Надія Шерстюк
Говорить “Радіо “Свобода”. В ефірі програма “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогоднішня передача присвячена правам дітей і молоді. Проблема дитячого сирітства - всиновлення українських дітей-сиріт іноземцями, жорстоке поводження з дітьми в родинах – проблема домашнього насильства, праця молоді за кордоном. Такі теми до вашої уваги впродовж наступних 15-ти хвилин.
Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова вважає, що одна з найболючіших проблем у сфері захисту прав дитини, є питання дитячого сирітства. На цьому український омбудсман наголосила у розмові з нашою київською кореспонденткою Майєю Нагорняк.
Майя Нагорняк
Скажіть, будь ласка, якою є в Україні ситуація щодо порушення прав дітей ?
Ніна Карпачова
Болюча проблема у захисті прав дитини, на мою думку, то є питання дитячого сирітства. Причому, це діти-сироти, як відомо, і при живих батьках. Але переважна більшість – то є справжні діти – сироти, які сьогодні залишилися без батьківського піклування.
Майя Нагорняк
Скільки таких дітей є зараз в Україні ?
Ніна Карпачова
За моїми даними сьогодні загальна кількість сиріт українських сягає близько 150-и тисяч. Офіційна статистика дає менше , десь 100 тисяч. Тому питання полягає у тому, як допомогти найбільш незахищеним. Треба на законодавчому рівні розробити пільгові закони, які нададуть можливість українським громадянам переважним чином всиновлювати українських дітей-сиріт. І підтримувати їх на законодавчому рівні через певні пільги. Це дуже важливий момент. Треба навести чіткий контроль за усиновленням дітей-сиріт іноземними громадянами. Україна одна з перших країн, яка розробила таке власне національне законодавство у 1996 році. Зараз треба контролювати його впровадження. Дуже важливо ,що функція з усиновлення зараз здійснюється не чиновником, як було раніше, а судовою гілкою влади. Це підвищує статус кожного такого всиновлення. І, безперечно, треба розширювати дитячі будинки сімейного типу. Надавати підтримку та розширити мережу цих дитячих будинків.
Майя Нагорняк
Скажіть, будь ласка, стосовно закордонних усиновителів. Тут простежується тенденція до збільшення ?
Ніна Карпачова
Безперечно, за останні роки збільшення. І відсоток приблизно такий – близько 7 тисяч усиновлень дітей-сиріт іноземцями після ухвалення нашого національного законодавства . І орієнтовно близько 30 тисяч українських усиновителів.
Майя Нагорняк
З чим , на вашу думку, пов’язана така тенденція до збільшення ?
Ніна Карпачова
Тенденція до збільшення іноземних всиновлень пов’язана не з тим, що Україна має власне законодавство. Ні. Справа у тому, що кожна дитина має право на родину. Це міжнародна норма за Конвенцією ООН з прав дитини. Тому у кожній родині, де є сироти, яких не беруть на національне всиновлення, вони мають право бути всиновленими за межами своєї власної країни. Наше законодавство дуже зважено підійшло до прав наших дітей. Воно надало їм можливість фактично мати подвійне громадянство навіть всупереч Конституції. Я була автором цього закону. Є такі діти, які повертаються на Батьківщину навіть попри те, що отримали всиновлення іноземне.
Майя Нагорняк
І вони мають подвійне громадянство ?
Ніна Карпачова
І вони мають подвійне громадянство. Це єдиний такий випадок, але ми це зробили свідомо, захищаючи права саме дітей-сиріт. Тобто подвійний такий захист здійснено на сьогоднішній день. Так що, це нормальна норма. Але контроль має бути дуже чіткий за іноземним всиновленням. І дуже важливо, щоб це було як виняток, а не як правило. Оце головне. Пріоритет –українським громадянам на усиновлення українських дітей-сиріт. І у виключних випадках – тільки іноземне всиновлення. Причому, всиновлення не просто в будь-яку країну. Наприклад, в Колумбію наші діти поїхали. У Колумбії немає дипломатичного представництва. А тільки в ті країни, я наголошую уже багато років, які мають потужну українську діаспору. Ця діаспора має зв’язки і коріння з нашою державою. І саме в такі країни ми мусимо надавати на всиновлення наших дітей-сиріт.
Надія Шерстюк
Це була Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова. З нею розмовляла Майя Нагорняк.
Івано-Франківська обласна прокуратура за злісне невиконання батьками обов’язків по догляду за дітьми порушила цього року одинадцять кримінальних справ. У прокуратурі заявляють, що порушення прав дітей на Прикарпатті стає масовим явищем. З подробицями – наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Івано-Франківська обласна прокуратура заявила, що віднині будуть вдаватися до більш радикальних заходів щодо покарання батьків, які не виконують своїх обов’язків по догляду за дітьми. У прокуратурі проаналізували всі 11 справ, які були порушені цього року за фактами злісного невиконання батьками своїх обов’язків перед дітьми. У прокуратурі наголошують, що не зважаючи на те, що з батьками ведеться профілактична робота, вони ухиляються від своїх обов’язків, і це стає причиною тяжких наслідків для їхніх дітей. Діти часто хворіють, відстають у розумовому розвитку, не забезпечені необхідними харчами, одягом та медикаментами. Такі сім’ї, як правило, називають неблагополучними. Сьогодні на Прикарпатті офіційно їх нараховується понад 800, у них виховується до 1,5 тисячі дітей. Однак, для прикладу, мати в Івано-Франківську протягом трьох діб не відвозить свою трьохмісячну дитину до лікарні, яка перебуває в передсмертному стані, на Прикарпатті стають типовим явищем.
Соціальна незахищеність, тотальні злидні збільшують число сімей, в яких батьки не доглядають за своїми дітьми. Державні структури, зокрема обласна прокуратура, заявили, що віднині таких батьків будуть позбавляти волі терміном від 2 до 5 років. Чи вдасться таким чином вирішити цю проблему і змусити горе-батьків силовим методом полюбити своїх батьків мало ймовірно. Вже зараз соціологи наголошують на тому, що за нинішньої складної економічної ситуації в Україні кількість батьків, які нехтуватимуть правами дитини, буде збільшуватися. Для “Радіо “Свобода” з Івано-Франківська Іван Костюк.
Надія Шерстюк
Не кращою є ситуація з правами дітей на Львівщині. Львівська обласна прокуратура лише цього року порушила 21 кримінальну справу через порушення прав дітей. Це удвічі більше, ніж торік. Як пояснює керівник відділу з нагляду за дотриманням законів щодо неповнолітніх, новий кримінальний кодекс дозволяє позбавляти батьківських прав тих, хто знущається над дітьми. Тему продовжує наша львівська кореспондентка Галина Терещук.
Галина Терещук
Особливістю західного регіону є те, що тут переважно страждають діти у сім’ях алкоголіків та наркоманів, а також, ті, чиї батьки виїхали на заробітки. Як це не прикро, але неповнолітні, позбавлені батьківського нагляду, починають вживати міцні спиртні напої. Через бідність, особливо у гірських районах області, батьки не завжди приділяють належну увагу своїм дітям. Нещодавно у Сколіському районі 2-річна дитина ошпарилася окропом. Батьки замість того, щоб відвезти дитя у шпиталь, почали займатись самолікуванням. Дитина померла. Прокуратура порушила кримінальну справу. Новий кримінальний кодекс передбачає статтю, згідно з якою передбачено покарання батьків, які неналежно виконують свої обов’язки по відношенні до дітей. В іншому, Стрийському районі, батьків позбавили прав на дитину. Адже малюк фізично і розумово відстає від однолітків, сильно хворіє. У Львові мама 3 дітей віком до шести років фізично з них знущалась. Жорстоко била, одній дитині звичайною ложкою розсікла голову, іншій, однорічній, зламала ногу. Таких диких випадків можна нарахувати безліч.
Начальник відділу з нагляду за дотриманням законів з прав дитини обласної прокуратури Галина Кіра каже: “Майже по усіх фактах діти є побиті батьками. Наприклад, такий випадок. Сусіди почули крик дитини і повідомили правоохоронні органи. Мама зловживала алкоголем, вітчим його бив. Коли дитину привезли в лікарню, до нього не міг підійти лікар мужчина. Дитина билась і кричала. Ми вирішили тільки допускати до нього жінок, щоб він швидше адаптувався”.За словами пані Галини Кіри, коли деякі батьки постають перед перспективою втрати дітей і майна, окремі з них виправляються.
Останніми роками дедалі частіше прокуратурі доводиться розглядати справи, пов’язані з майновими питаннями. Наприклад, у Стрию жінка виїхала на заробітки в Італію, дітей віддала своїй мамі, а помешкання продала. У цій справі ведеться слідство. З’ясовується, чому опікунську рада міськради дозволила продаж квартири. Тим часом, у прокуратурі нарікають, що далеко не усі опікунські ради погоджуються на співпрацю. А тому її члени вчасно не повідомляють працівників прокуратури про афери у майнових справах, внаслідок яких страждають діти.
Є цікава справа по Шевченківському району Львова. Мама поїхала за кордон, батько – алкоголік. Підробили на сканері розпорядження. Навіть нотаріус не розібрала, що підроблений документ. Але вдалося це зауважити, тут вчасно спрацювала опікунська рада.
Цікаво, що останнім часом кількість злочинів, скоєних підлітками в регіоні зменшилась. Як кажуть фахівці, це сталося завдяки тому, що чимало молодих людей навчаються якогось ремесла у професійних училищах. Втім різко зросло число юнаків та дівчат, котрі вживають наркотики. Хоча офіційна статистика свідчить про зворотнє. Адже родини, у яких дитина наркоман, намагаються приховувати цей факт з огляду на звичайний людський сором.
Надія Шерстюк
21-річний Антон Малхасян поїхав працювати на англійську ферму, щоб сплатити за навчання у Київському медичному інституті народної медицини. І загинув – далеко від рідної домівки за загадкових обставин. Розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Система відправки студентів до британських фермерів розроблена і діє давно. Так низка українських державних і приватних вузів через іноземні фірми влаштовують своїх студентів працювати на фермах. Інститут народної медицини працює впродовж 6 років з англійською фірмою “Конкордія”, про що розповів мені менеджер міжнародних зв’язків інституту Ігор Пеканевич.
Ігор Пеканевич
Вся ціль цієї програми, щоб студенти могли собі заробляти гроші на навчання. Є одна умова у нас, щоб на момент від’їзду не було боргів по навчанню. Після приїзду вони розраховуються за 2-3 семестри навчання, дивлячись скільки вони перебували на фермі. Ситуації різні бувають. Якщо вони не заробляють ту суму, яка була вказана в договорі, вони нам привозять чеки, бо кожного тижня їм нараховується зарплата, там видно скільки він заробив, скільки він працював на день, і тоді ми вираховуємо скільки він заробив, скільки він може заплатити за навчання. І ніхто від нього не буде вимагати більше як воно є. Це все документально підтверджено, що студенти виконують навчальний план, виконують повністю навчальні години.
Богдана Костюк
А хтось їздить до Англії перевіряє?
Ігор Пеканевич
В першу чергу, це представники “Конкордії”. Вони їздять по фермах, дивляться, розмовляють зі студентами, з фермерами. Коли когось зі студентів щось не влаштовує, то все враховується: пишуться рапорти до керівництва “Конкордії”, і всі ці питання вирішуються.
Богдана Костюк
Але проблеми, з якими зіткнувся Антон Малхасян, ніхто вирішувати не став. Після поневірянь на фермі, Антон подався шукати роботу в інші місця. Він влаштувався на парфумерну фабрику, де одного дня помер. Британська поліція стверджує, що смерть була природною. Родина Малхасян з цим не згодна. Мати – Наталія Львівна переконана, що до цього спричинили якісь фактори. Адже, у листах додому Антон Писав: “Я мешкаю у трейлері, де є лише холодильник, але без вилки. Дах протікає. Будиночок по-кутках розійшовся і у двох місцях великі дірки. У наслідок чого, тут сильно дме і можна побачити плісняву, але ми маємо обігрівач, який не вимикаємо впродовж дня. Плата за проживання - 16,5 фунтів за тиждень. Я не впевнений, що відіб’ю поїздку, оскільки тут, щоб заробити стільки, як в інших місцях, за ці години треба працювати з 6 до 20 годин. Фермер місцевий набирає небагато людей, і роботи виходить у кожного небагато. Я відчуваю, якщо вдасться розрахуватися з боргами за поїздку, це буде найкращий варіант. Намагаюся залишитися самим собою і вижити. Адже виживають інші у інших місцях”.
Богдана Костюк
Вижити Антону не вдалося. Таємницю його загибелі родина досі не з’ясувала. Ні британська поліція, ні Консульство України в Лондоні, ні “Конкордія”, ні інститут чітких відповідей не дають. На думку правника Віктора Ніказакова, Антона Малхасяна згубила в першу чергу байдужість оточення і також байдужість держави, громадянином якої він був. З Києва для “Радіо “Свобода” Богдана Костюк.
Надія Шерстюк
Наразі передачу «Права людини» ми завершуємо. У наступних випусках програми слухайте про те, як погрожують громадянам, котрі подали позов проти компанії «Енергоатом», про долю дрібних підприємців Криму, які голодували на знак протесту проти утисків симферопольської влади. Сьогодні програму уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Артем Мостовий. На все добре. Говорить “Радіо “Свобода”.
Говорить “Радіо “Свобода”. В ефірі програма “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
Сьогоднішня передача присвячена правам дітей і молоді. Проблема дитячого сирітства - всиновлення українських дітей-сиріт іноземцями, жорстоке поводження з дітьми в родинах – проблема домашнього насильства, праця молоді за кордоном. Такі теми до вашої уваги впродовж наступних 15-ти хвилин.
Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова вважає, що одна з найболючіших проблем у сфері захисту прав дитини, є питання дитячого сирітства. На цьому український омбудсман наголосила у розмові з нашою київською кореспонденткою Майєю Нагорняк.
Майя Нагорняк
Скажіть, будь ласка, якою є в Україні ситуація щодо порушення прав дітей ?
Ніна Карпачова
Болюча проблема у захисті прав дитини, на мою думку, то є питання дитячого сирітства. Причому, це діти-сироти, як відомо, і при живих батьках. Але переважна більшість – то є справжні діти – сироти, які сьогодні залишилися без батьківського піклування.
Майя Нагорняк
Скільки таких дітей є зараз в Україні ?
Ніна Карпачова
За моїми даними сьогодні загальна кількість сиріт українських сягає близько 150-и тисяч. Офіційна статистика дає менше , десь 100 тисяч. Тому питання полягає у тому, як допомогти найбільш незахищеним. Треба на законодавчому рівні розробити пільгові закони, які нададуть можливість українським громадянам переважним чином всиновлювати українських дітей-сиріт. І підтримувати їх на законодавчому рівні через певні пільги. Це дуже важливий момент. Треба навести чіткий контроль за усиновленням дітей-сиріт іноземними громадянами. Україна одна з перших країн, яка розробила таке власне національне законодавство у 1996 році. Зараз треба контролювати його впровадження. Дуже важливо ,що функція з усиновлення зараз здійснюється не чиновником, як було раніше, а судовою гілкою влади. Це підвищує статус кожного такого всиновлення. І, безперечно, треба розширювати дитячі будинки сімейного типу. Надавати підтримку та розширити мережу цих дитячих будинків.
Майя Нагорняк
Скажіть, будь ласка, стосовно закордонних усиновителів. Тут простежується тенденція до збільшення ?
Ніна Карпачова
Безперечно, за останні роки збільшення. І відсоток приблизно такий – близько 7 тисяч усиновлень дітей-сиріт іноземцями після ухвалення нашого національного законодавства . І орієнтовно близько 30 тисяч українських усиновителів.
Майя Нагорняк
З чим , на вашу думку, пов’язана така тенденція до збільшення ?
Ніна Карпачова
Тенденція до збільшення іноземних всиновлень пов’язана не з тим, що Україна має власне законодавство. Ні. Справа у тому, що кожна дитина має право на родину. Це міжнародна норма за Конвенцією ООН з прав дитини. Тому у кожній родині, де є сироти, яких не беруть на національне всиновлення, вони мають право бути всиновленими за межами своєї власної країни. Наше законодавство дуже зважено підійшло до прав наших дітей. Воно надало їм можливість фактично мати подвійне громадянство навіть всупереч Конституції. Я була автором цього закону. Є такі діти, які повертаються на Батьківщину навіть попри те, що отримали всиновлення іноземне.
Майя Нагорняк
І вони мають подвійне громадянство ?
Ніна Карпачова
І вони мають подвійне громадянство. Це єдиний такий випадок, але ми це зробили свідомо, захищаючи права саме дітей-сиріт. Тобто подвійний такий захист здійснено на сьогоднішній день. Так що, це нормальна норма. Але контроль має бути дуже чіткий за іноземним всиновленням. І дуже важливо, щоб це було як виняток, а не як правило. Оце головне. Пріоритет –українським громадянам на усиновлення українських дітей-сиріт. І у виключних випадках – тільки іноземне всиновлення. Причому, всиновлення не просто в будь-яку країну. Наприклад, в Колумбію наші діти поїхали. У Колумбії немає дипломатичного представництва. А тільки в ті країни, я наголошую уже багато років, які мають потужну українську діаспору. Ця діаспора має зв’язки і коріння з нашою державою. І саме в такі країни ми мусимо надавати на всиновлення наших дітей-сиріт.
Надія Шерстюк
Це була Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова. З нею розмовляла Майя Нагорняк.
Івано-Франківська обласна прокуратура за злісне невиконання батьками обов’язків по догляду за дітьми порушила цього року одинадцять кримінальних справ. У прокуратурі заявляють, що порушення прав дітей на Прикарпатті стає масовим явищем. З подробицями – наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Івано-Франківська обласна прокуратура заявила, що віднині будуть вдаватися до більш радикальних заходів щодо покарання батьків, які не виконують своїх обов’язків по догляду за дітьми. У прокуратурі проаналізували всі 11 справ, які були порушені цього року за фактами злісного невиконання батьками своїх обов’язків перед дітьми. У прокуратурі наголошують, що не зважаючи на те, що з батьками ведеться профілактична робота, вони ухиляються від своїх обов’язків, і це стає причиною тяжких наслідків для їхніх дітей. Діти часто хворіють, відстають у розумовому розвитку, не забезпечені необхідними харчами, одягом та медикаментами. Такі сім’ї, як правило, називають неблагополучними. Сьогодні на Прикарпатті офіційно їх нараховується понад 800, у них виховується до 1,5 тисячі дітей. Однак, для прикладу, мати в Івано-Франківську протягом трьох діб не відвозить свою трьохмісячну дитину до лікарні, яка перебуває в передсмертному стані, на Прикарпатті стають типовим явищем.
Соціальна незахищеність, тотальні злидні збільшують число сімей, в яких батьки не доглядають за своїми дітьми. Державні структури, зокрема обласна прокуратура, заявили, що віднині таких батьків будуть позбавляти волі терміном від 2 до 5 років. Чи вдасться таким чином вирішити цю проблему і змусити горе-батьків силовим методом полюбити своїх батьків мало ймовірно. Вже зараз соціологи наголошують на тому, що за нинішньої складної економічної ситуації в Україні кількість батьків, які нехтуватимуть правами дитини, буде збільшуватися. Для “Радіо “Свобода” з Івано-Франківська Іван Костюк.
Надія Шерстюк
Не кращою є ситуація з правами дітей на Львівщині. Львівська обласна прокуратура лише цього року порушила 21 кримінальну справу через порушення прав дітей. Це удвічі більше, ніж торік. Як пояснює керівник відділу з нагляду за дотриманням законів щодо неповнолітніх, новий кримінальний кодекс дозволяє позбавляти батьківських прав тих, хто знущається над дітьми. Тему продовжує наша львівська кореспондентка Галина Терещук.
Галина Терещук
Особливістю західного регіону є те, що тут переважно страждають діти у сім’ях алкоголіків та наркоманів, а також, ті, чиї батьки виїхали на заробітки. Як це не прикро, але неповнолітні, позбавлені батьківського нагляду, починають вживати міцні спиртні напої. Через бідність, особливо у гірських районах області, батьки не завжди приділяють належну увагу своїм дітям. Нещодавно у Сколіському районі 2-річна дитина ошпарилася окропом. Батьки замість того, щоб відвезти дитя у шпиталь, почали займатись самолікуванням. Дитина померла. Прокуратура порушила кримінальну справу. Новий кримінальний кодекс передбачає статтю, згідно з якою передбачено покарання батьків, які неналежно виконують свої обов’язки по відношенні до дітей. В іншому, Стрийському районі, батьків позбавили прав на дитину. Адже малюк фізично і розумово відстає від однолітків, сильно хворіє. У Львові мама 3 дітей віком до шести років фізично з них знущалась. Жорстоко била, одній дитині звичайною ложкою розсікла голову, іншій, однорічній, зламала ногу. Таких диких випадків можна нарахувати безліч.
Начальник відділу з нагляду за дотриманням законів з прав дитини обласної прокуратури Галина Кіра каже: “Майже по усіх фактах діти є побиті батьками. Наприклад, такий випадок. Сусіди почули крик дитини і повідомили правоохоронні органи. Мама зловживала алкоголем, вітчим його бив. Коли дитину привезли в лікарню, до нього не міг підійти лікар мужчина. Дитина билась і кричала. Ми вирішили тільки допускати до нього жінок, щоб він швидше адаптувався”.За словами пані Галини Кіри, коли деякі батьки постають перед перспективою втрати дітей і майна, окремі з них виправляються.
Останніми роками дедалі частіше прокуратурі доводиться розглядати справи, пов’язані з майновими питаннями. Наприклад, у Стрию жінка виїхала на заробітки в Італію, дітей віддала своїй мамі, а помешкання продала. У цій справі ведеться слідство. З’ясовується, чому опікунську рада міськради дозволила продаж квартири. Тим часом, у прокуратурі нарікають, що далеко не усі опікунські ради погоджуються на співпрацю. А тому її члени вчасно не повідомляють працівників прокуратури про афери у майнових справах, внаслідок яких страждають діти.
Є цікава справа по Шевченківському району Львова. Мама поїхала за кордон, батько – алкоголік. Підробили на сканері розпорядження. Навіть нотаріус не розібрала, що підроблений документ. Але вдалося це зауважити, тут вчасно спрацювала опікунська рада.
Цікаво, що останнім часом кількість злочинів, скоєних підлітками в регіоні зменшилась. Як кажуть фахівці, це сталося завдяки тому, що чимало молодих людей навчаються якогось ремесла у професійних училищах. Втім різко зросло число юнаків та дівчат, котрі вживають наркотики. Хоча офіційна статистика свідчить про зворотнє. Адже родини, у яких дитина наркоман, намагаються приховувати цей факт з огляду на звичайний людський сором.
Надія Шерстюк
21-річний Антон Малхасян поїхав працювати на англійську ферму, щоб сплатити за навчання у Київському медичному інституті народної медицини. І загинув – далеко від рідної домівки за загадкових обставин. Розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Система відправки студентів до британських фермерів розроблена і діє давно. Так низка українських державних і приватних вузів через іноземні фірми влаштовують своїх студентів працювати на фермах. Інститут народної медицини працює впродовж 6 років з англійською фірмою “Конкордія”, про що розповів мені менеджер міжнародних зв’язків інституту Ігор Пеканевич.
Ігор Пеканевич
Вся ціль цієї програми, щоб студенти могли собі заробляти гроші на навчання. Є одна умова у нас, щоб на момент від’їзду не було боргів по навчанню. Після приїзду вони розраховуються за 2-3 семестри навчання, дивлячись скільки вони перебували на фермі. Ситуації різні бувають. Якщо вони не заробляють ту суму, яка була вказана в договорі, вони нам привозять чеки, бо кожного тижня їм нараховується зарплата, там видно скільки він заробив, скільки він працював на день, і тоді ми вираховуємо скільки він заробив, скільки він може заплатити за навчання. І ніхто від нього не буде вимагати більше як воно є. Це все документально підтверджено, що студенти виконують навчальний план, виконують повністю навчальні години.
Богдана Костюк
А хтось їздить до Англії перевіряє?
Ігор Пеканевич
В першу чергу, це представники “Конкордії”. Вони їздять по фермах, дивляться, розмовляють зі студентами, з фермерами. Коли когось зі студентів щось не влаштовує, то все враховується: пишуться рапорти до керівництва “Конкордії”, і всі ці питання вирішуються.
Богдана Костюк
Але проблеми, з якими зіткнувся Антон Малхасян, ніхто вирішувати не став. Після поневірянь на фермі, Антон подався шукати роботу в інші місця. Він влаштувався на парфумерну фабрику, де одного дня помер. Британська поліція стверджує, що смерть була природною. Родина Малхасян з цим не згодна. Мати – Наталія Львівна переконана, що до цього спричинили якісь фактори. Адже, у листах додому Антон Писав: “Я мешкаю у трейлері, де є лише холодильник, але без вилки. Дах протікає. Будиночок по-кутках розійшовся і у двох місцях великі дірки. У наслідок чого, тут сильно дме і можна побачити плісняву, але ми маємо обігрівач, який не вимикаємо впродовж дня. Плата за проживання - 16,5 фунтів за тиждень. Я не впевнений, що відіб’ю поїздку, оскільки тут, щоб заробити стільки, як в інших місцях, за ці години треба працювати з 6 до 20 годин. Фермер місцевий набирає небагато людей, і роботи виходить у кожного небагато. Я відчуваю, якщо вдасться розрахуватися з боргами за поїздку, це буде найкращий варіант. Намагаюся залишитися самим собою і вижити. Адже виживають інші у інших місцях”.
Богдана Костюк
Вижити Антону не вдалося. Таємницю його загибелі родина досі не з’ясувала. Ні британська поліція, ні Консульство України в Лондоні, ні “Конкордія”, ні інститут чітких відповідей не дають. На думку правника Віктора Ніказакова, Антона Малхасяна згубила в першу чергу байдужість оточення і також байдужість держави, громадянином якої він був. З Києва для “Радіо “Свобода” Богдана Костюк.
Надія Шерстюк
Наразі передачу «Права людини» ми завершуємо. У наступних випусках програми слухайте про те, як погрожують громадянам, котрі подали позов проти компанії «Енергоатом», про долю дрібних підприємців Криму, які голодували на знак протесту проти утисків симферопольської влади. Сьогодні програму уклала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Артем Мостовий. На все добре. Говорить “Радіо “Свобода”.
