтересам України розвиток і реалізація бізнесових інтересів в регіоні Близького Сходу і в районі Перської затоки. І якщо подивитися на це питання під цим кутом, то я думаю, що опосередковано відповідають національним інтересам.

Не слід забувати, що Україна входить в 10 найбільших контрибуторів у проведенні миротворчих операцій в світі. І скажіть, будь ласка, чи це шкодило національним інтересам України через піднесення її авторитету – ні. І це лише додавало авторитету Україні як дуже важливому чиннику стабільності і безпеки в Європі. Чи відповідає інтересам України надання гуманітарної допомоги мирному населенню, у випадку, коли проти цього мирного населення буде застосована зброя масового враження. Очевидно, що це є позитивні дії.

Ну і врешті решт не треба забувати, що Україна має свої інтереси на Близькому Сході і в районі Перської затоки. Цей регіон дійсно є для нас близьким і треба думати про мирну відбудову Іраку і про реалізацію наших економічних інтересів.

Ганна Стеців

Скажіте, пане Тарасюк, де є ще українські військові, крім Кувейту, чи є вони в Лівії, чи може ще де в яких країнах. І якщо вони є, і це не шкодить інтересам України, то чи не здається вам, що політикам, які підіймають таку внутріукраїнську, я би сказала, батальйонну війну, чи йдеться їм справді про інтереси України, чи про те, щоб заробити свій політичний капітал такою дешевою ціною?

Борис Тарасюк

Так, я хочу нагадати, що Україна була в числі найперших учасників миротворчого процесу на Балканах і це було в ті часи, коли Леонід Макарович був президентом. І тоді в 92 році Україна взяла участь своїм батальйоном в миротворчій операції під проводом ООН в Хорватії, далі наша участь в миротворчій акції в Боснії, Герцеговині. Сьогодні наш батальйон несе службу разом з польським побратимами в Косово. Українські миротворці знаходяться в Сієра Лєоне, Конго. Українські миротворці знаходяться в Лівані, вони знаходяться в Придністров’ї. Україна бере активну участь в миротворчих операціях. В посередницьких зусиллях для врегулювання в Абхазії, в Нагірному Карабасі, свого часу в Таджикистані. Отже, ми можемо говорити про активну участь України в миротворчій операції. І все це додає, серед іншого, впевненності мирному населенню. Оскільки, ураїнські миротворці виступають, в даному разі, не одержувачами гуманітарної допомоги в сенсі захисту, а вони надають гуманітарну допомогу мирному населенню.

Що стосується політики і політиків, то я думаю, що в даному разі те, що дана ініціатива була внесена президентом і деякими політиками в Україні використовується як розмінна монета, дійсно. І в цьому не можна погодитися з ними, оскільки це внесено президентом, то це треба відразу відхиляти. На мою думку, треба політикам зважати і на свої програми політичних партій і блоків і зважати на національні інтереси України.

Ганна Стеців

Пане президенте, мені довелося побувати в Сієра Лєоне і я знаю, що там не менш небезпечно як сьогодні в Кувейті. Скажіте, коли були відправлення українських військових в інші небезпечні регіони, чи творилося щось подібне між політичними партіями як тепер, коли йдеться про відправлення батальйону до Кувейту? Що за цим стоїть, за цією бурею в склянці?

Леонід Кравчук

Тута справа трішки спецефічна: зараз йде війна. А тоді йшлося про внутрішньополітичні проблеми. І тому це накладає відбиток, це по-перше. По-друге, як сказав Борис Іванович, десь скоро будуть маячити президентські вибори і цілком природньо, що політичні сили будуть використовувати все для того, щоб завоювати авторитет, як вони думають, або, навпаки, як ми думаємо. Тобто, оце такий баланс інтересів.

Ганна Стеців

Пане Тарасюк?

Борис Тарасюк

Я хотів би додати до того, що сказав Леонід Макаролвич, і в Сієра Лєоне і в Конго, куди Україна направила миротворчий контингент і на що дала згоду Верховна Рада України, йшли громадянські війни. І, не зважаючи на це, Верховна Рада нормально сприйняла цей виклик і дала згоду на направлення контингенту. Це ж саме було і в Боснії і в Герцоговині: наші хлопці поїхали туди як миротворці. Тому не треба нагнітати ситуацію, треба зважувати на те, що українські миротворці вже пройшли випробування дуже складними ситуаціями і вийшли переможцями з цих ситуацій, Я переконаний: батальйон РХБ-захисту теж виконає цю благородну місію.

Леонід Кравчук

Не забувайте, що всі роки до незалежності ворогом №1 для СРСР були США. І зараз тлумачать в громадській думці – це агресія Америки проти Іраку, раз. Раз це агресія того ворога, який був №1, то відповідне ставлення політичних сил, які ще не перебудували свою свідомість..

Ганна Стеців

Які ще живуть в Радянському Союзі...

Леонід Кравчук

В них тіло живе в Україні, а голова в Радянському Союзі.

З одного боку ті, власне, старі способи мислення: бачення США як ворога №1, а з іншого боку, вже інші новостворені стереотипи на рахунок президента України Леоніда Кучми, що мовляв він нічого доброго не може запропонувати.

Пан Тарасюк, власне, згадував цей момент, тому що це ініціатива президента і на цю ініціативу багато хто негативно реагує. Так що, з одного - боку старий негатив щодо США, з іншого боку - новий негатив щодо президента. Пане Кравчук, ваша фракція підтримує президента – чому таке негативне ставлення до його ініціатив, навіть, коли вони хороші?

Леонід Кравчук

Справа в тому, що ми одностайно проголосували за відправлення батальйону. Можливо...

Ірина Халупа

Навіть ви проголосували, але щось когось мучить, коли хочуть повернути батальйон додому.

Леонід Кравчук

Ну це не ми. Я хочу сказати, що ця ідея не належить соціал-демократам. Я ще раз наголошую, що фракція соціал-демократів в повному складі, це єдина, мабуть, фракція, яка проголосувала за відправлення батальйону.

Ганна Стеців

Ірино, один депутат сказав мені таку річ, що пробують використати духів війни на допомогу тим чи іншим силам під час майбутніх президентських виборів.

Леонід Кравчук

Я продовжу цю тему. У нас ставлення до президентів – це не стільки роботою президента: його успіхами чи негараздами як майбутнім бажанням сісти в крісло, охопити владу. І ті, що хочуть охопити владу вони кажуть, я ще не чув, щоб хтось в Україні казал: «Ви хочите бути президентом, він каже не хочу». А я б хотів від когось почути «не можу». Це зовсім різні слова. Оце з 91-го року всі кажуть: можуть, можуть... Оцим визначаються наші успіхи.

Борис Тарасюк

Я, з Вашого дозволу, долучуся на цьому моменті. Якщо запитати нинішнього президента і його оточення, хочуть вони залишити цю владу, однозначно, відповідь буде негативною, вона така з огляду на всі їх дії.

З одного боку, вони звинувачують опонентів, що вони рвуться до влади, з іншого – роблять все, щоб утримати будь-яким чином владу, навіть незаконними методами.

Ганна Стеців

А можу тут теж варто поставити питання – чи можуть утримувати?

Борис Тарасюк

Як видно, вдається.

Леонід Кравчук

Я погодився б з Борисом Тарасюком, що влада, як казав ще Хрущов – це дуже солодка справа. Від неї відмовитися нелегко, і я з цим погоджуюся. Тільки з одною ремаркою, я не знаю випадку, щоб влада утримувалася незаконно на сьогодні. Вона легітимно обрана і виконує повноваження відповідно до закону, а ось чи вона їх виконує якісно чи ні –це інший аспект.

Ірина Халупа

Хотіла б запитати гостей ось що. За останні кілька днів спостерігаємо певне похолодання у стосунках між США і Росією. Коротко нагадаю перебіг стосунків між президентами Бушем і Путіним.

Президенти вперше познайомилися в червні 2001 року у Словенії. Буш “заглянув Путіну у вічі і заявив, що йому можна довіряти”. Коли у вересні 2001 року у Нью-Йорку і Вашингтоні були терористичні акти, Путін був перший голова держави, який зателефонував президенту США, щоб висловити свої співчуття і підтримку.

14 листопада 2000 року Путін приїхав до Буша на фазенду, і там вони познайомилися ближче і домовилися, що будуть зменшувати свої ядерні арсенали.

Наступного року, в лютому в інтерв’ю Володимир Путін заявляє, що російсько - американська співпраця – ключовий фактор у світовій стабільності і перший раз попереджає, що США не повинні однобічно розпочинати якісь воєнні акції проти Іраку.

У травні 2002 року президенти зустрілися в Москві, підписали договір про скорочення ядерної зброї. Також погодилися співпрацювати у царині енергетики. Ще одне напруження виринуло у зв’язку з тим, що США висловили незадоволення співпрацею Росії з Іраном у царині ядерної зброї і ядерної енергетики.

У листопаді минулого року Росія підтримала резолюцію ООН 1441 проти Іраку. Президенти зустрілися в Росії, оприлюднили спільну заяву, де закликали Ірак дотримуватися положень резолюції, інакше будуть серйозні наслідки. У цей час Путін нагадав Бушеві не забувати про боротьбу з Аль-Каїдою.

У лютому цього року Путін заявляє, що Росія стоїть з Францією і Німеччиною, що в Іраку треба продовжувати інспекції і що він категорично проти застосування сили. І від часу як почалася війна, президент Путін дуже неоднозначно висловлюється з цього питання і вважає, що ця війна є злочинною. Усі ЗМІ в Росії називають цю війну агресією США.

Також ми бачимо, що в ЗМІ іде певна дискусія, чи продавали російські фірми зброю до Іраку. Похолодання триває. Сьогодні я прочитала низку аналітичних статей у Wall Street Journal, Washington Post, де запитується, а може ці стосунки, які ніби були такими близькими, може такими близькими ніколи і не були? Не хочеться тішитися над нефортуною сусіда , але в цій ситуації, де є певне похолодання між Росією і США, чи може якось виграти Україна?

Леонід Кравчук

Я так не думаю. Справа в тому, що стосунки між Росією і США будуть визначатися не тим, що Буш подивиться в очі Путіну. Єльцин був другом Білла, і все стало потім на свої місця, бо світом правлять інтереси.

У даному разі Путін поводить себе так, як диктує йому ситуація російського менталітету, плюс на це накладається бажання величі. Росія хоче зайняти місце в світі, щоб з нею рахувалися, і вона грає на цьому. Грають і США.

Але раптом виникне ще один Афганістан, і США зрозуміють, що вирішити питання Афганістану без реальної участі Росії неможливо. І стосунки потеплішають, незалежно від того, які в кого очі. Так буде, бо це є реалії.

Я знаю інше. Україна поки що не зайняла в світі такої ваги, завдяки нашим , перш за все, внутрішнім проблемам. І наш статус, наша велич ні в яке порівняння не йде. Ми будемо все ж таки користатися своїми можливостями не за рахунок Росії чи США, інших країн, а тільки за рахунок власної мудрої політики і власних виважених дій.

Ірина Халупа

У цій ситуації похолодання між США і Росією , що повинно бути цією власною мудрою політикою, пане Тарасюк?

Борис Тарасюк

По-перше, понад усе – національні інтереси. У цьому зв’язку ми повинні прагнути розвитку добрих стосунків, перш за все, з сусідами, це пріоритет. Повинні прагнути зміцнення стосунків з США, які є нашим стратегічним партнером, як і Росія. Якщо говорити про нинішній стан цих стосунків, Росія вийшла на перший план у стосунках з США і Заходом. Україна відійшла в тінь, все це відбулося після подій 11 вересня 2001 року, коли Україна не змогла знайти правильну модель своєї поведінки в цій ситуації, а Росія скористалася цим. Сьогодні навряд чи ми можемо говорити, що Україна може скористатися погіршенням стосунків Росії з США, навпаки, досі Росія користається погіршенням стосунків українського керівництва з США і з Заходом в цілому.

Ганна Стеців

Але у зв’язку з відправленням батальйону виден був майже перелом. У той період, який відзначала Ірина Халупа, українська карта не грала взагалі. Тепер, якщо вона і не грає, але десь в “колоді” вона вже, принаймні, була. І раптом почалася ця вся “заворуха” – батальйон забрати, це погано.

Може це для того, щоб Україна все-таки не виходила на якійсь передній план, не поліпшувала стосунків з США?

Леонід Кравчук

Я перелому не бачу. Коли ЗМІ роздрукували розмову заступника держсекретаря США з президентом України, я запитав себе: а чому це не говорив хоча б держсекретар? Я вже не кажу можливість розмови президентів.

Коли це буде спущено до чиновника на тому боці, а на нашому боці буде президент, то вище керівництво завжди може скорегувати думку і слова чиновника.

Ганна Стеців

Пане Кравчук, коли Ви були президентом, Ви багато разів розмовляли з президентом США?

Леонід Кравчук

Дуже багато. Я розмовляв з Бушем, їздив на автомобілі з Бушем ( старшим, я маю на увазі), коли він сидів за кермом. Багато разів зустрічався з Клінтоном, і телефоном розмовляв. Тоді вирішувалося питання ядерної зброї, ми говорили кожен тиждень.

Ірина Халупа

Ви тоді були важливими, бо ядерна зброя - це важіль...

Леонід Кравчук

Ми і зараз важливі, тільки нас не помічають.

Ірина Халупа

Маю на увазі, з Україною більше рахувалися.

Леонід Кравчук

Я просто пригадав, коли йдеться про велику політику, мають говорити між собою президенти, а не президент з чиновником. При всій повазі до чиновника.

Ірина Халупа

А чому так сталося, такий дисбаланс у стосунках з США? І він не лише розпочався, а й триває.

Леонід Кравчук

Не сприймають на Заході, в тому числі США, керівництво України. Так склалося. Тут допомогли всі, в тому числі і наша опозиція. Тут є багато вини нашої влади, але можна представити вину, можливість виправити яку вже не бачать на Заході. А можна її представити як прикру помилку.

Ставлення до керівника – це важливо, але нас 48 мільйонів. І я не хотів би, щоб це відбивалося на житті народу. Це найважливіше для мене.

Борис Тарасюк

Хотів би додати, чому такі відносини керівництва України з керівництвом США. Це не лише питання “Кольчуг”. Повернемося раніше. Давайте згадаємо 2000 рік, сумнозвісний референдум, який розпочав антидемократичний поцес, який продовжується і сьогодні. Вбивство Гонгадзе, “касетний скандал”. Але це далеко не все. Давайте згадаємо, в якій атмосфері проходили вибори, післявибори, який шалений тиск чинила адміністрація президента на Верховну Раду, щоб змінити результати виборів на свою користь. Все це в комплексі не могло не привести до погіршення стосунків. Хотів би нагадати слова відомих світових політиків, які говорять про те, що треба розрізняти ставлення до дискредитованого українського керівництва від ставлення до народу і держави. Це на Заході відрізняють.

Ганна Стеців

Ірино, ти помітила, як органічно ми перейшли до теми політичного пасьянсу перед виборами?

Ірина Халупа

Так, хочу нагадати нашим слухачам другу тему. Вибори грядуть, цей політичний пасьянс може і змінитися. І може з новими президентськими виборами прийде нова влада, і буде інше ставлення з боку США і великих західних держав до України, коли будуть говорити рівний з рівним.

Гана Стеців

Чи можуть піднестися українські політики, які претендують на майбутнє президентське крісло, над вузькими партійними інтересам задля користі України, про яку ми говорили? Чи можуть проголосувати за якусь пропозицію, яку вносить в парламент президент Кучма, забуваючи про амбіції, лише тому, що це на користь Україні? Чи здатний Ющенко на це, пане Тарасюк?

Борис Тарасюк

Можуть, позиція частини депутатів блоку Нашої України і Ющенка особисто є свідченням того, що він зміг піднестися над політичним інтересами і підтримати рішення, яке відповідає інтересам України.

Гана Стеців

Пане Кравчук, як би Ви розклали політичний пасьянс перед виборами? Які б два королі вийшли?

Леонід Кравчук

Один вже визначений. Форум “Нашої України” заявив, що в них вже президент є. І так говорилося – президент є.

Борис Тарасюк

Кандидат. Я був на форумі – говорилося “кандидат”.

Леонід Кравчук

Я читав. Може щось не так сказали.

Ганна Стеців

Це все журналісти винні....

Леонід Кравчук

Не в цьому суть, дійсно, Віктор Андрійович піде на вибори. Думаю, піде кандидат і від комуністів, бо якщо ні, це для них буде початок кінця ідеології і майбутнього партії. Хто це буде, може, Симоненко.

Від центру влади поки що кандидатури не визначено, визначена філософія, принаймні, однієї частини центру. Ця філософія – від влади має бути один кандидат.

Ганна Стеців

Усі сьогодні говорять, що влада немає такого претендента.

Леонід Кравчук

Хто говорить?

Ганна Стеців

Громадська думка, ті ж журналісти.

Леонід Кравчук

Чому? Якщо центр висуне нинішнього прем’єра Януковича? Я серйозно кажу про це. Я не кажу, що немає кандидата, є Янукович Медведчук, Тигипко...

Ірина Халупа

Ви самі почали дискусію: “хто хоче і хто може” отримати владу. Серед названих, хто може?

Леонід Кравчук

Зараз важко сказати. Чому? Бо той, хто може , може бути не обраний. А той, хто не може, може бути обраний. У нас такий спектр нашого політичного пасьянсу, що люди обирають не стільки за здатністю, скільки за зовнішнім виглядом, або харизмою, або іншими факторами, які не піддаються здоровому глузду. І коли людина сідає в президентське крісло, тоді всі бачать, хто вона є ... А до цього всі моляться. Я все це пройшов і пережив.

Ірина Халупа

Дякую, шановні гості. На все добре!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG