Будапешт, 5 червня 2003 - Прем’єр-міністр Угорщини Петер Меддьєші цими днями перебуває у Сербії. У прикордонному місті Суботиця він зустрівся із своїм сербським колегою Зораном Живковичем та керівниками угорської нацменшини.
Не дивлячись на близьке сусідство Угорщини з Сербією та Чорногорією, контактів на найвищому рівні упродовж останніх півтора десятка років між цими країнами майже не було через події на Балканах. Зараз, коли пороховий дим над республіками колишньої Югославіїї розвіявся, а в Бєлґраді працює демократично обраний уряд, сусіди знову можуть відновити обірваний діалог.
Зустріч Петера Меддьєші із Зораном Живковичем відбувається у прикордонній Суботиці не випадково, адже у Воєводині мешкає понад чверть мільйона етнічних угорців. До початку бойових дій на Балканах у цьому краї угорців було набагато більше. Однак приблизно 50 тисяч осіб примушені були покинути рідні місця, подавшись на Захід або на історичну батьківщину.
Та як би там не склалося життя в минулому сьогоднішніх добросусідських відносин не збудуєш на пред’явленні претензій одне одному. Політики зазвичай дивляться у майбутнє. Тому не випадково під час переговорів Меддьєші із сербським прем’єр-міністром угорський гість пообіцяв сусідам підтримати іхні прагнення вступити до складу Євроунії та Північно-атлантичного альянсу. На думку Петера Меддьєші, для цього існують поважні причини, у тому числі й необхідність покращення стану життя воєводинських угорців. Зі свого боку Угорщина має певний досвід підготовки до вступу у ЄС, яким охоче поділиться із південною сусідкою.
Головними темами переговорів у Суботиці були повоєнна стабілізація в Сербії та Чорногорії та курс цієї країни на євроінтеграцію. Угорський прем’єр привітав свого сербського візаві із успішним проведенням економічних та демократичних реформ у цій країні. Дані кроки є вельми важливими також з огляду на стан угорської меншини у Воєводині, вважає глава угорського уряду. Він зазначив, що останнім часом зросла роль угорських громадсько-політичних об’єднань. Одним із них є Союз угорців Воєводини, голова якого навіть потрапив на відповідальний пост в бєлградському уряді. Угорщина має серйозні економічні проекти стосовно Сербії. Планується відкрити кредитну лінію через угорський Ексімбанк у межах 100 мільйонів євро. Інтерес до місцевої економіки, наприклад, проявляють нині такі потужні угорські компанії, як нафто-газове підприємство “МОL” та OТР-банк. Угорщина також намагатиметься оптимально послабити наслідки введення візового режиму із Сербією після 1 листопада поточного року, зменшивши ціни для іноземних громадян. Очікується, що двосторонні переговори будуть продовжені в Будапешті наступного місяця у форматі урядових делегацій на чолі з главами урядів.
Не дивлячись на близьке сусідство Угорщини з Сербією та Чорногорією, контактів на найвищому рівні упродовж останніх півтора десятка років між цими країнами майже не було через події на Балканах. Зараз, коли пороховий дим над республіками колишньої Югославіїї розвіявся, а в Бєлґраді працює демократично обраний уряд, сусіди знову можуть відновити обірваний діалог.
Зустріч Петера Меддьєші із Зораном Живковичем відбувається у прикордонній Суботиці не випадково, адже у Воєводині мешкає понад чверть мільйона етнічних угорців. До початку бойових дій на Балканах у цьому краї угорців було набагато більше. Однак приблизно 50 тисяч осіб примушені були покинути рідні місця, подавшись на Захід або на історичну батьківщину.
Та як би там не склалося життя в минулому сьогоднішніх добросусідських відносин не збудуєш на пред’явленні претензій одне одному. Політики зазвичай дивляться у майбутнє. Тому не випадково під час переговорів Меддьєші із сербським прем’єр-міністром угорський гість пообіцяв сусідам підтримати іхні прагнення вступити до складу Євроунії та Північно-атлантичного альянсу. На думку Петера Меддьєші, для цього існують поважні причини, у тому числі й необхідність покращення стану життя воєводинських угорців. Зі свого боку Угорщина має певний досвід підготовки до вступу у ЄС, яким охоче поділиться із південною сусідкою.
Головними темами переговорів у Суботиці були повоєнна стабілізація в Сербії та Чорногорії та курс цієї країни на євроінтеграцію. Угорський прем’єр привітав свого сербського візаві із успішним проведенням економічних та демократичних реформ у цій країні. Дані кроки є вельми важливими також з огляду на стан угорської меншини у Воєводині, вважає глава угорського уряду. Він зазначив, що останнім часом зросла роль угорських громадсько-політичних об’єднань. Одним із них є Союз угорців Воєводини, голова якого навіть потрапив на відповідальний пост в бєлградському уряді. Угорщина має серйозні економічні проекти стосовно Сербії. Планується відкрити кредитну лінію через угорський Ексімбанк у межах 100 мільйонів євро. Інтерес до місцевої економіки, наприклад, проявляють нині такі потужні угорські компанії, як нафто-газове підприємство “МОL” та OТР-банк. Угорщина також намагатиметься оптимально послабити наслідки введення візового режиму із Сербією після 1 листопада поточного року, зменшивши ціни для іноземних громадян. Очікується, що двосторонні переговори будуть продовжені в Будапешті наступного місяця у форматі урядових делегацій на чолі з главами урядів.
