Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень регіонів”. З київської студії радіо “Свобода” Вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Сергій Балабанов.
Сьогоднішню передачу розпочнемо з матеріалу присвяченого пам’яті президента Громадського радіо Олександра Кривенка, якого багато хто знав у Львові у Києві, але не тільки у цих містах. Саме сьогодні його поховають на Личаківському кладовищі галицької столиці. А в четвер у Львові в каплиці католицького університету відбулася панахида за загиблим у ніч з вівторка на середу журналістом. Послухайте матеріал нашої львівської кореспондентки Галини Терещук.
Галина Терещук
Другий день львівські журналісти, митці та й тисячі львів’ян в журбі за Сашком Кривенком. Його знали і любили тисячі людей. Адже він навчався у Львівському університеті філологічному факультеті. Був одним із організаторів та активістів Товариства Лева, головним редактором газети “Поступ”, брав участь у створенні меморіалу РУХу. Шпальти львівських газет у траурі. Друзі згадують Сашка і усе, що з ним пов’язане, його ідеї, світлий розум і його порядність. Те, як казав до них “старий”.
Багато не вірили у його смерть і намагалися почути це ще і ще раз. Болить. Бо Сашко належав до тих, хто любив людей і завжди знаходив хвильку їх вислухати. Вмів допомогти і підтримати тих, кого любив і кому допомагав.
Цього не може бути, і в це неможливо повірити – загинув Сашко Кривенко. Цей чоловік був для нас другом, для багатьох вчителем, для всіх нас моральним авторитетом. Тепер він ним залишиться назавжди. І він назавжди залишиться Сашком.
Смерть завжди є безглуздою. Він не повинен був загинути. Не мав права вмирати. Доля розпорядилася інакше. Що ж, жоден з нас не знає своєї долі, але та, що прожив Кривенко, була достойною. Цей текст пам’яті другові на перших шпальтах львівських газет.
Пригадую день, коли Сашко дізнався, що в нього народилася трійня, три дівчинки: Соломія – Василина, Анастасія – Марія, Орися – Донна. Старшій Оксані на той час було років 5. А потім часто зустрічала Сашка на Зеленій з пакетами молока, захеканого і задиханого. Чомусь, як казав Сашко, його діти починають плакати разом. Звісно, йому з Марією було важко разом ростити чотирьох дівчаток. Сашка на вулиці було видно здалеку, обліпленого дітьми. Спершу, дуже маленькими, а потім, з кожним роком все більше схожими на панночок. Коли Сашко поїхав працювати у Київ, то я часто його у суботу зустрічала в оточенні дітей:
-
Ви куди? -
У парк, на піцу, на морозиво, на базар.
Втім, Господь забирає найкращих.
У львівських храмах служать панахиди за Сашком. У суботу з 13 до 14 години відбудеться прощання з Олександром Кривенком у храмі Пресвятої трійці у Львові, і поховають Сашка теж у суботу на Личаківському цвинтарі.
Тарас Марусик
А тепер поведемо мову про те, як в Україні обговорюють ініціативи Президента України щодо зміни устрою в державі.
В Симферополі у ВР автономної республіки Крим пройшли депутатські слухання з приводу президентських пропозицій. Більшість учасників цієї дискусії підтримали ці ініціативи. Водночас, організатори слухань надали слово і представникам опозиційних сил. Детальніше про це йшлося в матеріалі нашого кримського кореспондента Володимира Притули в четвер.
Влодимир Притула
Як і очікувалося, під час депутатських слухань у четвер в кримському парламенті представники владних структур і пропрезидентських партій підтримали президентські пропозиції.
Правда, дехто з них обережно ставив під сумнів пропорційний принцип формування нинішньої палати ВР. А дехто, також обережно, критикував пропозицію про рівний принцип представлення регіонів з представленою різною кількістю виборців у верхній палаті. Ну а представники опозиційних сил, окрім хіба що комуністів, критикували різко і рішуче. Та, взагалі, відкидали саму ідею реформ Президента Кучми. Але більшість промов були яскравими і цікавими. Неочікуване нудним виявився виступ кримського прем’єра Куніцина, який замість аналізу президентських пропозицій, прочитав з папірця звіт про виконану роботу.
Сергій Куніцин
Метою забезпечення обговорення проекту про внесення змін до Конституції України, внесеного Президентом Леонідом Кучмою, уряд Криму вжив низку організаційних і практичних заходів. Рада міністрів АРК ухвалила постанову про підтримку ініціативи Президента України щодо винесення на всенародне обговорення проекту закону України. Створена робоча група з організації всенародного обговорення цього законопроекту. Була проведена нарада з головами районних держадміністрацій і міськими головами, яким надані практичні рекомендації із забезпечення обговорення проекту політичної реформи влади. З метою надання практичної допомоги був затверджений графік роботи членів кримського уряду і співробітників апарату ради міністрів в регіонах автономії.
Володимир Причепій
Далі Сергій Куніцин наводить дані про кількість різних зустрічей, зборів трудящих, сходів селян, громадських приймалень для городян, круглих столів для політиків. За словами Сергія Куніцина, за результатами соціологічних опитувань проведених урядовими структурами пропозиції Президента підтримують біля 90% опитаних кримських студентів і викладачів. Цифри, наведені у виступі постійного представника президента України в Криму Олександра Діденка, дещо відрізняються.
Олександр Діденко
51 % респондентів підтримують закріплення у Конституції обов’язку ВР створювати парламентську більшість. 55% - за призначення прем’єр-міністра і затвердження складу уряду. 53% - підтримують пропозицію про проведення усіх виборів в один рік. Понад 60% висловилися за надання права Президенту розпуску парламенту.
Володимир Причепій
А у виступі голови кримської організації Української республіканської партії “Собор” Владислава Єрмакова цифри були абсолютно іншими.
Владислав Єрмаков
Ми з групою молодого “Собору” провели соціологічне опитування з 1 по 5 квітня у 4-х кримських містах. Опитали 1600 осіб, представивши чотири питанні. І ось який результат. Я зупинюся лише на одному запитанні: що ви знаєте про реформу, яку ініціював Президент? 56% взагалі нічого не чули про цю реформу. 8% щось чули по телебаченню. 33% відповіли: “Яка там реформа. Погляньте як ми живемо”.
Володимир Причепій
В тім, обговорення таки відбулося. Лідер російської общини Криму Олег Радзивілов запропонував внести до Конституції України положення про другу державну мову – російську, і вилучити поняття “корінні народи”. Натомість представник караїмської громади наголосив не тільки зберегти поняття “корінні народи”, але й розширити його, наповнити реальним змістом.
Цікавою видалася позиція кримських комуністів. Член кримського виконкому КПУ Лентун Бизазієв не тільки повністю підтримав президентські пропозиції, але й гаряче дякував Президенту та його представнику в Криму Олександру Діденку.
Лентун Безазієв
Я б хотів би висловити слова подяки за таке коротке чітке мудре слово представника Президента Олександра Миколайовича. Чомусь знайшлися люди, які все тут пов’язують з особистістю Президента. Мовляв: “Йому скоро вже йти, і він все це підробляє під себе”. Чесне слово, коли цій пресі нічого сказати, то на державному рівні починаються такі виступи, наче лайно. А я б сказав інакше: 15 років тому такі б ідеї назвали історичними.
Володимир Причепій
Позиція “НУ” виявилася оригінальнішою. Каже голова кримської організації УНП Олег Фомушкін.
Олег Фомушкін
Така зміна правил не може вважатися політичною реформою. А в Україні немає часу на ігри на псевдореформу, задуману як ширму до псевдодемократії. Тому представники блоку “НУ” в Криму переконані в тому, що конституційні зміни можуть бути проведені лише після обрання нового Президента та виборів на пропорційній основі нового складу ВР України.
Володимир Причепій
Зрештою, спікер ВР Криму Борис Дейч оприлюднив рекомендації, підготовленні робочою групою ВР Криму, де президентські ініціативи підтримуються. Він заявив, що ці, а також інші пропозиції, проголошенні під час слухання, будуть передані до Києва.
Тарас Марусик
Як говорили древні римляни: “Необхідно вислухати іншу сторону”. Отже, послухавши чиновників та політиків, надамо слово пересічним українським громадянам. На вулицях Дніпропетровська з ними розмовляв наш дніпропетровський кореспондент Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
Перш ніж перейти до відповідей на запитання, я зауважу, що більшість людей, почувши українську мову, яка, за звичай, на дніпропетровських вулицях та в радіоетері не звучить, якої немає в більшості газет, відповідали українською чи, принаймні, суржиком. Так, у зрусифікованому, на перший погляд, Дніпропетровську українська мова жива. І потрібні незначні зусилля для подолання наслідків минулої та новітньої русифікації, були б політична воля і бажання. Розмови з перехожими.
Як ви ставитеся до проведення конституційної реформи?
Перехожий
Ставлюся досить нормально.
Геннадій Сахаров
А чи вважаєте, що Україні потрібний двопалатний парламент?
Перехожий
Це – розумніша система правління, бо якось регіони будуть “зверху” представлені більш, і корупції, мабуть, буде трішки менше.
Геннадій Сахаров
А є ще от пропозиція надати результатам референдуму законодавчої сили. Тобто, що закони можна буде приймати без затвердження ВР на основі референдуму. Що ви про це думаєте?
Перехожий
Ви знаєте, після того референдуму, як вела себе ВР, то я, мабуть, за те, щоб приймати закони по опитуванні людей. Приймати без ВР.
Геннадій Сахаров
А як ви вважаєте, що люди, які беруть участь в референдумі, розуміються в тому, за що вони голосують?
Перехожий
Всі люди, які голосують за кандидатів в народні депутати, розуміють за що вони голосують?
Геннадій Сахаров
Як завжди.
Перехожий
Ну от.
Геннадій Сахаров
Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про пропозиції проведення конституційної реформи в Україні?
Перехожий
Потрібна своєчасна конституційна реформа, але, мабуть, треба більше розголосу в пресі, більше людям пояснювати суть цієї реформи, бо я бачу, що більшість людям вона не знайома чи не хочуть знати про неї.
Геннадій Сахаров
Пропонується надати законодавчу силу результатам референдуму. Як ви вважаєте, це правильно?
Перехожий
Я вважаю, що це не правильно. Коли їх виносити, навіщо тоді ми обирали народних депутатів. Тоді потрібно ВР розігнати. Для чого ми обираємо народних депутатів? Це наші представники, і вони повинні приймати ці закони.
Геннадій Сахаров
Всі люди, коли буде референдум, розуміють за що вони голосують?
Перехожий
Ні. Я впевнений, що маса людей не буде знати, а будуть - як усі. От я знаю, що позиція в багатьох людей: “Як усі, так і я буду голосувати”.
Геннадій Сахаров
А щодо двопалатного парламенту?
Перехожий
Ви знаєте, я знаю, що історія непогана і вважаю, що нам двопалатний парламент не потрібний тому, що я згадую історію Великобританії: народився парламентаризм, і лорди не хотіли сидіти з простими людьми, і так з”явився двопалатний парламент. А у нас же такого немає. Там же всі рівні.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до проведення конституційної реформи в Україні?
Перехожий
Негативно. Я, по своїй суті, - консерватор і вважаю за потрібне що-небудь робити в нашій державі.
Геннадій Сахаров
Потрібен в Україні двопалатний парламент?
Перехожий
Ні. Який є, нехай такий і залишається.
Геннадій Сахаров
А зменшення депутатів у ВР?
Перехожий
А це потрібно, бо весь бюджет йде на депутатів, а народу нічого не залишається. Тому, коли їх трошки зменшити, то коштів в державі буде трохи більше.
Геннадій Сахаров
Ви знаєте, що Президент запропонував провести конституційну реформу?
Перехожий
Ні, не знав.
Геннадій Сахаров
Нічого не читали? По телебаченню нічого не бачили?
Перехожий
Не чув.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції проведення в Україні конституційної реформи?
Перехожий
Конституційну реформу необхідно робити, але треба знати, як її провести. Коли буде інший Президент, тоді, напевне, необхідно міняти Конституцію. А зараз, можливо, треба внести якійсь зміни до Конституції. А капітально – ні.
Геннадій Сахаров
А ті пропозиції, які, власне, оприлюднені з боку Президента: пропонується двопалатний парламент. Як ви до цього ставитеся?
Перехожий
Негативно. Я вважаю, що цього не слід робити. Краще від цього не буде.
Геннадій Сахаров
А зменшення депутатів у ВР?
Перехожий
Я не бачу суттєвої різниці. Я вважаю, що скільки є, стільки нехай і буде.
Геннадій Сахаров
Ще одне важливе запитання: з боку Президента пропонується надати результатам референдумів законодавчу силу.
Перехожий
Думаю, що це не варто робити.
Геннадій Сахаров
Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до пропозиції Президента провести конституційну реформу?
Перехожий
Я думаю, що право Президента - виступати з такою пропозицією. Я підтримую цю його ініціативу. Тобто, кожний громадянин має право висловити свою думку з приводу тих пропозицій, які той висловив.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції запровадження двопалатного парламенту?
Перехожий
Я, однозначно, ставлюся негативно. Я не бачу приводу для того, щоб ускладнювати роботу такого органу як парламент України. Тим більше, що однопалатний парламент має неменше проблем . Буде дві палати. Я не знаю, як вони будуть співпрацювати одна з одною. А що до надання референдумам сили законів, я не законодавець, тому мені дуже важко з точки зору юриспруденції це питання освітлити для вас. Але думаю ставитися до питання треба з позиції діючої Конституції.
Геннадій Сахаров
Тобто, затвердженням ВР?
Перехожий
Діючою ВР. Це буде правильно. Це буде по закону. Тим більше, що у нас Конституція є, і вона повинна діяти.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції проведення конституції в Україні?
Перехожий
Не знаю. Вона і потрібна, але не така, як пропонується, на мій погляд.
Геннадій Сахаров
А в чому вона не така?
Перехожий
Ви знаєте, на це питання я не схильна розвивати свою думку.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції затвердження двопалатного парламенту?
Перехожий
Негативно. З нас досить однопалатного.
Геннадій Сахаров
А зменшення кількості депутатів ВР?
Перехожий
Це – так. До 300 хоча б.
Геннадій Сахаров
А надання виконавчої сили результатам референдуму?
Перехожий
Ні. Негативно.
Тарас Марусик
Як повідомив вчора президент економічного Центру і політичних досліджень ім. Разумкова Анатолій Гриценко, громадяни України не підтримують ідею створення двопалатного парламенту і надання Президентові права одноосібно призначати силових міністрів. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром. Було опитано близько 2000 респондентів по всій Україні.
У Луганській обласній держадміністрації відбулася нарада, на якій усім службовцям було наказано користуватися на роботі державною мовою. Виявляється, це – наслідок парламентських слухань 12 березня, на яких розглядався стан функціонування української мови в Україні. Подробиці про цей дивовижний факт розповів у понеділок луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
На Луганщині, як стверджують просвітяни, місцева влада свідомо дискредитує українську мову. Всі обласні підвладні ЗМІ нав’язують ідеї життєвої необхідності запровадження російської мови як другої державної. І це при тому, що в шахтарському регіоні тотальне засилля мови сусідньої держави. Активісти “Просвіти” виступили проти такої політики місцевого керівництва і заявили, що Луганщина переживає другу хвилю русифікації за державний кошт. Ось, що з цього приводу заявив голова обласного об’єднання “Просвіта” Володимир Семистяга.
Володимир Семистяга
Пройде, можливо, 10-15 років, і ми зіткнемося з новою генерацією молоді, яка зрусифікована вже сьогодні за українські гривні на території Донбасу. І от там щось довести їм буде практично неможливо. І тому сьогодні треба ставити питання категорично про перехід на державну мову, особливо в навчальних закладах, зокрема, в навчальних закладах 3-4 ступеня акредитації, фахівці з яких підуть працювати в народне господарство або в народну освіту повинні нести українське слово, самі повинні розмовляти державною мовою.
А, взагалі, ситуація така, що сьогодні, коли в’їжджаєш в Луганську область, то здається, що ти в’їхав в іншу державу: все тут чужою мовою, нехай братньої сусідньої держави, але закордонної. Багато хто навіть не здогадується, що шлях до Європи лежить через англійську, а не через російську мову, так само, як шлях до новітніх технологій. Такого складного становища на території Донбасу не було не те, що за часів СРСР, а навіть за часів німецько-нацистської окупації. Це гірке порівняння, не коректне, але на превеликий жаль, заграючи тоді з населенням, німці ввели тоді другу державну мову українську. Масовими накладами виходили українські газети, українські журнали, і за своєю кількістю вони виходили таким накладом, що сьогодні ми не можемо похвалитися або порівнятися з тим, що було за часів нацистської окупації.
Василь Соколенко
В Луганській області практично відсутні національні дитячі садки. 18 міст і районів області, а це понад 60% населених пунктів, зовсім не мають українських шкіл. Справа дійшла до того, що на Луганщині, та й у сусідній Донеччині, українознавчі предмети, в тому числі і українську мову та літературу, намагаються викладати російською мовою. Ось чому, як справжні знущання, сприймається звернення обласної ради до парламенту, в якому пропонується надати російській статус другої державної мови.
Тарас Марусик
А тепер поговоримо на болючі теми: про історію. Сьогодні, коли в українському та польському суспільствах не вщухають суперечки про причини національного збройного конфлікту 1943-1944 років, невислуханими, здебільшого, залишаються ті, хто пережив криваві події на Волині. Галина Терещук нещодавно побувала в Володимир-Волинському районі що на Волині. Там вона розмовляла з очевидцями масових вбивств в 1943-1944 роках. Слово нашій кореспондентці.
Галина Терещук
Як би це не звучало дивно, але кореспондент радіо “Свобода” стала першим українським журналістом, яка побувала в селах прикордонного Володимир-Волинського району. Мешканці якого теж потерпіли від збройного конфлікту 1943-1944 років.
Як стверджують представники місцевої влади, значно частіше тут гостюють польські журналісти, які роблять цю тему у себе на батьківщині однією з найголовніших в українсько-польських стосунках. Однак, вони оминають українських очевидців, приїжджаючи на день з вояками Армії Крайової, які на фоні того чи іншого села розповідають про події на Волині 1943 року.
Моїм екскурсоводом став краєзнавець Ярослав Царук. Складалося враження, що не існує у Володимир-Волинському жодного села, куди б не заїжджав цей чоловік на своєму “Ровері” з зошитом та ручкою в руках. До слова, у Варшаві подібні справи уже десятиліття вивчає державний інститут. Ярослав Царук таких грубих зшитків, списаних свідченнями волинян про криваві події 60-літньої давнини має аж 15. За неофіційними свідченнями на Володимир-Волинщині у період з 1939 по 1945 років від рук німців, поляків, більшовиків, українських найманців загинуло близько 60 тисяч українців. Розмовляю з Я. Царуком.
Що стало причиною цього збройного конфлікту вже в 1943 році? Чому українці не люблять поляків, а поляки не люблять українців?
Ярослав Царук
Мабуть в тому криється, що ніколи хазяїн не любив слугу, а слуга – хазяїна. Конфлікт визрів в 1943 році, але він визрівав раніше. Не може бути такого, що одного дня встали, проснулися, протерли очі і пішли бити поляків. Наприклад, як поляки стверджують, що апогей був 11-12 липня 1943 року. Значить були причини, які обумовили цей день. Від рук поляків загинули в межах теперішнього Володимир-Волинського району, це приблизно, 1451 українець. І загинуло від рук українців 424 поляки.
Галина Терещук
В числі тих, хто загинув батько та дві сестри пані Галини Кузьми- Ткачук. Про те, як жили поляки і українці в селі в 40-х роках минулого століття запитую у пані Галини.
Галина Кузьма-Ткачук
Ми жили усі разом. Боже, і той Сімашко, і той Боровський. Позичити два метри пшениці і коні і пані Романова... Я не розумію, що це могло бути. Ну, наприклад, мій чоловік із Теребіння сам. В 1939 році ще приїхав сюди, то їх там вже заставляли прийняти польську віру, польську мову, але він не хоче свідчити ніде. І його матері рідної сестри чоловіка забили там вже в Польщі в 39-му році.
Галина Терещук
В 1939-му році Галині Кузьмі-Ткачук було 12. Її родина мешкала в с. Верба. Коли мама почула постріли, то забрала дітей до тітчиної хати.
Галина Кузьма-Ткачук
Як тільки виходити – поляки вже оточили нашу хату повністю верховими. І під кожним вікном вже стояв верховий. І все питають: “Чи немає тут бандитів більше?” І кричать до нас: “Розбирайтеся!” А бабуся моя підходить і просить: “Прошу пана, дайте нам помолитися”. Правда, дозволив. Як вже сказали нам: “Люди вже не розбирайтеся!” – це було щось страшне: крик такий.
Галина Терещук
Пані Галина врятувала лише братика, а її 5-річну сестричку вбили.
Галина Кузьма-Ткачук
А стріляли з розривних пуль. Надзвичайно багато було порозкидано: ті кишки порозкидані, та кров, той бруд. Я так дивлюся: я лежу, а тітка біля мене лежить, а Люда, з того всього, під тумбочку підсунулася, але вона була ще жива. А куди ж я піду? Босенька, голенька. Я тільки йти – моя мама біжить гола й боса. Її так і назвали в нас гола баба.
Галина Терещук
У с. Мокрець мешкає 89-літня Ганна Рой і її 66-літній син Сергій. Чоловіка панни Ганни вбили. Вони були заможними селянами: мали багато землі. Після 44-го вона залишилася сама з дитиною без хати і жодної копійки. Нині жінка погано чує і каже, що не розуміє чому так довго живе на світі. Були поляки, українці. Хто то був?
Ганна Рой
Поляки.
Галина Терещук
Чого вони прийшли?
Ганна Рой
Ви не знаєте чого вони прийшли? Бити прийшли! Палити, бити. Вони ж мордували, вони вирізували груди, носи вирізували.
Галина Терещук
А в селі були сім’ї поляків, жили? Як Ви з ними жили?
Ганна Рой
Жили по-людські. Добре жили.
Галина Терещук
А що ж так сталося, що поляки прийшли бити українців?
Ганна Рой
А вони казали, що українці їх били раніше.
Галина Терещук
Під час свого перебуванні у Володимир-Волинському районні, я звернула увагу на велику кількість хрестів. Їх встановили українці та поляки на місцях колишніх трагедій.
Тарас Марусик
Обговорення українсько-польських конфліктів під час Другої Світової війни розпочалося вчора в Острозькій академії на Вінниччині. Там почав роботу експертно-журналістський форум на тему: “Події на Волині 43-44 років: як жити з цим тягарем?” На передодні на Рівненщині побував голова Бюро національної безпеки республіки Польща Марек Сівець. Ось, що розповіла наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Як відомо, Марек Сівець є головуючим українсько-польської президентської комісії, яка надає консультації зі складних для дипломатії питань. Стосовно річниці відзначення волинських подій він, звісно, відстоює поширену у Польщі думку, що ця трагедія не була спричинена поляками.
“Ми прагнемо навіть з такого сумного досвіду винести якісь корисні надбання”, - сказав пан Марек на зустрічі зі студентсько-викладацьким складом Національного університету Острозька академія і, водночас, підкреслив.
Марек Сівець
Крайнощі завжди породжують крайнощі. І не добре, коли власне свинство тлумачать свинством інших. Це стосується як і українців, так і поляків. Хтось мусить покласти цьому край, і я – серед тих, хто прагне це зробити. Зі мною багато поляків – це привід для оптимізму.
Валентина Одарченко
Пан міністр доводив всій аудиторії, що обминути обговорення українсько-польської теми, як і інших гострих тем міжнаціональних стосунків, неможливо.
Марек Сівець
Демократія надає право людям говорити, але ми не можемо дозволити вбивати.
Валентина Одарченко
Відзначення волинських подій Марек Сівець чітко розмежовує з сучасними польсько-українськими стосунками, які розвиваються по висхідній.
Марек Сівець
Я відчуваю: тут - історія польсько-українських стосунків. Ніби ніхто не намагається її забути. Це дуже важливо: не соромитися, а пишатися і отримувати від цього уроки того, що трапилося багато років і століть тому. Наше майбутнє – спільне. Це - Європа, до якої Україна і Польща вступають разом. За рік і два місяці ми, практично, долучимося до європейської спільноти. Це – ваше майбутнє, але це - велике випробування. Якщо сьогодні тут я можу говорити англійською мовою, це означає, що ви усвідомлюєте: ваше майбутнє - в європейському співтоваристві у добрих стосунках з Польщею. Це, власне, ваш підхід до тих можливостей, які відкриває перед вами Європа.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень регіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Сергій Балабанов. На все добре, шановні слухачі.
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень регіонів”. З київської студії радіо “Свобода” Вас, шановні слухачі, вітає укладач та ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії Сергій Балабанов.
Сьогоднішню передачу розпочнемо з матеріалу присвяченого пам’яті президента Громадського радіо Олександра Кривенка, якого багато хто знав у Львові у Києві, але не тільки у цих містах. Саме сьогодні його поховають на Личаківському кладовищі галицької столиці. А в четвер у Львові в каплиці католицького університету відбулася панахида за загиблим у ніч з вівторка на середу журналістом. Послухайте матеріал нашої львівської кореспондентки Галини Терещук.
Галина Терещук
Другий день львівські журналісти, митці та й тисячі львів’ян в журбі за Сашком Кривенком. Його знали і любили тисячі людей. Адже він навчався у Львівському університеті філологічному факультеті. Був одним із організаторів та активістів Товариства Лева, головним редактором газети “Поступ”, брав участь у створенні меморіалу РУХу. Шпальти львівських газет у траурі. Друзі згадують Сашка і усе, що з ним пов’язане, його ідеї, світлий розум і його порядність. Те, як казав до них “старий”.
Багато не вірили у його смерть і намагалися почути це ще і ще раз. Болить. Бо Сашко належав до тих, хто любив людей і завжди знаходив хвильку їх вислухати. Вмів допомогти і підтримати тих, кого любив і кому допомагав.
Цього не може бути, і в це неможливо повірити – загинув Сашко Кривенко. Цей чоловік був для нас другом, для багатьох вчителем, для всіх нас моральним авторитетом. Тепер він ним залишиться назавжди. І він назавжди залишиться Сашком.
Смерть завжди є безглуздою. Він не повинен був загинути. Не мав права вмирати. Доля розпорядилася інакше. Що ж, жоден з нас не знає своєї долі, але та, що прожив Кривенко, була достойною. Цей текст пам’яті другові на перших шпальтах львівських газет.
Пригадую день, коли Сашко дізнався, що в нього народилася трійня, три дівчинки: Соломія – Василина, Анастасія – Марія, Орися – Донна. Старшій Оксані на той час було років 5. А потім часто зустрічала Сашка на Зеленій з пакетами молока, захеканого і задиханого. Чомусь, як казав Сашко, його діти починають плакати разом. Звісно, йому з Марією було важко разом ростити чотирьох дівчаток. Сашка на вулиці було видно здалеку, обліпленого дітьми. Спершу, дуже маленькими, а потім, з кожним роком все більше схожими на панночок. Коли Сашко поїхав працювати у Київ, то я часто його у суботу зустрічала в оточенні дітей:
-
Ви куди? -
У парк, на піцу, на морозиво, на базар.
Втім, Господь забирає найкращих.
У львівських храмах служать панахиди за Сашком. У суботу з 13 до 14 години відбудеться прощання з Олександром Кривенком у храмі Пресвятої трійці у Львові, і поховають Сашка теж у суботу на Личаківському цвинтарі.
Тарас Марусик
А тепер поведемо мову про те, як в Україні обговорюють ініціативи Президента України щодо зміни устрою в державі.
В Симферополі у ВР автономної республіки Крим пройшли депутатські слухання з приводу президентських пропозицій. Більшість учасників цієї дискусії підтримали ці ініціативи. Водночас, організатори слухань надали слово і представникам опозиційних сил. Детальніше про це йшлося в матеріалі нашого кримського кореспондента Володимира Притули в четвер.
Влодимир Притула
Як і очікувалося, під час депутатських слухань у четвер в кримському парламенті представники владних структур і пропрезидентських партій підтримали президентські пропозиції.
Правда, дехто з них обережно ставив під сумнів пропорційний принцип формування нинішньої палати ВР. А дехто, також обережно, критикував пропозицію про рівний принцип представлення регіонів з представленою різною кількістю виборців у верхній палаті. Ну а представники опозиційних сил, окрім хіба що комуністів, критикували різко і рішуче. Та, взагалі, відкидали саму ідею реформ Президента Кучми. Але більшість промов були яскравими і цікавими. Неочікуване нудним виявився виступ кримського прем’єра Куніцина, який замість аналізу президентських пропозицій, прочитав з папірця звіт про виконану роботу.
Сергій Куніцин
Метою забезпечення обговорення проекту про внесення змін до Конституції України, внесеного Президентом Леонідом Кучмою, уряд Криму вжив низку організаційних і практичних заходів. Рада міністрів АРК ухвалила постанову про підтримку ініціативи Президента України щодо винесення на всенародне обговорення проекту закону України. Створена робоча група з організації всенародного обговорення цього законопроекту. Була проведена нарада з головами районних держадміністрацій і міськими головами, яким надані практичні рекомендації із забезпечення обговорення проекту політичної реформи влади. З метою надання практичної допомоги був затверджений графік роботи членів кримського уряду і співробітників апарату ради міністрів в регіонах автономії.
Володимир Причепій
Далі Сергій Куніцин наводить дані про кількість різних зустрічей, зборів трудящих, сходів селян, громадських приймалень для городян, круглих столів для політиків. За словами Сергія Куніцина, за результатами соціологічних опитувань проведених урядовими структурами пропозиції Президента підтримують біля 90% опитаних кримських студентів і викладачів. Цифри, наведені у виступі постійного представника президента України в Криму Олександра Діденка, дещо відрізняються.
Олександр Діденко
51 % респондентів підтримують закріплення у Конституції обов’язку ВР створювати парламентську більшість. 55% - за призначення прем’єр-міністра і затвердження складу уряду. 53% - підтримують пропозицію про проведення усіх виборів в один рік. Понад 60% висловилися за надання права Президенту розпуску парламенту.
Володимир Причепій
А у виступі голови кримської організації Української республіканської партії “Собор” Владислава Єрмакова цифри були абсолютно іншими.
Владислав Єрмаков
Ми з групою молодого “Собору” провели соціологічне опитування з 1 по 5 квітня у 4-х кримських містах. Опитали 1600 осіб, представивши чотири питанні. І ось який результат. Я зупинюся лише на одному запитанні: що ви знаєте про реформу, яку ініціював Президент? 56% взагалі нічого не чули про цю реформу. 8% щось чули по телебаченню. 33% відповіли: “Яка там реформа. Погляньте як ми живемо”.
Володимир Причепій
В тім, обговорення таки відбулося. Лідер російської общини Криму Олег Радзивілов запропонував внести до Конституції України положення про другу державну мову – російську, і вилучити поняття “корінні народи”. Натомість представник караїмської громади наголосив не тільки зберегти поняття “корінні народи”, але й розширити його, наповнити реальним змістом.
Цікавою видалася позиція кримських комуністів. Член кримського виконкому КПУ Лентун Бизазієв не тільки повністю підтримав президентські пропозиції, але й гаряче дякував Президенту та його представнику в Криму Олександру Діденку.
Лентун Безазієв
Я б хотів би висловити слова подяки за таке коротке чітке мудре слово представника Президента Олександра Миколайовича. Чомусь знайшлися люди, які все тут пов’язують з особистістю Президента. Мовляв: “Йому скоро вже йти, і він все це підробляє під себе”. Чесне слово, коли цій пресі нічого сказати, то на державному рівні починаються такі виступи, наче лайно. А я б сказав інакше: 15 років тому такі б ідеї назвали історичними.
Володимир Причепій
Позиція “НУ” виявилася оригінальнішою. Каже голова кримської організації УНП Олег Фомушкін.
Олег Фомушкін
Така зміна правил не може вважатися політичною реформою. А в Україні немає часу на ігри на псевдореформу, задуману як ширму до псевдодемократії. Тому представники блоку “НУ” в Криму переконані в тому, що конституційні зміни можуть бути проведені лише після обрання нового Президента та виборів на пропорційній основі нового складу ВР України.
Володимир Причепій
Зрештою, спікер ВР Криму Борис Дейч оприлюднив рекомендації, підготовленні робочою групою ВР Криму, де президентські ініціативи підтримуються. Він заявив, що ці, а також інші пропозиції, проголошенні під час слухання, будуть передані до Києва.
Тарас Марусик
Як говорили древні римляни: “Необхідно вислухати іншу сторону”. Отже, послухавши чиновників та політиків, надамо слово пересічним українським громадянам. На вулицях Дніпропетровська з ними розмовляв наш дніпропетровський кореспондент Геннадій Сахаров.
Геннадій Сахаров
Перш ніж перейти до відповідей на запитання, я зауважу, що більшість людей, почувши українську мову, яка, за звичай, на дніпропетровських вулицях та в радіоетері не звучить, якої немає в більшості газет, відповідали українською чи, принаймні, суржиком. Так, у зрусифікованому, на перший погляд, Дніпропетровську українська мова жива. І потрібні незначні зусилля для подолання наслідків минулої та новітньої русифікації, були б політична воля і бажання. Розмови з перехожими.
Як ви ставитеся до проведення конституційної реформи?
Перехожий
Ставлюся досить нормально.
Геннадій Сахаров
А чи вважаєте, що Україні потрібний двопалатний парламент?
Перехожий
Це – розумніша система правління, бо якось регіони будуть “зверху” представлені більш, і корупції, мабуть, буде трішки менше.
Геннадій Сахаров
А є ще от пропозиція надати результатам референдуму законодавчої сили. Тобто, що закони можна буде приймати без затвердження ВР на основі референдуму. Що ви про це думаєте?
Перехожий
Ви знаєте, після того референдуму, як вела себе ВР, то я, мабуть, за те, щоб приймати закони по опитуванні людей. Приймати без ВР.
Геннадій Сахаров
А як ви вважаєте, що люди, які беруть участь в референдумі, розуміються в тому, за що вони голосують?
Перехожий
Всі люди, які голосують за кандидатів в народні депутати, розуміють за що вони голосують?
Геннадій Сахаров
Як завжди.
Перехожий
Ну от.
Геннадій Сахаров
Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про пропозиції проведення конституційної реформи в Україні?
Перехожий
Потрібна своєчасна конституційна реформа, але, мабуть, треба більше розголосу в пресі, більше людям пояснювати суть цієї реформи, бо я бачу, що більшість людям вона не знайома чи не хочуть знати про неї.
Геннадій Сахаров
Пропонується надати законодавчу силу результатам референдуму. Як ви вважаєте, це правильно?
Перехожий
Я вважаю, що це не правильно. Коли їх виносити, навіщо тоді ми обирали народних депутатів. Тоді потрібно ВР розігнати. Для чого ми обираємо народних депутатів? Це наші представники, і вони повинні приймати ці закони.
Геннадій Сахаров
Всі люди, коли буде референдум, розуміють за що вони голосують?
Перехожий
Ні. Я впевнений, що маса людей не буде знати, а будуть - як усі. От я знаю, що позиція в багатьох людей: “Як усі, так і я буду голосувати”.
Геннадій Сахаров
А щодо двопалатного парламенту?
Перехожий
Ви знаєте, я знаю, що історія непогана і вважаю, що нам двопалатний парламент не потрібний тому, що я згадую історію Великобританії: народився парламентаризм, і лорди не хотіли сидіти з простими людьми, і так з”явився двопалатний парламент. А у нас же такого немає. Там же всі рівні.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до проведення конституційної реформи в Україні?
Перехожий
Негативно. Я, по своїй суті, - консерватор і вважаю за потрібне що-небудь робити в нашій державі.
Геннадій Сахаров
Потрібен в Україні двопалатний парламент?
Перехожий
Ні. Який є, нехай такий і залишається.
Геннадій Сахаров
А зменшення депутатів у ВР?
Перехожий
А це потрібно, бо весь бюджет йде на депутатів, а народу нічого не залишається. Тому, коли їх трошки зменшити, то коштів в державі буде трохи більше.
Геннадій Сахаров
Ви знаєте, що Президент запропонував провести конституційну реформу?
Перехожий
Ні, не знав.
Геннадій Сахаров
Нічого не читали? По телебаченню нічого не бачили?
Перехожий
Не чув.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції проведення в Україні конституційної реформи?
Перехожий
Конституційну реформу необхідно робити, але треба знати, як її провести. Коли буде інший Президент, тоді, напевне, необхідно міняти Конституцію. А зараз, можливо, треба внести якійсь зміни до Конституції. А капітально – ні.
Геннадій Сахаров
А ті пропозиції, які, власне, оприлюднені з боку Президента: пропонується двопалатний парламент. Як ви до цього ставитеся?
Перехожий
Негативно. Я вважаю, що цього не слід робити. Краще від цього не буде.
Геннадій Сахаров
А зменшення депутатів у ВР?
Перехожий
Я не бачу суттєвої різниці. Я вважаю, що скільки є, стільки нехай і буде.
Геннадій Сахаров
Ще одне важливе запитання: з боку Президента пропонується надати результатам референдумів законодавчу силу.
Перехожий
Думаю, що це не варто робити.
Геннадій Сахаров
Скажіть, будь ласка, як ви ставитеся до пропозиції Президента провести конституційну реформу?
Перехожий
Я думаю, що право Президента - виступати з такою пропозицією. Я підтримую цю його ініціативу. Тобто, кожний громадянин має право висловити свою думку з приводу тих пропозицій, які той висловив.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції запровадження двопалатного парламенту?
Перехожий
Я, однозначно, ставлюся негативно. Я не бачу приводу для того, щоб ускладнювати роботу такого органу як парламент України. Тим більше, що однопалатний парламент має неменше проблем . Буде дві палати. Я не знаю, як вони будуть співпрацювати одна з одною. А що до надання референдумам сили законів, я не законодавець, тому мені дуже важко з точки зору юриспруденції це питання освітлити для вас. Але думаю ставитися до питання треба з позиції діючої Конституції.
Геннадій Сахаров
Тобто, затвердженням ВР?
Перехожий
Діючою ВР. Це буде правильно. Це буде по закону. Тим більше, що у нас Конституція є, і вона повинна діяти.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції проведення конституції в Україні?
Перехожий
Не знаю. Вона і потрібна, але не така, як пропонується, на мій погляд.
Геннадій Сахаров
А в чому вона не така?
Перехожий
Ви знаєте, на це питання я не схильна розвивати свою думку.
Геннадій Сахаров
Як ви ставитеся до пропозиції затвердження двопалатного парламенту?
Перехожий
Негативно. З нас досить однопалатного.
Геннадій Сахаров
А зменшення кількості депутатів ВР?
Перехожий
Це – так. До 300 хоча б.
Геннадій Сахаров
А надання виконавчої сили результатам референдуму?
Перехожий
Ні. Негативно.
Тарас Марусик
Як повідомив вчора президент економічного Центру і політичних досліджень ім. Разумкова Анатолій Гриценко, громадяни України не підтримують ідею створення двопалатного парламенту і надання Президентові права одноосібно призначати силових міністрів. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром. Було опитано близько 2000 респондентів по всій Україні.
У Луганській обласній держадміністрації відбулася нарада, на якій усім службовцям було наказано користуватися на роботі державною мовою. Виявляється, це – наслідок парламентських слухань 12 березня, на яких розглядався стан функціонування української мови в Україні. Подробиці про цей дивовижний факт розповів у понеділок луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
На Луганщині, як стверджують просвітяни, місцева влада свідомо дискредитує українську мову. Всі обласні підвладні ЗМІ нав’язують ідеї життєвої необхідності запровадження російської мови як другої державної. І це при тому, що в шахтарському регіоні тотальне засилля мови сусідньої держави. Активісти “Просвіти” виступили проти такої політики місцевого керівництва і заявили, що Луганщина переживає другу хвилю русифікації за державний кошт. Ось, що з цього приводу заявив голова обласного об’єднання “Просвіта” Володимир Семистяга.
Володимир Семистяга
Пройде, можливо, 10-15 років, і ми зіткнемося з новою генерацією молоді, яка зрусифікована вже сьогодні за українські гривні на території Донбасу. І от там щось довести їм буде практично неможливо. І тому сьогодні треба ставити питання категорично про перехід на державну мову, особливо в навчальних закладах, зокрема, в навчальних закладах 3-4 ступеня акредитації, фахівці з яких підуть працювати в народне господарство або в народну освіту повинні нести українське слово, самі повинні розмовляти державною мовою.
А, взагалі, ситуація така, що сьогодні, коли в’їжджаєш в Луганську область, то здається, що ти в’їхав в іншу державу: все тут чужою мовою, нехай братньої сусідньої держави, але закордонної. Багато хто навіть не здогадується, що шлях до Європи лежить через англійську, а не через російську мову, так само, як шлях до новітніх технологій. Такого складного становища на території Донбасу не було не те, що за часів СРСР, а навіть за часів німецько-нацистської окупації. Це гірке порівняння, не коректне, але на превеликий жаль, заграючи тоді з населенням, німці ввели тоді другу державну мову українську. Масовими накладами виходили українські газети, українські журнали, і за своєю кількістю вони виходили таким накладом, що сьогодні ми не можемо похвалитися або порівнятися з тим, що було за часів нацистської окупації.
Василь Соколенко
В Луганській області практично відсутні національні дитячі садки. 18 міст і районів області, а це понад 60% населених пунктів, зовсім не мають українських шкіл. Справа дійшла до того, що на Луганщині, та й у сусідній Донеччині, українознавчі предмети, в тому числі і українську мову та літературу, намагаються викладати російською мовою. Ось чому, як справжні знущання, сприймається звернення обласної ради до парламенту, в якому пропонується надати російській статус другої державної мови.
Тарас Марусик
А тепер поговоримо на болючі теми: про історію. Сьогодні, коли в українському та польському суспільствах не вщухають суперечки про причини національного збройного конфлікту 1943-1944 років, невислуханими, здебільшого, залишаються ті, хто пережив криваві події на Волині. Галина Терещук нещодавно побувала в Володимир-Волинському районі що на Волині. Там вона розмовляла з очевидцями масових вбивств в 1943-1944 роках. Слово нашій кореспондентці.
Галина Терещук
Як би це не звучало дивно, але кореспондент радіо “Свобода” стала першим українським журналістом, яка побувала в селах прикордонного Володимир-Волинського району. Мешканці якого теж потерпіли від збройного конфлікту 1943-1944 років.
Як стверджують представники місцевої влади, значно частіше тут гостюють польські журналісти, які роблять цю тему у себе на батьківщині однією з найголовніших в українсько-польських стосунках. Однак, вони оминають українських очевидців, приїжджаючи на день з вояками Армії Крайової, які на фоні того чи іншого села розповідають про події на Волині 1943 року.
Моїм екскурсоводом став краєзнавець Ярослав Царук. Складалося враження, що не існує у Володимир-Волинському жодного села, куди б не заїжджав цей чоловік на своєму “Ровері” з зошитом та ручкою в руках. До слова, у Варшаві подібні справи уже десятиліття вивчає державний інститут. Ярослав Царук таких грубих зшитків, списаних свідченнями волинян про криваві події 60-літньої давнини має аж 15. За неофіційними свідченнями на Володимир-Волинщині у період з 1939 по 1945 років від рук німців, поляків, більшовиків, українських найманців загинуло близько 60 тисяч українців. Розмовляю з Я. Царуком.
Що стало причиною цього збройного конфлікту вже в 1943 році? Чому українці не люблять поляків, а поляки не люблять українців?
Ярослав Царук
Мабуть в тому криється, що ніколи хазяїн не любив слугу, а слуга – хазяїна. Конфлікт визрів в 1943 році, але він визрівав раніше. Не може бути такого, що одного дня встали, проснулися, протерли очі і пішли бити поляків. Наприклад, як поляки стверджують, що апогей був 11-12 липня 1943 року. Значить були причини, які обумовили цей день. Від рук поляків загинули в межах теперішнього Володимир-Волинського району, це приблизно, 1451 українець. І загинуло від рук українців 424 поляки.
Галина Терещук
В числі тих, хто загинув батько та дві сестри пані Галини Кузьми- Ткачук. Про те, як жили поляки і українці в селі в 40-х роках минулого століття запитую у пані Галини.
Галина Кузьма-Ткачук
Ми жили усі разом. Боже, і той Сімашко, і той Боровський. Позичити два метри пшениці і коні і пані Романова... Я не розумію, що це могло бути. Ну, наприклад, мій чоловік із Теребіння сам. В 1939 році ще приїхав сюди, то їх там вже заставляли прийняти польську віру, польську мову, але він не хоче свідчити ніде. І його матері рідної сестри чоловіка забили там вже в Польщі в 39-му році.
Галина Терещук
В 1939-му році Галині Кузьмі-Ткачук було 12. Її родина мешкала в с. Верба. Коли мама почула постріли, то забрала дітей до тітчиної хати.
Галина Кузьма-Ткачук
Як тільки виходити – поляки вже оточили нашу хату повністю верховими. І під кожним вікном вже стояв верховий. І все питають: “Чи немає тут бандитів більше?” І кричать до нас: “Розбирайтеся!” А бабуся моя підходить і просить: “Прошу пана, дайте нам помолитися”. Правда, дозволив. Як вже сказали нам: “Люди вже не розбирайтеся!” – це було щось страшне: крик такий.
Галина Терещук
Пані Галина врятувала лише братика, а її 5-річну сестричку вбили.
Галина Кузьма-Ткачук
А стріляли з розривних пуль. Надзвичайно багато було порозкидано: ті кишки порозкидані, та кров, той бруд. Я так дивлюся: я лежу, а тітка біля мене лежить, а Люда, з того всього, під тумбочку підсунулася, але вона була ще жива. А куди ж я піду? Босенька, голенька. Я тільки йти – моя мама біжить гола й боса. Її так і назвали в нас гола баба.
Галина Терещук
У с. Мокрець мешкає 89-літня Ганна Рой і її 66-літній син Сергій. Чоловіка панни Ганни вбили. Вони були заможними селянами: мали багато землі. Після 44-го вона залишилася сама з дитиною без хати і жодної копійки. Нині жінка погано чує і каже, що не розуміє чому так довго живе на світі. Були поляки, українці. Хто то був?
Ганна Рой
Поляки.
Галина Терещук
Чого вони прийшли?
Ганна Рой
Ви не знаєте чого вони прийшли? Бити прийшли! Палити, бити. Вони ж мордували, вони вирізували груди, носи вирізували.
Галина Терещук
А в селі були сім’ї поляків, жили? Як Ви з ними жили?
Ганна Рой
Жили по-людські. Добре жили.
Галина Терещук
А що ж так сталося, що поляки прийшли бити українців?
Ганна Рой
А вони казали, що українці їх били раніше.
Галина Терещук
Під час свого перебуванні у Володимир-Волинському районні, я звернула увагу на велику кількість хрестів. Їх встановили українці та поляки на місцях колишніх трагедій.
Тарас Марусик
Обговорення українсько-польських конфліктів під час Другої Світової війни розпочалося вчора в Острозькій академії на Вінниччині. Там почав роботу експертно-журналістський форум на тему: “Події на Волині 43-44 років: як жити з цим тягарем?” На передодні на Рівненщині побував голова Бюро національної безпеки республіки Польща Марек Сівець. Ось, що розповіла наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Як відомо, Марек Сівець є головуючим українсько-польської президентської комісії, яка надає консультації зі складних для дипломатії питань. Стосовно річниці відзначення волинських подій він, звісно, відстоює поширену у Польщі думку, що ця трагедія не була спричинена поляками.
“Ми прагнемо навіть з такого сумного досвіду винести якісь корисні надбання”, - сказав пан Марек на зустрічі зі студентсько-викладацьким складом Національного університету Острозька академія і, водночас, підкреслив.
Марек Сівець
Крайнощі завжди породжують крайнощі. І не добре, коли власне свинство тлумачать свинством інших. Це стосується як і українців, так і поляків. Хтось мусить покласти цьому край, і я – серед тих, хто прагне це зробити. Зі мною багато поляків – це привід для оптимізму.
Валентина Одарченко
Пан міністр доводив всій аудиторії, що обминути обговорення українсько-польської теми, як і інших гострих тем міжнаціональних стосунків, неможливо.
Марек Сівець
Демократія надає право людям говорити, але ми не можемо дозволити вбивати.
Валентина Одарченко
Відзначення волинських подій Марек Сівець чітко розмежовує з сучасними польсько-українськими стосунками, які розвиваються по висхідній.
Марек Сівець
Я відчуваю: тут - історія польсько-українських стосунків. Ніби ніхто не намагається її забути. Це дуже важливо: не соромитися, а пишатися і отримувати від цього уроки того, що трапилося багато років і століть тому. Наше майбутнє – спільне. Це - Європа, до якої Україна і Польща вступають разом. За рік і два місяці ми, практично, долучимося до європейської спільноти. Це – ваше майбутнє, але це - велике випробування. Якщо сьогодні тут я можу говорити англійською мовою, це означає, що ви усвідомлюєте: ваше майбутнє - в європейському співтоваристві у добрих стосунках з Польщею. Це, власне, ваш підхід до тих можливостей, які відкриває перед вами Європа.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень регіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Сергій Балабанов. На все добре, шановні слухачі.
