Доступність посилання

ТОП новини

Країна Інкогніта


Сергій Грабовський Країна Інкогніта

Київ, 3 квітня 2003 року.

Вітаємо вас, шановні слухачі! Вас вітають Сергій Грабовський, журналіст Радіо “Свобода”, і Максим Стріха, доктор фізико-математичних наук, член Асоціації українських письменників. Сьогодні героєм радіожурналу “Країна Інкогніта” є людина, котра поєднала в собі якості політика і музики. Людина, котру абсолютна більшість наших слухачів бачила бодай побіжно на екрані телевізора упродовж останніх 12-ти років, чула її саму чи керовані нею музичні колективи, але навряд чи знає подробиці цієї непересічної біографії. Біографії, вплетеної у пережите Україною у ХХ столітті.

Максим Стріха

Наш герой – Василь Кардаш, народжений 1923 року на Тернопіллі, учасник підпілля ОУН під час другої світової війни, людина, яка пройшла Канаду, пропагувала українське мистецтво і упокоїлася рік тому на тій-таки канадській землі, де створювала навколо себе Україну.

Музика

Сергій Грабовський

Це був фрагмент виступу одного із хорів, створених і керованих Василем Кардашем. А зараз розповідь про життя і творчість Василя Кардаша, яку розпочинає музикознавець Леся Олійник.

Леся Олійник

Народився Василь Кардаш на Тернопільщині. Після закінчення з відзнакою 1939 року курсу диригування місцевої “Просвіти” йому прийшла з Києва приваблива пропозиція продовжити за державний кошт навчання у Москві, а потім в Італії. Але на той час Василь уже зробив свій вибір, очоливши після проголошення на Тернопільщині Акту про відновлення державності України місцевий юнацький осередок ОУН і поплатився за це нелегкою, справді хресною дорогою. Під час німецької окупації він став шефом підпільної обласної друкарні, закінчив вишкіл, який проводив легіон Романа Шухевича. За свою політичну діяльність Василь разом з батьком і братом опинився спочатку за ґратами німецьких в’язниць, а потім у концтаборах Німеччини. Доведених до відчаю, виснажених Василя і його брата німці прийняли за мертвих і вже закинули в машину, щоб везти в крематорій. Хтось із в’язнів повідомив батьку і йому вдалося винести їх з мертвої купи. Так батько врятував життя своїм синам.

Максим Стріха

Цих людей, які працювали в ім’я України все життя, в Радянській Україні було прийнято називати німецькими запроданцями. І довгий час вони були тут не тільки в статусі людей, яких не варто було згадувати позитивно, а яких не варто було згадувати взагалі.

Сергій Грабовський

Леся Олійник продовжує розповідь.

Леся Олійник

У переселенському таборі, у місті Бремені, вже при звільненні з полону Василь закликав усіх, хто перебував там, підготувати прощальний концерт. Їх відбулося тоді кілька. Співали повстанських пісень, які сприймалися як непоборимий дух 500 українських в’язнів. До останніх днів свого життя, яке обірвалося минулого року, Василь Кардаш залишався провідним діячем світової Ліги українських політичних в’язнів. Усе своє життя він поєднував політику і мистецтво, висловлюючи свої думки і почуття через хорову музику.

Музика

Максим Стріха

Очевидно, Василь Кардаш не був винятком. Чимало видатних постатей української літератури, ширше , культури ( назвемо хоча б хрестоматійні імена Олеги Теліги, Івана Багряного, Євгена Маланюка) були не лише поетами, митцями, але й політиками. Політиками, можливо, з волі ситуації. Цього вимагала від них Україна.

Сергій Грабовський

У ці часи на чужині створюється так би мовити “друга Україна”, емігрантська , і чимось, мабуть, більш українська. Радянська Україна – за залізною завісою, вільна Україна показує здатності українців усьому світові. Леся Олійник продовжує розповідь про Василя Кардаша.

Леся Олійник

Після звільнення з концтабору Василь Кардаш продовжує музичну освіту у Мюнхені, паралельно студіюючи політичні науки. Він брав активну участь у відновленні на чужині Спілки української молоді. З 1948 року його діяльність музиканта і політика активно продовжується в Канаді, куди Василь Кардаш емігрував у 1948 році. У 60 роках він закінчив зі ступенем бакалавра студії зі славістики та історії Оттавського університету і захистив дисертацію з творчості Івана Котляревського на звання магістра Монреальського університету, що дало можливість вести музикознавчу діяльність.

Канадська преса тоді писала про Василя Кардаша: “Бездоганний диригент і хормейстер, блискучий аранжувальник і прекрасний педагог та найщедріше серце поєдналися в його особі.” Справді, за його грандіозну 60-річну діяльність він створив і виплекав хорові колективи православної громади та осередку імені Шухевича, чоловічі і жіночі хори “Оріон” і “Леваду”, хори “Прометей”, “Діброва”, оркестри “Авангард” та “Батурин”. Створені подружжям Кардашів музичні колективи ставали центром відродження народних та церковних свят, які утворили оазу духовності серед чужинної пустелі. Він надзвичайно боляче сприймав зросійщення українців на рідній землі і забуття ними на чужині свого коріння. Тому Кардаш організував навколо себе всю українську діаспору разом з її нащадками.

Водночас хори, керовані ним, поєднували репертуар західноєвропейської і української класики, народну та літургійну музику, твори сучасних українських композиторів.

Максим Стріха

Обсяг зробленого Василем Кардашем змушує згадати про іншу добу – добу відродження, коли люди поспішали виявити себе в різноманітніших сферах. Від Кардаша цього вимагало саме життя. Сьогодні ми можемо лише дивуватися тому різноманіттю талантів, які прагнула виявити ця людина в ім’я своєї головної мети – нагадати світові, що десь є ця окупована, але нескорена країна.

Сергій Грабовський

Як уже було сказано, Василь Кардаш завжди почувався і був не тільки музикою, а й політиком. Він працював у емігрантському середовищі, і при цьому завжди залучав до великої політики силу мистецтва. Знову говорить Леся Олійник:

Леся Олійник

Особливу увагу приділяв молоді, тому і створив українські молодіжні ансамблі. Музичні екскурсії сторінками революційного підпілля УПА, інших героїчних подій складали базу національного і патріотичного виховання. Кілька компакт-дисків були зроблені як звернення до далекої батьківщини та її історії. Останній має назву “Україна кохана”. На обкладинці на тлі пожежі символічний портрет хлопчика за колючим дротом, який звертається: “Мамо, чи чуєш мене?”

Музика

Максим Стріха

Досить часто існує таке протиставлення: є мистецтво і є політика, політичні тексти, які не є мистецтвом. Василь Кардаш довів, що це не так, що політика так само може існувати і в мистецтві, коли вона сама є високим мистецтвом.

Сергій Грабовський

А тепер у нас є нагода ближче поглянути на Кардаша-людину. Спогадами про нього ділиться останній командувач Української повстанської армії Василь Кук.

Василь Кук

Василя Кардаша я знав здавна, чув про нього, а особисто познайомився тільки влітку 2000 року, він запросив мене до хати і дуже ввічливо прийняв. Уся його хата переповнена книжками з музики. Він дуже цікавився відносинами в Україні. Цікавився музикою Веделя, сам він зорганізував дуже багато хорів, багато пісень записав на компакт-диски. І дружина Кардаша, після його смерті, прислала диски в Україну, щоб ми роздали, зокрема юнацтву, дітям, хорам, щоб його музика звучала. Зокрема, він передав свою найновішу композицію на Святий Вечір.

Крім того, що він був прекрасним диригентом, він також був і композитором, скомпонував цілу низку мелодій на повстанські пісні.

Дуже тужив за Україною, дуже цікавився тим, що відбувається в Україні і чим міг у своїй праці допомагав, щоб в Україні звучала наша пісня.

Музика

Максим Стріха

Отже такий місток – від згаданого Веделя, геніального композитора, якого не зрозуміли сучасники, який помер у божевільні, до іншого геніального композитора – диригента, політика. Але, очевидно, попри ті успіхи, які припали на його долю в Україні, починаючи з 90 року, все ж Василь Кардаш лишився трагічно відірваний від рідної землі. І багатство його компакт-дисків – добре, щоб воно прийшло в школи. Але чи можна їх придбати в якійсь київській крамниці?

Сергій Грабовський

Так, у 90-му році до Василя Кардаша приходить визнання на Великій Україні. Як це було? Леся Олійник завершує свою розповідь.

Леся Олійник

Упродовж кількох десятиліть ансамблі Кардаша тріумфально подорожують по Канаді, Америці, Європі, виступають по радіо і телебаченню, записують компакт-диски, демонструючи світові високу хорову культуру. Кульмінацією стало велике турне українських молодіжних ансамблів Україною у 1990 році. Треба було бути дуже відважною людиною, щоб ризикнути поїхати з великим хором в Україну ще в роки комуністичного режиму і співати пісні, за які висилали в Сибір. Кардашеву відвагу, високий професіоналізм диригента його земляки оцінили дуже високо. Але найважливішим було те, що Кардаш приніс з собою сплеск високої гордості за національну культуру. Служби Божі, молебні на місцях закатованих, виступи на стадіонах і сценах Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя супроводжували декларації про незалежність України. У 2002 році вірного сина України, видатного віртуоза музики і пісні, композитора і майстра, яка називали його американські українці, не стало. Залишив дружину Ларису, яка була йому першим помічником, сина Андріяна і дочку Вірляну з родинами та онуками. Похований на українському цвинтарі святого Володимира на секції УПА.

Максим Стріха

Василь Кардаш був абсолютно послідовною людиною, його життя було таким, що відповідало Шевченковому “Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою”. Василь Кардаш був потрібний Україні 1990 року, у ту добу мітингів, великих сподівань, мільйонних людських ланцюгів. Чи потрібен він Україні сьогодні? Хочеться вірити, що попри все, таки потрібен.

Сергій Грабовський

Наша розповідь добігла завершення. Але творча спадщина Василя Кардаша, сподіваюся, буде резонувати в дні теперішньому і майбутньому. Ми прощаємося з вами. Вели радіожурнал “Країна Інкоґніта” Максим Стріха і Сергій Грабовський.

Хай вам щастить, і хай Україна розкриває вам свої таємниці. Говорить Радіо “Свобода”.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG