Нью-Йорк, 29 квітня 2003 - Як повідомляє американська преса, у Багдаді знайдені документи, що показуть зв’язки Франції з режимом Саддама Гуссейна.
Напередодні війни французький уряд інформував Ірак про американські плани і про свої переговори у Вашингтоні. Це стало відомо з американських засобів масової інформації, чиї кореспонденти у Багдаді за своєю власною ініціативою порпалися у паперах розгромленого під час війни будинку міністерства закордонних справ іракського режиму. Там вони й відшукали конфіденційні донесення з Парижа. Франція як союзник Сполучених Штатів по НАТО, мала доступ до багатьох секретних документів, включно з планами передислокації військ. За словами Білла О’Райлі, ведучого аналітичної програми телемережі новин ” Фокс”, який розповів про знахідки репортерів, Франція повелася в цьому випадку як прихильниця режиму Саддама Гуссейна. Це, звичайно, не сприяє поліпшенню американсько-французькихвідносин , які сягнули нині либонь найнижчої точки за весь період після Другої світової війни. З”явилося і ще одне сенсаційне повідомлення, яке свідчить про тісні й дружні зв”язки між Парижем та Багдадом. Це повідомлення теж грунтоване на офіційних паперах з багдадського міністерства. Репортери знайшли там копію особистого листа від Саддама Гуссейна французькому президентові Жакові Шираку. У листі, датованому лютим 1998-го року, іракський диктатор дякував за підтримку його кампанії проти економічних санкцій, накладених на Ірак Радою Безпеки ООН за агресію проти Кувейту.
Як передає з іракської столиці кореспондент “Нью-Йорк Сан” (The New York Sun), Франція співробітничала з таємною поліцією Саддама Гуссейна з метою зірвати чи принаймні зашкодити проведенню антирежимної конференції у Парижі. Конференцію організувала британська правозахисна організація “Індикт” (Indict) у квітні 2000-го року у готелі “Конкорд Лафайєтт”. Правозахисники мали намір влаштувати демонстрацію перед резиденцією іракського посла, але французька влада заборонила її. Виявилося також з іракських документів, що міністерство юстиції та міністерство внутрішніх справ Франції шукали законних шгляхів, щоб перешкодити організаторам конференції, наприклад, не видавати в”їзних віз ледерам іракської опозиції. За місяць після конференції іракське міністерство фінансів на підставі листа з канцелярії правителя під заголовком “Роль Південної Франції” виплатило понад 380 тисяч доларів невідомому адресатові. Енн Квід, британська політична діячка, голова “Індикту”, заявила, що вимагатиме вибачення від французького уряду за його поведінку.
Напередодні війни французький уряд інформував Ірак про американські плани і про свої переговори у Вашингтоні. Це стало відомо з американських засобів масової інформації, чиї кореспонденти у Багдаді за своєю власною ініціативою порпалися у паперах розгромленого під час війни будинку міністерства закордонних справ іракського режиму. Там вони й відшукали конфіденційні донесення з Парижа. Франція як союзник Сполучених Штатів по НАТО, мала доступ до багатьох секретних документів, включно з планами передислокації військ. За словами Білла О’Райлі, ведучого аналітичної програми телемережі новин ” Фокс”, який розповів про знахідки репортерів, Франція повелася в цьому випадку як прихильниця режиму Саддама Гуссейна. Це, звичайно, не сприяє поліпшенню американсько-французькихвідносин , які сягнули нині либонь найнижчої точки за весь період після Другої світової війни. З”явилося і ще одне сенсаційне повідомлення, яке свідчить про тісні й дружні зв”язки між Парижем та Багдадом. Це повідомлення теж грунтоване на офіційних паперах з багдадського міністерства. Репортери знайшли там копію особистого листа від Саддама Гуссейна французькому президентові Жакові Шираку. У листі, датованому лютим 1998-го року, іракський диктатор дякував за підтримку його кампанії проти економічних санкцій, накладених на Ірак Радою Безпеки ООН за агресію проти Кувейту.
Як передає з іракської столиці кореспондент “Нью-Йорк Сан” (The New York Sun), Франція співробітничала з таємною поліцією Саддама Гуссейна з метою зірвати чи принаймні зашкодити проведенню антирежимної конференції у Парижі. Конференцію організувала британська правозахисна організація “Індикт” (Indict) у квітні 2000-го року у готелі “Конкорд Лафайєтт”. Правозахисники мали намір влаштувати демонстрацію перед резиденцією іракського посла, але французька влада заборонила її. Виявилося також з іракських документів, що міністерство юстиції та міністерство внутрішніх справ Франції шукали законних шгляхів, щоб перешкодити організаторам конференції, наприклад, не видавати в”їзних віз ледерам іракської опозиції. За місяць після конференції іракське міністерство фінансів на підставі листа з канцелярії правителя під заголовком “Роль Південної Франції” виплатило понад 380 тисяч доларів невідомому адресатові. Енн Квід, британська політична діячка, голова “Індикту”, заявила, що вимагатиме вибачення від французького уряду за його поведінку.
