Прага, 17 червня 2003 – У Румунії влада країни бачить підписаний у вівторок із Україною Договір про режим державного кордону як документ, дуже вигідний для країни з усіх боків. Але в румунському суспільстві викликає певні емоції так і не вирішена досі проблема кордону на морі.
Про це розповіла заступник директора Румунської служби радіо “Вільна Європа” / радіо “Свобода” Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: «На офіційному рівні, принаймні, румунське керівництво, президент Ілієску, наголошують на тому фактові, що зроблено перший крок, і важливий крок, до розв’язання проблем, із-поміж яких найгостріша – проблема острова Зміїного і континентального шельфу в Чорному морі. Для Румунії важливо мати щонайкращі відносини з Україною, як і взагалі поліпшити стосунки з країнами на схід від неї – в першу чергу, з Молдовою, далі, звичайно, з Україною, а також із Росією. Ближчим часом президент Ілієску має відвідати з візитами також і Москву й Кишинів. Румунія, як виглядає, таким чином ніби виконує прохання стати мостом між країнами НАТО й колишнього СРСР – прохання, яке начебто висловив президент США Джордж Буш, коли відвідав Бухарест минулого листопада».
Підписання прикордонного договору з Україною було для Румунії ,по суті, однією з вимог майбутнього вступу цієї країни до НАТО – Північноатлантичний союз вимагає від кандидатів на приєднання не мати жодних територіяльних проблем. А те, що проблема, власне, залишилася – проблема з розмежуванням континентального шельфу й виключних економічних зон, що виникла навколо острова Зміїного - нікому в Румунії не шкодить, ба й іде на користь, уважає Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: Заходові румунська влада пред’являє підписаний прикордонний договір, а внутрішнім критикам – те, що вона, принаймні наразі, не пішла Україні на поступки.
І хоча румунські дослідники нині вважають, що на досі не поділеному шельфі нафти й газу зовсім не так багато, як оцінювали спершу, і втрати Румунії від поступок Україні будуть невеликі, ця тема в румунському суспільстві вельми гостра.
Тому нелегко сказати, принаймні з румунського боку, наскільки президентам обох країн удасться виконати їхню вівторкову обіцянку – остаточно розмежувати кордон за час свого перебування на посаді, тобто вже до наступного року, каже Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: «Важко передбачити, чи ця проблема буде розв’язана до 2004 року, бо переговори між Україною й Румунією йшли дуже непросто; звичайно ж, це врешті-решт проблема, що потребує політичного рішення. Не варто забувати, що 2004-й – рік виборів у Румунії, а проблема острова Зміїного й континентального шельфу для румунських виборців є проблема емоційна…» – так уважає заступник директора Румунської служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Іляна Джуркеску-Брейтенштейн.
Про це розповіла заступник директора Румунської служби радіо “Вільна Європа” / радіо “Свобода” Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: «На офіційному рівні, принаймні, румунське керівництво, президент Ілієску, наголошують на тому фактові, що зроблено перший крок, і важливий крок, до розв’язання проблем, із-поміж яких найгостріша – проблема острова Зміїного і континентального шельфу в Чорному морі. Для Румунії важливо мати щонайкращі відносини з Україною, як і взагалі поліпшити стосунки з країнами на схід від неї – в першу чергу, з Молдовою, далі, звичайно, з Україною, а також із Росією. Ближчим часом президент Ілієску має відвідати з візитами також і Москву й Кишинів. Румунія, як виглядає, таким чином ніби виконує прохання стати мостом між країнами НАТО й колишнього СРСР – прохання, яке начебто висловив президент США Джордж Буш, коли відвідав Бухарест минулого листопада».
Підписання прикордонного договору з Україною було для Румунії ,по суті, однією з вимог майбутнього вступу цієї країни до НАТО – Північноатлантичний союз вимагає від кандидатів на приєднання не мати жодних територіяльних проблем. А те, що проблема, власне, залишилася – проблема з розмежуванням континентального шельфу й виключних економічних зон, що виникла навколо острова Зміїного - нікому в Румунії не шкодить, ба й іде на користь, уважає Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: Заходові румунська влада пред’являє підписаний прикордонний договір, а внутрішнім критикам – те, що вона, принаймні наразі, не пішла Україні на поступки.
І хоча румунські дослідники нині вважають, що на досі не поділеному шельфі нафти й газу зовсім не так багато, як оцінювали спершу, і втрати Румунії від поступок Україні будуть невеликі, ця тема в румунському суспільстві вельми гостра.
Тому нелегко сказати, принаймні з румунського боку, наскільки президентам обох країн удасться виконати їхню вівторкову обіцянку – остаточно розмежувати кордон за час свого перебування на посаді, тобто вже до наступного року, каже Іляна Джуркеску-Брейтенштейн: «Важко передбачити, чи ця проблема буде розв’язана до 2004 року, бо переговори між Україною й Румунією йшли дуже непросто; звичайно ж, це врешті-решт проблема, що потребує політичного рішення. Не варто забувати, що 2004-й – рік виборів у Румунії, а проблема острова Зміїного й континентального шельфу для румунських виборців є проблема емоційна…» – так уважає заступник директора Румунської служби Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Іляна Джуркеску-Брейтенштейн.
