Прага, 10 червня 2003 року - У статті за 10 червня газета “Christian Science Monitor” розповідає про те, як склалася доля окремих родин у закарпатському селі Порошково. Закарпаття нині є одним із найбідніших місць на європейському континенті. А гори Карпати стали символічною економічною лінією, яка стала межею між відчаєм і надією, - зауважує автор статті. Більшість дорослого населення як села Порошково, так і сусідніх гірських сіл виїхали за кордон і працюють нелегально, щоб забезпечити прожиття своїх родин. В реґіоні суцільна бідність, а безробіття у багатьох населених пунктах сягає 80 %.
І у той час, коли українські урядовці повідомляють, що лише 30 тисяч громадян України офіційно працюють за кордоном, на думку оглядачів, за кордоном вже працює 7 мільйонів осіб і їхня кількість зростає приблизно на один мільйон щороку, - пише американська газета “Christian Science Monitor”. Ці трудові міґранти щороку привозять чи пересилають до України близько 1 мільярда доларів. Гроші, зароблені за кордоном, дають можливість вижити у сільській місцевості, але соціологи попереджають і про негативні сторони, - зауважує автор статті.
«Я думаю, що ризик для більшості родин не оплачується», - говорить Емі Гейден, керівник Програми запобігання незаконній торгівлі.«Українські заробітчани за кордоном мають шанси 50 на 50, що зможуть заробляти достатньо, щоб була можливість посилати гроші додому». Водночас, - зауважує Емі Гейден, така міґрація ламає основи моралі українського суспільства. Збільшується кількість розлучень і відмов від дітей. Це болюча дилема. З одного боку родинам необхідні гроші, а з іншого - це призводить то того, що багато дітей виростають без батьків».
Американська газета “Christian Science Monitor” розповідає про 10-річного хлопчика Стаса. Його мати – диригент оркестру з вищою освітою, а батько – кваліфікований будівельник. Тепер батьки Стаса як нелегальні робітники працюють у теплицях у Братиславі 18 годин на добу і заробляють півтора долара за годину. Після сплати усіх видатків і хабарів, щоб перетнути кордон, батьки Стаса здатні переслати додому приблизно 100 доларів на місяць. В інтерв’ю американській газеті, 10-річний Стас розповів, що мама приїжджає до нього раз на рік, привозить апельсини, шоколад і знову від''їжджає. Хлопчик говорить, що сильно сумує і для нього краще не мати цукерок, а бути разом зі своїми батьками.
Стас є дитиною відносно успішних трудових міґрантів, - зазначає американський часопис, бо його батьки спроможні раз на рік приїхати додому і хлопчик живе з двома бабусями і двома дідусями. А в сусідньому селі Ставне дівчинка-підліток Таня Ільченко разом зі своїм маленьким братиком Василем жили 5 років у бабусі. Минулою зими бабуся померла і їх взяла до себе тітка. Діти переживають, бо вже кілька місяців від їхніх батьків немає жодної вістки. Таня плачучи розповіла, що останній раз, коли мама поверталася додому, в дорозі її перестріли злочинці і забрали усі зекономлені гроші. Мати Тані приїжджає досить рідко, а батько цих дітей не був дома вже кілька років.
Американська газета “Christian Science Monitor” також зауважує, що кожного року закордоном помирає близько 100 українських заробітчан, а близько 100 тисяч українських жінок опинилися в сексуальному рабстві у європейських країнах.
І у той час, коли українські урядовці повідомляють, що лише 30 тисяч громадян України офіційно працюють за кордоном, на думку оглядачів, за кордоном вже працює 7 мільйонів осіб і їхня кількість зростає приблизно на один мільйон щороку, - пише американська газета “Christian Science Monitor”. Ці трудові міґранти щороку привозять чи пересилають до України близько 1 мільярда доларів. Гроші, зароблені за кордоном, дають можливість вижити у сільській місцевості, але соціологи попереджають і про негативні сторони, - зауважує автор статті.
«Я думаю, що ризик для більшості родин не оплачується», - говорить Емі Гейден, керівник Програми запобігання незаконній торгівлі.«Українські заробітчани за кордоном мають шанси 50 на 50, що зможуть заробляти достатньо, щоб була можливість посилати гроші додому». Водночас, - зауважує Емі Гейден, така міґрація ламає основи моралі українського суспільства. Збільшується кількість розлучень і відмов від дітей. Це болюча дилема. З одного боку родинам необхідні гроші, а з іншого - це призводить то того, що багато дітей виростають без батьків».
Американська газета “Christian Science Monitor” розповідає про 10-річного хлопчика Стаса. Його мати – диригент оркестру з вищою освітою, а батько – кваліфікований будівельник. Тепер батьки Стаса як нелегальні робітники працюють у теплицях у Братиславі 18 годин на добу і заробляють півтора долара за годину. Після сплати усіх видатків і хабарів, щоб перетнути кордон, батьки Стаса здатні переслати додому приблизно 100 доларів на місяць. В інтерв’ю американській газеті, 10-річний Стас розповів, що мама приїжджає до нього раз на рік, привозить апельсини, шоколад і знову від''їжджає. Хлопчик говорить, що сильно сумує і для нього краще не мати цукерок, а бути разом зі своїми батьками.
Стас є дитиною відносно успішних трудових міґрантів, - зазначає американський часопис, бо його батьки спроможні раз на рік приїхати додому і хлопчик живе з двома бабусями і двома дідусями. А в сусідньому селі Ставне дівчинка-підліток Таня Ільченко разом зі своїм маленьким братиком Василем жили 5 років у бабусі. Минулою зими бабуся померла і їх взяла до себе тітка. Діти переживають, бо вже кілька місяців від їхніх батьків немає жодної вістки. Таня плачучи розповіла, що останній раз, коли мама поверталася додому, в дорозі її перестріли злочинці і забрали усі зекономлені гроші. Мати Тані приїжджає досить рідко, а батько цих дітей не був дома вже кілька років.
Американська газета “Christian Science Monitor” також зауважує, що кожного року закордоном помирає близько 100 українських заробітчан, а близько 100 тисяч українських жінок опинилися в сексуальному рабстві у європейських країнах.