Будапешт, 10 червня 2003 - Нещодавно на розгляд Національних Зборів Угорської Республіки представлений законопроект, у якому йдеться про реформи у сфері охорони здоров’я. Це довготривалий план уряду, де, серед іншого, передбачена приватизація державних лікарень. І хоча останні не передаються у руки приватного капіталу, все ж хворим доведеться бодай частково оплачувати зі власної кишені стаціонарне лікування. Наміри ліво-ліберального кабінету міністрів, як і очікувалось, були піддані гострій критиці. Причому найбільшим опонентом уряду в цьому питанні виступає навіть не опозиція, а найбільша галузева профспілка працівників медичної сфери. Її лідери напередодні, наприклад, заявили, що вдадуться до будь-яких передбачених законом заходів, аби стати на перешкоді втіленню урядових планів.
Місцеві аналітики передрікають цьому законопроекту складну долю, адже, крім парламентських дебатів, йому потрібно буде пройти звивистий шлях узгоджень із профспілками, які налаштовані дуже рішуче і відкидають компромісні пропозиції уряду. Тим не менше прем’єр-міністр країни Петер Медьєші, де тільки може, переконує громадськість, що реформи в медицині давно назріли і, якщо виникне потреба, уряд готовий зачекати кілька тижнів із розглядом законопроекту у парламенті. І все ж розмови про приватну медицину викликають нині в угорців реакцію відторгнення, не дивлячись на те, що ринкові перетворення у цій країні тривають майже півтора десятка років. У середині дев’яностих коаліція ліво-центристів ввела обережну плату за лікування в дантистів. Однак консерватори скасували цю практику. Зараз необхідність часткової оплати стаціонарного лікування влада пояснює тим, що державні лікарні потребують дуже великих бюджетних затрат. Тому, на думку державних менеджерів, аж ніяк не буде зле, коли бодай частину тягаря візьме на свої плечі приватний капітал. Чаба Ласло, міністр фінансів, так і заявив у виступі з цього приводу, що пацієнтам лікарень і медпрацівникам не треба боятися приватних підприємців. Втішною новиною для угорців може послужити, наприклад, те, що найближчими роками уряд спрямовуватиме кошти, отримані внаслідок дій уряду щодо зменшення бюджетного дефіциту країни, на розвиток медичної сфери. Більше того, уряд готовий надати переваги й кредитні пільги тим медичним установам, які наважаться взяти участь у процесі приватизаціїї лікарень. Прем’єр-міністр країни, виступаючи на одному зібранні, присвяченому темі інвестицій, заявив, що він особисто погоджується з такою приватизацією в медицині, при якій хворим і надалі не доведеться платити зі власної кишені. Проте галузеві профспілки продовжують бойкотувати урядову реформу і погрожують вдатися до більш дієвих кроків. На це Петер Меддьєші віповів, цитую: “Я не боюсь ані страйку, ані демонстрації. Прикро лише, що не всі медпрацівники хочуть бути учасниками реформи”. Однак слова словами, а коли хворому, наприклад, доведеться проходити діагностику на складній апаратурі чи йому запропонують нову послугу, то розміру медичної страховки не завжди вистачить , і в такому випадку доведеться покривати 10 - 20 % витрат зі власної кишені.
Місцеві аналітики передрікають цьому законопроекту складну долю, адже, крім парламентських дебатів, йому потрібно буде пройти звивистий шлях узгоджень із профспілками, які налаштовані дуже рішуче і відкидають компромісні пропозиції уряду. Тим не менше прем’єр-міністр країни Петер Медьєші, де тільки може, переконує громадськість, що реформи в медицині давно назріли і, якщо виникне потреба, уряд готовий зачекати кілька тижнів із розглядом законопроекту у парламенті. І все ж розмови про приватну медицину викликають нині в угорців реакцію відторгнення, не дивлячись на те, що ринкові перетворення у цій країні тривають майже півтора десятка років. У середині дев’яностих коаліція ліво-центристів ввела обережну плату за лікування в дантистів. Однак консерватори скасували цю практику. Зараз необхідність часткової оплати стаціонарного лікування влада пояснює тим, що державні лікарні потребують дуже великих бюджетних затрат. Тому, на думку державних менеджерів, аж ніяк не буде зле, коли бодай частину тягаря візьме на свої плечі приватний капітал. Чаба Ласло, міністр фінансів, так і заявив у виступі з цього приводу, що пацієнтам лікарень і медпрацівникам не треба боятися приватних підприємців. Втішною новиною для угорців може послужити, наприклад, те, що найближчими роками уряд спрямовуватиме кошти, отримані внаслідок дій уряду щодо зменшення бюджетного дефіциту країни, на розвиток медичної сфери. Більше того, уряд готовий надати переваги й кредитні пільги тим медичним установам, які наважаться взяти участь у процесі приватизаціїї лікарень. Прем’єр-міністр країни, виступаючи на одному зібранні, присвяченому темі інвестицій, заявив, що він особисто погоджується з такою приватизацією в медицині, при якій хворим і надалі не доведеться платити зі власної кишені. Проте галузеві профспілки продовжують бойкотувати урядову реформу і погрожують вдатися до більш дієвих кроків. На це Петер Меддьєші віповів, цитую: “Я не боюсь ані страйку, ані демонстрації. Прикро лише, що не всі медпрацівники хочуть бути учасниками реформи”. Однак слова словами, а коли хворому, наприклад, доведеться проходити діагностику на складній апаратурі чи йому запропонують нову послугу, то розміру медичної страховки не завжди вистачить , і в такому випадку доведеться покривати 10 - 20 % витрат зі власної кишені.
