Нью-Йорк, 4 червня 2003 - У Сполучених Штатах вийшли друком спогади колишньої першої леді Гілларі Клінтон, нині сенатора від штату Нью-Йорк. Книга, зокрема, містить розповідь про любовну інтрижку Білла Клінтона з Монікою Левинськи.
Мемуари Гілларі Клінтон про її роки у Білому домі справили сенсацію. Власне, книга під назвою “Living History”, що у приблизному перекладі звучить як “У течії історії” надійде до книгарень за кілька днів, але інформаційні агентства вже публікують уривки та переповідають зміст центральних епізодів, як перша леді сприймала роман свого чоловіка з юною красунею Монікою Левинськи. Як відомо, ця пікантна історія свого часу затьмарила президентство Білла Клінтона, призвела до його імпічменту в Палаті Представників Конгресу. Гілларі Клінтон вважає, що рішення не розлучатися з чоловіком попри скандал було найважчим у її житті. Вона пише, що спочатку повірила запевненням Білла, що у нього з Монікою були приятельські стосунки, нічого серйозного. За її словами, “мені справа з Левинськи видавалася черговим злісним скандалом, штучно виготовленим політичними противниками”. Упродовж шести місяців, поки тривало слідство, яке проводив спеціальний прокурор, і президент Клінтон уже готувався давати свідчення Великому журі, перша леді вірила, що її чоловік нічого хибного не робив, що він був жертвою “широкої змови реакційних кіл”. Але вранці 15 серпня 1998 року Білл, походжаючи біля подружнього ліжка, вперше визнав, що справа значно складніша, але запевняв дружину, що то була короткотривала і спорадична інтрижка. Йому було соромно. “У мене перехопило дух”, - пише Гілларі Клінтон. “ Ледь хапаючи повітря, я почала ридати, кричучи йому: Що ти кажеш? Що це означає? Чому ти брехав мені?” Він лише стояв там, повторюючи знову й знову: “Вибач мені, вибач мені, вибач мені.” Гілларі Клінтон пише далі, що в очах чоловіка були сльози, коли вона сказала йому, що він мусить розповісти все, як було, також дочці Челсі. Перша леді згадує, що зрештою вона вирішила, що далі кохає свого чоловіка, хоча як жінка ладна була скрутити йому шию. Багато місяців стосунки між ними були крижаними. Нью-йоркське видавництво “Саймон енд Шустер” випустило мемуари першим накладом у мільйон екземплярів, бо очікується великий попит.
Мемуари Гілларі Клінтон про її роки у Білому домі справили сенсацію. Власне, книга під назвою “Living History”, що у приблизному перекладі звучить як “У течії історії” надійде до книгарень за кілька днів, але інформаційні агентства вже публікують уривки та переповідають зміст центральних епізодів, як перша леді сприймала роман свого чоловіка з юною красунею Монікою Левинськи. Як відомо, ця пікантна історія свого часу затьмарила президентство Білла Клінтона, призвела до його імпічменту в Палаті Представників Конгресу. Гілларі Клінтон вважає, що рішення не розлучатися з чоловіком попри скандал було найважчим у її житті. Вона пише, що спочатку повірила запевненням Білла, що у нього з Монікою були приятельські стосунки, нічого серйозного. За її словами, “мені справа з Левинськи видавалася черговим злісним скандалом, штучно виготовленим політичними противниками”. Упродовж шести місяців, поки тривало слідство, яке проводив спеціальний прокурор, і президент Клінтон уже готувався давати свідчення Великому журі, перша леді вірила, що її чоловік нічого хибного не робив, що він був жертвою “широкої змови реакційних кіл”. Але вранці 15 серпня 1998 року Білл, походжаючи біля подружнього ліжка, вперше визнав, що справа значно складніша, але запевняв дружину, що то була короткотривала і спорадична інтрижка. Йому було соромно. “У мене перехопило дух”, - пише Гілларі Клінтон. “ Ледь хапаючи повітря, я почала ридати, кричучи йому: Що ти кажеш? Що це означає? Чому ти брехав мені?” Він лише стояв там, повторюючи знову й знову: “Вибач мені, вибач мені, вибач мені.” Гілларі Клінтон пише далі, що в очах чоловіка були сльози, коли вона сказала йому, що він мусить розповісти все, як було, також дочці Челсі. Перша леді згадує, що зрештою вона вирішила, що далі кохає свого чоловіка, хоча як жінка ладна була скрутити йому шию. Багато місяців стосунки між ними були крижаними. Нью-йоркське видавництво “Саймон енд Шустер” випустило мемуари першим накладом у мільйон екземплярів, бо очікується великий попит.
