Белград, 12 червня 2003 – Минуло чотири роки, вiдколи Косово стало вiльною землею, сказав президент Iбрагiм Руґова у зверненнi до громадян з приводу свята й закликав мiжнародне спiвтовариство визнати незалежнiсть Косова. Не важко помiтити, що помiркований лiдер етнiчних албанцiв Косово назвав “землею”, а не державою. Йдеться тут не про дипломатичний нюанс, а про суть справи. Руґова знає, що Косово не може стати незалежною державою, оскiльки на Балканах уже є одна албанська держава. На вiдмiну вiд екстремiстiв, вiн не хоче говорити про з’єднання Албанiї й Косова. Виступаючи за незалежну землю, Руґова сказав те, чого хочуть почути його земляки, а все-ж не обурив тих, хто згодом вирiшуватиме про остаточний статус провiнцiї. Вiн висловив упевненiсть, що визнання незалежностi “прискорить розбудову демократичного й толерантного Косова, iнтегрованого до Європейського союзу й НАТО, у постiйнiй дружбi зі Сполученими Штатами”.
Сербська сторона не подiляє думок Руґови. Прем’єр-мiнiстр Зоран Живкович у вiвторок звернувся до мiжнародного адмiнiстратора Мiхаела Штайнера з вимогою призупинити процес розширення повноважень косовських органiв влади й натомiсть запровадити повний протекторат. Штайнер уже в середу вiдкинув вимогу. Голова адмiнiстрацiї пояснив, що його команда послiдовно проводить резолюцiю 1244 Ради безпеки ООН. Вiн вдруге закликав Белград i Приштину розпочати дiалог пiд час самiту Європейського союзу, 21 червня у Солунi. Сербськiй сторонi не сподобалося, що Штайнер нарiвнi трактує белградський уряд і тимчасову косовську владу. Через це заступник прем’єра Небойша Чович пропозицiю назвав несерйозною. Вiн уточнив, що несерйозними були б зустрiч та усмiшки перед телекамерами без конкретних результатiв.
У зв’язку з дiалогом незалежний видавець з Приштини Ветон Суроi каже, що i Сербiя й Косово є заручниками нинiшнього статус кво , що дверi Європи перед Белградом і Приштиною вiдкриються одразу пiсля завершення процесiв створення державностi й суверенностi.
А для 22 косовських сiмей День свободи був сумним: сербськi органи передали їм сьогоднi тлiннi останки їхнiх родичiв, яких пiсля лiквiдацiї сербською полiцiєю було поховано у Сербiї. Загалом у масових могилах у Сербiї поховано 930 етнiчних албанцiв.
Сербська сторона не подiляє думок Руґови. Прем’єр-мiнiстр Зоран Живкович у вiвторок звернувся до мiжнародного адмiнiстратора Мiхаела Штайнера з вимогою призупинити процес розширення повноважень косовських органiв влади й натомiсть запровадити повний протекторат. Штайнер уже в середу вiдкинув вимогу. Голова адмiнiстрацiї пояснив, що його команда послiдовно проводить резолюцiю 1244 Ради безпеки ООН. Вiн вдруге закликав Белград i Приштину розпочати дiалог пiд час самiту Європейського союзу, 21 червня у Солунi. Сербськiй сторонi не сподобалося, що Штайнер нарiвнi трактує белградський уряд і тимчасову косовську владу. Через це заступник прем’єра Небойша Чович пропозицiю назвав несерйозною. Вiн уточнив, що несерйозними були б зустрiч та усмiшки перед телекамерами без конкретних результатiв.
У зв’язку з дiалогом незалежний видавець з Приштини Ветон Суроi каже, що i Сербiя й Косово є заручниками нинiшнього статус кво , що дверi Європи перед Белградом і Приштиною вiдкриються одразу пiсля завершення процесiв створення державностi й суверенностi.
А для 22 косовських сiмей День свободи був сумним: сербськi органи передали їм сьогоднi тлiннi останки їхнiх родичiв, яких пiсля лiквiдацiї сербською полiцiєю було поховано у Сербiї. Загалом у масових могилах у Сербiї поховано 930 етнiчних албанцiв.
