Німеччина, 17 червня 2003 - У Німеччині відзначили 50 річницю народного повстання в колишній НДР. 17 червня 1953-го року на вулиці східнонімецьких міст вийшло більше мільйона демонстрантів, вимагаючи свободи та демократії. За допомогою радянських танків ендеерівська влада тоді придушила протести.
Народні виступи 17 червня 1953-го року в Східній Німеччині стали першими масовими протестами в країнах, які належали до зони радянського впливу. Керівництво Німецької Демократичної Республіки, яка на той час існувала тільки чотири роки, прагнуло “перетворити 18 мільйонів східних німців на радянських людей”. У країні проводилася націоналізація підприємств, фермерів заганяли в сільськогосподарські кооперативи, замість виробництва споживчих товарів робилася ставка на тотальну індустріалізацію. У магазинах знову вишиковувалися довжелезні черги, як у перші повоєнні роки. Останньою краплиною, яка переповнила чашу терпіння, стали плани лідера СЕПН Вальтера Ульбріхта збільшити виробничі норми і одночасно скоротити зарплати. 16 червня кілька тисяч будівельників вийшли з протестами на вулиці Берліна. 17 червня спонтанні страйки охопили вже всю НДР. Повідомлення про демонстрації надійшли тоді з понад 560 східнонімецьких міст. Тепер демонстранти висували також політичні вимоги про відставку керівництва країни та проведення нових вільних виборів. Однак їхнім мріям тоді ще не судилося збутися. 17 червня 1953-го року радянські танки за лічені години придушили повстання. Під час вуличних сутичок загинуло близько 150 осіб.Декому довелося провести за гратами дванадцять років. У НДР замовчували правду про червневе повстання. А якщо й говорили про нього, то лише як про “фашистський путч”. Сьогодні, згадуючи про події 1953-го року, німецькі політики зазначають, що вже через 4 роки після створення НДР німці продемонстрували прагнення до об”єднання. Демонстрацією справжньої громадянської мужності назвали події 50-річної давності учасники спільного урочистого засідання бундестагу та бундесрату, яке у вівторок відбулося в Берліні. Водночас, незважаючи на особливість цього дня, він, найімовірніше, й надалі залишатиметься робочим. Як заявив голова бундестагу Вольфганг Тірзе, 17 червня не доречно влаштовувати пікніки на галявині. “Це день пам”яті, і цього не слід забувати”, - сказав Тірзе.
Народні виступи 17 червня 1953-го року в Східній Німеччині стали першими масовими протестами в країнах, які належали до зони радянського впливу. Керівництво Німецької Демократичної Республіки, яка на той час існувала тільки чотири роки, прагнуло “перетворити 18 мільйонів східних німців на радянських людей”. У країні проводилася націоналізація підприємств, фермерів заганяли в сільськогосподарські кооперативи, замість виробництва споживчих товарів робилася ставка на тотальну індустріалізацію. У магазинах знову вишиковувалися довжелезні черги, як у перші повоєнні роки. Останньою краплиною, яка переповнила чашу терпіння, стали плани лідера СЕПН Вальтера Ульбріхта збільшити виробничі норми і одночасно скоротити зарплати. 16 червня кілька тисяч будівельників вийшли з протестами на вулиці Берліна. 17 червня спонтанні страйки охопили вже всю НДР. Повідомлення про демонстрації надійшли тоді з понад 560 східнонімецьких міст. Тепер демонстранти висували також політичні вимоги про відставку керівництва країни та проведення нових вільних виборів. Однак їхнім мріям тоді ще не судилося збутися. 17 червня 1953-го року радянські танки за лічені години придушили повстання. Під час вуличних сутичок загинуло близько 150 осіб.Декому довелося провести за гратами дванадцять років. У НДР замовчували правду про червневе повстання. А якщо й говорили про нього, то лише як про “фашистський путч”. Сьогодні, згадуючи про події 1953-го року, німецькі політики зазначають, що вже через 4 роки після створення НДР німці продемонстрували прагнення до об”єднання. Демонстрацією справжньої громадянської мужності назвали події 50-річної давності учасники спільного урочистого засідання бундестагу та бундесрату, яке у вівторок відбулося в Берліні. Водночас, незважаючи на особливість цього дня, він, найімовірніше, й надалі залишатиметься робочим. Як заявив голова бундестагу Вольфганг Тірзе, 17 червня не доречно влаштовувати пікніки на галявині. “Це день пам”яті, і цього не слід забувати”, - сказав Тірзе.
