Київ,17 червня 2003 - Американські компанії, що займалися в Україні програмами ядерного роззброєння, згортають свою роботу. Цей процес супроводжується цілком дипломатичними поясненнями. Хоча насправді американці капітулюють перед українською бюрократією й корупцією. Але весь парадокс ситуації у тім, що серед цих американських компаній саме ті, котрі стали головними підрядниками в роботах з відновлення Іраку. І їхнє негативне ставлення до української сторони Києву навряд чи вдасться виправити відправкою до Іраку своїх військових.
Відрядження до Іраку українського військового контингенту – одна з неодмінних умов того, щоб українські підприємства одержали контракти на відновлення цієї країни. Так, зокрема стверджував секретар Ради національної безпеки й оборони Євгеній Марчук, аргументуючи необхідність участі української бригади в міжнародних силах в Іраку. Головними розпорядниками коштів і замовлень будуть американські фірми, що найматимуть субпідрядників з інших країн на тендерній основі. Усього США на даному етапі фінансують 8 різнопланових відбудовчих програм в Іраку, що, зокрема, охоплюють будівництво, логістику, освіту, підготовку органів місцевого самоврядування.
Так, одна з найбільших компаній Америки “Bechtel” перемогла в тендері на проведення будівельних робіт в Іраку. Один з контрактів, що буде реалізувати ця компанія, оцінений у понад $600 млн. А кілька років тому “Bechtel” виграла інший тендер. На проведення робіт в Україні з екологічно безпечного знищення споруд, де зберігалося високотоксичне пальне для стратегічних ракет. Таких ракет в України було 130, а спеціальних паливних сховищ для них 8. Контракт на їхнє знищення в рамках програми між міністерствами оборони США й України з колективного зменшення загрози оцінювався не дуже дорого. Приблизно в $3 млн. Але про реальну ціну цих робіт американські бізнесмени довідалися вже в процесі.
Так, спочатку “Bechtel” вибирав собі субпідрядників. Виявилося, що тільки одна фірма в Україні мала ліцензію від Мінекології на подібну діяльність, проте вона не мала потужностей для її виконання. Тоді “Bechtel” провела тендер серед реально працездатних український компаній з умовою, що переможець одержить згодом і необхідну ліцензію. Але компанії “Шахтспецстрой” з Донецька на це знадобилося майже півроку, хоча тендер завершився ще в січні 2003 р. Увесь цей час ішли узгодження – включаючи листи представників київського офісу “Bechtel” - у різні інстанції. Після чого Мінекології дозволило роботи “Шахтспецстрою” тільки на одному об''єкті з восьми – це сховище палива в Любачівці. Реально терміни виконання ліквідаційних робіт в Україні зірвані, причому формулювання, яке вживається бізнесменами з американської сторони, дуже жостке – через відсутність розуміння і взаємодії з українською стороною.
Цей негативний досвід на “Bechtel” згадають, коли будуть вибирати собі партнерів для роботи в Іраку серед 4 тисяч різних компаній, що виявили бажання бути субпідрядниками. І якщо Україна посилає своїх військових в Ірак лише для того, щоб допомогти українським підприємствам з контрактами, то ризик українських військових може бути даремним. Частину «іракських» контрактів Київ втратив ще на своїй території.
Утім, роботи в Україні призупинив не тільки “Bechtel”. Цей приклад наслідує і компанія “Washington Group International”, що займалася програмами з утилізації твердого ракетного палива в Павлограді. На початку місяця посольство США проінформувало владу у Павлограді, що роботи припинені на 120 днів.Найімовірніше, після цього буде офіційне повідомлення з боку Пентагону про згортання низки програм допомоги Україні в галузі ядерного роззброєння. На початку червня Київ відвідав представник Агентства зі зменшення загрози міністерства оборони США бригадний генерал Томас Кеннінг для обговорення реалізації спільних проектів, у тому числі з утилізації українських озброєнь. Після чого було заявлено, що американське оборонне відомство переглянуло свої пріоритети у фінансуванні проектів і "проекти, що вже не відповідають цілям США в сфері нерозповсюдження або потребують великих коштів, будуть згортатися."
Відрядження до Іраку українського військового контингенту – одна з неодмінних умов того, щоб українські підприємства одержали контракти на відновлення цієї країни. Так, зокрема стверджував секретар Ради національної безпеки й оборони Євгеній Марчук, аргументуючи необхідність участі української бригади в міжнародних силах в Іраку. Головними розпорядниками коштів і замовлень будуть американські фірми, що найматимуть субпідрядників з інших країн на тендерній основі. Усього США на даному етапі фінансують 8 різнопланових відбудовчих програм в Іраку, що, зокрема, охоплюють будівництво, логістику, освіту, підготовку органів місцевого самоврядування.
Так, одна з найбільших компаній Америки “Bechtel” перемогла в тендері на проведення будівельних робіт в Іраку. Один з контрактів, що буде реалізувати ця компанія, оцінений у понад $600 млн. А кілька років тому “Bechtel” виграла інший тендер. На проведення робіт в Україні з екологічно безпечного знищення споруд, де зберігалося високотоксичне пальне для стратегічних ракет. Таких ракет в України було 130, а спеціальних паливних сховищ для них 8. Контракт на їхнє знищення в рамках програми між міністерствами оборони США й України з колективного зменшення загрози оцінювався не дуже дорого. Приблизно в $3 млн. Але про реальну ціну цих робіт американські бізнесмени довідалися вже в процесі.
Так, спочатку “Bechtel” вибирав собі субпідрядників. Виявилося, що тільки одна фірма в Україні мала ліцензію від Мінекології на подібну діяльність, проте вона не мала потужностей для її виконання. Тоді “Bechtel” провела тендер серед реально працездатних український компаній з умовою, що переможець одержить згодом і необхідну ліцензію. Але компанії “Шахтспецстрой” з Донецька на це знадобилося майже півроку, хоча тендер завершився ще в січні 2003 р. Увесь цей час ішли узгодження – включаючи листи представників київського офісу “Bechtel” - у різні інстанції. Після чого Мінекології дозволило роботи “Шахтспецстрою” тільки на одному об''єкті з восьми – це сховище палива в Любачівці. Реально терміни виконання ліквідаційних робіт в Україні зірвані, причому формулювання, яке вживається бізнесменами з американської сторони, дуже жостке – через відсутність розуміння і взаємодії з українською стороною.
Цей негативний досвід на “Bechtel” згадають, коли будуть вибирати собі партнерів для роботи в Іраку серед 4 тисяч різних компаній, що виявили бажання бути субпідрядниками. І якщо Україна посилає своїх військових в Ірак лише для того, щоб допомогти українським підприємствам з контрактами, то ризик українських військових може бути даремним. Частину «іракських» контрактів Київ втратив ще на своїй території.
Утім, роботи в Україні призупинив не тільки “Bechtel”. Цей приклад наслідує і компанія “Washington Group International”, що займалася програмами з утилізації твердого ракетного палива в Павлограді. На початку місяця посольство США проінформувало владу у Павлограді, що роботи припинені на 120 днів.Найімовірніше, після цього буде офіційне повідомлення з боку Пентагону про згортання низки програм допомоги Україні в галузі ядерного роззброєння. На початку червня Київ відвідав представник Агентства зі зменшення загрози міністерства оборони США бригадний генерал Томас Кеннінг для обговорення реалізації спільних проектів, у тому числі з утилізації українських озброєнь. Після чого було заявлено, що американське оборонне відомство переглянуло свої пріоритети у фінансуванні проектів і "проекти, що вже не відповідають цілям США в сфері нерозповсюдження або потребують великих коштів, будуть згортатися."
