Київ, 3 червня 2003 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
- Візит в Україну представників Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ .
- Нові подробиці конфлікту між луганськими журналістами і суддями.
- Телекомпанія “Ютар” звернулася до Європейського суду з прав людини.
- Як мешканець Хмельницької області допомагає своїм співвітчизникам відстоювати їхні права – Рубрика “Голоси скривджених”.
Україну відвідали представники Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Вони мали зустріч з представниками парламентської більшості ( на яку журналістів пустили лише на п’ять хвилин), а також з представниками опозиції.
За словами Майкла Вайганта - голови місії спостерігачів за виборами в Україні 2002 року, мета їхнього нинішнього візиту – вивчити, наскільки змінилася ситуація у порівнянні з минулими виборами, а також подивитися, як реалізуються рекомендації Бюро щодо виборів, ухвалені у травні 2002 року у Варшаві.
Представники опозиції зазначили, що під час нещодавніх виборів в Черкасах, Кіровограді, Сумах були зафіксовані ті ж самі порушення, що й на парламентських виборах 2002 року. А саме – використання адмінресурсу, підкуп виборців, зняття кандидатів з реєстрації.
За словами соціалістки Галини Гармаш, на виборах міського голови Сум спостерігалось порушення виборчих прав громадян. За її словами, кандидат від опозиції Сергій Клочко мав усі шанси стати мером. За два дні його знімають з реєстрації. Приводом стало те, що Сергій Клочко не задекларував у звіті про доходи 50 гривень, які він перерахував у дитячий благодійний фонд. Сам Сергій Клочко стверджує, що представників від опозиції не допустили до складу виборчої комісії, а влада фальсифікувала результати виборів. Далі Сергій Клочко продовжує.
Сергій Клочко
До 7 години вечора було зареєстровано лише 20 відсотків виборців, які прийшли голосувати. О 8 вечора вже показали остаточні офіційні дані – 46 і 8 десятих відсотка.
Надія Шерстюк
Сергій Сас, член фракції Блоку Юлії Тимошенко у розмові з представниками ОБСЄ зауважив, що чинний закон про вибори є недосконалим. Один із його недоліків, на думку Сергія Саса, це право судової влади ухвалювати рішення, які не можуть бути оскаржені.
Сергій Сас
Приймали рішення, які дозволяли владі зняти з реєстрації найбільш вірогідних кандидатів на посаду народних депутатів України і на посади органів місцевої влади.
Надія Шерстюк
“Наразі, основним фактором на виборах є не електорат, а адмінресурс і підкуп”, - зазначив Сергій Сас - член фракції Блоку Юлії Тимошенко під час зустрічі з представниками Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.
Київська телекомпанія “Ютар” подала позов до Європейського суду з прав людини. Приводом до позовної заяви, на думку співробітників компанії, стало порушення двох статей Європейської конвенції з прав людини, а саме статті шостої “Право на справедливий судовий розгляд” і статті десятої “Свобода вираження поглядів”.
Нагадаємо, що у квітні 2002 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телекомпанію “Ютар” ліцензії на мовлення на 37 каналі. Натомість право мовлення надала телекомпанії “ТБ –Табачук”. Співробітники “Ютару” звернулася до Господарського суду Києва, Апеляційного Суду та Вищого арбітражного суду. Рішення усіх трьох інстанцій були негативними.
Конфлікт між телекомпанією “Ютар” і Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення досліджував Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Я зв’язався з президентом “Ютару” Ніною Хлус і запитав, що змусило цю телекомпанію звернутися до Європейського суду з прав людини. Говорить Ніна Хлус.
Ніна Хлус
Нас змусило те, що в Україні, пройшовши всі судові інстанції, не знайшли справедливого рішення відносно того, що нам відмовили в ефірному мовленні в 37-му дециметровому каналі. Ми пройшли всі юридичні інстанції, Громадський суд м. Києва, Апеляційний суд, Вищий арбітражний суд. Нам скрізь відмовили.
Тарас Марусик
Перший судовий розгляд відбувся у липні 2002 року в Господарському суді міста Києва. Другий – у жовтні того ж року в Апеляційному суді столиці.
Ніна Хлус
Київський Апеляційний суд, відмовивши нам в нашій заяві, навіть пішов на те, що підробив факти. В самому рішенні факти сфальсифіковані, тому ми вирішили шукати справедливості в Європейському суді.
Тарас Марусик
А в лютому цього року Вищий арбітражний суд України відмовився навіть прийняти заяву від телекомпанії “Ютар”.
Ось що повідомив про торішній конкурс керівник прес-служби Національної ради з питань телебачення та радіомовлення М.Гриценко.
Микола Гриценко
17 квітня 2002 року про визначення переможця конкурсного відбору на 37-му телевізійному каналі у м. Києві було прийнято рішення після розгляду заяв телерадіокомпанії “Ютар”, телерадіокомпанії “МВМ”, телевізійної служби інформації м. Київ “ТV-Табачук”, української незалежної “ТРК- Заграва”, міжрегіональної асоціації телерадіомовників “Нард”: серед цих заявників-учасників конкурсу було визначено переможця конкурсного відбору на 37-й канал, яким стали телевізійна служба інформації “ТV-Табачук” м. Київ.
Одним із рішення Національної ради є пункт, яким визнається пріоритет за телерадіокомпанією “Ютар” під час розгляду заяв зазначеного “ТРУ” при участі в конкурсних відборах на право користування телевізійними каналами у м. Києві.
Тарас Марусик
Щоправда, цим пріоритетом за понад рік “Ютар” так і не зміг скористатися. А ось що про мотиви рішення Нацради розповіла президент телекомпанії “Ютар” Ніна Хлус.
Ніна Хлус
На самому засіданні нам Нацрадою були пред’явленні мотиви, що ми як телекомпанія, яка постійно ретранслювала “ТV-6”, не маємо права мовити на цьому каналі, хоча на той час, коли розглядалися в квітні 2002 року наші матеріали, ми вже з “ТV-6” не працювали. Наші матеріали Нарадою не були вивчені досконально, тому що наша рецензійна справа лежала на столі, і члени Нацради навіть не відкрили і не подивилися наші документи. Перевага була надана іншій телекомпанії.
Тарас Марусик
Цікаво, що науково-правова експертиза, проведена у травні минулого року Інститутом держави і права імені Корецького Національної академії наук, засвідчила право мовлення цієї телекомпанії на сім років, починаючи від дати одержання ліцензії, 13 лютого 1997 року. Це означає, що “Ютар” має законне право мовити на 37 каналі по лютий 2004 року.
До речі, справа телекомпанії “Ютар” фігурує серед матеріалів парламентської Тимчасової слідчої комісії “Про розслідування діяльності Національної ради”.
Надія Шерстюк
У Луганську відбулась зустріч працівників засобів масової інформації з керівництвом Апеляційного суду і Територіальним управлінням Державної судової адміністрації області. Мова йшла про стосунки ЗМІ та судової влади, які останнім часом набули в регіоні конфліктного характеру. Нагадаємо, що нещодавно луганські журналісти звернулися до Ради суддів Верховного Суду України з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності суддів, які невмотивовано перешкоджають працівникам ЗМІ займатися професійною діяльністю. Послухайте на цю тему матеріал нашого луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Заступник голови Апеляційного суду С.Тагієв і керівник Територіального управління Державної судової адміністрації В.Іванов запевнили журналістів, що відтепер стосунки представників мас-медіа та представників Феміди будуватимуться тільки на основі закону. Таку заяву було зроблено після звернення луганських журналістів до ради суддів Верховного Суду України, у якому серед іншого зазначалося, що судді перешкоджають професійній діяльності представникам преси.
Непрості стосунки ЗМІ з судами склалися ще тому, що в судах знаходиться постійно досить велика кількість позовів проти журналістів. Тільки минулого року було розглянуто 35 таких справ. Всього ж до суддів поступило 49 позовів. Сума морального та матеріального відшкодувань за ними складає понад 1 600 000 гривень.
На прес-конференції також було проаналізовано і піддано критиці рішення судді Ленінського районного суду О.Матвейшиної, яка минулого року своїм рішенням наклала арешт на ще ненадруковані номери газети “Ракурс-плюс”, і таким чином позбавила читачів та передплатників видання права на отримання інформації.
Володимир Іванов
Ця ситуація була розглянута і на розширеній президії Апеляційного суду, і винесено рішення про надання місцевим судам області керуватися в цих ситуаціях виключно законом. Ми розраховуємо на плідну співпрацю.
Василь Соколенко
Правда, редактор газети “Ракурс-плюс” М.Северин не так оптимістично оцінює цю ситуацію. Справа в тому, що Апеляційний суд, скасувавши рішення районного суду про арешт невипущених номерів, залишив у силі визначення, яке стосується частини майна редакції, в тому числі, і арешту автотранспорту, який особисто належить журналістові.
Микола Северин
Нажаль, обласний Апеляційний суд після одержання нашої скарги розглянув її перший раз тільки за 2 місяці, не дивлячись навіть на прохання з ВР про терміновий розгляд цієї ситуації, ухвалив рішення фактично за півроку. Це відбулося у лютому, коли всі визначення районного суду були вже виконані. При цьому, Апеляційний суд, скасовуючи згадане визначення, керувався не законом про пресу, а законом про підприємницьку діяльність. А деякі визначення не скасовані досі. Зокрема, це стосується особистого майна: двох автомобілів, на які районний суд своїм рішенням наклав арешт.
Василь Соколенко
До цього залишається додати, що Жовтнева прокуратура досі не дала відповіді на скаргу власного кореспондента УНІАН, якого суддя Ковальов без будь-яких посилань на закон вигнав з залу тільки за те, що журналістка спробувала скористатися диктофоном.
Надія Шерстюк
Переважна більшість людей, які звертаються до радіо “Свобода”, скаржаться на порушення своїх прав і просять допомоги у закордонних організацій. І дуже мало серед українців тих, хто, пройшовши крізь пекло соціальної скрути, зумів перемогти обставини і тепер допомагає іншим відстоювати свої права. Про таку людину – видавця газети “Вісник малозахищених” Анатолія Войтка – розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“Вісник малозахищених” заснований два роки тому Хмельницькою обласною громадською організацією “З’єднання борців за справедливість”. Анатолій Войтко, щоб “тримати марку”, освоїв професії видавця, менеджера і журналіста, а паралельно – і фах психолога, адже працює він з малозахищеними, права яких захищає його газета. Пан Войтко розповідає.
Анатолій Войтко
Ми дійшли висновку, що без газети нам не досягнути тих цілей справедливості суспільства, які перед нам стояли. Коли ми до цього прийшли – стали ставити питання: ”Як це можливо? Як знайти бажаючих нам допомогти?” Це нам вдалося. Коли нам дали кошти – в нас були журналісти, які погоджувалися з нами працювати. Та вже на 3-му місяці нашого видання моя журналістка заявила: “Вибачте, Анатолій Григорович, я більше працювати у вас не буду”.
В нас це нормальне явище, коли журналісту неможливо працювати там, де він хоче бути журналістом від душі, якщо його душа щира, щиро прагне саме справедливості.
Богдана Костюк
У віснику друкуються законодавчі акти, Президентські укази та урядові декрети, які мають полегшити життя пересічних українців, та які не завжди виконуються на місцях. Пан Войтко каже, що проблем з матеріалами вісник не має, натомість.
Анатолій Войтко
Є проблема, як його помістити в цих газетах. Якби в мене була можливість, то вже давно слід видавати частіше таку газету, збільшити тираж і обсяг матеріалу. Потреба у цій газеті дуже велика. Цікаво те, що її потребують ті, хто прагне справедливості, і вороги. Вони хвилюються, щоб не потрапити на сторінки цієї газети. Мені легше з ворогами: я бачу, що це - ворог, і я розумію, що він хоче. А зі своїми, які не розуміють, як вийти з становища, яке склалося, якщо ти прагнеш їм допомогти, а вони цього не розуміють, то це мене дуже болить.
Богдана Костюк
Редакція “Вісника малозахищених” переконана, що гасло газети – “Борімося за справедливість!” – допоможе навчити читачів відстоювати свої права.
Надія Шерстюк
Передача “Права людини: українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Артем Мостовий. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” Ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність” . Перед мікрофоном у київській студії Надія Шерстюк. За режисерським пультом Артем Мостовий. Вітаємо Вас, шановні слухачі.
- Візит в Україну представників Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ .
- Нові подробиці конфлікту між луганськими журналістами і суддями.
- Телекомпанія “Ютар” звернулася до Європейського суду з прав людини.
- Як мешканець Хмельницької області допомагає своїм співвітчизникам відстоювати їхні права – Рубрика “Голоси скривджених”.
Україну відвідали представники Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Вони мали зустріч з представниками парламентської більшості ( на яку журналістів пустили лише на п’ять хвилин), а також з представниками опозиції.
За словами Майкла Вайганта - голови місії спостерігачів за виборами в Україні 2002 року, мета їхнього нинішнього візиту – вивчити, наскільки змінилася ситуація у порівнянні з минулими виборами, а також подивитися, як реалізуються рекомендації Бюро щодо виборів, ухвалені у травні 2002 року у Варшаві.
Представники опозиції зазначили, що під час нещодавніх виборів в Черкасах, Кіровограді, Сумах були зафіксовані ті ж самі порушення, що й на парламентських виборах 2002 року. А саме – використання адмінресурсу, підкуп виборців, зняття кандидатів з реєстрації.
За словами соціалістки Галини Гармаш, на виборах міського голови Сум спостерігалось порушення виборчих прав громадян. За її словами, кандидат від опозиції Сергій Клочко мав усі шанси стати мером. За два дні його знімають з реєстрації. Приводом стало те, що Сергій Клочко не задекларував у звіті про доходи 50 гривень, які він перерахував у дитячий благодійний фонд. Сам Сергій Клочко стверджує, що представників від опозиції не допустили до складу виборчої комісії, а влада фальсифікувала результати виборів. Далі Сергій Клочко продовжує.
Сергій Клочко
До 7 години вечора було зареєстровано лише 20 відсотків виборців, які прийшли голосувати. О 8 вечора вже показали остаточні офіційні дані – 46 і 8 десятих відсотка.
Надія Шерстюк
Сергій Сас, член фракції Блоку Юлії Тимошенко у розмові з представниками ОБСЄ зауважив, що чинний закон про вибори є недосконалим. Один із його недоліків, на думку Сергія Саса, це право судової влади ухвалювати рішення, які не можуть бути оскаржені.
Сергій Сас
Приймали рішення, які дозволяли владі зняти з реєстрації найбільш вірогідних кандидатів на посаду народних депутатів України і на посади органів місцевої влади.
Надія Шерстюк
“Наразі, основним фактором на виборах є не електорат, а адмінресурс і підкуп”, - зазначив Сергій Сас - член фракції Блоку Юлії Тимошенко під час зустрічі з представниками Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.
Київська телекомпанія “Ютар” подала позов до Європейського суду з прав людини. Приводом до позовної заяви, на думку співробітників компанії, стало порушення двох статей Європейської конвенції з прав людини, а саме статті шостої “Право на справедливий судовий розгляд” і статті десятої “Свобода вираження поглядів”.
Нагадаємо, що у квітні 2002 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення позбавила телекомпанію “Ютар” ліцензії на мовлення на 37 каналі. Натомість право мовлення надала телекомпанії “ТБ –Табачук”. Співробітники “Ютару” звернулася до Господарського суду Києва, Апеляційного Суду та Вищого арбітражного суду. Рішення усіх трьох інстанцій були негативними.
Конфлікт між телекомпанією “Ютар” і Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення досліджував Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Я зв’язався з президентом “Ютару” Ніною Хлус і запитав, що змусило цю телекомпанію звернутися до Європейського суду з прав людини. Говорить Ніна Хлус.
Ніна Хлус
Нас змусило те, що в Україні, пройшовши всі судові інстанції, не знайшли справедливого рішення відносно того, що нам відмовили в ефірному мовленні в 37-му дециметровому каналі. Ми пройшли всі юридичні інстанції, Громадський суд м. Києва, Апеляційний суд, Вищий арбітражний суд. Нам скрізь відмовили.
Тарас Марусик
Перший судовий розгляд відбувся у липні 2002 року в Господарському суді міста Києва. Другий – у жовтні того ж року в Апеляційному суді столиці.
Ніна Хлус
Київський Апеляційний суд, відмовивши нам в нашій заяві, навіть пішов на те, що підробив факти. В самому рішенні факти сфальсифіковані, тому ми вирішили шукати справедливості в Європейському суді.
Тарас Марусик
А в лютому цього року Вищий арбітражний суд України відмовився навіть прийняти заяву від телекомпанії “Ютар”.
Ось що повідомив про торішній конкурс керівник прес-служби Національної ради з питань телебачення та радіомовлення М.Гриценко.
Микола Гриценко
17 квітня 2002 року про визначення переможця конкурсного відбору на 37-му телевізійному каналі у м. Києві було прийнято рішення після розгляду заяв телерадіокомпанії “Ютар”, телерадіокомпанії “МВМ”, телевізійної служби інформації м. Київ “ТV-Табачук”, української незалежної “ТРК- Заграва”, міжрегіональної асоціації телерадіомовників “Нард”: серед цих заявників-учасників конкурсу було визначено переможця конкурсного відбору на 37-й канал, яким стали телевізійна служба інформації “ТV-Табачук” м. Київ.
Одним із рішення Національної ради є пункт, яким визнається пріоритет за телерадіокомпанією “Ютар” під час розгляду заяв зазначеного “ТРУ” при участі в конкурсних відборах на право користування телевізійними каналами у м. Києві.
Тарас Марусик
Щоправда, цим пріоритетом за понад рік “Ютар” так і не зміг скористатися. А ось що про мотиви рішення Нацради розповіла президент телекомпанії “Ютар” Ніна Хлус.
Ніна Хлус
На самому засіданні нам Нацрадою були пред’явленні мотиви, що ми як телекомпанія, яка постійно ретранслювала “ТV-6”, не маємо права мовити на цьому каналі, хоча на той час, коли розглядалися в квітні 2002 року наші матеріали, ми вже з “ТV-6” не працювали. Наші матеріали Нарадою не були вивчені досконально, тому що наша рецензійна справа лежала на столі, і члени Нацради навіть не відкрили і не подивилися наші документи. Перевага була надана іншій телекомпанії.
Тарас Марусик
Цікаво, що науково-правова експертиза, проведена у травні минулого року Інститутом держави і права імені Корецького Національної академії наук, засвідчила право мовлення цієї телекомпанії на сім років, починаючи від дати одержання ліцензії, 13 лютого 1997 року. Це означає, що “Ютар” має законне право мовити на 37 каналі по лютий 2004 року.
До речі, справа телекомпанії “Ютар” фігурує серед матеріалів парламентської Тимчасової слідчої комісії “Про розслідування діяльності Національної ради”.
Надія Шерстюк
У Луганську відбулась зустріч працівників засобів масової інформації з керівництвом Апеляційного суду і Територіальним управлінням Державної судової адміністрації області. Мова йшла про стосунки ЗМІ та судової влади, які останнім часом набули в регіоні конфліктного характеру. Нагадаємо, що нещодавно луганські журналісти звернулися до Ради суддів Верховного Суду України з вимогою притягнути до кримінальної відповідальності суддів, які невмотивовано перешкоджають працівникам ЗМІ займатися професійною діяльністю. Послухайте на цю тему матеріал нашого луганського кореспондента Василя Соколенка.
Василь Соколенко
Заступник голови Апеляційного суду С.Тагієв і керівник Територіального управління Державної судової адміністрації В.Іванов запевнили журналістів, що відтепер стосунки представників мас-медіа та представників Феміди будуватимуться тільки на основі закону. Таку заяву було зроблено після звернення луганських журналістів до ради суддів Верховного Суду України, у якому серед іншого зазначалося, що судді перешкоджають професійній діяльності представникам преси.
Непрості стосунки ЗМІ з судами склалися ще тому, що в судах знаходиться постійно досить велика кількість позовів проти журналістів. Тільки минулого року було розглянуто 35 таких справ. Всього ж до суддів поступило 49 позовів. Сума морального та матеріального відшкодувань за ними складає понад 1 600 000 гривень.
На прес-конференції також було проаналізовано і піддано критиці рішення судді Ленінського районного суду О.Матвейшиної, яка минулого року своїм рішенням наклала арешт на ще ненадруковані номери газети “Ракурс-плюс”, і таким чином позбавила читачів та передплатників видання права на отримання інформації.
Володимир Іванов
Ця ситуація була розглянута і на розширеній президії Апеляційного суду, і винесено рішення про надання місцевим судам області керуватися в цих ситуаціях виключно законом. Ми розраховуємо на плідну співпрацю.
Василь Соколенко
Правда, редактор газети “Ракурс-плюс” М.Северин не так оптимістично оцінює цю ситуацію. Справа в тому, що Апеляційний суд, скасувавши рішення районного суду про арешт невипущених номерів, залишив у силі визначення, яке стосується частини майна редакції, в тому числі, і арешту автотранспорту, який особисто належить журналістові.
Микола Северин
Нажаль, обласний Апеляційний суд після одержання нашої скарги розглянув її перший раз тільки за 2 місяці, не дивлячись навіть на прохання з ВР про терміновий розгляд цієї ситуації, ухвалив рішення фактично за півроку. Це відбулося у лютому, коли всі визначення районного суду були вже виконані. При цьому, Апеляційний суд, скасовуючи згадане визначення, керувався не законом про пресу, а законом про підприємницьку діяльність. А деякі визначення не скасовані досі. Зокрема, це стосується особистого майна: двох автомобілів, на які районний суд своїм рішенням наклав арешт.
Василь Соколенко
До цього залишається додати, що Жовтнева прокуратура досі не дала відповіді на скаргу власного кореспондента УНІАН, якого суддя Ковальов без будь-яких посилань на закон вигнав з залу тільки за те, що журналістка спробувала скористатися диктофоном.
Надія Шерстюк
Переважна більшість людей, які звертаються до радіо “Свобода”, скаржаться на порушення своїх прав і просять допомоги у закордонних організацій. І дуже мало серед українців тих, хто, пройшовши крізь пекло соціальної скрути, зумів перемогти обставини і тепер допомагає іншим відстоювати свої права. Про таку людину – видавця газети “Вісник малозахищених” Анатолія Войтка – розповідає наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
“Вісник малозахищених” заснований два роки тому Хмельницькою обласною громадською організацією “З’єднання борців за справедливість”. Анатолій Войтко, щоб “тримати марку”, освоїв професії видавця, менеджера і журналіста, а паралельно – і фах психолога, адже працює він з малозахищеними, права яких захищає його газета. Пан Войтко розповідає.
Анатолій Войтко
Ми дійшли висновку, що без газети нам не досягнути тих цілей справедливості суспільства, які перед нам стояли. Коли ми до цього прийшли – стали ставити питання: ”Як це можливо? Як знайти бажаючих нам допомогти?” Це нам вдалося. Коли нам дали кошти – в нас були журналісти, які погоджувалися з нами працювати. Та вже на 3-му місяці нашого видання моя журналістка заявила: “Вибачте, Анатолій Григорович, я більше працювати у вас не буду”.
В нас це нормальне явище, коли журналісту неможливо працювати там, де він хоче бути журналістом від душі, якщо його душа щира, щиро прагне саме справедливості.
Богдана Костюк
У віснику друкуються законодавчі акти, Президентські укази та урядові декрети, які мають полегшити життя пересічних українців, та які не завжди виконуються на місцях. Пан Войтко каже, що проблем з матеріалами вісник не має, натомість.
Анатолій Войтко
Є проблема, як його помістити в цих газетах. Якби в мене була можливість, то вже давно слід видавати частіше таку газету, збільшити тираж і обсяг матеріалу. Потреба у цій газеті дуже велика. Цікаво те, що її потребують ті, хто прагне справедливості, і вороги. Вони хвилюються, щоб не потрапити на сторінки цієї газети. Мені легше з ворогами: я бачу, що це - ворог, і я розумію, що він хоче. А зі своїми, які не розуміють, як вийти з становища, яке склалося, якщо ти прагнеш їм допомогти, а вони цього не розуміють, то це мене дуже болить.
Богдана Костюк
Редакція “Вісника малозахищених” переконана, що гасло газети – “Борімося за справедливість!” – допоможе навчити читачів відстоювати свої права.
Надія Шерстюк
Передача “Права людини: українська реальність” добігла кінця. Її уклала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав Артем Мостовий. На все добре. Говорить радіо “Свобода”.
