Прага, 29 квітня 2003 р.
Ім"я хорватського генарала Янка Бобетка довгий час не сходило з повідомлень агенцій новин у зв"язку зі звинуваченнями проти старого генерала у воєнних злочинах. Звинувачення висував Гаазький трибунал. Конфлікт полягав у тому, що у самій Хорватії Бобетка вважали національним героєм. Не всі, звичайно, вважали, але на різних рівнях.. Бобетко ж казав, що живим до Гааги не піде. Сьогодні у Загребі генерал Бобетко помер. Після смерті старого генерала навіть президентові Хорватії Сипе Месичу було незручно згадувати темні сторінки життя національного скандального героя:
"Я б зараз, коли генерал Бобетко помер, не говорив би про те, що йому ставлять у провину. Я завжди виходжу з того, що доки не засуджений - не винен. За таким принципом треба ставитися й до генерала Бобетка. Все інше нехай буде частиною повісті. А його заслуги мають бути оцінені. І я їх ціную".
До заслуг Бобетка належать, можливо, його антифашистські акції у Другій світовій війні. Розповідають, що він був організатором першого партизанського загону в лісі Брезовиця - одного з перших антифашистських загонів у Європі (до партизанського руху приєднався через те, що фашисти убили його батька і трьох братів).
Сьогодні , після смерті Бобетка , голова хорватського парламенту Златко Томшич так оцінив заслуги генерала:
"Мушу констатувати, що відійшла з політичної сцени і з життя особа, котра внесла великий вклад у кілька розділів політики Хорватії.
Людина, яка була активна, яка - у своєму стилі - знала, як внести вклад в історію держави".
Можливо, чільний хорватський урядовець мав на увазі під поняттям "стиль" – особливі заслуги генерала Бобетка у воєнних операціях вже в іншій югославській війні, у 90-тих роках, коли він був начальником Генштабу. Свої подвиги Бобетко описує в книзі "Всі мої битви" , що вийшла у 96-му році. Книга послужила доказовим матеріалом для Трибуналу з воєнних злочинів.
Найбільше гаазькі критики згадують розділ, в якому описані дії хорватських військ на території Боснії-Герцеговини - звинувачення, яке було офіційно висунуте минулого року. Бобетко тоді оголосив, що "живим до Гааги не піде" і відмовився прийняти звинувачення.
Багатомісячна криза, яка призвела до погіршення відносин Хорватії і міжнародної спільноти, завершилася Бобетковою госпіталізацією. Після того, як його оглянули лікарі Гаазького трибуналу, вирішили, що з причин хвороби він не може постати перед судом.
Сьогодні Бобетко помер. І тепер, як каже президент Месич , "не засуджений – не винен". І все ж як помер: невинним чи все таки винним?
Ім"я хорватського генарала Янка Бобетка довгий час не сходило з повідомлень агенцій новин у зв"язку зі звинуваченнями проти старого генерала у воєнних злочинах. Звинувачення висував Гаазький трибунал. Конфлікт полягав у тому, що у самій Хорватії Бобетка вважали національним героєм. Не всі, звичайно, вважали, але на різних рівнях.. Бобетко ж казав, що живим до Гааги не піде. Сьогодні у Загребі генерал Бобетко помер. Після смерті старого генерала навіть президентові Хорватії Сипе Месичу було незручно згадувати темні сторінки життя національного скандального героя:
"Я б зараз, коли генерал Бобетко помер, не говорив би про те, що йому ставлять у провину. Я завжди виходжу з того, що доки не засуджений - не винен. За таким принципом треба ставитися й до генерала Бобетка. Все інше нехай буде частиною повісті. А його заслуги мають бути оцінені. І я їх ціную".
До заслуг Бобетка належать, можливо, його антифашистські акції у Другій світовій війні. Розповідають, що він був організатором першого партизанського загону в лісі Брезовиця - одного з перших антифашистських загонів у Європі (до партизанського руху приєднався через те, що фашисти убили його батька і трьох братів).
Сьогодні , після смерті Бобетка , голова хорватського парламенту Златко Томшич так оцінив заслуги генерала:
"Мушу констатувати, що відійшла з політичної сцени і з життя особа, котра внесла великий вклад у кілька розділів політики Хорватії.
Людина, яка була активна, яка - у своєму стилі - знала, як внести вклад в історію держави".
Можливо, чільний хорватський урядовець мав на увазі під поняттям "стиль" – особливі заслуги генерала Бобетка у воєнних операціях вже в іншій югославській війні, у 90-тих роках, коли він був начальником Генштабу. Свої подвиги Бобетко описує в книзі "Всі мої битви" , що вийшла у 96-му році. Книга послужила доказовим матеріалом для Трибуналу з воєнних злочинів.
Найбільше гаазькі критики згадують розділ, в якому описані дії хорватських військ на території Боснії-Герцеговини - звинувачення, яке було офіційно висунуте минулого року. Бобетко тоді оголосив, що "живим до Гааги не піде" і відмовився прийняти звинувачення.
Багатомісячна криза, яка призвела до погіршення відносин Хорватії і міжнародної спільноти, завершилася Бобетковою госпіталізацією. Після того, як його оглянули лікарі Гаазького трибуналу, вирішили, що з причин хвороби він не може постати перед судом.
Сьогодні Бобетко помер. І тепер, як каже президент Месич , "не засуджений – не винен". І все ж як помер: невинним чи все таки винним?
