Прага, 5 червня 2003 – До кінця століття кількість мов на Землі скоротиться у 10 разів, із нинішніх близько 6 тисяч до 600, попереджають учені. Але кожна мова – це свій унікальний погляд на світ, який людство втратить, якщо не вжити негайних заходів для їхнього порятунку, - говорить відомий британський вчений Дейвід Кристал. В інтерв’ю радіо “Свобода” він наголосив на великій ролі, яку можуть відіграти радіо та телебачення для врятування мов, що зникають.
Дейвід Кристал- один із найбільш відомих у світі фахівців-лінґвістів. Серед його книжок - «Кембріджська Енциклопедія мови», «Кембріджська Енциклопедія англійської мови» та дослідження під промовистою назвою «Смерть мови». Остання проблема найбільше непокоїть британського вченого. Але чому його, носія англійської мови, яка захоплює дедалі ширші горизонти, непокоїть доля зникаючих мов? Говорить Дейвід Кристал:
«Головна причина, на мою думку, у тому, що багатство мов подібне до людського різноманіття. Людство тому було таким успішним, що вміло пристосовуватись до різних обставин. А мова – це інтелектуальний еквівалент біологічних здібностей. Наш розум повинен працювати, і працює він завжди по-різному, кожна інша мова має своє бачення світу, і ми можемо кожен раз по-новому його бачити очима носія іншої мови. Кожного разу, коли ми втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальний погляд на світ», - наголошує британський професор.
Не менш важливою причиною, чому потрібно зберігати мови, є проблема тотожності. «Кожна мова вбирає у себе тотожність громади, народу. Це його історія та розуміння свого місця у нинішньому світі, і щоразу, коли ми втрачаємо цю тотожність, світ втрачає свою різнобарвність», - зауважує Дейвід Кристал.
Серед 30 мов, якими веде передачі радіо “Свобода” та радіо “Вільна Європа”, є мови, які за класифікацією ЮНЕСКО, належать до зникаючих мов. Це білоруська, башкирська та кримсько-татарська. Щодо таких мов, як українська, британський професор говорить, що «кількість людей, яка говорить тією чи іншою мовою, не має вирішального значення. Мова може бути вимираючою, навіть якщо нею говорять сотні тисяч людей. Все залежить від обставин, мотивації самих людей та мотивації влади, яка хоче чи не хоче підтримати національну тотожність». Головне для мови – громадське зацікавлення, її присутність у громадському житті.
Радіо, телебачення, інтернет можуть зробити дива для відродження мови, стверджує британський вчений. «Є конкретні приклади, коли мови вижили завдяки присутності у засобах масової інформації. Візьміть, хоча б приклад Вельсу, де я живу. Валійська мова була на шляху до зникнення у 60-х роках, але у 70-х з’явився новий телеканал, і він практично сам змінив долю валійської мови. Люди почали дивитися програми валійською мовою, побачили, що все, що є англійською, є і валійською, і мова отримала ефект присутності, якого раніше не мала».
Для врятування мови, говорить британський лінґвіст, потрібно запровадити її в освітню систему, збільшити престиж її носіїв, заохочувати літературу, але найголовніше - це три умови, які обов’язково мусять працювати разом. «По-перше, інтерес знизу. Люди самі повинні бути зацікавлені у збереженні своєї мови. Це абсолютно необхідно, без цього нічого не вийде. По-друге, потрібен інтерес згори. Хтось із уряду, місцевої влади, міжнародних організацій повинен показати, що світ цінує окремі мови. І третій фактор – потрібні гроші. Це досить дорого утримати при житті вмираючу мову, але згодом це може навпаки давати прибутки, наприклад, у вигляді туризму. Зрештою, про це повинна подбати держава та міжнародна спільнота».
І якщо цього не зробити, попереджає британський дослідник, витрати можуть набагато більшими. “Можливі соціальні вибухи, люди вимагають задоволення своїх легітимних інтересів, вони хочуть, щоб їхня мова жила, і зрештою, можуть навіть взяти справу до власних рук – почати марші, голодування, всілякі можливі акції протесту, що в історії уже було багато разів”.
Дейвід Кристал- один із найбільш відомих у світі фахівців-лінґвістів. Серед його книжок - «Кембріджська Енциклопедія мови», «Кембріджська Енциклопедія англійської мови» та дослідження під промовистою назвою «Смерть мови». Остання проблема найбільше непокоїть британського вченого. Але чому його, носія англійської мови, яка захоплює дедалі ширші горизонти, непокоїть доля зникаючих мов? Говорить Дейвід Кристал:
«Головна причина, на мою думку, у тому, що багатство мов подібне до людського різноманіття. Людство тому було таким успішним, що вміло пристосовуватись до різних обставин. А мова – це інтелектуальний еквівалент біологічних здібностей. Наш розум повинен працювати, і працює він завжди по-різному, кожна інша мова має своє бачення світу, і ми можемо кожен раз по-новому його бачити очима носія іншої мови. Кожного разу, коли ми втрачаємо якусь мову, ми втрачаємо унікальний погляд на світ», - наголошує британський професор.
Не менш важливою причиною, чому потрібно зберігати мови, є проблема тотожності. «Кожна мова вбирає у себе тотожність громади, народу. Це його історія та розуміння свого місця у нинішньому світі, і щоразу, коли ми втрачаємо цю тотожність, світ втрачає свою різнобарвність», - зауважує Дейвід Кристал.
Серед 30 мов, якими веде передачі радіо “Свобода” та радіо “Вільна Європа”, є мови, які за класифікацією ЮНЕСКО, належать до зникаючих мов. Це білоруська, башкирська та кримсько-татарська. Щодо таких мов, як українська, британський професор говорить, що «кількість людей, яка говорить тією чи іншою мовою, не має вирішального значення. Мова може бути вимираючою, навіть якщо нею говорять сотні тисяч людей. Все залежить від обставин, мотивації самих людей та мотивації влади, яка хоче чи не хоче підтримати національну тотожність». Головне для мови – громадське зацікавлення, її присутність у громадському житті.
Радіо, телебачення, інтернет можуть зробити дива для відродження мови, стверджує британський вчений. «Є конкретні приклади, коли мови вижили завдяки присутності у засобах масової інформації. Візьміть, хоча б приклад Вельсу, де я живу. Валійська мова була на шляху до зникнення у 60-х роках, але у 70-х з’явився новий телеканал, і він практично сам змінив долю валійської мови. Люди почали дивитися програми валійською мовою, побачили, що все, що є англійською, є і валійською, і мова отримала ефект присутності, якого раніше не мала».
Для врятування мови, говорить британський лінґвіст, потрібно запровадити її в освітню систему, збільшити престиж її носіїв, заохочувати літературу, але найголовніше - це три умови, які обов’язково мусять працювати разом. «По-перше, інтерес знизу. Люди самі повинні бути зацікавлені у збереженні своєї мови. Це абсолютно необхідно, без цього нічого не вийде. По-друге, потрібен інтерес згори. Хтось із уряду, місцевої влади, міжнародних організацій повинен показати, що світ цінує окремі мови. І третій фактор – потрібні гроші. Це досить дорого утримати при житті вмираючу мову, але згодом це може навпаки давати прибутки, наприклад, у вигляді туризму. Зрештою, про це повинна подбати держава та міжнародна спільнота».
І якщо цього не зробити, попереджає британський дослідник, витрати можуть набагато більшими. “Можливі соціальні вибухи, люди вимагають задоволення своїх легітимних інтересів, вони хочуть, щоб їхня мова жила, і зрештою, можуть навіть взяти справу до власних рук – почати марші, голодування, всілякі можливі акції протесту, що в історії уже було багато разів”.
