Вашингтон, 14 травня 2003 - 15 членів Ради безпеки ООН продовжують обговорювати запропонований минулої п’ятниці Сполученими Штатами Америки проект нової резолюції щодо відбудови Іраку. Американські керівники тимчасової адміністрації на іракській території пріоритеними завданнями вважають: відновлення безпеки, правопорядку та формування нового перехідного уряду у тій країні. Щоправда, до комплексу усіх цих проблем входять і багатомільярдні борги, накопичені колишнім режимом Саддама Гуссейна.
У проекті резолюції щодо відбудови повоєнного Іраку Сполучені Штати внесли також пропозиції, як підійти до вирішення іракських боргів іноземним урядам та корпораціям. Наприклад, у документі мовиться, що слід скоротити з 25% до 5 % внески, які передаються із продажі іракської нафти до фонду відшкодування постраждалим від війни у Перській затоці. Заборгованість Іраку , згідно з оцінками, становить 383 мільряди доларів, половина з яких стосується відшкодування збитків країнам, які потерпіли внаслідок окупації Іраком Кувейту на початку 90-х років. Комісія ООН з відшкодування уже виділила 43 мільряди доларів на ці клопотання.
Як повідомляє Боб Мекмен - кореспондент радіо “Свобода” у штаб-квартирі ООН, посилаючись на американських дипломатів, представники Кувейту на переговорах з американською стороною не виступали проти пропозиції США щодо реструктуризації боргів. В інтерв’ю радіо “Свобода” Батшеба Крокер - американський експерт із вашингтонського Центру Стратегічних і Міжнародних Студій зазначила, що справа заборгованості Іраку є дуже складною, адже йдеться не лише про жертви війни, а й про кредиторів - уряди та приватний сектор у різних країнах.
“Міжнародне співтовариство повине зробити усі зусилля, щоб знайти якомога найкращий підхід до цього питання. Слід зазначити, що мова йде про гуманітарні потреби, головні цивільні потреби іракського народу, йдеться про відбудову Іраку, й у кінцевому результаті не буде досить грошей, щоб реалізувати це та водночас сплачувати іракські борги.”
Як зазначають спостерігачі, справи ускладнюються й тим, що головні кредитори - Росія, Франція та Німечиина - є членами Ради безпеки. Міністр фінансів Росії Алексей Кудрін уже заявив, що Москва схильна провести реструктуризацію іракських боргів, проте не погоджується із тим, щоб їх прямо списати.
Патрик Болстон із американського університету Прінстон, сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що американські пропозиції, які містяться в проекті резолюції, зараз на обговоренні в Раді безпеки, у випадку, якщо будуть схвалені, матимуть вагоме значення:
“Це матиме колосальний вплив. Це буде дуже важливим для заохочення приватних кредиторів не відходити від столу переговорів.”
Згідно з оцінками ООН, на відбудову Іраку буде потрібно 10 мільярдів доларів річно, що не включає гуманітарної допомоги. Як очікується, прибутки із продажу іракської нафти, якщо вони будуть звільненні від вимог кредиторів, відіграватимуть ключову роль у відбудові Іраку та у приверненні нових інвестицій.
У проекті резолюції щодо відбудови повоєнного Іраку Сполучені Штати внесли також пропозиції, як підійти до вирішення іракських боргів іноземним урядам та корпораціям. Наприклад, у документі мовиться, що слід скоротити з 25% до 5 % внески, які передаються із продажі іракської нафти до фонду відшкодування постраждалим від війни у Перській затоці. Заборгованість Іраку , згідно з оцінками, становить 383 мільряди доларів, половина з яких стосується відшкодування збитків країнам, які потерпіли внаслідок окупації Іраком Кувейту на початку 90-х років. Комісія ООН з відшкодування уже виділила 43 мільряди доларів на ці клопотання.
Як повідомляє Боб Мекмен - кореспондент радіо “Свобода” у штаб-квартирі ООН, посилаючись на американських дипломатів, представники Кувейту на переговорах з американською стороною не виступали проти пропозиції США щодо реструктуризації боргів. В інтерв’ю радіо “Свобода” Батшеба Крокер - американський експерт із вашингтонського Центру Стратегічних і Міжнародних Студій зазначила, що справа заборгованості Іраку є дуже складною, адже йдеться не лише про жертви війни, а й про кредиторів - уряди та приватний сектор у різних країнах.
“Міжнародне співтовариство повине зробити усі зусилля, щоб знайти якомога найкращий підхід до цього питання. Слід зазначити, що мова йде про гуманітарні потреби, головні цивільні потреби іракського народу, йдеться про відбудову Іраку, й у кінцевому результаті не буде досить грошей, щоб реалізувати це та водночас сплачувати іракські борги.”
Як зазначають спостерігачі, справи ускладнюються й тим, що головні кредитори - Росія, Франція та Німечиина - є членами Ради безпеки. Міністр фінансів Росії Алексей Кудрін уже заявив, що Москва схильна провести реструктуризацію іракських боргів, проте не погоджується із тим, щоб їх прямо списати.
Патрик Болстон із американського університету Прінстон, сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що американські пропозиції, які містяться в проекті резолюції, зараз на обговоренні в Раді безпеки, у випадку, якщо будуть схвалені, матимуть вагоме значення:
“Це матиме колосальний вплив. Це буде дуже важливим для заохочення приватних кредиторів не відходити від столу переговорів.”
Згідно з оцінками ООН, на відбудову Іраку буде потрібно 10 мільярдів доларів річно, що не включає гуманітарної допомоги. Як очікується, прибутки із продажу іракської нафти, якщо вони будуть звільненні від вимог кредиторів, відіграватимуть ключову роль у відбудові Іраку та у приверненні нових інвестицій.
