Андрій Охрімович
Христос Воскрес. Воістину воскрес! Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі знову «Інтернет-майдан». Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
В цей радісний день, коли всі ми святкуємо воскресіння Христове, багато хто уже розговівся, а дехто, навіть прихмелів, отож, здалось мені доречним зацитувати «Форум», який повідомляє, що у повіті Сінтан (провінція Хебей) почали серійне виробництво пива з молока. За словами експертів молочне пиво має лікувальний ефект: воно добре впливає на кровообіг та усуває втому. Пиво має властивості багатих вітамінами кисломолочних напоїв.
Погодьтесь, що ця інформація бодай трохи притлумлює панічні вигуки про нетипову пневмонію та безневинно замордованих друзів Саддама. Той таки «Форум» додає оптимізму повідомленням про каліфорнійського собаку, якого не змогла забити куля, автомобіль та смертельний холод. Спочатку пес потрапив під машину, потім у поліцейського, який намагався його врятувати, випадково вистрілив пістолет. Куля потрапила в голову, після чого собака знепритомнів. Пса повезли до ветеринарної лікарні і запхали у спеціальний холодильник для трупів. Через кілька годин службовець засвідчив, що собака дихає. Активісти правозахисних організацій почали збирати гроші на його лікування.
Переслухавши цю з ніг збиваючу інформацію слухач вкраїнський подібно до казкового Карлсона думає: «А я? А мене хто захищати буде? Ну чим я гірший від собаки?». Але посунемо набік цей, аж надто вже умовний вигук і напару з Надією Шерстюк переглянемо віртуальну пресу.
Надія Шерстюк
Комітет Виборців України провів дослідження “всенародного обговорення” політичної реформи. Витяги з цього звіту публікує на своїх електронних шпальтах “Українська правда”. З результатів звіту випливає, що чиновники настільки захопилися розтлумаченням серед людей президентських ініціатив, що часом це шкодило їхній основній роботі. Підсумки моніторингу також показали – у 90 відсотках випадків ініціаторами і організаторами круглих столів були місцеві чиновники. “Найбільше страждали від “добровільного обговорення”, - пише “Укрправда”, - «працівники бюджетних установ, студенти, військовослужбовці. Хто ігнорував проведення зборів або критикував президентські ініціативи, тих спіткали санкції”. “Чим активніше відбувається у суспільстві обговорення конституційної реформи», - розвиває далі тему “Майдан.орг”, - «чим упередженіше висвітлюється це у засобах масової інформації, тим вірогіднішим стає референдум щодо ініціатив президента. «Між тим, третина українців має більш ніж приблизні уявлення щодо змісту політреформи», - повідомляє сайт “Форуму”, - посилаючись на опитування громадської думки центром “Соціальний моніторинг”.
Сайт “Німецької хвилі” повідомляє, що обговорення насправді іде методом іміджевої реклами. “Це яскравий приклад маніпулювання громадською думкою. Але якщо навіть реклама гумки обіцяє свіжий подих і білі зуби, то пропозиція президента не обіцяє народу нічого”. “Якщо конституційна реформа в Україні відбудеться, - прогнозує на завершення “Главред.інфо”, то вона може йти двома шляхами: ліквідація посади прем''єр-міністра і прийняття на себе Президентом відповідальності за роботу уряду чи скорочення президентських повноважень до мінімального рівня.
Андрій Охрімович
Поки китайці вправляються у молочному пиві, їх віртуальні колеги з Башкирії показали, що вони теж не ликом шиті і винайшли кумис у пігулках. Роботи над створенням сухого кобилячого молока ведуться за підтримки Академії наук Республіки Башкиртостан. Якщо вірити сайту «Форум. юей. ком» - продукт ідентичний натуральному.
В українській «Павутині» тим часом вдарили Чорнобильські дзвони. Веб-майстри виставляють знімки бідової АЕС та фотографії хворих чорнобильських дітлахів. Вітчизняні екологи та лікарі вважають, що, натомість, вартувало би подати статистичні дані про кількість отруєних радіацією. Наскільки помічним для них могло б стати китайське молочне пиво, або ж пігулковий кумис може би знати КДБ. У його безрозмірних архівах, як на мене, ще й не про те можна було б почитати. Далі матеріал Богдани Костюк.
Богдана Костюк
Виявляється, у “Павутині” легше розшукати інформацію про Чорнобильську катастрофу: на пошукових сайтах знаходиться інформація про офіційні Чорнобильські звіти, слухання в уряді та парламенті України по Чорнобилю, дані про захворювання, повідомлення з Чорнобильської зони тощо. Але старі архіви КДБ, де йшлося про звіти “спецслужбістів” з зони аварії і реальний масштаб катастрофи, досі перебувають під грифом “таємно”. Щоправда, на сайті “lenta.ru” один з колишніх КДБ-істів напередодні цьогорічної Чорнобильської річниці пригадав, як Москва розпорядилася знищити первинні медичні картки учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Сайт “mignews.com”, згадуючи аварію на Чорнобильській АЕС у контексті Андропівської доби, нагадує про запізнілу евакуацію – багатьом киянам пам’ятні травневі дні 86-го року і вервечки автобусів з блідими заплаканими дітлахами, які їдуть вулицями Києва у супроводі міліцейських машин. На думку засновниці Фонду спасіння дітей від Чорнобильської катастрофи Наталі Преображенської, про ті первинні медичні картки “ліквідаторів” і тих дітлахів, які вже виросли, офіційна медицина не згадує, оскільки
Наталія Преображенська
У нас в Україні створилася нова форма медицини, т. з. політична медицина. В перекладі на нормальну мову, це - аморальна медицина. Зараз цей страшний хвіст йде за нами. Тому ми мусимо очищати духовний Чорнобиль, який став наслідком Чорнобиля фізичного.
Богдана Костюк
Але існує ще глобальна павутина, і у ній існують фотографії чорнобильських дітей і відскановані чорнобильські документи. І трагедія Чорнобиля вже стала складовою неосяжного віртуального світу.
Андрій Охрімович
“Газета. ру” повідомляє, що японський підприємець розпочав виробництво людських екскрементів, покритих золотом. Автором щасливої ідеї став 52-річний бізнесмен Коджі Фудзі. Він повідомив, що хоче таким чином ущасливити свою батьківщину, яка переживає важкі часи. Українці, тим часом, не маючи жодної можливості тішитись золотими фекаліями, радіють високому рейтингу рідного сегменту “Павутини” у російській мережі. Дарма, що то є сайт під бадьрою назвою “СБУ. гов. юей”. “Дивно, чи не так?” – запитує Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
І не дивно. Адже напередодні чергових Чорнобильських роковин Служба безпеки України розсекретила й опублікувала в Інтернеті документи свого історичного попередника – КҐБ, які стосувалися Чорнобильської катастрофи. А на додачу – ще і спогади активних учасників подій того часу. Документи цікаві найперше для істориків та політиків – щоб оцінити міру безумства тодішньої системи, яка не реагувала навіть на неодноразові сигнали “компетентних органів” про неподобства на Чорнобильській АЕС (лише у 1983-85 роках сталося 5 аварій і 63 відмови основного обладнання); а якщо система реагувала, то дуже своєрідно.
Коли за матеріалами Прип’ятьського міськвідділу КҐБ до ЦК Компартії України була представлена інформація про витік радіаційних речовин з ЧАЕС, вона була кваліфікована як дезінформація, а низка надто пильних співробітників КҐБ отримала стягнення по службі. Чи не тоді у лавах “органів” з‘явилися свого роду інакодумці? І чи не збільшилося їхнє число після “прокатки” Чорнобилем, коли лейтенанти і капітани одержували за добу річну норму опромінення з усіма наслідками для здоров‘я? І чи не сформувалася у КҐБ УРСР певна течія “націонал-ухильників” після того, як прогресивна методика лікування наслідків опромінення за допомогою сорбентів та квантової терапії, розроблена київськими медиками з відомчого шпиталю, ніяк не могла здобути визнання внаслідок шаленого опору Мінздраву СРСР і АН СРСР?
А для широкого читача найцікавішими, мабуть, є не документи, а спогади офіцерів КҐБ – безпосередніх учасників подій, які засвідчують дух доби. Наприклад, начальник Прип’ятьського міськвідділу КҐБ полковник у відставці Клочко згадує: він з колегами був біля реактора через 18 хвилин після вибуху. І що почали браві офіцери робити? Шукати диверсантів, котрі мусили вчинити все те. При цьому кожен із офіцерів за короткий проміжок часу отримав величезну дозу опромінення. Коментарі зайві.
Андрій Охрімович
Десятки мешканців Лондона провели кілька годин в центрі британської столиці цілковито оголені. Добровольці, якщо вірити “Газеті. ру”, стали нудистами заради мистецтва. “А може то просто жарт?” – закрадається думка у знуджений життям на рідних теренах мозок. Інтернет, тим часом жартує по своєму. Тією ж таки мережею поширює думку про себе, як про засіб глобалізації. Над природою цього способу жартувати розмірковує мій колега Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
З огляду на приступність Інтернету порівняно широким народним масам, він, зазвичай, називається серед атрибутів ґлобалізації. Точніше, Мережа просто унаочнює загальносвітові інформаційні взаємозв’язки, що про них ще у докомп’ютерну добу на березі Мексиканської затоки міркував персонаж роману Роберта Пенна Воррена: «Я їм хурму, а рота в’яже міднику в Тибеті».
Інтернет справді є одним із засобів ґлобалізації і часто використовується для уніфікації мислення, нівеляції культурних відмінностей та тиражування банальностей. Проте, та сама Мережа, за свідомого користування нею, може бути берегинею унікальної традиції, дає змогу плекати особливості окремих культур і практично необмежено ускладнювати та збагачувати реальність. Досвідчений мандрівник віртуальними світами не є рабом ані комп’ютерних технологій, ані мови – природної чи штучної. Він добре пам’ятає сивобороду мудрість радянських програмістів: машина видає тільки те, що до неї закладено людиною. Тож коли сайт “podsolnuh.ru” зараховує кінофільм «Тіні забутих предків» до жанру фантастики, коли сайт “rubricon.ru” називає кримсько-татарського лідера Челебі Челебієва політичним діячем Росії, а засновника Донецька Джона Юза – російським підприємцем, то пояснення цьому знаходяться не у “Павутинні”, а в глибинах колективної підсвідомості. І якщо при пошуку словосполучення «імператор Ґабсбурґ» система поправляє вас: «Оператор Ґабсбурґ», – то це свідчить не про засадничі недоліки Мережі, а радше про особливості мислення вебмайстра. «Якщо є Павутиння, – пишуть на форумах антиґлобалісти, – то десь же має бути і Павук». Так, той Павук, що пожирає всю цю безодню інформації, дійсно існує. Ним є кожний відвідувач і кожна відвідувачка Мережі, допоки вони там перебувають.
Андрій Охрімович
Пам’ятається, минулого разу хтось із нас говорив про віртуальні мандрівки, мовляв, до них спонукає весняне оновлення. А куди ж, в передчутті сонця, теплого пляжу і купи інших приємних речей можна накинути оком, як не на Південь? Тим більше, що, на думку Павла Вольвача, тамтешнє життя нагадує екзотичну страву, яку наче спеціями, хтось в “Піднебесній” густо приправив крутими чоловічими пристрастями. Така ось, “панімаєш” “Екстрема в павутині” виходить.
Павло Вольвач
Як співається в одній старій одеській пісеньці, “зачєм, скажитє, нам чужая Аргентина?” Отож, дослухаємось і скеруємо стопи хоч і не в Каховку, як радить пісня, але й не в далеке Чилі. Бо що у Чилі? – хіба накинули новий строк колишньому начальнику піночетівської “охранки”, звинуваченому у вбивствах дисидентів. Про це повідомляє “Агентура.ру”. В дещо ближчій Греції теж суди – зокрема, над терористами з боївки “17-те листопада”, котрі, як повідомляє “Рейтерс”, 30 років поспіль “мочили” громадян в ім’я якоїсь революційної ідеї. Наша ж мета – Кавказ і околиці. Як повідомляє “Сакартвело.ру”, нинішнього літа на територію Грузії можуть прориватися не так спраглі курортники, як чеченські партизани. Неспокійно й у сусідньому Азербайджані, де, за повідомленням “Пан.Арменіан.нет”, до стану підвищеної готовності приведено силові структури. Це пов’язують із погіршенням стану здоров’я тамтешнього президента Гейдара Алієва.
Тим часом, не розв’язаний і карабаський вузол. До цього додаються і значно давніші проблеми. Як зазначає “ЕйЗетДжі Ерменіан Дейлі”, наріжним каменем зовнішньої політики Вірменії мусить залишатися питання визнання геноциду вірменів. В той же час, для Грузії залишається ключовим врегулювання грузино-абхазького конфлікту. Водночас, у самій Абхазії склалось доволі напружене становище, зокрема – криміногенне. Типові зведення зі сторінок “Абхазеті. ру”, цитую: “...в Сухумі почастішали випадки грабежів. В околицях міста імовірно діє озброєний розбійницький загін із шести осіб. Або ось іще, достойне пера Ільфа і Петрова: “... в Сухумі сталася словесна сварка між начальником міліції Зурабом Хеціа і криміналами, під час котрої був побитий начальник міліції.”
Насамкінець нагадаю, що відбірковий матч чемпіонату Європи між збірними Грузії та Росії пройде в Тбілісі при порожніх трибунах – так УЄФА зреагувала на попередню гру з ірландцями, коли пристрасна грузинська “торсида” трохи не “кінджяли” кидала на поле. Такі ось справи. Вах. Андрій Охрімович
Цей Вольвач справді, як дитя мале, все у війну не награється. Але менше з тим. Христос Воскрес! Воістину воскрес! Якої вам іще екстреми “гаспада-таваріщі”. В київській студії “Радіо Свобода” разом зі мною працював Артем Мостовий. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо свобода”. Київ.
Христос Воскрес. Воістину воскрес! Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі знову «Інтернет-майдан». Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
В цей радісний день, коли всі ми святкуємо воскресіння Христове, багато хто уже розговівся, а дехто, навіть прихмелів, отож, здалось мені доречним зацитувати «Форум», який повідомляє, що у повіті Сінтан (провінція Хебей) почали серійне виробництво пива з молока. За словами експертів молочне пиво має лікувальний ефект: воно добре впливає на кровообіг та усуває втому. Пиво має властивості багатих вітамінами кисломолочних напоїв.
Погодьтесь, що ця інформація бодай трохи притлумлює панічні вигуки про нетипову пневмонію та безневинно замордованих друзів Саддама. Той таки «Форум» додає оптимізму повідомленням про каліфорнійського собаку, якого не змогла забити куля, автомобіль та смертельний холод. Спочатку пес потрапив під машину, потім у поліцейського, який намагався його врятувати, випадково вистрілив пістолет. Куля потрапила в голову, після чого собака знепритомнів. Пса повезли до ветеринарної лікарні і запхали у спеціальний холодильник для трупів. Через кілька годин службовець засвідчив, що собака дихає. Активісти правозахисних організацій почали збирати гроші на його лікування.
Переслухавши цю з ніг збиваючу інформацію слухач вкраїнський подібно до казкового Карлсона думає: «А я? А мене хто захищати буде? Ну чим я гірший від собаки?». Але посунемо набік цей, аж надто вже умовний вигук і напару з Надією Шерстюк переглянемо віртуальну пресу.
Надія Шерстюк
Комітет Виборців України провів дослідження “всенародного обговорення” політичної реформи. Витяги з цього звіту публікує на своїх електронних шпальтах “Українська правда”. З результатів звіту випливає, що чиновники настільки захопилися розтлумаченням серед людей президентських ініціатив, що часом це шкодило їхній основній роботі. Підсумки моніторингу також показали – у 90 відсотках випадків ініціаторами і організаторами круглих столів були місцеві чиновники. “Найбільше страждали від “добровільного обговорення”, - пише “Укрправда”, - «працівники бюджетних установ, студенти, військовослужбовці. Хто ігнорував проведення зборів або критикував президентські ініціативи, тих спіткали санкції”. “Чим активніше відбувається у суспільстві обговорення конституційної реформи», - розвиває далі тему “Майдан.орг”, - «чим упередженіше висвітлюється це у засобах масової інформації, тим вірогіднішим стає референдум щодо ініціатив президента. «Між тим, третина українців має більш ніж приблизні уявлення щодо змісту політреформи», - повідомляє сайт “Форуму”, - посилаючись на опитування громадської думки центром “Соціальний моніторинг”.
Сайт “Німецької хвилі” повідомляє, що обговорення насправді іде методом іміджевої реклами. “Це яскравий приклад маніпулювання громадською думкою. Але якщо навіть реклама гумки обіцяє свіжий подих і білі зуби, то пропозиція президента не обіцяє народу нічого”. “Якщо конституційна реформа в Україні відбудеться, - прогнозує на завершення “Главред.інфо”, то вона може йти двома шляхами: ліквідація посади прем''єр-міністра і прийняття на себе Президентом відповідальності за роботу уряду чи скорочення президентських повноважень до мінімального рівня.
Андрій Охрімович
Поки китайці вправляються у молочному пиві, їх віртуальні колеги з Башкирії показали, що вони теж не ликом шиті і винайшли кумис у пігулках. Роботи над створенням сухого кобилячого молока ведуться за підтримки Академії наук Республіки Башкиртостан. Якщо вірити сайту «Форум. юей. ком» - продукт ідентичний натуральному.
В українській «Павутині» тим часом вдарили Чорнобильські дзвони. Веб-майстри виставляють знімки бідової АЕС та фотографії хворих чорнобильських дітлахів. Вітчизняні екологи та лікарі вважають, що, натомість, вартувало би подати статистичні дані про кількість отруєних радіацією. Наскільки помічним для них могло б стати китайське молочне пиво, або ж пігулковий кумис може би знати КДБ. У його безрозмірних архівах, як на мене, ще й не про те можна було б почитати. Далі матеріал Богдани Костюк.
Богдана Костюк
Виявляється, у “Павутині” легше розшукати інформацію про Чорнобильську катастрофу: на пошукових сайтах знаходиться інформація про офіційні Чорнобильські звіти, слухання в уряді та парламенті України по Чорнобилю, дані про захворювання, повідомлення з Чорнобильської зони тощо. Але старі архіви КДБ, де йшлося про звіти “спецслужбістів” з зони аварії і реальний масштаб катастрофи, досі перебувають під грифом “таємно”. Щоправда, на сайті “lenta.ru” один з колишніх КДБ-істів напередодні цьогорічної Чорнобильської річниці пригадав, як Москва розпорядилася знищити первинні медичні картки учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. Сайт “mignews.com”, згадуючи аварію на Чорнобильській АЕС у контексті Андропівської доби, нагадує про запізнілу евакуацію – багатьом киянам пам’ятні травневі дні 86-го року і вервечки автобусів з блідими заплаканими дітлахами, які їдуть вулицями Києва у супроводі міліцейських машин. На думку засновниці Фонду спасіння дітей від Чорнобильської катастрофи Наталі Преображенської, про ті первинні медичні картки “ліквідаторів” і тих дітлахів, які вже виросли, офіційна медицина не згадує, оскільки
Наталія Преображенська
У нас в Україні створилася нова форма медицини, т. з. політична медицина. В перекладі на нормальну мову, це - аморальна медицина. Зараз цей страшний хвіст йде за нами. Тому ми мусимо очищати духовний Чорнобиль, який став наслідком Чорнобиля фізичного.
Богдана Костюк
Але існує ще глобальна павутина, і у ній існують фотографії чорнобильських дітей і відскановані чорнобильські документи. І трагедія Чорнобиля вже стала складовою неосяжного віртуального світу.
Андрій Охрімович
“Газета. ру” повідомляє, що японський підприємець розпочав виробництво людських екскрементів, покритих золотом. Автором щасливої ідеї став 52-річний бізнесмен Коджі Фудзі. Він повідомив, що хоче таким чином ущасливити свою батьківщину, яка переживає важкі часи. Українці, тим часом, не маючи жодної можливості тішитись золотими фекаліями, радіють високому рейтингу рідного сегменту “Павутини” у російській мережі. Дарма, що то є сайт під бадьрою назвою “СБУ. гов. юей”. “Дивно, чи не так?” – запитує Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
І не дивно. Адже напередодні чергових Чорнобильських роковин Служба безпеки України розсекретила й опублікувала в Інтернеті документи свого історичного попередника – КҐБ, які стосувалися Чорнобильської катастрофи. А на додачу – ще і спогади активних учасників подій того часу. Документи цікаві найперше для істориків та політиків – щоб оцінити міру безумства тодішньої системи, яка не реагувала навіть на неодноразові сигнали “компетентних органів” про неподобства на Чорнобильській АЕС (лише у 1983-85 роках сталося 5 аварій і 63 відмови основного обладнання); а якщо система реагувала, то дуже своєрідно.
Коли за матеріалами Прип’ятьського міськвідділу КҐБ до ЦК Компартії України була представлена інформація про витік радіаційних речовин з ЧАЕС, вона була кваліфікована як дезінформація, а низка надто пильних співробітників КҐБ отримала стягнення по службі. Чи не тоді у лавах “органів” з‘явилися свого роду інакодумці? І чи не збільшилося їхнє число після “прокатки” Чорнобилем, коли лейтенанти і капітани одержували за добу річну норму опромінення з усіма наслідками для здоров‘я? І чи не сформувалася у КҐБ УРСР певна течія “націонал-ухильників” після того, як прогресивна методика лікування наслідків опромінення за допомогою сорбентів та квантової терапії, розроблена київськими медиками з відомчого шпиталю, ніяк не могла здобути визнання внаслідок шаленого опору Мінздраву СРСР і АН СРСР?
А для широкого читача найцікавішими, мабуть, є не документи, а спогади офіцерів КҐБ – безпосередніх учасників подій, які засвідчують дух доби. Наприклад, начальник Прип’ятьського міськвідділу КҐБ полковник у відставці Клочко згадує: він з колегами був біля реактора через 18 хвилин після вибуху. І що почали браві офіцери робити? Шукати диверсантів, котрі мусили вчинити все те. При цьому кожен із офіцерів за короткий проміжок часу отримав величезну дозу опромінення. Коментарі зайві.
Андрій Охрімович
Десятки мешканців Лондона провели кілька годин в центрі британської столиці цілковито оголені. Добровольці, якщо вірити “Газеті. ру”, стали нудистами заради мистецтва. “А може то просто жарт?” – закрадається думка у знуджений життям на рідних теренах мозок. Інтернет, тим часом жартує по своєму. Тією ж таки мережею поширює думку про себе, як про засіб глобалізації. Над природою цього способу жартувати розмірковує мій колега Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
З огляду на приступність Інтернету порівняно широким народним масам, він, зазвичай, називається серед атрибутів ґлобалізації. Точніше, Мережа просто унаочнює загальносвітові інформаційні взаємозв’язки, що про них ще у докомп’ютерну добу на березі Мексиканської затоки міркував персонаж роману Роберта Пенна Воррена: «Я їм хурму, а рота в’яже міднику в Тибеті».
Інтернет справді є одним із засобів ґлобалізації і часто використовується для уніфікації мислення, нівеляції культурних відмінностей та тиражування банальностей. Проте, та сама Мережа, за свідомого користування нею, може бути берегинею унікальної традиції, дає змогу плекати особливості окремих культур і практично необмежено ускладнювати та збагачувати реальність. Досвідчений мандрівник віртуальними світами не є рабом ані комп’ютерних технологій, ані мови – природної чи штучної. Він добре пам’ятає сивобороду мудрість радянських програмістів: машина видає тільки те, що до неї закладено людиною. Тож коли сайт “podsolnuh.ru” зараховує кінофільм «Тіні забутих предків» до жанру фантастики, коли сайт “rubricon.ru” називає кримсько-татарського лідера Челебі Челебієва політичним діячем Росії, а засновника Донецька Джона Юза – російським підприємцем, то пояснення цьому знаходяться не у “Павутинні”, а в глибинах колективної підсвідомості. І якщо при пошуку словосполучення «імператор Ґабсбурґ» система поправляє вас: «Оператор Ґабсбурґ», – то це свідчить не про засадничі недоліки Мережі, а радше про особливості мислення вебмайстра. «Якщо є Павутиння, – пишуть на форумах антиґлобалісти, – то десь же має бути і Павук». Так, той Павук, що пожирає всю цю безодню інформації, дійсно існує. Ним є кожний відвідувач і кожна відвідувачка Мережі, допоки вони там перебувають.
Андрій Охрімович
Пам’ятається, минулого разу хтось із нас говорив про віртуальні мандрівки, мовляв, до них спонукає весняне оновлення. А куди ж, в передчутті сонця, теплого пляжу і купи інших приємних речей можна накинути оком, як не на Південь? Тим більше, що, на думку Павла Вольвача, тамтешнє життя нагадує екзотичну страву, яку наче спеціями, хтось в “Піднебесній” густо приправив крутими чоловічими пристрастями. Така ось, “панімаєш” “Екстрема в павутині” виходить.
Павло Вольвач
Як співається в одній старій одеській пісеньці, “зачєм, скажитє, нам чужая Аргентина?” Отож, дослухаємось і скеруємо стопи хоч і не в Каховку, як радить пісня, але й не в далеке Чилі. Бо що у Чилі? – хіба накинули новий строк колишньому начальнику піночетівської “охранки”, звинуваченому у вбивствах дисидентів. Про це повідомляє “Агентура.ру”. В дещо ближчій Греції теж суди – зокрема, над терористами з боївки “17-те листопада”, котрі, як повідомляє “Рейтерс”, 30 років поспіль “мочили” громадян в ім’я якоїсь революційної ідеї. Наша ж мета – Кавказ і околиці. Як повідомляє “Сакартвело.ру”, нинішнього літа на територію Грузії можуть прориватися не так спраглі курортники, як чеченські партизани. Неспокійно й у сусідньому Азербайджані, де, за повідомленням “Пан.Арменіан.нет”, до стану підвищеної готовності приведено силові структури. Це пов’язують із погіршенням стану здоров’я тамтешнього президента Гейдара Алієва.
Тим часом, не розв’язаний і карабаський вузол. До цього додаються і значно давніші проблеми. Як зазначає “ЕйЗетДжі Ерменіан Дейлі”, наріжним каменем зовнішньої політики Вірменії мусить залишатися питання визнання геноциду вірменів. В той же час, для Грузії залишається ключовим врегулювання грузино-абхазького конфлікту. Водночас, у самій Абхазії склалось доволі напружене становище, зокрема – криміногенне. Типові зведення зі сторінок “Абхазеті. ру”, цитую: “...в Сухумі почастішали випадки грабежів. В околицях міста імовірно діє озброєний розбійницький загін із шести осіб. Або ось іще, достойне пера Ільфа і Петрова: “... в Сухумі сталася словесна сварка між начальником міліції Зурабом Хеціа і криміналами, під час котрої був побитий начальник міліції.”
Насамкінець нагадаю, що відбірковий матч чемпіонату Європи між збірними Грузії та Росії пройде в Тбілісі при порожніх трибунах – так УЄФА зреагувала на попередню гру з ірландцями, коли пристрасна грузинська “торсида” трохи не “кінджяли” кидала на поле. Такі ось справи. Вах. Андрій Охрімович
Цей Вольвач справді, як дитя мале, все у війну не награється. Але менше з тим. Христос Воскрес! Воістину воскрес! Якої вам іще екстреми “гаспада-таваріщі”. В київській студії “Радіо Свобода” разом зі мною працював Артем Мостовий. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень. Андрій Охрімович. “Радіо свобода”. Київ.
