Київ, 22 квітня 2003 року.
Надія Шерстюк
Говорить Радіо Свобода. В ефірі програма “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі, зокрема, мова піде про щорічну доповідь Уповноваженої ВР з прав людини Ніни Карпачової, яку вона оприлюднила у парламенті; про перешкоджання професійній діяльності журналістів у Криму; про невиконання судових рішень у Луганську.
18 квітня Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова виступила у парламенті з щорічною доповіддю, присвяченою дотриманню прав людини в Україні. Це другий звіт Ніни Карпачової перед депутатами за п’ятирічний термін її перебування на посаді омбудсмана. Вона, серед іншого, повідомила, що дотримання прав людини в Україні далеке від міжнародних стандартів. З подробицями Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Спочатку трохи статистики. Ніна Карпачова підрахувала, що за 5 років діяльності на посаді Уповноваженого з прав людини до неї звернулося понад 270 тисяч громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Якщо в перші роки зверталися інваліди, пенсіонери, особи позбавлені волі та безробітні, то нині частіше звертаються журналісти, працівники правоохоронних органів, зокрема, самі слідчі, судді і державні службовці. Є й випадки звернення народних депутатів. Половина усіх звернень стосується порушення громадянських прав. І передусім, права на судовий захист. Порівняно із 98-им роком зросла кількість звернень щодо дотримання особистих конституційних прав громадян. Але за сухими цифрами стоять живі люди.
Від статистики Ніна Карпачова перейшла до конкретних випадків порушень прав конкретної людини. “У структурі органів державної влади, на які покладені конституційні обов’язки із забезпечення прав і свобод людини, провідне місце займає Міністерство внутрішніх прав”, - зазначила вона. Проте є порушення прав людини із боку міліції. Найганебніші з них – це застосування тортур.
Ніна Карпачова
Зрозуміло, що злочини потрібно розкривати, але ж не шляхом вчинення інших злочинів. Найпоширенішими видами катувань в Україні є тривале побиття, застосування протигазу чи поліетиленового пакету з позбавленням можливості дихати, електричного струму, підвішування в наручниках та поміщення в т. з. прескамеру. У ряді випадків катування призводили до смерті, каліцтва або стійкого розладу здоров’я затриманої людини чи підозрюваного.
Віктор Міняйло
“На жаль”, - зазначила Ніна Карпачова, - “в Україні немає закону, який визначає катування злочином”. На підсумковій прес-конференції я запитав українського омбудсмана, чим її цьогорічна доповідь відрізняється від попередньої.
Ніна Карпачова
Це системний моніторинг будь-якої доповіді Уповноваженого, яка робиться. Першу доповідь ми зробили за міжнародною класифікацією, передусім, пактів про права людини і низки конвенцій. По-перше, цю доповідь ми проаналізували за всіма стандартами, показали динаміку. По-друге, перший розділ доповіді присвячений тому, як влада прореагувала на першу доповідь омбудсмана про стан дотримання та захисту прав і свобод людини. Цілий розділ присвячений аналізу, як системи органів центральної влади, так і органів влади на місцях. Це дуже цікаво. Якщо ви перегорнете ці сторінки, то ви просто дізнаєтеся, на якому рівні правова свідомість сьогодні тих людей, які фактично керують нашою державою.
Віктор Міняйло
А людям, які керують Україною, схоже, не надто подобається діяльність Ніни Карпачової. Її п’ятирічне перебування на посаді Уповноваженої ВР з прав людини уже закінчується, і вона не впевнена, що зможе знову обратися на цю посаду. За неофіційною інформацією новим українським омбудсманом влада хоче бачити чинного голову ЦВК Михайла Рябця. Надія Шерстюк
Ніна Карпачова складає свої повноваження в кінці квітня. В одній із найближчих передач слухайте інтерв’ю з Ніною Карпачовою про підсумки її діяльності на посаді Уповноваженої з прав людини. В Криму посилився тиск на журналістів. Днями невідомі побили журналіста газети “Кримські новини”, а також погрожували шеф-редактору інформаційної програми Чорноморської телерадіокомпанії. Обидва засоби масової інформації детально висвітлювали конфлікт між симферопольською владою і працівниками одного з комунальних ринків міста. Детальніше про ці та про інші випадки перешкоджання професійній діяльності кримських журналістів розповідає Володимир Притула.
Володимир Притула
Невідомий, який минулого тижня зателефонував до служби інформації “Хвиля” Чорноморської телерадіокомпанії, заявив керівнику інформаційних програм Наталі Сафіхановій, що та втратить роботу і матиме інші неприємності, якщо “Чорноморка” не припинить об’єктивно висвітлювати конфлікт довкола комунального ринку “Автостоп” у Симферополі, дрібні торговці з якого два тижні протестували проти дій місцевої влади. На об’єктивність телекомпанії ці погрози не вплинули, але журналістці довелося вжити певних превентивних заходів безпеки, оскільки за кілька днів до цього, можливо з тих же причин, серйозно постраждав її колега із симферопольського тижневика “Кримські новини”.
Олексій Єрмолін зазнав нападу з боку кількох невідомих тиждень тому. З травмою голови він потрапив до республіканської клінічної лікарні. Раніше Олексій Єрмолін проводив журналістські розслідування і писав про зловживання місцевої влади в регіонах півострова, а останнім часом він займався питанням функціонування ринків у Симферополі. В день нападу він брав інтерв’ю у групи дрібних підприємців з ринку “Автостоп”, які голодували під стінами кримського уряду. Раніше Олексію Єрмоліну неодноразово погрожували, і він про це інформував Комітет з моніторингу свободи преси в Криму. Зараз міліція веде розслідування інциденту, але досі зловмисників не знайшли.
Тим часом надійшло повідомлення із Севастополя, де до процесу тиску на журналістів долучився командувач Чорноморського флоту Росії. Віце-адмірал Володимир Масорін офіційно звернувся до головнокомандувача ВМС України адмірала Михайла Єжеля з листом, в якому вимагає вплинути на військове видання “Флот України”, щоб його журналісти не критикували діяльність російських військових моряків у Севастополі і в Криму, де дислокуються частини Чорноморського флоту, а також, щоб газета не друкувала історичних матеріалів про загарбницьку політику Російської Імперії у Причорномор’ї. Розповідає севастопольський військовий журналіст Микола Гук.
Микола Гук
Як стало відомо з військових джерел у Севастополі, головнокомандувач ВМС України таки піддався тиску російського адмірала, і на зустрічі з журналістами “Флоту України” розпорядився уникати матеріалів, які б дратували командування Чорноморського флоту Росії. Як кажуть самі журналісти, на будь-які критичні публікації про російський флот і російських моряків,фактично. накладено табу.
Надія Шерстюк
У 2000 році міський суд Луганська засудив міліціонерів Олега Сербина та Романа Ущиповського на три роки позбавлення волі. Суд визнав їх винними у катуванні затриманого Анатолія Жовтана. Після цих допитів чоловік став інвалідом. Минуло три роки, а засуджені правоохоронці і досі на свободі. Міліція до цього часу їх не затримала, хоча є інформація про місце їхнього перебування. З подробицями Василь Соколенко.
Василь Соколенко
У листопаді 98-го року Анатолій Жовтан став свідком того, як невідомий злочинець застрелив у під’їзді будинку генерального директора підприємства “Укрвуглеекологія” Юрія Заскалька. Протягом наступних трьох діб Жовтана допитували в слідчому ізоляторові два капітани Олег Сербин та Роман Ущиповський і лейтенант Костянтин Кияницький. Весь цей час йому не давали їжі, знущались, надягали протигаз, перекриваючи доступ повітря, душили, били головою об стіну, видавлювали очі і кожного дня примушували розписувати у документах, що він немає претензій до своїх катів. Дещо пізніше газета “Дзеркало тижня” напише, що офіцери міліції знущалися над затриманим як фашисти. Коли його випустили на волю, він викликав швидку допомогу. Лікарі поставили діагноз – струс мозку, перелом двох ребер, травма нирок. Зараз Анатолій Жовтан – інвалід.
У 2002-му році офіцерів міліції судили. Капітани Сербин та Ущиповський були визнані винними і засуджені на 3,5 роки позбавлення волі в колонії посиленого режиму. Кияницького засудили на три роки умовно. Всіх позбавили офіцерських звань і права працювати в правоохоронних органах протягом 5 років, після відбуття покарання. Але ось уже 3 роки Сербін і Ущіповський переховуються. Справа в тому, що чомусь правоохоронні органи не взяли їх під охорону безпосередньо у суді і не відправили їх до колонії, як і належить за законом. Ось що з цього приводу заявив голова Луганського комітету захисту конституційних прав і свобод громадян Микола Козирєв.
Микола Козирєв
Вони не були арештовані в суді, як це повинно було бути зроблено. І, природно, міліція не вжила ніяких заходів, щоб арештувати їх і посадити. Тобто, досі вирок суду невиконаний. Жовтан звертався багато разів з цього приводу до міліції, але йому відповідали: “Шукаємо, пошук!” Тим часом він бачив одного у місті.
За іншими джерелами інформації, вони переховуються в якомусь районі Луганської області. Фактично їх ніхто не шукає. Наш комітет разом з Жовтаном вирішили діяти далі. Тепер вже стосовно бездіяльності Управління внутрішніх справ, тому що міліція не вжила ніяких заходів, щоб винні міліціонери були покарані. Зараз справа у суді.
Василь Соколенко
При зустрічі з Миколою Козиревим з’ясувалося, що йому після звернень до міліції погрожували по телефону. І як він заявив, це були погрози тих, хто зараз уникає покарання. Дзвінки припинилися після того, як він поговорив з керівництвом обласного управління міліції. Від інтерв’ю з кореспондентом радіо “Свобода” він категорично відмовився.
Надія Шерстюк
За офіційною статистикою, лише минулого року із місць позбавлення волі вийшли 55 тисяч засуджених. Із них лише третина знайшла роботу і повернулася до нормального життя. Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання, піде мова в нашій наступній передачі. Цей випуск програми підготувала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
Говорить Радіо Свобода. В ефірі програма “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Сергій Балабанов. Вітаємо Вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі, зокрема, мова піде про щорічну доповідь Уповноваженої ВР з прав людини Ніни Карпачової, яку вона оприлюднила у парламенті; про перешкоджання професійній діяльності журналістів у Криму; про невиконання судових рішень у Луганську.
18 квітня Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова виступила у парламенті з щорічною доповіддю, присвяченою дотриманню прав людини в Україні. Це другий звіт Ніни Карпачової перед депутатами за п’ятирічний термін її перебування на посаді омбудсмана. Вона, серед іншого, повідомила, що дотримання прав людини в Україні далеке від міжнародних стандартів. З подробицями Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Спочатку трохи статистики. Ніна Карпачова підрахувала, що за 5 років діяльності на посаді Уповноваженого з прав людини до неї звернулося понад 270 тисяч громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Якщо в перші роки зверталися інваліди, пенсіонери, особи позбавлені волі та безробітні, то нині частіше звертаються журналісти, працівники правоохоронних органів, зокрема, самі слідчі, судді і державні службовці. Є й випадки звернення народних депутатів. Половина усіх звернень стосується порушення громадянських прав. І передусім, права на судовий захист. Порівняно із 98-им роком зросла кількість звернень щодо дотримання особистих конституційних прав громадян. Але за сухими цифрами стоять живі люди.
Від статистики Ніна Карпачова перейшла до конкретних випадків порушень прав конкретної людини. “У структурі органів державної влади, на які покладені конституційні обов’язки із забезпечення прав і свобод людини, провідне місце займає Міністерство внутрішніх прав”, - зазначила вона. Проте є порушення прав людини із боку міліції. Найганебніші з них – це застосування тортур.
Ніна Карпачова
Зрозуміло, що злочини потрібно розкривати, але ж не шляхом вчинення інших злочинів. Найпоширенішими видами катувань в Україні є тривале побиття, застосування протигазу чи поліетиленового пакету з позбавленням можливості дихати, електричного струму, підвішування в наручниках та поміщення в т. з. прескамеру. У ряді випадків катування призводили до смерті, каліцтва або стійкого розладу здоров’я затриманої людини чи підозрюваного.
Віктор Міняйло
“На жаль”, - зазначила Ніна Карпачова, - “в Україні немає закону, який визначає катування злочином”. На підсумковій прес-конференції я запитав українського омбудсмана, чим її цьогорічна доповідь відрізняється від попередньої.
Ніна Карпачова
Це системний моніторинг будь-якої доповіді Уповноваженого, яка робиться. Першу доповідь ми зробили за міжнародною класифікацією, передусім, пактів про права людини і низки конвенцій. По-перше, цю доповідь ми проаналізували за всіма стандартами, показали динаміку. По-друге, перший розділ доповіді присвячений тому, як влада прореагувала на першу доповідь омбудсмана про стан дотримання та захисту прав і свобод людини. Цілий розділ присвячений аналізу, як системи органів центральної влади, так і органів влади на місцях. Це дуже цікаво. Якщо ви перегорнете ці сторінки, то ви просто дізнаєтеся, на якому рівні правова свідомість сьогодні тих людей, які фактично керують нашою державою.
Віктор Міняйло
А людям, які керують Україною, схоже, не надто подобається діяльність Ніни Карпачової. Її п’ятирічне перебування на посаді Уповноваженої ВР з прав людини уже закінчується, і вона не впевнена, що зможе знову обратися на цю посаду. За неофіційною інформацією новим українським омбудсманом влада хоче бачити чинного голову ЦВК Михайла Рябця. Надія Шерстюк
Ніна Карпачова складає свої повноваження в кінці квітня. В одній із найближчих передач слухайте інтерв’ю з Ніною Карпачовою про підсумки її діяльності на посаді Уповноваженої з прав людини. В Криму посилився тиск на журналістів. Днями невідомі побили журналіста газети “Кримські новини”, а також погрожували шеф-редактору інформаційної програми Чорноморської телерадіокомпанії. Обидва засоби масової інформації детально висвітлювали конфлікт між симферопольською владою і працівниками одного з комунальних ринків міста. Детальніше про ці та про інші випадки перешкоджання професійній діяльності кримських журналістів розповідає Володимир Притула.
Володимир Притула
Невідомий, який минулого тижня зателефонував до служби інформації “Хвиля” Чорноморської телерадіокомпанії, заявив керівнику інформаційних програм Наталі Сафіхановій, що та втратить роботу і матиме інші неприємності, якщо “Чорноморка” не припинить об’єктивно висвітлювати конфлікт довкола комунального ринку “Автостоп” у Симферополі, дрібні торговці з якого два тижні протестували проти дій місцевої влади. На об’єктивність телекомпанії ці погрози не вплинули, але журналістці довелося вжити певних превентивних заходів безпеки, оскільки за кілька днів до цього, можливо з тих же причин, серйозно постраждав її колега із симферопольського тижневика “Кримські новини”.
Олексій Єрмолін зазнав нападу з боку кількох невідомих тиждень тому. З травмою голови він потрапив до республіканської клінічної лікарні. Раніше Олексій Єрмолін проводив журналістські розслідування і писав про зловживання місцевої влади в регіонах півострова, а останнім часом він займався питанням функціонування ринків у Симферополі. В день нападу він брав інтерв’ю у групи дрібних підприємців з ринку “Автостоп”, які голодували під стінами кримського уряду. Раніше Олексію Єрмоліну неодноразово погрожували, і він про це інформував Комітет з моніторингу свободи преси в Криму. Зараз міліція веде розслідування інциденту, але досі зловмисників не знайшли.
Тим часом надійшло повідомлення із Севастополя, де до процесу тиску на журналістів долучився командувач Чорноморського флоту Росії. Віце-адмірал Володимир Масорін офіційно звернувся до головнокомандувача ВМС України адмірала Михайла Єжеля з листом, в якому вимагає вплинути на військове видання “Флот України”, щоб його журналісти не критикували діяльність російських військових моряків у Севастополі і в Криму, де дислокуються частини Чорноморського флоту, а також, щоб газета не друкувала історичних матеріалів про загарбницьку політику Російської Імперії у Причорномор’ї. Розповідає севастопольський військовий журналіст Микола Гук.
Микола Гук
Як стало відомо з військових джерел у Севастополі, головнокомандувач ВМС України таки піддався тиску російського адмірала, і на зустрічі з журналістами “Флоту України” розпорядився уникати матеріалів, які б дратували командування Чорноморського флоту Росії. Як кажуть самі журналісти, на будь-які критичні публікації про російський флот і російських моряків,фактично. накладено табу.
Надія Шерстюк
У 2000 році міський суд Луганська засудив міліціонерів Олега Сербина та Романа Ущиповського на три роки позбавлення волі. Суд визнав їх винними у катуванні затриманого Анатолія Жовтана. Після цих допитів чоловік став інвалідом. Минуло три роки, а засуджені правоохоронці і досі на свободі. Міліція до цього часу їх не затримала, хоча є інформація про місце їхнього перебування. З подробицями Василь Соколенко.
Василь Соколенко
У листопаді 98-го року Анатолій Жовтан став свідком того, як невідомий злочинець застрелив у під’їзді будинку генерального директора підприємства “Укрвуглеекологія” Юрія Заскалька. Протягом наступних трьох діб Жовтана допитували в слідчому ізоляторові два капітани Олег Сербин та Роман Ущиповський і лейтенант Костянтин Кияницький. Весь цей час йому не давали їжі, знущались, надягали протигаз, перекриваючи доступ повітря, душили, били головою об стіну, видавлювали очі і кожного дня примушували розписувати у документах, що він немає претензій до своїх катів. Дещо пізніше газета “Дзеркало тижня” напише, що офіцери міліції знущалися над затриманим як фашисти. Коли його випустили на волю, він викликав швидку допомогу. Лікарі поставили діагноз – струс мозку, перелом двох ребер, травма нирок. Зараз Анатолій Жовтан – інвалід.
У 2002-му році офіцерів міліції судили. Капітани Сербин та Ущиповський були визнані винними і засуджені на 3,5 роки позбавлення волі в колонії посиленого режиму. Кияницького засудили на три роки умовно. Всіх позбавили офіцерських звань і права працювати в правоохоронних органах протягом 5 років, після відбуття покарання. Але ось уже 3 роки Сербін і Ущіповський переховуються. Справа в тому, що чомусь правоохоронні органи не взяли їх під охорону безпосередньо у суді і не відправили їх до колонії, як і належить за законом. Ось що з цього приводу заявив голова Луганського комітету захисту конституційних прав і свобод громадян Микола Козирєв.
Микола Козирєв
Вони не були арештовані в суді, як це повинно було бути зроблено. І, природно, міліція не вжила ніяких заходів, щоб арештувати їх і посадити. Тобто, досі вирок суду невиконаний. Жовтан звертався багато разів з цього приводу до міліції, але йому відповідали: “Шукаємо, пошук!” Тим часом він бачив одного у місті.
За іншими джерелами інформації, вони переховуються в якомусь районі Луганської області. Фактично їх ніхто не шукає. Наш комітет разом з Жовтаном вирішили діяти далі. Тепер вже стосовно бездіяльності Управління внутрішніх справ, тому що міліція не вжила ніяких заходів, щоб винні міліціонери були покарані. Зараз справа у суді.
Василь Соколенко
При зустрічі з Миколою Козиревим з’ясувалося, що йому після звернень до міліції погрожували по телефону. І як він заявив, це були погрози тих, хто зараз уникає покарання. Дзвінки припинилися після того, як він поговорив з керівництвом обласного управління міліції. Від інтерв’ю з кореспондентом радіо “Свобода” він категорично відмовився.
Надія Шерстюк
За офіційною статистикою, лише минулого року із місць позбавлення волі вийшли 55 тисяч засуджених. Із них лише третина знайшла роботу і повернулася до нормального життя. Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання, піде мова в нашій наступній передачі. Цей випуск програми підготувала і провела Надія Шерстюк. Зі мною у київській студії працював Сергій Балабанов. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
